Кучмісти пропонують поділити владу
Четвер, 6 лютого 2003, 13:44
Сім фракцій більшості та один її колишній координатор написали закон, про який всі говорять останні роки два. Документ, за задумом, має впорядкувати нерозбірливе політичне життя в парламенті. У Верховній Раді зареєстрований проект правил легального існування більшості та опозиції.
Законопроект "Про парламентську більшість і парламентську опозицію" вноситься депутатом Олександром Карповим і лідерами семи пропрезидентських фракцій, окрім чомусь "Європейського вибору" та "Регіонів України" (Катериною Ващук, Степаном Гавришем, Миколою Гапочкою, Богданом Губським, Леонідом Кравчуком, Валерієм Пустовойтенком, Ігорем Шаровим).
Видно, що автори були старанними – записали у законі майже всі конфліктні моменти. Можливо, усвідомлювали, що колись також можуть стати опозицією.
Більшість-опозиція
Отже, проект закону наводить визначення парламентської більшості та опозиції. Все більш-менш чітко, речі загальновідомі.
Більшість – це "добровільне об’єднання народних депутатів, яке бере на себе відповідальність за законодавчий процес і політичні дії Верховної Ради України, формування коаліційного уряду та результати його діяльності, конструктивну співпрацю с президентом та Кабінетом Міністрів".
Фракції та позафракційні депутати, які не належать до парламентської більшості, становлять парламентську меншість. Вони можуть утворити парламентську опозицію.
Парламентською опозицією є "добровільне об'єднання народних депутатів, які не підтримують політичний та соціально-економічний курс президента, діяльність Кабінету Міністрів України по його реалізації та пропонують суспільству альтернативну програму розвитку".
Хто перший
У проекті закону записаний механізм формування парламентської більшості. Сідати й блокуватися – це повинно стати найпершою дією, із якої мають починати життя депутати-новобранці.
Згідно із законопроектом, на першій сесії, ще до обрання керівництва Верховної Ради та затвердження переліку комітетів парламенту, "проводяться консультації між уповноваженими представниками фракцій, позафракційними депутатами з метою утворення парламентської більшості".
"За результатами консультацій укладається письмова Угода про парламентську більшість", - зазначається у проекті закону.
Парламентська більшість вважається утвореною з моменту офіційного повідомлення про це на пленарному засіданні Верховної Ради – але за умови підписання Угоди більшістю народних депутатів. За чинної Конституції – 226 обранцями.
Керівними органами парламентської більшості є її загальні збори та Координаційна рада парламентської більшості. Керівною особою – Координатор парламентської більшості.
Вхід карбованець – вихід два
В більшість вхід пропонується зробити вільним і невимушеним. Фракції та позафракційні можуть у будь-який час увійти до її складу шляхом підписання Угоди. Так само народний депутат України – член парламентської більшості в будь-який час може вийти з її складу шляхом подання заяви до Координаційної ради парламентської більшості.
Фракція більшості може виключити окремого народного депутата зі складу своєї фракції у разі систематичного невиконання ним положень угоди про парламентську більшість, рішень загальних зборів парламентської більшості чи її Координаційної ради.
Однак у такому вільнодумстві є пастка. Вийшовши з більшості, депутат втрачає посади, одержані внаслідок членства у більшості – зазначено в законопроекті.
Більшість і уряд
Сформувавшись, більшість братиметься за переділ влади виконавчої.
Законопроект визначає: парламентська більшість пропорційно за квотами депутатських фракцій і груп, які входять до її складу, пропонує розподіл посад і персональний склад коаліційного Кабінету Міністрів, про що підписується відповідний протокол.
"Після погодження цих пропозицій з президентом України сторони реалізують досягнуті домовленості у відповідності з вимогами Конституції", - зазначає закон.
Після завершення формування коаліційного Кабінету Міністрів між урядом та парламентською більшістю укладається в присутності президента України Політична угода про співпрацю та солідарну відповідальність.
Несвідомі міністри
Згідно із законопроектом, міністр стає заручником сили, яка висунула його в Кабмін. Будь-яка фракція більшості може порушити питання про відкликання члена коаліційного уряду при недотриманні ним досягнутих політичних домовленостей.
