Свято війни

Вівторок, 8 жовтня 2002, 00:14
Час замовляти фуршет. На вівторок заплановано чергову перемогу, яку Віктор Медведчук покладе до ніг президента – має бути оголошено про створення пародії на парламентську більшість. Однак, попри все, кучмин резерв у 232 голоси викликає бурю позитивних емоцій на обличчях завтрашніх меншовиків: спектакль буде з елементами комедії. Водночас у державі з'являється ще один епіцентр політичної війни. Не варто пояснювати, що розширення лінії конфронтації грає на руку антикучмістам, які півтора місяця тільки й роблять, що розгойдують ситуацію в державі.

Масштабність проекту "парламентська більшість" виразно контрастує із реальними операціями купівлі-продажу. За чотири з половиною місяці пропрезидентський табір збільшився аж на 6 депутатів. Для тих, хто забув, нагадаємо, що 28 травня за спікера Володимира Литвина було віддано 226 голосів.

Попри багатомісячну профілактичну обробку, зафіксовано лише кілька перебіжчиків. Станом на кінець минулого-початок цього тижня було рішення двох депутатів піти з БЮТ – одного історика і одного колишнього головного редактора. При цьому їх заяв у самій фракції наче ще не бачили.

Начебто хтось залишає комуністів. Хто саме – не зрозуміло. Адам Мартинюк в понеділок ввечері повідомив УП, що такої інформації у нього немає. "Якщо хтось і піде, то зробить це по-боягузьки, нишком-тишком". Він також в чергове заперечив, що заяву про вступ до більшості написав Георгій Крючков.

В "Нашій Україні" також поки ніхто не оголошував про вихід. "Вірю, що жодна людина не піде", - упевнено каже політичний координатор Роман Безсмертний. Перед цим, за даними джерел УП, для вербування до більшості активно оброблявся один з членів фракції-представник галицького бізнесу. Однак, начебто, безрезультатно.

Більш того, була інформація, що відмовлявся іти у більшість – хто б міг подумати – Іван Плющ. Схоже, екс-спікер, як і рік тому Роман Безсмертний, активно переглядає своє місце і роль в українській політиці.

Кількісний склад більшості швидше розважає опозицію. "Вона буде недієздатною", - зазначає Мартинюк. За його прогнозом, регулярно отримувати на табло 226 голосів при резерві в 232 просто неможливо. Навіть якщо доведуть до кінця ідею заборонити відрядження більшовиків по четвергах. Причина тривіальна – оскільки є ще така непередбачувана річ, як лікарняний.

В таких жорстких рамках завдання опозиції – просто вміло контролювати процес голосування. Та вимагати дотримання принципів самого Кучми. Адже свого часу саме "гарант" звернувся за роз'ясненням до Конституційного суду щодо режиму голосування. І Конституційний суд підтвердив, що кожен депутат має натискати на кнопку особисто.

Першим випробуванням для організаторських здібностей більшості має стати реалізація своєї ж ідеї – про перерозподіл комітетів. Для цього більшовики принаймні двічі мають видати результат у 226 голосів: спочатку внести питання до порядку денного, потім прийняти постанову. У більшовиків є час на підстраховку – найближчий день голосування у Верховній Раді 17 жовтня.

Крім того, перерозподіл комітетів замість залякування "Нашої України" може перетворитися на проблеми для самих кучмістів. Винні в тому механізми, закладені під час обрання нинішнього керівництва комітетів. Тоді парламент проголосував за голів та їх перших заступників. Потім, як розповів УП Микола Томенко, лідери фракцій письмово закріпили "джентльменську угоду" про розподіл інших посад – звичайних заступників і секретарів. І якщо зараз буде переобиратися голова комітету, то це автоматично ламає схему загалом і вимагатиме перерозподілу всіх керівних крісел у Верховній Раді.

Тим часом всередині самої більшості є приводи для протиріч. Окрім повзучого невдоволення СДПУ(О) попереду сутичка за розподіл міністерських портфелів.

Однак найголовніша проблема – це політичні наслідки створення такої більшості. Вона фактично бере відповідальність за ситуацію в державі, не маючи механізму для нормального управління, тобто налагодженої машини для голосування. Більш того, опозиція збирається погіршити більшовикам моральний клімат.

Так, минулого тижня під час ефіру в телекомпанії "Ера" Ющенко прозоро натякнув, що фракція може добровільно відмовитися від усіх комітетів. Непрямо це підтвердив Микола Томенко, якому в принципі нічого не загрожує – комітет зі свободи слова закріпили за опозицією. "Однак я не бачу для себе перспективи залишатися на посаді голови, якщо перерозподіл піде за формулою 22 комітети більшості та 3 опозиції. Очолювати комітет немає сенсу, оскільки такий розклад не дозволить провести жодного рішення на погоджувальній раді парламенту".

В п'ятницю остаточно стало зрозуміло, що "Нашу Україну" не переконати загрозою переділити портфелі. Знаковими в цьому сенсі були слова найтолерантнішого Порошенка. "Будь-яка, навіть найвища парламентська посада не привід для зради своїх виборців", - сказав глава бюджетного комітету.

"Залишити три комітети для 216 депутатів, для політичних сил, які мають 60% підтримки населення – це знущання. Литвин має розуміти, що таке рішення є похороном Верховної Ради четвертого скликання. Це буде парламент 18% українського народу", - каже Томенко. У відповідь на питання про подальший розвиток ситуації він сказав просто: "Політична війна". "Ситуація загострюватиметься", - вторить йому Безсмертний.

Він вже не може дочекатися, коли буде видруковано персональний склад більшості. "Треба, щоб ці люди назвали себе. Бо це відразу стане відповіддю на питання, як ми діємо далі. Це поставить всі крапки над "і", тоді зникає спокуса ходити на переговори і писати ночами проекти договорів", - каже Безсмертний.

Не менш різким був і Юрій Костенко, відповідальний за консультації з пропрезидентським табором: "Щойно "дев’ятка" оголосить про юридичне оформлення більшості, "Наша Україна" має заявити про перехід в опозицію".

Після оголошення "більшості імені 232 депутатів" блок Ющенка обіцяє радикалізуватися. "Тоді ми починаємо тур по Україні – прямий діалог з виборцями. Із закликом до проведення дострокових парламентських виборів", - зазначив у коментарі УП один з поінформованих членів фракції.

Багато хто вже встиг охрестити майбутнє створення більшості черговою перемогою Медведчука. Може, це і так, але навряд в цьому впевнений сам глава адміністрації президента. Оскільки він сподівався на зовсім інше. 28 травня, через кілька хвилин після обрання Литвина спікером, Медведчук, тоді ще навіть не глава АП, заявив "Українській правді": у Верховній Раді "в найближчі дні буде створена постійно діюча парламентська більшість". "Я це гарантую", - додав він. "Найближчі дні" розтягнулися на чотири з половиною місяці.



powered by lun.ua