Небезпечна гра, або Боргова "коаліція"

Понеділок, 9 грудня 2002, 19:48
Український уряд бажає жити в борг

Жалюгідний стан державних фінансів та песимістичне майбутнє бюджету-2003 спонукають Кабмін удатися до збільшення держзаборгованості. І хоча "борговий шлях" є лише одним із варіантів виходу зі скрутного становища, йому, схоже, відведена головна роль в операції "порятунок фінансів держави Україна". Здатність подолати загрозу банкрутства країни буде тестом на профпридатність свіжоспеченого прем'єра. З цього починав свою кар'єру Віктор Ющенко, цим доведеться займатися також "Віктору другому". Щоправда, шляхи вирішення проблеми у кожного з глав урядів – власні.

Бюджетний провал

Бюджет України переживає далеко не кращі часи. Відповідно до останнього звіту Держказначейства, доходи держбюджету на 1 листопада становили тільки 73 % від рівня, що планувався. Слід зауважити, що єдиною статтею доходів, виконаною майже на 100 %, стали податкові надходження, хоча і тут не все райдужно. Так, недобір по податках на прибуток підприємств склав більше 1,5 млрд. грн. при плані у 7,8 млрд. Дивіденди від пакетів акцій, що знаходяться в держвласності, країна одержала сміховинні – 14 млн. грн. при плані 384 млн.

У результаті обсяг невиконання бюджету досяг на сьогодні порядку 38 % видаткової частини (11% від ВВП). Утім, ця цифра відповідала б істині у випадку, якби Мінфін фінансував усе записане в бюджеті. Насправді ж бюджет виконаний із профіцитом у 2 млрд. Однак ця сума пішла на виплату зобов'язань по держзаборгованості.

У Кабінету Міністрів є два виходи: секвестр бюджету або покриття дефіциту за три тижні до кінця року за рахунок збільшення податкових надходжень або запозичень на зовнішньому та внутрішньому ринках.

Секвестр оптимальний з точки зору чистої економіки, але не політики. Дозволити собі продовжувати зростання заборгованості по зарплаті та соціальних виплатах Кабмін Януковича не може хоча б з тієї причини, що попереду – вибори президента-2004. Як відомо, конкурентом № 1 нинішньої влади на майбутніх виборах поки залишається колишній прем'єр, котрий – і про це знає кожен українець – виплатив борги по зарплаті.

Можна, звичайно, скоротити частину бюджету, призначену для розподілу між "потрібними людьми" (а вона щорічно, за словами інсайдерів, становить близько 5 млрд. грн.), але це вже з розряду неможливого для будь-якого українського уряду, тим більше нинішнього – коаліційного, споконвічно несамостійного в діях. Як мінімум тому, що дане питання залежить від впливових парламентаріїв, що і пролобіювали ці "смачні" статті.

Зважаючи на це, обраний найбільш легкий у виконанні варіант наповнення бюджету: за допомогою зростання державного боргу. Мінусами даного варіанта є те, що гроші віддавати все одно доведеться, а також те, що дії уряду на кредитному ринку можуть серйозно похитнути макроекономічну стабільність держави.

Плани по запозиченнях

Ринок внутрішньої держзаборгованості як такий помер після фінансової кризи 1998 року. З того часу фінансування держзаборгованості відбувалося через придбання держоблігацій НБУ або на аукціонах для українських банків. У будь-якому випадку, облігації були короткостроковими, і міністерство фінансів не приховувало, що одержувані в борг гроші не відіграють великої ролі у фінансуванні бюджету. Справжньою ж метою аукціонів є розпалювання ринку та відновлення довіри інвесторів. Подібний підхід до питання держзаборгованості був можливий у зв'язку з тим, що держбюджет кілька останніх років виконувався з профіцитом і фактичного нестатку у вільних засобах не мав.

