Повернення Бакая
П'ятниця, 1 серпня 2003, 16:59
Призначення Ігоря Бакая начальником водних ресурсів України – найдотепніший анекдот літа. Кадрове рішення, яке досі не було аргументоване Кучмою і не було прокоментоване політологами.
Попри непублічність героя, про Бакая в цій державі писано-переписано. Він – людина-легенда. Грані між міфом і правдою стерлися, залишилися самі слова.
Найвідомішою є його фраза, що всі найбільші українські капітали зароблено на продажі російського газу. Сам Бакай запропонував вважати, що він має статок у розмірі 1 мільярда доларів. Однак, попри таку чесність, у списки провідних капіталістів його не включили ні "Впрост", ні "Євробізнес" – які вперше порахували гроші Ахметова, Пінчука та Медведчука.
Ще він розповідав, що його охороняють 50 осіб, хоча ті, хто бачили приїзди Бакая в парламент або на Банкову, можуть сказати, що їх максимум 8. Їздить на двох мерседесах з "пацанячими" номерами "Міхалич". Якраз те, що треба для роботи на чолі державного органу.
Але все ж таки: Бакай і вода? Що тут спільного? І що значить його прихід на воду?
40-річний Бакай – лісник і юрист за освітою, мультимільйонер і один із головних спонсорів Кучми в 1999, свого часу прославився не тільки підозрами в нецільовому використанні держкоштів у "Нафтогазі". Але й власною гостинністю та пристрастю до рибацтва. Про останнє свідчить хоча б такий епізод із плівок Мельниченка:
Бакай: Леонід Данилович, я отут виїжджаю на природу і ловлю рибу. У вас зараз Путін, потім у середу Кабмін, потім у четвер Рада національної безпеки, а подивіться, яка погода стоїть на дворі. Може, на вудку одну двадцять-тридцять кілограмів риби за годину ловиться. Слово честі. Там корабель ми організували. Ну, так добре усе зробили...
Можливо, саме про це рибацтво згадував Леонід Данилович, коли 21 липня підписував указ про призначення Ігоря Бакая головою Державного комітету України з водного господарства.
Як повідомили УП в Держводгоспі, Бакай приступив до виконання обов'язків через три дні. Тепер у скромному фойє будинку по Червоноармійській є навіть дні прийому Бакаєм "з особистих питань": щопонеділка з 17:30 до 19:00.
Бакай повертається у політику?
Насправді цей крок має дуже багато цікавих наслідків. По-перше, генпрокурору Піскуну прилюдно вказано, що сфера його компетенції закінчується на порозі кучминого кабінету.
У лютому 2003 Піскун в інтерв'ю "Дзеркалу тижня" заявив, що Бакая "буде притягнуто до кримінальної відповідальності". І це лише питання часу: "Залишилися нез'ясованими тільки два епізоди. Не хочеться пред'являти обвинувачення, остаточно не з'ясувавши, куди пішли гроші".
Тепер хочеться подивитися, як генпрокурор виконуватиме свою обіцянку, коли Бакая під свій патронат взяв "гарант". Підписавши указ про призначення Бакая на воду, Кучма надіслав кришталево-прозорий сигнал: "він – у моїй команді".
Другим серед ображених має відчувати себе Азаров, який на чолі податкової розслідував зловживання у "Нафтогазі".
Крім того, цікавий і сам Кучма. Він демонструє унікальну поведінку: вперше за свою кар'єру призначає на державну посаду, коли генпрокурором публічно оголошено, що новий фаворит має неприємності з законом. І номер, як у випадку з Лазаренком, робити наївні очі – "а я нічого не знав" – не пройде.
Але ще цікавіше, що нова посада Бакая має слугувати його поверненню до політики. Усі опитані "Українською правдою" експерти – Володимир Полохало, Кость Бондаренко і Віктор Небоженко – характеризуючи кадровий віраж Бакая, вжили слово "легітимізація". Він став державним чиновником, щоб мати статус у новій політичній грі.