"Рішення про це приймається на спільному засіданні Координаційної ради та коаліційного Кабінету Міністрів, а звільнення відбувається відповідно до процедури, визначеної Конституцією та чинним законодавством".
Кандидата на місце звільненого урядовця висуває депутатська фракція чи група, за якою, відповідно до квоти, закріплена ця посада.
Смерть парламентської більшості
Парламентська більшість припиняє свою діяльність у трьох випадках:
- припинення повноважень Верховної Ради України;
- зменшення чисельного складу парламентської більшості до кількості, що є меншою 226 депутатів;
- офіційного повідомлення на пленарному засіданні Верховної Ради рішення загальних зборів парламентської більшості про припинення її діяльності.
Опозиція
Проект закону також регулює порядок утворення парламентської опозиції. Вона має бути представлена у парламенті опозиційним блоком, пишеться у законопроекті.
"Фракції, що не ввійшли до складу більшості, можуть прийняти рішення про утворення парламентської опозиції. На підставі цього рішення розробляється та підписується особисто кожним депутатом Угода про основні засади діяльності депутатської фракції (групи) у якості суб’єкта парламентської опозиційної діяльності.
У випадку, коли декілька фракцій прийняли рішення про перехід до парламентської опозиційної діяльності, вони можуть підписати Договір про утворення та основні засади діяльності, і тим самим створити парламентський опозиційний блок.
До опозиційного блоку на індивідуальній основі шляхом підписання Угоди можуть приєднуватися позафракційні народні депутати
Плата за опозиційність
Перебування в рядах опозиційних сил має свою ціну – втрату посади у виконавчій владі. Пам'ятається, ще на початку "касетного скандалу" Кучма наказав написати заяви про звільнення всім, хто не поділяв його курс. Тепер цю норму пропонують оформити в законі.
Отже, представники політичних партій, фракції яких у Верховній Раді заявили про опозиційну діяльність, у разі їх перебування на посадах керівників центральних або місцевих органів виконавчої влади, зобов`язані припинити свою діяльність на займаних посадах. Або, якщо хочеш працювати далі, маєш вийти зі складу відповідних політичних партій.
У той же час у законопроекті записано, що права парламентської опозиції гарантуються й захищаються Конституцією України та законами України. Депутати-опозиціонери мають такі ж права, як і більшовики.
Ще є два абзаци, які мають бути реверансом у бік нинішніх антикучмістів:
Належність до парламентської опозиції не може бути підставою для обмеження прав і свобод учасників опозиційної діяльності.
Забороняється неправомірне втручання у діяльність суб`єктів парламентської опозиції будь-яких органів та посадових осіб.
Крісла опозиціонерів
Опозиціонери мають право на представництво в комітетах та тимчасових спеціальних та слідчих комісіях Верховної Ради України.
Крім того, представники опозиції можуть входити до органів, які формуються за квотою парламенту. Це:
- Рада Національного банку України;
- Національна Рада з питань телебачення та радіомовлення;
- Конституційний суд України;
- Вища рада юстиції.
Опозиція також має бути представлена у парламентських делегаціях при здійсненні міжнародних парламентських зв’язків пропорційно кількості народних депутатів України, які входять до їх складу.
Комітети опозиції
Автори законопроекту з барського плеча віддають опозиції 3 (три) комітети:
- з питань регламенту;
- свободи слова та засобів масової інформації;
- боротьби з організованою злочинністю та корупцією.
Вони також матимуть право на третину посад перших заступників голів комітетів Верховної Ради.
Красиво? Усі ці "блага" опозиція отримає за двох умов: Якщо її чисельність буде не менше 150 депутатів. І якщо вона встигне сформуватися протягом тижня з моменту офіційного повідомлення про утворення парламентської більшості. Якщо ж не встигне, то їх квота на три комітети та перших заступників переходить до парламентської більшості на весь період її діяльності.
У разі смерті парламентської опозиції, посади депутатів, отримані за квотою опозиції, зберігаються за ними до сформування нової опозиції.
