Джеймс Шерр: ЄЕП - черговий етап російського тиску на Україну

2 перегляди
Понеділок, 15 вересня 2003, 19:43
На XIII економічному форумі у Криниці британський експерт Джеймс Шерр проявляв особливу зацікавленість у насущних справах українських.

Наприклад, Шерр був помічений на панелі "Україна політична, рік до виборів" за участю Ющенка, Матвієнка, Мостової. Правда, британець, який сидів у перших рядах, залишив зібрання вже після 30 хвилин, і потім розчаровано зізнався, що нічого нового і особливого там не почув.

На панелі про питання європейської інтеграції України Шерру, як старшому співробітнику Центру досліджень конфліктів при Військовій академії Великобританії, довелося також пояснювати, чому трапилося так, що Україна й ЄС досі не змогли знайти спільної мови.

І на прес-конференції в останній день Форуму Шерр знову говорив про Україну. Чотири журналісти, двоє з яких були з України, допитували експерта з питань внутрішньої і зовнішньої політики України. Але навіть після закриття Форуму, випадково чи ні, світлий піджак британця можна було спостерігати у кафе, яке вподобали члени української делегації.

Інтерв'ю журналістам Шерр погодився дати без роздумів, ретельно розпитавши про місце роботи. Він, повільно, чеканячи кожне слово, розповідав, якими бачаться проблеми України з Туманного Альбіону.


- Пане Шерр, як ви розцінюєте наміри України підписати угоду про Єдиний економічний простір з Росією, Білоруссю і Казахстаном?

- Це - черговий етап російського тиску на Україну. Цей тиск вже став невід'ємною частиною економіки України через її залежність від російської енергії і потужності російського енергетичного комплексу і його союзників всередині України.

Весь цей напрямок розвитку - із будь-якої точки зору - суперечить тим крокам, які Україна повинна робити, щоб просуватися в Європу, наповнюючи плани європейської інтеграції, які широко підтримуються в Україні, практичним змістом.

По-перше, вся ділова культура і вся юридична й фінансова система колишнього СРСР не співпадають або просто суперечать сучасній європейській й американській діловій культурі. Тільки компанії на зразок British Petroleum можуть мати справу з російськими концернами на рівних.

Економіка ЄС - це економіка, яка майже виключно складається з маленьких і середніх компаній. Вони не будуть грати за цими правилами, тому що у них на це не вистачить часу й ресурсів. Тому вони не стануть інвестувати або торгувати з Україною, якщо вона буде продовжувати інтегруватися з країнами колишнього СРСР.

Друга проблема - це те, що інші країни ЄЕП не розділяють цілей України щодо інтеграції в ЄС. Дві з цих країн - взагалі не європейські, а Росія – євразійська країна, і має повністю відмінний набір завдань.

По-третє - подібна інтеграція не принесе, зрештою, користі жодній з цих країн, тому що її потенціал для росту й розвитку полягає тільки в енергетиці, дуже нестабільній індустрії. Але навіть і ця сфера для зростання потребує великих західних інвестицій, тому що російські трубопроводи застарілі й зношені.

Тому ці країни, прирікають себе на промисловий спад. Економіка кожної з цих країн, включаючи Росію, повинна бути більш відкритою, щоб привертати увагу й капітал з основних економічних центрів світу. А провідні економічні центри знаходяться не у колишньому Радянському Союзі.

- Тоді яким чином це вплине на інтеграцію України в Європу, яку вона декларує?

- Ніяк не вплине. Оскільки Європа об'єднується дуже стрімко і цей процес вже охоплює не тільки Польщу, Угорщину, Чехію, Балтійські держави, але також і Болгарію і Румунію. Я також не виключаю, що Хорватія, і, звичайно, Словенія, стануть частиною цього процесу. Ці зв'язки розвиваються дуже швидко.

Навіть якщо Україна вирішить не приєднуватися до Євразійського простору, тепер їй буде набагато важче інтегруватися з Європою. Оскільки ці дві інтеграції вельми різні за темпами й динамікою.

Протягом довгого часу ЄС і Україна обмінювалися деклараціями про важливість інтеграції України в Європу, у той час як всім було зрозуміло, що Європа рухається, і дуже рішуче, в одному напрямі, а Україна щонайбільше перебуває у стагнації.