Володимир Полохало: "Явище фаворитизму в українській політиці настільки глибоке, що ізгоїв практично не буває. Люди в оточенні Леоніда Кучми, попри тимчасовий відхід від патрона, зробили стільки і стільки знають, і змушені залишатися вірними до кінця життя. Вони перебувають у резерві президента. Так було з Кравченком, Табачником, коли президент віддаляв людей під тиском зовнішніх чинників, громадської думки.
Нова посада може бути початком зростання Бакая. Це периферійне крісло, але знакове – він легітимізується, і в такий спосіб спростовується його віддаленість від Кучми і начебто гнів, який існував на його адресу з боку Кучми. Після критичних статей, виступів Тимошенко існувала думка, що президент врахував це, і щоб не бути мішенню для критики, назавжди усунув Бакая з політики і з державних посад.
Але зараз Бакай отримав справу. Водні ресурси в Україні – надто серйозні ресурси. Подивіться економічну статистику. Те, що стосується водних ресурсів – це є приоритетні речі".
Кость Бондаренко: "Це є спробою нової легітимізації Бакая. Він не затримається на цій посаді, і має проявитися на значно цікавішому посту. Просто треба було Бакая повернути в політику. Він людина молода, має імідж і команду. І для цього його призначено керівником комітету. Це проміжний етап, щоб нагадати, що він існує.
Це повернення означатиме, що Кучма хоче влити у свою команду відносно свіжу кров. Люди, яким він довіряє, на яких немає концентрації негативу. До того ж Бакай має велике коло знайомств серед націонал-демократів".
Віктор Небоженко: "Бакай належить до тієї групи молодих бізнесменів і політиків, які мріяли стати олігархами. Але доля розпорядилася інакше, і він виявився поза політикою. Він має активні контакти і з пропрезиденськими силами, і з опозицією. Але щоб відновити місце в політиці, треба почати з реально існуючої, нехай навіть і малозначущої посади.
І це призначення – перший крок до легітимації Бакая як політика. Він розуміє, що бізнес-схеми закінчилися, і сфера великих економічних прибутків - велика політика. Він хоче попасти в наступний цикл, який почнеться після президентських виборів. І Бакаю, який має смак і досвід у великій політиці, треба опинитися в потрібний час в потрібному місці. І початок цього шляху – в цій посаді".
Вода і гроші?
Чим займався Бакай після відставки з "Нафтогазу", відомо небагато. Зараз у нього є офіс у люксовому бізнес-центрі "Поділ-плаза". У приймальні Бакая кажуть, що це компанія "Віче".
"Бакай після відходу нічим серйозним не займався", - зазначив у коментарі "Українській правді" економічний оглядач "Дзеркала тижня" Ігор Москалевич.
"Все, що було – це залишкові проекти. І його партнери дистанціювалися від нього. Ряд проектів, де був його великий вплив – той же "Укргазбанк" – зараз стали незалежними.
У нього були проекти по газу, в банківській сфері, в енергетиці. Він був акціонером всього на світі. Але змінилися умови, газотрейдерів у 2001-02 відпресували, і до їх числа потрапив Бакай. Серйозних спроб повернутися не спостерігалося. Він перейшов у масовку.
І те, що відсутній свіжий компромат на Бакая – це непряма ознака, що він не бере участі в серйозних справах. Якщо скидається компромат, то по старих періодах.
За цей час новини про нього якщо і з'являлися, то в світській хроніці. То будиночок зняв в заповідній зоні на 50 років, то з'їздив на полювання, то одружувався".