Якщо голова "опозиційного комітету" виходить зі складу парламентської опозиції, опозиціонери мають право пропонувати зі свого складу інші кандидатури.
Права опозиції
Тут взагалі повна "демократія" – з білоруським присмаком. Отже, опозиції гарантують право на офіційну заяву (усну чи письмову) з будь-якого питання, яке розглядається Верховною Радою України. Але є обмеження у часі – загальна тривалість виступів від імені опозиції не повинна перевищувати… 10 хвилин протягом одного пленарного дня.
Опозиції надається право представити співдоповідь при розгляді Верховною Радою України питань:
- про засади внутрішньої й зовнішньої політики України;
- про проект Державного бюджету України та про стан виконання Державного бюджету України;
- про Програму діяльності Кабінету Міністрів;
- про звіт Кабінету України та про його відповідальність відповідно до статті 87 Конституції України;
- про загальнодержавні програми економічного, науково-технічного, соціально-культурного розвитку, охорони довкілля;
- про день уряду у Верховній Раді;
- про усунення президента України з посади в порядку імпічменту;
- про вето президента України на ухвалені Верховною Радою закони;
- про проект закону, внесений президентом України та визначений ним як невідкладний;
- про проект закону, внесений Кабінетом Міністрів України та визначений ним як позачерговий;
- про висловлення недовіри Генеральному прокурору України;
- про щорічну доповідь уповноваженого Верховної Ради з прав людини про стан дотримання та захисту прав і свобод людини в Україні;
- про звіт Рахункової палати України, Національної Ради України з питань телебачення й радіомовлення, а також питань, які обговорюються у Верховній Раді України в ході парламентських слухань.
Критика президента
Як зазначається у проекті закону (стаття 16), в опозиції також є "право на критику". Реалізовується за 1 800 секунд раз на півроку.
"Парламентська опозиція має право зробити один раз протягом чергової сесії Верховної Ради доповідь тривалістю до 30 хвилин про власне ставлення до політичного та соціально-економічного курсу президента України та діяльності Кабінету Міністрів по його реалізації на пленарному засіданні Верховної Ради України".
Єдиний виняток – не можна брати свої законні 30 хвилин у день заслуховування у Верховній Раді послання президента.
PR опозиції
В опозиції також буде право "для здійснення своїх прав у сфері інформації". Вона має право використовувати державні засоби масової інформації, суспільне телебачення та радіомовлення, "а також поширювати інформацію серед населення без використання засобів масової інформації".
В опозиції є свої квоти. Друковані ЗМІ, засновниками яких є Верховна Рада (зараз – "Голос України") та Кабінет Міністрів (зараз – "Урядовий кур'єр"), зобов`язані не рідше одного разу на тиждень безкоштовно друкувати матеріали про діяльність парламентської опозиції обсягом не більше 10 тис. знаків.
Загальнодержавні теле- та радіоканали зобов`язані надавати парламентській опозиції час не менше ніж один раз на тиждень. Щоправда, не довго - тривалістю від 10 до 30 хвилин. Цей ефір – безкоштовний, за рахунок коштів держбюджету України, передбачених на висвітлення діяльності Верховної Ради України.
Виступи опозиції не можна переривати рекламою.
Парламентська опозиція має право на поширення будь-якої інформації (крім тієї, що становить державну таємницю чи таємницю, що охороняється законом) у Верховній Раді України "у визначеному порядку".
"Тіньовий уряд"
Серед варіантів відстоювання своїх інтересів парламентською опозицією зазначається утворення тіньового уряду. Він діє "на громадських засадах як консультативно – дорадчий орган опозиції".
Згідно із законопроектом, опозиційний Кабінет Міністрів:
- здійснює постійний моніторинг діяльності Кабінету Міністрів та інших органів виконавчої влади;
- готує матеріали для доповідей від парламентської опозиції з питань, що стосуються діяльності Кабінету Міністрів та інших органів виконавчої влади,
- матеріали з цих питань для використання народними депутатами України при їх обговоренні у Верховній Раді України, виступах перед виборцями, поширення у засобах масової інформації;
- готує й розглядає пропозиції, в тому числі альтернативні, щодо програми діяльності та рішень Кабінету Міністрів та подає їх у встановленому порядку на розгляд президента України й Кабінету Міністрів;
- готує та затверджує Програму своєї діяльності;
- розробляє альтернативні законодавчі пропозиції, які можуть вноситись на розгляд Верховної Ради України суб'єктами законодавчої ініціативи відповідно до Конституції України;
- виконує інші доручення парламентської опозиції, яка сформувала опозиційний ("тіньовий") Кабінет Міністрів;
В опозиційного Кабінету Міністрів буде свій голова – "призначений парламентською опозицією у встановленому нею порядку".