Нині ж часу для поступового розгойдування ринку держоблігацій в уряду не залишилося. Суворі бюджетні реалії змусили Кабмін зважитися на досить ризиковану боргову політику. Ідея необхідності більшої "допомоги" з боку Нацбанку у вигляді грошей для бюджету здавна витала в стінах будівлі на Грушевського. Втілитися в життя їй заважала, по-перше, небезпека повернення країни в інфляційний вир, і, по-друге, сильне нацбанківське лобі в особі глави центробанку Володимира Стельмаха й глави Ради НБУ Анатолія Гальчинського, котрі відстоювали більш реалістичні погляди на економічне становище держави.

Однак після значного посилення політичних позицій ряду політико-бизнесових груп та пов'язаної з цим загрози відставки Стельмаха й оголошеного залишення своєї посади Гальчинським стало очевидно, що достатньо впливових опонентів "борговому сценарію" у владі не залишилося.

Схема залучення коштів приваблює простотою: уряд бажає збільшити ліміт внутрішнього боргу України на 2,5 млрд. грн., зробивши це ще до кінця року. З цим оперативно погодилася більшість у ВР, прийнявши відповідні виправлення до бюджету-2002. Раніше ліміт внутрішнього боргу складав 12,7 млрд. грн., а сам державний борг на кінець 2001 року перевищував 63 млрд. Механізми залучення такої значної суми за короткий час неясні – за рік уряд залучив тільки 1,54 млрд. грн.

Утім, новий міністр економіки Валерій Хорошковський знизив планку бажань, заявивши, що Кабмін збирається залучити "тільки" 1 млрд. грн., щоб "закрити як мінімум захищені статті (бюджету – "Контекст") і заробітну плату". Поки відомо, що велику частину позики складуть довгострокові облігації, випущені строком на 5 і більше років, прибутковість яких становитиме 9%.

Відомі й основні покупці цінних паперів: це українські комерційні банки. За оцінками їхніх представників, зараз у банківській системі держави знаходиться від 2 до 4 млрд. грн. вільних коштів. Простіше кажучи, банкам немає кого кредитувати. З іншого боку, наявність вільних коштів не свідчить про те, що банки куплять на них держоблігації на запропонованих Кабміном умовах. Поки більшість банкірів декларує небажання купувати облігації під 9 % річних, оскільки раніше середня ставка уряду з запозичень складала 12,4 %. З огляду на те, що остання позика українських євробондів була розміщена на зовнішніх ринках під 10,8 % річних, але вже в доларах США, сумніви банкірів виглядають обґрунтованими.

Слід зазначити, що уряд підготував для банків і "цукерки" у вигляді постанови № 447 від 25 листопада, якою Нацбанк розширив кредитні можливості комерційних банків, дозволивши їм зараховувати половину готівки в кредитні резерви. Це дозволяє звільнити ще 1,5 млрд. грн.

Утім, стимулювання наразі не набуло належного впливу на вітчизняних фінансистів. Мінфін, щоправда, ще не займався впритул питаннями позики: президент підписав закон тільки 7 грудня. А потенціал для переконання в уряду досить значний, з огляду на представництво банкірів і власників банків у більшості парламенту і новому уряді. Та й переконлива манера нового глави Мінфіну Миколи Азарова пред'являти аргументи не залишає сумнівів у тому, що хоча б частину з 2,4 млрд. міністерство все-таки одержить...

Складніше з зовнішніми запозиченнями. Нагадаємо, нещодавно уряд розмістив єврооблігації на $260 млн. під 10,8% річних. В останній момент Мінфін розташував ще $120 млн. на тих же умовах. Хоча кабмінівські чиновники називають умови розміщення "задовільними", на думку експертів, процентна ставка занадто висока, що може бути платою за українські політичні ризики. Скажімо, середня ставка LIBOR по тримісячних кредитах становить на даний момент 1,42 %, прибутковість облігацій держказначейства США зі строком погашення 5 років – 3 %, нарешті, прибутковість російських євробондів коливається на рівні 8 %.

Газова авантюра

Утім, традиційні шляхи запозичень – не єдині джерела поповнення бюджету. Кабмін планує введення ще одного вітчизняного фінансового "ноу-хау" – залучення 3,5 млрд. грн. в облігаціях дочірнього підприємства НАК "Нафтогаз України" – торгового дому "Газ України".

