"Міжнародний хрещений батько" Леонід Мінін

Понеділок, 3 лютого 2003, 11:23
Поки у Страсбурзі минулого тижня розбиралися з проблемами свободи слова в Україні, чергового удару по іміджу держави завдано на півдні Франції. Там викрили українську мафію. "Жорстокому криміналітету зі сходу" присвятив цілу серію статей французький журнал L'Express. Один із героїв публікації – Леонід Мінін, міжнародний торгівець зброєю, який своєю персоною знеславлює дві держави, громадянином яких він є – Ізраїль та Україну. Головна стаття присвячена україно-російській мафіозній групі, елементом якої є Мінін.

Банди з Ростова-на-Дону та Одеси є найбільшим головним болем поліції Ніцци. "Пограбування, озброєні пограбування, незаконна торгівля зброєю та дорогими машинами" – лише незначний спектр злочинів, вчинених цими жорстокими угрупованнями, що об'єднують емігрантів з країн колишнього Радянського табору.
"В той час як у Франції дебатується питання про легалізацію проституції, ці організації показують справжнє обличчя кримінальної проституції, де з дівчатами поводяться як із справжніми рабинями", - зазначає L'Express.

Операція, охрещена "Вітер зі сходу", стала вражаючим прикладом. Як у найкращих чорно-білих фільмах, все почалось ідилічною сценою: прогулянкою надвечір Англійським бульваром.

"Втім, предметом зацікавлення були не золоті відблиски сонця і не серфінгісти на хвилях Середземного моря, а молоді жінки в коротких шортах, на високих підборах і в декольтованих блузках, що підкликають автомобілістів на узбіччі тротуару. Тетяна, колишня проститутка, контролює і перевіряє виконану роботу цієї "худоби", підконтрольної організації, членом якої є її друг "Саша". Саша – псевдонім, який використовує цей колишній єфрейтор Іноземного легіону, походженням з України.

Саша виявився членом ростовського угруповання, ієрархізованої структури на чолі з Жаком, вірменином, натуралізованим у Франції. Організація займалася постачанням жінок з країн колишнього Радянського Союзу до Ніцци, Парижу, Страсбургу (це лише те, що вдалося встановити).

Дуже прибуткова справа. Лише з листопада 2000 по березень 2001 сам Саша отримав 220 000 євро. Взагалі ростовським угрупованням було переправлено, за інформацією Інтерпола, 330 000 жінок, виручка за продаж яких склала 1.5 мільйона євро. Гроші переправлялися готівкою через Western Union.

Саша був звільнений після трьох місяців затримання. Слідство встановило, що він був пов'язаний через Жака зі справжнім батьком української мафії Леонідом Мініним, уродженцем Одеси.

Леонід Мінін, що замішував власні справи на брудних грошах, підозрюється у торгівлі і на вищому рівні. Мінін керував мережею експорту-імпорту в Монако, допоки його не вигнали з князівства. Серед його підручних фігурують як українці й росіяни, так і вихідці з Лазурового берега.

Так, Леонід Мінін використовував одного француза, відомого торгівлею зброєю та своїми зв'язками з бандою Морського вітру. […]

Але поганий вітер зі сходу віє не лише по тротуарах великих міст. Численні кримінальні досьє вказують, що деякі з цих звідників не задовольнялися лише їхньою часткою в доходах "вуличних дівчат". Багато прикладів свідчить, що сутенерство не є їхньою єдиною діяльністю. Вони присутні сьогодні в усіх секторах бандитизму: продаж озброєння, пограбування, зведення рахунків, торгівля дорогими авто.

Зо три десятки розкішних лімузинів мали бути переправлені таким чином: машини викрадали у Франції та Іспанії переправляли у Салоніки, порт в Егейському морі, де вони відмивалися перед тим як бути проданими до країн Перської затоки.

Але здивування слідчих було ще більшим, коли встановили особу грека, одного з цієї високоспеціалізованої банди. Він пояснив, що є обізнаним в інформатиці, і підключаючи свій переносний комп'ютер до шухлядки для цигарок у машині, уміло встановлював усі таємниці їхньої тотожності – серійний номер шин, дату виготовлення і продажу машини – що дозволяло потім зробити машині нову документацію.