У тіньового прем'єра теж є ексклюзивне право – брати участь у засіданнях "нормального" Кабміну та інших заходах, які проводяться урядом України.
Прем'єру опозиції пропонується дозволити "виступати в межах регламенту, затвердженого Кабінетом Міністрів, а також одержувати інформацію про діяльність і рішення уряду".
Право на радикалізм
Пропрезидентські депутати, які внесли цей законопроект, передбачили навіть право опозиції закликати народ "чинити опір". Отже, опиратися можна будь-кому, хто здійснить дії, спрямовані на:
- ліквідацію незалежності України;
- повалення існуючого конституційного ладу насильницьким шляхом;
- порушення суверенітету і територіальної цілісності держави;
- підрив національної безпеки;
- незаконне захоплення державної влади;
- пропаганду війни, насильства, розпалювання міжетнічної, расової та релігійної ворожнечі;
- посягання на права й свободи людини й громадянина та на здоров'я населення.
В кінці законопроекту про більшість і опозицію – загрозливе речення:
Положення цього Закону не можуть бути змінені в умовах дії режиму надзвичайного або воєнного стану в разі запровадження його відповідно до Конституції України.
P.S. від УП
Є очевидним, що законопроект має невеликі шанси на підтримку нинішньою опозицією. Оскільки немає домовленості, що, наприклад, його положення вступають у дію вже у новій Верховній Раді. Натомість у законі записано, що він "вступає в дію з моменту опублікування". І якщо він зараз буде прийнятий, то опозиція знову втратить всі комітети, які так важко відвойовувала у грудні 2002.
Щоправда, більшовики можуть спробувати проголосувати за закон і без залучення опозиції.
Законопроект "Про парламентську більшість і парламентську опозицію" вноситься депутатом Олександром Карповим і лідерами семи пропрезидентських фракцій, окрім чомусь "Європейського вибору" та "Регіонів України" (Катериною Ващук, Степаном Гавришем, Миколою Гапочкою, Богданом Губським, Леонідом Кравчуком, Валерієм Пустовойтенком, Ігорем Шаровим).
Видно, що автори були старанними – записали у законі майже всі конфліктні моменти. Можливо, усвідомлювали, що колись також можуть стати опозицією.
Більшість-опозиція
Отже, проект закону наводить визначення парламентської більшості та опозиції. Все більш-менш чітко, речі загальновідомі.
Більшість – це "добровільне об’єднання народних депутатів, яке бере на себе відповідальність за законодавчий процес і політичні дії Верховної Ради України, формування коаліційного уряду та результати його діяльності, конструктивну співпрацю с президентом та Кабінетом Міністрів".
Фракції та позафракційні депутати, які не належать до парламентської більшості, становлять парламентську меншість. Вони можуть утворити парламентську опозицію.
Парламентською опозицією є "добровільне об'єднання народних депутатів, які не підтримують політичний та соціально-економічний курс президента, діяльність Кабінету Міністрів України по його реалізації та пропонують суспільству альтернативну програму розвитку".
Хто перший
У проекті закону записаний механізм формування парламентської більшості. Сідати й блокуватися – це повинно стати найпершою дією, із якої мають починати життя депутати-новобранці.
Згідно із законопроектом, на першій сесії, ще до обрання керівництва Верховної Ради та затвердження переліку комітетів парламенту, "проводяться консультації між уповноваженими представниками фракцій, позафракційними депутатами з метою утворення парламентської більшості".
"За результатами консультацій укладається письмова Угода про парламентську більшість", - зазначається у проекті закону.
