Заради Брюсселю Польща відмовиться від України?
Понеділок, 6 січня 2003, 15:15
Якщо Польща опиниться перед вибором - Брюссель чи Київ, - то важливішим стане Брюссель – вважає німецька газета "Франкфуртер Рундшау", яка у своєму матеріалі аналізує українсько-польські відносини з огляду на розширення Євросоюзу.
Як нагадує газета, "Польща - одна з останніх серед країн-кандидатів на вступ до Євросоюзу, яка запроваджує візовий режим на кордонах з тими країнами, які не увійшли до ЄС. Тривалий час польські дипломати, яких підтримували інтелектуали та значна частина громадськості, стояли за Україну стіною".
"Український ентузіазм польської еліти був викликаний насамперед міркуванням, що незалежна Україна представлятиме собою найкращу запоруку від пострадянської або проросійської експансії", - зауважує "Франкфуртер Рундшау". – "Однак ці стратегічні погляди втратили значення, коли стало зрозуміло, що нова Росія в жодному разі не проводить антизахідної та експансивної політики, як побоювалися спочатку, і що в Україні демократія, ринкова економіка та прозахідні погляди розвиваються значно повільніше, ніж очікувалося раніше"...
"Чим більше сподівань поляки покладали на українську опозицію, тим більшим було їхнє розчарування після того, як опозиція поступово почала зближуватися з олігархічними структурами влади замість того, щоб обрати "польський шлях", - зазначає німецький засіб масової інформації.
"Франкфуртер Рундшау" цитує варшавського фахівця з питань України Тадеуша Ольшанського, який вважає хибною думку польських ЗМІ про те, що начебто лише президент Кучма винний у нинішній кризі в Україні, а розв"язанню проблеми сприяв би прихід до влади Віктора Ющенка.
За словами Ольшанського, "за цим криється помилкове уявлення, що посткомуністичні країни можуть розвиватися лише в ліберальному напрямку, перетворюючись на держави західного зразка. Процес змін у Польщі - з її масовим антикомуністичним рухом, з "круглими столами", мирною зміною влади та радикальними економічними реформами - не став універсальною моделлю, і східний сусід, не пішов шляхом Польщі, - зазначає "Франкфуртер Рундшау".
Газета також нагадує, що у Польщі спочатку навіть дискутували про членство України в ЄС. Але, коли стало зрозуміло, що "безмежне розширення ЄС" інституційно перевантажить Євросоюз і таким чином не відповідатиме польським інтересам, почалася дискусія щодо асоційованого членства України або, принаймні, винятку для неї в системі шенгенського візового режиму. Однак у Берліні, Парижі та Брюсселі ці пропозиції не знаходили підтримки", пише "Франкфуртер Рундшау".
Німецька хвиля
Як нагадує газета, "Польща - одна з останніх серед країн-кандидатів на вступ до Євросоюзу, яка запроваджує візовий режим на кордонах з тими країнами, які не увійшли до ЄС. Тривалий час польські дипломати, яких підтримували інтелектуали та значна частина громадськості, стояли за Україну стіною".
"Український ентузіазм польської еліти був викликаний насамперед міркуванням, що незалежна Україна представлятиме собою найкращу запоруку від пострадянської або проросійської експансії", - зауважує "Франкфуртер Рундшау". – "Однак ці стратегічні погляди втратили значення, коли стало зрозуміло, що нова Росія в жодному разі не проводить антизахідної та експансивної політики, як побоювалися спочатку, і що в Україні демократія, ринкова економіка та прозахідні погляди розвиваються значно повільніше, ніж очікувалося раніше"...
"Чим більше сподівань поляки покладали на українську опозицію, тим більшим було їхнє розчарування після того, як опозиція поступово почала зближуватися з олігархічними структурами влади замість того, щоб обрати "польський шлях", - зазначає німецький засіб масової інформації.
"Франкфуртер Рундшау" цитує варшавського фахівця з питань України Тадеуша Ольшанського, який вважає хибною думку польських ЗМІ про те, що начебто лише президент Кучма винний у нинішній кризі в Україні, а розв"язанню проблеми сприяв би прихід до влади Віктора Ющенка.
За словами Ольшанського, "за цим криється помилкове уявлення, що посткомуністичні країни можуть розвиватися лише в ліберальному напрямку, перетворюючись на держави західного зразка. Процес змін у Польщі - з її масовим антикомуністичним рухом, з "круглими столами", мирною зміною влади та радикальними економічними реформами - не став універсальною моделлю, і східний сусід, не пішов шляхом Польщі, - зазначає "Франкфуртер Рундшау".
Газета також нагадує, що у Польщі спочатку навіть дискутували про членство України в ЄС. Але, коли стало зрозуміло, що "безмежне розширення ЄС" інституційно перевантажить Євросоюз і таким чином не відповідатиме польським інтересам, почалася дискусія щодо асоційованого членства України або, принаймні, винятку для неї в системі шенгенського візового режиму. Однак у Берліні, Парижі та Брюсселі ці пропозиції не знаходили підтримки", пише "Франкфуртер Рундшау".
Німецька хвиля
