Берлусконі три рази і по-різному дав Україні надію

Середа, 8 жовтня 2003, 16:08
За Сільвіо Берлусконі треба дивитися у чотири ока, ходити слідом з двома диктофонами і трьома понятими. Бо він – великий любитель відмовитися від своїх слів чи сказати, що його жарт неправильно інтерпретували.

Останній раз він вибачався перед італійськими євреями, яким не сподобалося порівняння, що репресії Муссоліні – ну, це як поїздка у відпустку.

Своїм візитом на саміт "Україна-ЄС" до Ялти Берлусконі додав гарного настрою єврооптимістам в українській владі. І нехай, що з різницею в один день Берлусконі по різному говорив щодо європейської інтеграції України. Але і в більш жорсткому, і у більш м'якому варіантах Україна ще зберігає теоретичну можливість колись стати членом Євросоюзу.

У вівторок після саміту "Україна-ЄС" італійський прем'єр як головуючий у Євросоюзі випустив разом з Кучмою заяву. Це був документ єврочиновника. До якого, крім Берлусконі, доклало руки керівництво ЄС, яке прилетіло в Ялту: Проді, Солана і Паттен. В тексті – мінімум про бажання України стати ще одною зіркою на прапорі ЄС.

"Україна ще раз підтвердила свою довгострокову стратегічну мету – повністю інтегруватися до ЄС. Європейський Союз визнав європейські прагнення України та привітав європейський вибір України", - сказано у заяві, яку Берлусконі підписав як президент Європейської Ради – найвищого органу ЄС.

Більше про рожеву мрію ні слова. ЄС жорстко заявив, що зараз відносини з Україною можуть бути лише в рамках програми "Ширша Європа". Яка, говориться у заяві, "має розглядатися окремо від питання можливого вступу до ЄС".

Що може запропонувати ЄС: "Ми підтвердили наше зобов'язання проводити лінію на подальше політичне та економічне зближення та поступову інтеграцію соціальних та економічних структур між розширеним ЄС та Україною".

Також "Ширша Європа", за текстом спільної заяви, "має сприяти дедалі більшій участі України у внутрішньому ринку ЄС, а також відповідних програмах та політиках ЄС, беручи до уваги стратегічні цілі та пріоритети України".

Однак ці жахливі формулювання є модулятором фантазій для єврооптимістів. Наприклад, відштовхуючись від останнього речення: Україна зможе брати участь "у політиках ЄС"? Зможе. Тут сказано, що "враховуючи стратегічну мету Україна"? Сказано. Яка у нас стратегічна мета? Членство в Євросоюзі. То ж не все так погано.

Наступного дня, у середу, був інший Берлусконі. Після ще однієї зустрічі з Кучмою, присвяченій україно-італійським відносинам, вони знову виступили із заявою. І тут Берлусконі говорив більш сміливо.

"Як головуюча в ЄС Італія підтримує курс України на зближення з Європейським Союзом. Підкреслюючи важливість активного продовження внутрішніх політичних та економічних реформ, а також на основі нової ініціативи "Ширша Європа", вона надаватиме підтримку реалізації стратегічної довгострокової мети України щодо повної інтеграції до ЄС".

Берлусконі ще більш розкутий у питанні вступу України до ЄС, коли можна говорити без папірчини.

У вівторок на прес-конференції він заявив: "Я думаю, не буде ніяких перешкод для того, щоб Україна справді стала членом Європейського Союзу". Залежить це від того, як Україна зможе конституційно, законодавчо, з точки зору ринкової економіки відповідати європейським стандартам.

У середу Кучма розповів, що Берлусконі "розкритикував мене вщент за те, що я ставлю надто далеко мету" - в 2011 році "бути готовими почати переговори з ЄС щодо вступу України".

Загалом Берлусконі у питанні гіпотетичного членства України в ЄС займає оригінально-спрощену позицію. Він віддає втілення мрії Києва про вступ до Євросоюзу в сферу компетенції самої України. При цьому не говорить, що для розширення ЄС років через 10, наприклад, треба буде добра воля не одного, а принаймні 27 членів Євросоюзу плюс апарату єврочиновників.

Але навіть якщо через тиждень Берлусконі почне анульовувати всі три серії своїх ялтинських заяв, все одно йому можна аплодувати. В умовах, коли ЄС хворіє на вступ нових 10 членів, він зумів знайти хоч якісь слова – якими європрихильники всередині України зможуть відбиватися від Москви.

Але якщо Берлусконі у своєму оптимізмі щодо відносин України і ЄС дійшов до певної екстравагантності, то Кучма став грати фарс.

Він, продовжуючи ялтинський фестиваль заяв, із землею змішав досягнення 10 років свого керівництва Україною. "Що таке для нас Європа і Європейський Союз? Це, насамперед, європейський рівень життя, це права і свободи людини, це всі ті демократичні цінності, які сьогодні сповідує Європа. Я сьогодні з повною відвертістю кажу, що практично по жодному чиннику сьогодні Україна не готова бути повнокровним членом Європейського Союзу".

Заглибившись у самокритику, Кучма включив експортний варіант свого репродуктора:

"Але ми ставимо для себе амбітне завдання – досягати тих цінностей. Тому ми перестаємо декларувати час вступу до ЄС, а ми у себе переконуємо і політиків, і суспільство у тому, щоб там бути, треба бути гідним цього. А шляхи і механізми відомі. Перше завдання перед нами – СОТ, надання Україні статусу країни з ринковою економікою. Потім переговори про вільну економічну зону, асоційоване членство і т.д. Так що шлях для нас зрозумілий, він тривалий, але ми налаштовані на цей шлях і будемо йти саме цим шляхом. І ніяким іншим".

Цікаво, чи згадував Кучма в цей момент свої ж слова у цьому ж залі Лівадійського палацу тритижневої давності. Коли по праву руку від нього сидів не Берлусконі, а Путін.

Реклама:
Шановні читачі, просимо дотримуватись Правил коментування