Парламентська більшість вважається утвореною з моменту офіційного повідомлення про це на пленарному засіданні Верховної Ради – але за умови підписання Угоди більшістю народних депутатів. За чинної Конституції – 226 обранцями.
Керівними органами парламентської більшості є її загальні збори та Координаційна рада парламентської більшості. Керівною особою – Координатор парламентської більшості.
Вхід карбованець – вихід два
В більшість вхід пропонується зробити вільним і невимушеним. Фракції та позафракційні можуть у будь-який час увійти до її складу шляхом підписання Угоди. Так само народний депутат України – член парламентської більшості в будь-який час може вийти з її складу шляхом подання заяви до Координаційної ради парламентської більшості.
Фракція більшості може виключити окремого народного депутата зі складу своєї фракції у разі систематичного невиконання ним положень угоди про парламентську більшість, рішень загальних зборів парламентської більшості чи її Координаційної ради.
Однак у такому вільнодумстві є пастка. Вийшовши з більшості, депутат втрачає посади, одержані внаслідок членства у більшості – зазначено в законопроекті.
Більшість і уряд
Сформувавшись, більшість братиметься за переділ влади виконавчої.
Законопроект визначає: парламентська більшість пропорційно за квотами депутатських фракцій і груп, які входять до її складу, пропонує розподіл посад і персональний склад коаліційного Кабінету Міністрів, про що підписується відповідний протокол.
"Після погодження цих пропозицій з президентом України сторони реалізують досягнуті домовленості у відповідності з вимогами Конституції", - зазначає закон.
Після завершення формування коаліційного Кабінету Міністрів між урядом та парламентською більшістю укладається в присутності президента України Політична угода про співпрацю та солідарну відповідальність.
Несвідомі міністри
Згідно із законопроектом, міністр стає заручником сили, яка висунула його в Кабмін. Будь-яка фракція більшості може порушити питання про відкликання члена коаліційного уряду при недотриманні ним досягнутих політичних домовленостей.
"Рішення про це приймається на спільному засіданні Координаційної ради та коаліційного Кабінету Міністрів, а звільнення відбувається відповідно до процедури, визначеної Конституцією та чинним законодавством".
Кандидата на місце звільненого урядовця висуває депутатська фракція чи група, за якою, відповідно до квоти, закріплена ця посада.
Смерть парламентської більшості
Парламентська більшість припиняє свою діяльність у трьох випадках:
- припинення повноважень Верховної Ради України;
- зменшення чисельного складу парламентської більшості до кількості, що є меншою 226 депутатів;
- офіційного повідомлення на пленарному засіданні Верховної Ради рішення загальних зборів парламентської більшості про припинення її діяльності.
Опозиція
Проект закону також регулює порядок утворення парламентської опозиції. Вона має бути представлена у парламенті опозиційним блоком, пишеться у законопроекті.
"Фракції, що не ввійшли до складу більшості, можуть прийняти рішення про утворення парламентської опозиції. На підставі цього рішення розробляється та підписується особисто кожним депутатом Угода про основні засади діяльності депутатської фракції (групи) у якості суб’єкта парламентської опозиційної діяльності.
У випадку, коли декілька фракцій прийняли рішення про перехід до парламентської опозиційної діяльності, вони можуть підписати Договір про утворення та основні засади діяльності, і тим самим створити парламентський опозиційний блок.
До опозиційного блоку на індивідуальній основі шляхом підписання Угоди можуть приєднуватися позафракційні народні депутати
Плата за опозиційність
Перебування в рядах опозиційних сил має свою ціну – втрату посади у виконавчій владі. Пам'ятається, ще на початку "касетного скандалу" Кучма наказав написати заяви про звільнення всім, хто не поділяв його курс. Тепер цю норму пропонують оформити в законі.
Отже, представники політичних партій, фракції яких у Верховній Раді заявили про опозиційну діяльність, у разі їх перебування на посадах керівників центральних або місцевих органів виконавчої влади, зобов`язані припинити свою діяльність на займаних посадах. Або, якщо хочеш працювати далі, маєш вийти зі складу відповідних політичних партій.