Приблизна схема фінансування, на думку експертів, проста: "Газ України" продає десятилітні облігації комбанкам, котрі з цією метою отримують гроші від НБУ за схемою рефінансування. Дочірня компанія "Нафтогазу України" одержує ці гроші і віддає їх урядові, закриваючи в такий спосіб борги держкомпанії перед Кабміном. Позитивним моментом для уряду тут є те, що борг, який виникає, лягає не прямо на державу, а дістається компанії, нехай і державній.

"У мінусі" залишаються самі лише банки: прибуток з облігацій визначений у 3 %, що нижче прибутковості навіть тридцятирічних облігацій уряду США, які вважаються найнадійнішими у світі. Незрозуміло також, як уряд одною постановою затверджує плановий прогноз інфляції до 2006 року на рівні 5-6 %, а іншим – випускає облігації з 3 % прибутковості, фактично розписуючись у тому, що реальний прибуток від цих цінних паперів (точніше, збиток) становитиме 2-3 %.

Утім, за даними джерел "Контексту", викуповувати облігації "Нафтогазу України" можуть "Укрексімбанк" та "Промінвестбанк". На користь цієї версії свідчить те, що жоден, окрім "Промінвестбанку України" не стане андеррайтером (організатором) випуску акцій. Утім, у цих двох банків можуть бути й інші резони: "Укрексімбанк" знаходиться у власності держави, а "Промінвестбанк" є провідним банком таких держпідприємств, як той же "Нафтогаз України" та "Криворіжсталь". Щоб зберегти ці позиції, багато банкірів купили б папери і на значно гірших умовах...

Офіційно емісія цінних паперів була затверджена постановою Кабміну № 1031 від 22 липня. Як вдалося встановити "Контекстові", з серпня по листопад документи про емісію газових облігацій лежали в Нацбанку, керівництво якого рішуче відмовлялося їх підписувати. Так, в інтерв'ю щотижневикові "Дзеркало тижня" 7 грудня ц.р. глава центробанку Володимир Стельмах, зокрема, заявив: "НБУ не матиме ні найменших збитків, тому що не візьме жодної такої облігації у свій портфель". Ризикнемо, однак, припустити, що цього разу досвідчений професіонал помиляється. Нагадаємо, що вже найближчого "голосувального" четверга, 12 грудня, парламент вдруге розгляне питання про зняття з посади за поданням президента нинішнього глави НБУ: кулуарний "тендер" на посаду головного банкіра країни виграв "дніпропетровський трудовик" Сергій Тігіпко, призначення якого наразі не стало фактом, лише через "технічну помилку" і незадоволення амбіцій ряду парламентських "більшовиків". Тепер ці питання, за оцінками спостерігачів, зняті, й цілком можливо, що рішення з приводу облігацій ухвалюватиме новий глава центрального банку країни – більш "поступливий", ніж пан Стельмах.

З іншого боку, за інформацією, яку має "Контекст", планам по випуску облігацій не дуже радіють й у самому "Нафтогазі України". Особливо НАК не влаштовує перспектива вирішення бюджетних проблем держави за рахунок компанії, й без того обтяженої боргами по євробондах, котрі були випущені для погашення боргу перед російським "Газпромом".

Більш того, варто зазначити, що уряд Януковича наразі нагадує "чорну шухляду". Так, міністр економіки Валерій Хорошковський вже назвав випуск "Газом України" облігацій на 3,5 млрд. грн., нереальним через невідповідність запланованого обсягу випуску цінних паперів статутному капіталові "дочки" "Нафтогазу". Нагадаємо, статутний капітал "Газу України" становить 700 тис. грн. Уряд, за словами міністра економіки, не має наміру робити кроки, що "не відповідають українському законодавству" (інформагентство "Українські новини", 5.12.2002 р.).