Нова державна контора Бакая, звісно, не така солідна, як "Нафтогаз України", але й тут є де розвернутися. Ситуацію прокоментував нардеп із "Нашої України" і кровний ворог Бакая Василь Червоній (під час виборів-2002 він очолював рівненський штаб блоку Ющенка, і саме в цьому регіоні пролетіли повз парламент не тільки сам Бакай, але і його брат):
"Держкомітет з водного господарства безпосередньо не займається приватизацією та розподілом берегів річок та озер у приміській зоні, шельфів Чорного та Азовського морів, однак його позиція впливає на ці процеси. До такої установи у настільки цікавого чоловіка як Ігор Бакай може бути інтерес".
Червоній навів і один із способів реалізації такого інтересу: "Водні ресурси у нас великі, і прибережні зони можуть бути об'єктом для цікавості бізнесменів, зокрема, з іноземних держав. Подивіться хоча б, як масово скуповуються землі навколо Києва, скільки будується яхт-клубів, ресторанів на воді, облаштовується гаваней для котеджів".
Інший опозиційний політик, коментуючи повернення Бакая, довго і голосно реготав, а потім почав рахувати дні до створення нової Національної акціонерної компанії "Вода України".
За даними сайту самого Держводгоспу, основними завданнями нового відомства Бакая є:
- пропозиції для формування держполітики розвитку водного господарства, меліорації земель;
- здійснення єдиної технічної політики, впровадження досягнень науки й техніки, нових технологій, передового досвіду роботи та забезпечення реалізації цієї політики;
- реалізація програм використання й охорони вод та відтворення водних ресурсів;
- задоволення потреб населення й економіки у водних ресурсах та проведення їх міжбасейнового перерозподілу;
- запобігання шкідливій дії вод і ліквідація її наслідків, включаючи протипаводковий захист сіл і земель.
У віданні Бакая опиняться водні ресурси, що формуються в басейнах Дніпра, Дністра, Сіверського Дінця, Південного й Західного Бугу, а також малих річок Приазов’я та Причорномор’я, 1160 водосховищ загальним об’ємом майже 55 куб. км, понад 28 тис. ставків.
Плюс шість великих водосховищ (Київське, Канівське, Кременчуцьке, Дніпродзержинське, Дніпровське, Каховське) та сім великих каналів. Тут якраз доречною буде підказка Червонія про яхт-клуби та котеджі.
Також Держводгосп опікується постачанням води у маловодні райони. Зокрема, в Криму, Миколаївській, Запорізькій, Хмельницькій, Дніпропетровській та Харківській областях.
Також проблеми зрошення земель. Загалом в Україні 15 млн. га землі потребують зрошення, при цьому зрошується лише 2,5. Посухи й втрати урожаю через недозволоження – традиційне явище. А 1 кубометр поливної води коштує від 3 до 7 коп. За час поливу облік йде на десятки тисяч кубометрів.
Ще однією важливою водогосподарською проблемою, яка вирішується організаціями Держводгоспу, є захист територій, які знаходяться під загрозою паводків і підтоплення. Гроші можна просити на упорядкування річок, будівництво водозахисних дамб, заліснення прибережних смуг. Для прикладу, на будівництво трьох протипаводкових водозаборів в районі Дністра на Львівщині потрібно було 16-17 млн. гривень.
Також можна згадати проблему Дунаю. І не в плані вилову оселедців, що також було б цікаво для Бакая, а будівництва каналу, проект якого розробляється не перший рік.
Нагадаємо, півтора місяці тому президент став на бік Міністра транспорту і віддав розпорядження екс-міністру екології Шевчукові сприяти Кірпі у будівництві каналу.
Пояснюючи тоді суть конфлікту, експерт Кость Бондаренко зазначав, що проект може мати й інше значення, крім виходу на ринки Європи. Структура ґрунтів у цьому районі є такою, що канал буде постійно замулюватися, і на його очищення доведеться щороку виділяти чималі бюджетні кошти.
Тож, як видно, навіть таке кумедне місце роботи Бакая може бути не таким і нудним.
