Вповзання Європи в Україну, або Три поради українському керівництву

Четвер, 5 лютого 2004, 10:48
Інтродукція

Будь-якій нормальній людині, що є професійним громадянином України, цілком очевидно, що Україна не зможе наздогнати Європу не тільки в тому випадку, якщо Європа раптом зупиниться і завмре на місці, але навіть якщо розвернеться і піде Україні назустріч.

Керівництво України абсолютно справедливо може розраховувати лише на те, що країна зуміє знову "на шармочка" проскочити в євроатлантичні й у світові структури, ввійшовши у світову та європейську родини цивілізованих народів.

Як це вдалося їй зробити в середині 90-х років минулого століття, коли, "косивши" під країну, що стала на шлях демократичного виправлення, вона примудрилася бути прийнятою до Ради Європи.

Не виконавши вчасно практично жодного взятого перед Радою Європи зобов'язання і дотепер не довівши цілком своє законодавство до відповідності європейським нормам, тим не менш, Україна переконалася: головне — заприсягтися і вступити в міжнародну організацію, а вже потім нізвідки нікого виключати не стануть.

Тому що та ж Рада Європи, ЄС, НАТО, або, приміром, СОТ — це не компартія, і ніхто там не закричить на Україну неперекладним на жодну іноземну мову криком: "Ти в мене, блін, партквиток на стіл покладеш!"

Але шлях взяття Європи змором для України, як співалося у відомій радянській пісні про геологів, і далекий, і довгий. В зв'язку з цим їй варто було б намагатися не вповзати в Європу, а зробити до неї запаморочливий стрибок, виходячи з найпростішого постулату:

НЕ УКРАЇНУ ВАРТО ПІДНІМАТИ ДО РІВНЯ ЄВРОПИ, А ЄВРОПУ НЕОБХІДНО ОПУСКАТИ ДО РІВНЯ УКРАЇНИ!

Зробити це можна протягом буквально декількох місяців, якщо дотримуватися трьох наведених нижче рекомендацій.

Рекомендація перша

В Україні необхідно вилучити всі географічні карти, включаючи шкільні контурні. Замість них віддрукувати нові, де Україна буде переміщена зі Східної Європи в Західну і розташована де-небудь, приміром, між Німеччиною, Францією і Бельгією.

Зрозуміло, ці ж карти, видані іноземними мовами, варто експортувати по всіх європейських державах і по всій планеті. Поступово світ звикне, що Україна де-факто знаходиться в самому центрі Західної Європи, а не — у самому центрі того, що російською мовою позначається анатомічним терміном, що зі словом Європа добре римується.

Рекомендація друга

Україні потрібно заявити про входження в її склад на правах автономних областей, автономних республік і автономних королівств найбідніших і найбільш ВІЛ-інфікованих південноафриканських держав, таких, скажімо, як Ботсвана, Зімбабве, Лесото, Намібія, Свазіленд, Замбія, Малаві і Мозамбік.

Саме Європі доведеться в цьому випадку цілком взяти на себе забезпечення жителів цих країн їжею, одягом, житлом і медичним обслуговуванням, щоб ті залишалися у себе вдома і не перебиралися до української метрополії, а звідти — на європейські простори. Щоб уникнути подібної перспективи, Європа втягне до себе Україну де-юре, причому без всіляких попередніх умов.

Передмова до рекомендації третьої

З останніх парламентських виборів Україна нагромадила величезний досвід з цілеспрямованого створення клонів-двійників. Вони ставали кандидатами в депутати в тому самому виборчому окрузі, іноді зовсім заплутуючи виборців і відбираючи їхній голос в того однофамільця, що викликав особливе роздратування в так званого адміністративного фактору.

Зрозуміло, що це "ноу-хау" буде широко використовуватися на майбутніх президентських виборах, якщо вони все-таки стануть проводитися всенародно.

Говорять, що вже зараз сотні рослих мужиків із квадратними щелепами, спеціально відібраних з числа пожежників, мічманів-надстроковиків і сільських трактористів, наперед і зовсім добровільно обмінюють у загсах за місцем проживання свої прізвища, імена та по батькові.

У результаті цього кожний з них стає Ющенком Віктором Андрійовичем. На закритих курсах ужгородські перукарі створюють їм ющенківські зачіски, а московські іміджмейкери вчать рекрутів майбутньої президентської гонки привселюдно говорити по-ющенківськи опозиційно. Тобто – ні про що, натискаючи на слово "моральність", жіночно заламуючи при цьому руки і посилаючись на Бога.

Майбутніх учасників президентської гонки терміново одружують з американками і знайомлять з основами бджільництва, тому що в силу української специфіки в питаннях фінансових демократи-неоющенки розбираються не гірше за оригінал.

Три-чотири сотні Вікторів Андрійовичів Ющенків, що будуть зареєстровані кандидатами в президенти України, дадуть можливість першоджерелу програти вибори зовсім без жодних підтасувань. І нехай ОБСЄ пробує тоді відшукати порушення в ході передвиборної президентської компанії або проведення самих виборів!

Рекомендація третя

Даний досвід по створенню клонів-двійників варто негайно застосувати й до євроінтеграційного процесу України. Країна повинна не рідше, ніж раз на тиждень змінювати свою назву, використовуючи для цього всесвітньо відомі бренди з назвами інших держав.