У той же час у законопроекті записано, що права парламентської опозиції гарантуються й захищаються Конституцією України та законами України. Депутати-опозиціонери мають такі ж права, як і більшовики.
Ще є два абзаци, які мають бути реверансом у бік нинішніх антикучмістів:
Належність до парламентської опозиції не може бути підставою для обмеження прав і свобод учасників опозиційної діяльності.
Забороняється неправомірне втручання у діяльність суб`єктів парламентської опозиції будь-яких органів та посадових осіб.
Крісла опозиціонерів
Опозиціонери мають право на представництво в комітетах та тимчасових спеціальних та слідчих комісіях Верховної Ради України.
Крім того, представники опозиції можуть входити до органів, які формуються за квотою парламенту. Це:
- Рада Національного банку України;
- Національна Рада з питань телебачення та радіомовлення;
- Конституційний суд України;
- Вища рада юстиції.
Опозиція також має бути представлена у парламентських делегаціях при здійсненні міжнародних парламентських зв’язків пропорційно кількості народних депутатів України, які входять до їх складу.
Комітети опозиції
Автори законопроекту з барського плеча віддають опозиції 3 (три) комітети:
- з питань регламенту;
- свободи слова та засобів масової інформації;
- боротьби з організованою злочинністю та корупцією.
Вони також матимуть право на третину посад перших заступників голів комітетів Верховної Ради.
Красиво? Усі ці "блага" опозиція отримає за двох умов: Якщо її чисельність буде не менше 150 депутатів. І якщо вона встигне сформуватися протягом тижня з моменту офіційного повідомлення про утворення парламентської більшості. Якщо ж не встигне, то їх квота на три комітети та перших заступників переходить до парламентської більшості на весь період її діяльності.
У разі смерті парламентської опозиції, посади депутатів, отримані за квотою опозиції, зберігаються за ними до сформування нової опозиції.
Якщо голова "опозиційного комітету" виходить зі складу парламентської опозиції, опозиціонери мають право пропонувати зі свого складу інші кандидатури.
Права опозиції
Тут взагалі повна "демократія" – з білоруським присмаком. Отже, опозиції гарантують право на офіційну заяву (усну чи письмову) з будь-якого питання, яке розглядається Верховною Радою України. Але є обмеження у часі – загальна тривалість виступів від імені опозиції не повинна перевищувати… 10 хвилин протягом одного пленарного дня.
Опозиції надається право представити співдоповідь при розгляді Верховною Радою України питань:
- про засади внутрішньої й зовнішньої політики України;
- про проект Державного бюджету України та про стан виконання Державного бюджету України;
- про Програму діяльності Кабінету Міністрів;
- про звіт Кабінету України та про його відповідальність відповідно до статті 87 Конституції України;
- про загальнодержавні програми економічного, науково-технічного, соціально-культурного розвитку, охорони довкілля;
- про день уряду у Верховній Раді;
- про усунення президента України з посади в порядку імпічменту;
- про вето президента України на ухвалені Верховною Радою закони;
- про проект закону, внесений президентом України та визначений ним як невідкладний;
- про проект закону, внесений Кабінетом Міністрів України та визначений ним як позачерговий;
- про висловлення недовіри Генеральному прокурору України;
- про щорічну доповідь уповноваженого Верховної Ради з прав людини про стан дотримання та захисту прав і свобод людини в Україні;
- про звіт Рахункової палати України, Національної Ради України з питань телебачення й радіомовлення, а також питань, які обговорюються у Верховній Раді України в ході парламентських слухань.
Критика президента
Як зазначається у проекті закону (стаття 16), в опозиції також є "право на критику". Реалізовується за 1 800 секунд раз на півроку.
"Парламентська опозиція має право зробити один раз протягом чергової сесії Верховної Ради доповідь тривалістю до 30 хвилин про власне ставлення до політичного та соціально-економічного курсу президента України та діяльності Кабінету Міністрів по його реалізації на пленарному засіданні Верховної Ради України".
Єдиний виняток – не можна брати свої законні 30 хвилин у день заслуховування у Верховній Раді послання президента.