P.S. "Українська правда" намагалася взяти коментар самого Ігоря Бакая щодо його повернення на держслужбу. У комітеті водного господарства повідомили, що до кінця тижня новий керівник перебуває у відрядженні. "УП" готова викласти його позицію з цього та інших питань.
Попри непублічність героя, про Бакая в цій державі писано-переписано. Він – людина-легенда. Грані між міфом і правдою стерлися, залишилися самі слова.
Найвідомішою є його фраза, що всі найбільші українські капітали зароблено на продажі російського газу. Сам Бакай запропонував вважати, що він має статок у розмірі 1 мільярда доларів. Однак, попри таку чесність, у списки провідних капіталістів його не включили ні "Впрост", ні "Євробізнес" – які вперше порахували гроші Ахметова, Пінчука та Медведчука.
Ще він розповідав, що його охороняють 50 осіб, хоча ті, хто бачили приїзди Бакая в парламент або на Банкову, можуть сказати, що їх максимум 8. Їздить на двох мерседесах з "пацанячими" номерами "Міхалич". Якраз те, що треба для роботи на чолі державного органу.
Але все ж таки: Бакай і вода? Що тут спільного? І що значить його прихід на воду?
40-річний Бакай – лісник і юрист за освітою, мультимільйонер і один із головних спонсорів Кучми в 1999, свого часу прославився не тільки підозрами в нецільовому використанні держкоштів у "Нафтогазі". Але й власною гостинністю та пристрастю до рибацтва. Про останнє свідчить хоча б такий епізод із плівок Мельниченка:
Бакай: Леонід Данилович, я отут виїжджаю на природу і ловлю рибу. У вас зараз Путін, потім у середу Кабмін, потім у четвер Рада національної безпеки, а подивіться, яка погода стоїть на дворі. Може, на вудку одну двадцять-тридцять кілограмів риби за годину ловиться. Слово честі. Там корабель ми організували. Ну, так добре усе зробили...
Можливо, саме про це рибацтво згадував Леонід Данилович, коли 21 липня підписував указ про призначення Ігоря Бакая головою Державного комітету України з водного господарства.
Як повідомили УП в Держводгоспі, Бакай приступив до виконання обов'язків через три дні. Тепер у скромному фойє будинку по Червоноармійській є навіть дні прийому Бакаєм "з особистих питань": щопонеділка з 17:30 до 19:00.
Бакай повертається у політику?
Насправді цей крок має дуже багато цікавих наслідків. По-перше, генпрокурору Піскуну прилюдно вказано, що сфера його компетенції закінчується на порозі кучминого кабінету.
У лютому 2003 Піскун в інтерв'ю "Дзеркалу тижня" заявив, що Бакая "буде притягнуто до кримінальної відповідальності". І це лише питання часу: "Залишилися нез'ясованими тільки два епізоди. Не хочеться пред'являти обвинувачення, остаточно не з'ясувавши, куди пішли гроші".
Тепер хочеться подивитися, як генпрокурор виконуватиме свою обіцянку, коли Бакая під свій патронат взяв "гарант". Підписавши указ про призначення Бакая на воду, Кучма надіслав кришталево-прозорий сигнал: "він – у моїй команді".
Другим серед ображених має відчувати себе Азаров, який на чолі податкової розслідував зловживання у "Нафтогазі".
Крім того, цікавий і сам Кучма. Він демонструє унікальну поведінку: вперше за свою кар'єру призначає на державну посаду, коли генпрокурором публічно оголошено, що новий фаворит має неприємності з законом. І номер, як у випадку з Лазаренком, робити наївні очі – "а я нічого не знав" – не пройде.
Але ще цікавіше, що нова посада Бакая має слугувати його поверненню до політики. Усі опитані "Українською правдою" експерти – Володимир Полохало, Кость Бондаренко і Віктор Небоженко – характеризуючи кадровий віраж Бакая, вжили слово "легітимізація". Він став державним чиновником, щоб мати статус у новій політичній грі.