Крім цього програміста-таланта, ще один персонаж, немов герой поганого детективу, не припиняв інтригувати поліцейських: "Олег прибиральник". Вони знають тільки це прізвисько, що не залишає майже сумнівів у роботі: Олег запатентований вбивця групи, якого просили усувати супротивників або конкурентів.[…]

Ще однією сферою діяльності гангстерів з теренів Радянського Союзу є пограбування ювелірних магазинів. Лише 2001 було здійснено пограбувань на 4.4 млн. євро.

За такої активності не дивно, що час від часу між гангстерами спалахують криваві суперечки.

Множачи напади, пограбування, торгівлю зброєю, убивства й інші злочини, ці бурлаки без віри і закону малюють тривожний бік найближчого майбутнього цієї східної злочинності. Злочинність має подвійне обличчя. Поруч із жорстоким розбоєм, бачимо усе більше процвітання цих торговців. Ці "нові царі" здобувають найкращі маєтки Блакитного берега, очищаючи перед нашими очима чорні гроші мафії.

Окремий матеріал "Міжнародний хрещений батько" L'Express присвячує безпосередньо Леоніду Мініну

Його картка в Інтерполі нагадує чорний фільм, в якому він виконує всі ролі. "Це найважливіший керівник нафтової мафії в Росії та Україні, який також підозрюється в нелегальній торгівлі іконами в 1991, відмиванні грошей та торгівлі зброєю й наркотиками зі Близьким Сходом через банківські рахунки в Швейцарії та Монако в 1995; потім, в серпні 2000, постачанні зброї до воюючої Сьєрра-Леоне в обмін на діаманти".

Леонід Мінін народився 14 грудня 1947 року в Одесі (Україна), отримавши проживання у Тель-Авіві. Зараз він володіє українським та ізраїльським громадянством, водночас використовуючи німецький та колумбійський паспорти. Звідси така легкість пересування у цього "громадянина світу", звинувачуваного на найвищому рівні в міжнародній нелегальній торгівлі.

Він належить до тієї категорії нових хрещених батьків, які мають два обличчя: розумний, він, ані хвилини не сумніваючись, почав погрожувати інспектору митниці, який наказав за несплату податку заарештувати його 40 метрову яхту, поставлену на якір у порту Aнтіби. Врешті, Мінін відвоював свій корабель, сплативши штраф у 230 000 євро.

Леонід Мінін має також приватний реактивний літак і три машини "гран-прі", серед яких один Aстон Мартін, який було розстріляно кулями калібром у 11,43 мм під час завантаження на пором, що вирушав до Англії. Але про це ніде ніколи не згадувалося. Мафія зводить свої рахунки між собою. До того ж, у Мініна не було жодного бажання і далі чорнити свою репутацію бізнесмена, яка й так стала причиною його видворення з Монако в червні 1997, де він керував компанією з експорту-імпорту сировини, міжнародної торгівлі та доставки транспорту.

Це – розумний превентивний захід стосовно підприємця, який стоїть на чолі безлічі організацій, заснованих у різних офшорних країнах, і який в такий спосіб приховує прибутки, наводячи на себе найчорніші підозри. Водночас Мінін може похвалитися несподіваними контактами, на зразок ділових зв'язків, установлених із двома організаціями барона Емпайна, де він є акціонером, володіючи відповідно 98 і 20%.

Одна з цих організацій претендувала на придбання кіностудій Victorine – перед тим як вкласти 3.2 мільйони євро у власність в Каннах.

Леонід Мінін часто звинувачувався, але жодного разу його не було затримано, окрім як за носіння кокаїну – начебто для особистого вжитку. Але 21 червня 2001 в Сініселло (Італія) Мінін вперше зіткнувся із серйозними юридичними проблемами: він був заарештований за підозрою в участі у продажі 68 тонн військової зброї.



powered by lun.ua