PR опозиції
В опозиції також буде право "для здійснення своїх прав у сфері інформації". Вона має право використовувати державні засоби масової інформації, суспільне телебачення та радіомовлення, "а також поширювати інформацію серед населення без використання засобів масової інформації".
В опозиції є свої квоти. Друковані ЗМІ, засновниками яких є Верховна Рада (зараз – "Голос України") та Кабінет Міністрів (зараз – "Урядовий кур'єр"), зобов`язані не рідше одного разу на тиждень безкоштовно друкувати матеріали про діяльність парламентської опозиції обсягом не більше 10 тис. знаків.
Загальнодержавні теле- та радіоканали зобов`язані надавати парламентській опозиції час не менше ніж один раз на тиждень. Щоправда, не довго - тривалістю від 10 до 30 хвилин. Цей ефір – безкоштовний, за рахунок коштів держбюджету України, передбачених на висвітлення діяльності Верховної Ради України.
Виступи опозиції не можна переривати рекламою.
Парламентська опозиція має право на поширення будь-якої інформації (крім тієї, що становить державну таємницю чи таємницю, що охороняється законом) у Верховній Раді України "у визначеному порядку".
"Тіньовий уряд"
Серед варіантів відстоювання своїх інтересів парламентською опозицією зазначається утворення тіньового уряду. Він діє "на громадських засадах як консультативно – дорадчий орган опозиції".
Згідно із законопроектом, опозиційний Кабінет Міністрів:
- здійснює постійний моніторинг діяльності Кабінету Міністрів та інших органів виконавчої влади;
- готує матеріали для доповідей від парламентської опозиції з питань, що стосуються діяльності Кабінету Міністрів та інших органів виконавчої влади,
- матеріали з цих питань для використання народними депутатами України при їх обговоренні у Верховній Раді України, виступах перед виборцями, поширення у засобах масової інформації;
- готує й розглядає пропозиції, в тому числі альтернативні, щодо програми діяльності та рішень Кабінету Міністрів та подає їх у встановленому порядку на розгляд президента України й Кабінету Міністрів;
- готує та затверджує Програму своєї діяльності;
- розробляє альтернативні законодавчі пропозиції, які можуть вноситись на розгляд Верховної Ради України суб'єктами законодавчої ініціативи відповідно до Конституції України;
- виконує інші доручення парламентської опозиції, яка сформувала опозиційний ("тіньовий") Кабінет Міністрів;
В опозиційного Кабінету Міністрів буде свій голова – "призначений парламентською опозицією у встановленому нею порядку".
У тіньового прем'єра теж є ексклюзивне право – брати участь у засіданнях "нормального" Кабміну та інших заходах, які проводяться урядом України.
Прем'єру опозиції пропонується дозволити "виступати в межах регламенту, затвердженого Кабінетом Міністрів, а також одержувати інформацію про діяльність і рішення уряду".
Право на радикалізм
Пропрезидентські депутати, які внесли цей законопроект, передбачили навіть право опозиції закликати народ "чинити опір". Отже, опиратися можна будь-кому, хто здійснить дії, спрямовані на:
- ліквідацію незалежності України;
- повалення існуючого конституційного ладу насильницьким шляхом;
- порушення суверенітету і територіальної цілісності держави;
- підрив національної безпеки;
- незаконне захоплення державної влади;
- пропаганду війни, насильства, розпалювання міжетнічної, расової та релігійної ворожнечі;
- посягання на права й свободи людини й громадянина та на здоров'я населення.
В кінці законопроекту про більшість і опозицію – загрозливе речення:
Положення цього Закону не можуть бути змінені в умовах дії режиму надзвичайного або воєнного стану в разі запровадження його відповідно до Конституції України.
P.S. від УП
Є очевидним, що законопроект має невеликі шанси на підтримку нинішньою опозицією. Оскільки немає домовленості, що, наприклад, його положення вступають у дію вже у новій Верховній Раді. Натомість у законі записано, що він "вступає в дію з моменту опублікування". І якщо він зараз буде прийнятий, то опозиція знову втратить всі комітети, які так важко відвойовувала у грудні 2002.
Щоправда, більшовики можуть спробувати проголосувати за закон і без залучення опозиції.