Володимир Полохало: "Явище фаворитизму в українській політиці настільки глибоке, що ізгоїв практично не буває. Люди в оточенні Леоніда Кучми, попри тимчасовий відхід від патрона, зробили стільки і стільки знають, і змушені залишатися вірними до кінця життя. Вони перебувають у резерві президента. Так було з Кравченком, Табачником, коли президент віддаляв людей під тиском зовнішніх чинників, громадської думки.
Нова посада може бути початком зростання Бакая. Це периферійне крісло, але знакове – він легітимізується, і в такий спосіб спростовується його віддаленість від Кучми і начебто гнів, який існував на його адресу з боку Кучми. Після критичних статей, виступів Тимошенко існувала думка, що президент врахував це, і щоб не бути мішенню для критики, назавжди усунув Бакая з політики і з державних посад.
Але зараз Бакай отримав справу. Водні ресурси в Україні – надто серйозні ресурси. Подивіться економічну статистику. Те, що стосується водних ресурсів – це є приоритетні речі".
Кость Бондаренко: "Це є спробою нової легітимізації Бакая. Він не затримається на цій посаді, і має проявитися на значно цікавішому посту. Просто треба було Бакая повернути в політику. Він людина молода, має імідж і команду. І для цього його призначено керівником комітету. Це проміжний етап, щоб нагадати, що він існує.
Це повернення означатиме, що Кучма хоче влити у свою команду відносно свіжу кров. Люди, яким він довіряє, на яких немає концентрації негативу. До того ж Бакай має велике коло знайомств серед націонал-демократів".
Віктор Небоженко: "Бакай належить до тієї групи молодих бізнесменів і політиків, які мріяли стати олігархами. Але доля розпорядилася інакше, і він виявився поза політикою. Він має активні контакти і з пропрезиденськими силами, і з опозицією. Але щоб відновити місце в політиці, треба почати з реально існуючої, нехай навіть і малозначущої посади.
І це призначення – перший крок до легітимації Бакая як політика. Він розуміє, що бізнес-схеми закінчилися, і сфера великих економічних прибутків - велика політика. Він хоче попасти в наступний цикл, який почнеться після президентських виборів. І Бакаю, який має смак і досвід у великій політиці, треба опинитися в потрібний час в потрібному місці. І початок цього шляху – в цій посаді".
Вода і гроші?
Чим займався Бакай після відставки з "Нафтогазу", відомо небагато. Зараз у нього є офіс у люксовому бізнес-центрі "Поділ-плаза". У приймальні Бакая кажуть, що це компанія "Віче".
"Бакай після відходу нічим серйозним не займався", - зазначив у коментарі "Українській правді" економічний оглядач "Дзеркала тижня" Ігор Москалевич.
"Все, що було – це залишкові проекти. І його партнери дистанціювалися від нього. Ряд проектів, де був його великий вплив – той же "Укргазбанк" – зараз стали незалежними.
У нього були проекти по газу, в банківській сфері, в енергетиці. Він був акціонером всього на світі. Але змінилися умови, газотрейдерів у 2001-02 відпресували, і до їх числа потрапив Бакай. Серйозних спроб повернутися не спостерігалося. Він перейшов у масовку.
І те, що відсутній свіжий компромат на Бакая – це непряма ознака, що він не бере участі в серйозних справах. Якщо скидається компромат, то по старих періодах.
За цей час новини про нього якщо і з'являлися, то в світській хроніці. То будиночок зняв в заповідній зоні на 50 років, то з'їздив на полювання, то одружувався".
Нова державна контора Бакая, звісно, не така солідна, як "Нафтогаз України", але й тут є де розвернутися. Ситуацію прокоментував нардеп із "Нашої України" і кровний ворог Бакая Василь Червоній (під час виборів-2002 він очолював рівненський штаб блоку Ющенка, і саме в цьому регіоні пролетіли повз парламент не тільки сам Бакай, але і його брат):
"Держкомітет з водного господарства безпосередньо не займається приватизацією та розподілом берегів річок та озер у приміській зоні, шельфів Чорного та Азовського морів, однак його позиція впливає на ці процеси. До такої установи у настільки цікавого чоловіка як Ігор Бакай може бути інтерес".