Паралельно – у той же день (!) – прем'єр Янукович на прес-конференції заявляє, що уряд ніби і не проти емісії і не блокуватиме розміщення облігацій "Газу України". "В усьому світі є така практика – внутрішні кредити, а як вони робляться і що їх гарантує – це треба відпрацьовувати", - упевнений Віктор Янукович. На його думку, "непринципово, хто (випускає облігації – "Контекст"): "Газ України" або не "Газ України" - це внутрішній кредит". "Залучені кошти повинні зробити обіг та повернутися в галузь або установу, що це (емісію) зробили", - пояснив глава уряду принципи корпоративного фінансування державних структур (інтернет-видання "Форум" www.for-ua.com, 5.12.2002 р.).

Тим часом, випуск облігацій "Газу України" запланований уже на 15 грудня, однак дотепер у світлі різнобою висловлень членів Кабінету невідомо – чи відбудеться, власне, розміщення, та на яких умовах.

При цьому навколо випуску/невипуску облігацій розгортаються не тільки економічні дискусії, але й політичні баталії. Лідер опозиційної парламентської фракції БЮТ Юлія Тимошенко минулого тижня звинуватила "Газ України" у тому, що отримані ним в результаті випуску цінних паперів 3,5 млрд. грн. нібито будуть переведені на рахунки близьких до СДПУ (о) структур у рахунок погашення боргів компанії, скуплених цими структурами за 5-10 % їхньої реальної вартості. Як аргумент пані Тимошенко нагадала, що глава "Газу України" Олександр Кисельов значився під № 29 у виборчому списку СДПУ (о) на парламентських виборах-2002. Також нагадаємо, що якесь відношення до газового бізнесу мав і інший член фракції об'єднаних соціал-демократів – Геннадій Руденко, екс-перший заступник глави "Газу України". Однак, у дочірніх структурах НАКу обвинувачення Тимошенко вважають домислами.

Утім, якщо сказане пані Тимошенко - правда, і борги "Газу України" викуплені комерційними структурами, аналітики не виключають варіанта, коли ця компанія буде придбана за борги, причому це не обов'язково повинно відбутися в даний момент.

Нагадаємо, у 2000 році, під час продажу за борги "Луганськобленерго" і трьох теплоелектростанцій "Донбасенерго" також багато чого уявлялося як домисли, проте чутки матеріалізувалися. Покупцями ласих об'єктів були структури, близькі до "Укрсоцбанку" (у випадку з "Луганськобленерго") і т.зв. "донецька група" (у ситуації з трьома теплоелектростанціями). Схема придбання майна за рішенням суду через процедуру банкрутства тоді була проведена в юридичному плані бездоганно. Не виключено, що подібна схема буде використана й у майбутньому. Утім, хочеться сподіватися, що Валерій Хорошковський та Віктор Янукович не допустять повторення історії дворічної давнини, тим більше, що вони тепер перебувають по іншу сторону барикади…

Важкий тягар

Отже, можна підбити проміжний підсумок активності двох останніх Кабмінів на ринках запозичень. Уряд уже зайняв 2,052 млрд. грн. ($ 380 млн.) під 10,8 % річних на зовнішньому ринку. Водночас планується і збільшення внутрішнього боргу на 2,4 млрд. під 9 %-ві гривневі облігації з погашенням з 2008 року. Одночасно кабмінівські стратеги мають намір одержати 3,5 млрд. грн. за рахунок реалізації облігацій "Газу України".

"У сухому залишку" уряд очікує близько 7,9 млрд. грн., причому, менше, ніж за півроку збільшивши прямий державний борг на 4,45 млрд. грн. (на 7%) без обліку "нафтогазових" цінних паперів.

Залишимо поза увагою розуміння того, що державний борг є способом виживання за рахунок майбутніх поколінь, звернемо увагу на те, що до останнього часу, починаючи з 2000 року, держборг знижувався. Поточний рік стане першим після дворічної перерви, коли країна збільшить свої зобов'язання. Питання в тому, чи зможе держава витримати цей тягар. Тим більше – якщо одним з улюблених жартів одного з попередніх міністрів фінансів є фраза: "тільки боягуз віддає борги"...



powered by lun.ua