А тепер Україна вирішила зробити крок назад. По суті, новий кордон пройде вздовж західного кордону України і східного кордону балтійських республік. Виникне дуже нестабільна і викривлена так звана співдружність на сході від цієї лінії, і буде інше, енергійне й життєздатне співтовариство інтеграції на заході.

- В Україні майже через рік – президентські вибори. Як ви вважаєте, чи є у опозиції шанси перемогти?

- Особисто я мало вірю, що влада може змінитися. Мені здається, опозиція продовжує недооцінювати кмітливість, майстерність, гнучкість і хитрість тих, хто володіє політичною й фінансовою владою в Україні сьогодні.

Мені здається, є чимало сценаріїв, за якими нинішня партія влади може продовжити своє існування спочатку до 2006, а потім передати її далі. Отже, не факт що опозиція прийде до влади. Якщо ж опозиція все-таки переможе, причому без значних компромісів, тоді треба тиснути на Захід.

Захід втратив історичний шанс, коли Ющенко було прем'єр-міністром. Навіть президент Кучма тоді ризикнув би підтримати Ющенка, якби Захід змінив політику щодо України, якщо б Україна отримала той же статус, який мали навіть Болгарія і Румунія.

Це створило б відчутні стимули і допомогло змінити співвідношення сил всередині України. Справа Заходу – допомогти добитися таких змін. Так що я сподіваюся, що у нас - і в України - буде другий шанс.

- Пан Шерр, а як ви розцінюєте той факт, що Україна надіслала своїх миротворців до Іраку? Чи дійсно це було зроблене з метою реанімувати себе в очах США?

- Все, що Україна робить в своїй оборонній і зовнішній політиці, щоб продемонструвати власну стратегію, власний голос, позитивно сприймається сусідніми країнами, і особливо в США. Я би, однак, не применшував труднощі.

Ірак став центром боротьби проти, головним чином, фанатичного ісламістського екстремізму. Природно, кожна країна, яка бере участь в цій боротьбі, стає вразливою по відношенню до цих сил. Так що це - серйозне рішення для України. Думаю, що якщо Україна якось постраждає від радикального ісламського тероризму (хоч ніхто не бажав би цього), це підвищить роль України в очах Заходу і посилить його спроби підтримати Україну.

Я, звичайно, не хотів би, щоб це трапилося. Але країни, які відчули цей тероризм на собі, особливо США, повинні бачити, що інші нації поділяють їх цілі, і вони були б дуже вдячні.

- Зараз активно обговорюється тема реверсного використання нафтопроводу "Одеса-Броди". На вашу думку, чи повинна Україна відстоювати позицію прямого транспортування нафти до Європи?

- Звісно, так. Тому що для України життєво важливо, на мою думку, стати енергетично незалежною від Росії. Звичайно, Україна буде, і повинна бути, близьким партнером Росії в енергетичній сфері, але тільки партнером. В України є свої джерела незалежності.

Транспортна мережа України, включаючи нафтопровід "Одеса-Броди", стає фундаментальною частиною розв'язання зростаючих енергетичних проблем Європи. Вона допоможе в розробці не тільки іракських нафтових ресурсів, але також і ресурсів каспійського й чорноморського регіонів.

Використання цієї інфраструктури для протилежних цілей стало б найсильнішим ударом по незалежності України за останні десять років.

- Україна й Росія працюють над створенням газотранспортного консорціуму. Спочатку було заявлено, що третьою стороною буде Німеччина, однак вона досі не була залучена до розробки проекту. Як ви думаєте, Німеччина все-таки стане третім повноцінним партнером консорціуму?

- Я все ще не упевнений, що це трапиться. "Рургаз" був неодноразово здивований і розчарований поведінкою свого російського партнера. Додайте сюди скандал з "Юкосом", який, хоч і не має прямого відношення до справи, може викликати серйозні сумніви, чи може Росія стати довготривалим партнером у цьому дуже дорогому бізнесі.

Я сподіваюся, хоч і не упевнений, що у німецького уряду вистачить розуму не вступати у домовленості, які утискають енергетичну незалежність України.




Поїздка журналістів на економічний Форум до Криниці була здійснена за підтримки фонду "Відродження"


Читайте нас також у Telegram. Підписуйтесь на наші канали "УП. Кляті питання" та "УП. Off the record"



powered by lun.ua