Червоній навів і один із способів реалізації такого інтересу: "Водні ресурси у нас великі, і прибережні зони можуть бути об'єктом для цікавості бізнесменів, зокрема, з іноземних держав. Подивіться хоча б, як масово скуповуються землі навколо Києва, скільки будується яхт-клубів, ресторанів на воді, облаштовується гаваней для котеджів".
Інший опозиційний політик, коментуючи повернення Бакая, довго і голосно реготав, а потім почав рахувати дні до створення нової Національної акціонерної компанії "Вода України".
За даними сайту самого Держводгоспу, основними завданнями нового відомства Бакая є:
- пропозиції для формування держполітики розвитку водного господарства, меліорації земель;
- здійснення єдиної технічної політики, впровадження досягнень науки й техніки, нових технологій, передового досвіду роботи та забезпечення реалізації цієї політики;
- реалізація програм використання й охорони вод та відтворення водних ресурсів;
- задоволення потреб населення й економіки у водних ресурсах та проведення їх міжбасейнового перерозподілу;
- запобігання шкідливій дії вод і ліквідація її наслідків, включаючи протипаводковий захист сіл і земель.
У віданні Бакая опиняться водні ресурси, що формуються в басейнах Дніпра, Дністра, Сіверського Дінця, Південного й Західного Бугу, а також малих річок Приазов’я та Причорномор’я, 1160 водосховищ загальним об’ємом майже 55 куб. км, понад 28 тис. ставків.
Плюс шість великих водосховищ (Київське, Канівське, Кременчуцьке, Дніпродзержинське, Дніпровське, Каховське) та сім великих каналів. Тут якраз доречною буде підказка Червонія про яхт-клуби та котеджі.
Також Держводгосп опікується постачанням води у маловодні райони. Зокрема, в Криму, Миколаївській, Запорізькій, Хмельницькій, Дніпропетровській та Харківській областях.
Також проблеми зрошення земель. Загалом в Україні 15 млн. га землі потребують зрошення, при цьому зрошується лише 2,5. Посухи й втрати урожаю через недозволоження – традиційне явище. А 1 кубометр поливної води коштує від 3 до 7 коп. За час поливу облік йде на десятки тисяч кубометрів.
Ще однією важливою водогосподарською проблемою, яка вирішується організаціями Держводгоспу, є захист територій, які знаходяться під загрозою паводків і підтоплення. Гроші можна просити на упорядкування річок, будівництво водозахисних дамб, заліснення прибережних смуг. Для прикладу, на будівництво трьох протипаводкових водозаборів в районі Дністра на Львівщині потрібно було 16-17 млн. гривень.
Також можна згадати проблему Дунаю. І не в плані вилову оселедців, що також було б цікаво для Бакая, а будівництва каналу, проект якого розробляється не перший рік.
Нагадаємо, півтора місяці тому президент став на бік Міністра транспорту і віддав розпорядження екс-міністру екології Шевчукові сприяти Кірпі у будівництві каналу.
Пояснюючи тоді суть конфлікту, експерт Кость Бондаренко зазначав, що проект може мати й інше значення, крім виходу на ринки Європи. Структура ґрунтів у цьому районі є такою, що канал буде постійно замулюватися, і на його очищення доведеться щороку виділяти чималі бюджетні кошти.
Тож, як видно, навіть таке кумедне місце роботи Бакая може бути не таким і нудним.
P.S. "Українська правда" намагалася взяти коментар самого Ігоря Бакая щодо його повернення на держслужбу. У комітеті водного господарства повідомили, що до кінця тижня новий керівник перебуває у відрядженні. "УП" готова викласти його позицію з цього та інших питань.