Наприклад, у найближчий понеділок Україна повідомляє, що вона відтепер називається Федеративною Республікою Німеччина. Верховну Раду перейменовуємо в Бундестаг (чи ні, у Бундесрат — так переконливіше), її голову — у шпрехшталмейстера, а президентові Леоніду Кучмі тимчасово надається ім'я німецького канцлера Герхарда Шредера.

У наступний понеділок Україна стає Бельгією, президент Кучма тимчасово перетворюється в короля, а наш міністр оборони призначається генеральним секретарем НАТО.

Потім черга доходить до Великобританії: хрещатинська вежа з годинником на будинку колишнього Укррадпрофу (яку з радянських часів називають не інакше як "член профспілки") перейменовують на Біг Бен, а Верховну Раду поділяють на Палату Лордів і Палату Общин.

Ще через тиждень, ставши Францією, Україна збирає з олігархів спонсорські внески на відбудову на Майдані Незалежності зруйнованої Бастилії і ухвалює закон про введення публічного гильотинування.

Час від часу Україна буде перетворюватися в Російську Федерацію, щоб український Путін з київського Кремля міг лякати Захід тим, що замочить кого-небудь у сортирі.

І якщо хтось думає, начебто ми не зможемо тимчасово оголосити себе Сполученими Штатами Америки, а потім протягом тижня провести політреформу і внести 28 поправку в Конституцію США, відповідно до якої президента країни буде обирати не народ, але виключно конгресмени і сенатори, той глибоко помиляється.

Більш того, іноді Україна для сміху зможе перейменовуватися в Союз Радянських Соціалістичних Республік, зосереджувати в цей період війська на власних кордонах, а Верховна Рада СРСР буде всякий раз приймати рішення про введення на всій одній шостій частині суші кримінальної відповідальності за антирадянську агітацію і пропаганду.

А коли ми тимчасово станемо Ізраїлем, то готові будемо піти навіть на те, щоб, незважаючи на їхні переконання, примусити депутатів українського Кнесету від Галичини надягти на голови кіпи, а також лапсердаки зверху на сорочки-вишиванки, і писати хоч і українською, але — з правого боку наліво.

Після чого наш Кнесет одноголосно підтримає законопроект про те, щоб державною мовою Ізраїлю стала українська (особливо з огляду на кількість наших громадян, що виїхали сюди на ПМП), а іврит був призначений офіційною мовою цієї країни.

В іспанський тиждень ми віддамо південь країни баскам для створення ними незалежної держави, а в грецький – уступимо Кіпр Туреччині.

Коли прийде час, швейцарські банки довідаються, як працювати під керівництвом Національного банку України, а шведська громадськість – якими ударними темпами розслідує убивство прем'єр-міністра Улофа Пальме наша Генпрокуратура.

Фонд держмайна України займеться реприватизацією нерухомості в Люксембурзі. МінАПК, незважаючи на важкі погодні умови, візьме на себе організацію збору і збереження врожаю тюльпанів у Голландії.

ДПАУ перевірить сплату податків сицилійськими мафіозі. Тим часом засоби масової інформації Ліхтенштейну стануть звіряти публікації і телерепортажі, що готуються, з темниками, що надходять з адміністрації князя.

Причому всі ці зміни назв держави будуть відбуватися в строгій відповідності з міжнародним законодавствам, яке, скажімо, легко допустило перейменування Берегу Слонової Кісти в Кот-д'Івуар, Островів Зеленого Мису — у Кабо Верде, Цейлону — у Шрі-Ланку, а Об'єднаної Арабської Республіки — в Арабську Республіку Єгипет.

Більш того, оскільки жодними нормами міжнародного права не передбачається, що яка-небудь країна може взяти собі чинну назву іншої країни, то, отже, Україні не повинні загрожувати жодні юридично обґрунтовані міжнародні санкції.

Тому що, як відомо, що не заборонено - те дозволено. При цьому, зрозуміло, усі популярні бренди типу Франція, Італія, Португалія, Білорусія, Монако й ін. Україні необхідно негайно зареєструвати у себе в Печерському районному суді Києва, випередивши ці держави, що, зрозуміло, самі не додумалися про запас про таке подбати.

В остаточному підсумку в Європі й у світі почнеться така фінансова, політична, економічна, військова, географічна й адміністративно-територіальна плутанина, що, обираючи між хаосом і Україною, Захід, безсумнівно, обере саме Україну (навіть якщо на той момент вона і буде тимчасово називатися "Італія(О)" або "Наша Фінляндія +").

Захід сам приповзе до нас на пузі і скаже: хлопці, все що завгодно і як завгодно, але тільки не це!

Ніколи більше і півслова про вас дурного не скажемо, навіть якщо ви почнете лідерів опозиції біля будинку Кабміну на кіл саджати! Тільки заради Бога, залишайтеся, будь ласка, Україною, якою ви насправді і є.

Причому — і нині, і прісно, і вовіки віків. І – пустить сльозу. І не тільки в одну мить на руках занесе Україну в цю саму Європу і в усі її (так само, як і у світові) міжнародні структури, але ще і грошей неміряно за цей вхід нам заплатить.

Післямова

Це буде цілком справедливо, тим більше, що ще в 1891 році географи і математики Америки і Європи після багатовікових обчислень встановили, що географічний центр Європи знаходиться в колишньому австро-угорському, а нині в українському селі Ділове на Закарпатті.


 
 
Автор: Сергій Кисельов, журналіст

Реклама:
Шановні читачі, просимо дотримуватись Правил коментування

Читайте УП В Google News

Усі новини...