Віктор Пінчук: втеча від титулу "олігарх"

Вівторок, 6 квітня 2004, 13:12
Приїзд Сороса минулого тижня показав очевидність розколу в поглядах на майбутнє, що панує в оточенні Кучми. На відміну від Медведчука, котрий обрав партію війни і планомірно рухається до самознищення, Пінчук іде протилежним шляхом.

За останні два роки про Медведчука написали багато різного, однак заведено було визнавати його хитрість і розум – мовляв, готовий клієнт для Інституту мозку. Останні події викликають сумнів у цих рисах Медведчука – його життя після 31 жовтня 2004 може бути безпечним тільки за певних умов: якщо сам Медведчук залишиться при владі.

Медведчук обрав стиль поведінки динозаврів, які визнають аргументи опонента, тільки якщо вони виражені у м'язовій масі. Підхід Пінчука стратегічно є набагато сильнішим – спрямований на те, щоб мати майбутнє при будь-якому результаті.

Останніми місяцями Пінчук активно працює над своїм новим іміджем європейського політика – громадського діяча. Він хоче бути самодостатнім – і тепер, і після відставки тестя.

Можна сказати, що Пінчук, на відміну від Медведчука, заслуговує на кращу долю через інші людські якості. Однак є ще одна причина – це бажання самого Пінчука бути іншим в очах людей.


Пінчук максимально концентрує створення свого образу навколо меценатства. Фонд "АнтиСНІД" бореться з глобальною проблемою людства, сам Пінчук бере участь у зустрічах світової еліти у генсека ООН Кофі Аннана.

Новий проект – Фонд з фінансування юридичних клінік – зробив його партнером Сороса. На минулому тижні Пінчук рятував репутацію країни та її влади, поки Медведчук її активно гробив. Починаючи з того, що Пінчук виділив Соросу одного зі своїх охоронців. І закінчуючи "днем боротьби з темниками Медведчука", що відбувся на ICTV у недільній програмі "Докладно з Дмитром Кисельовим". Тепер Сорос точно знає, хто в Україні "погані хлопці", а хто – "гарні".

Ще один вчинок Пінчука з цього ряду: на минулому тижні Київ відвідала делегація Ради з міжнародних відносин, одного з провідних американських аналітичних центрів. У нас цей центр відомий через видання товстого журналу "Foreign Affairs". Ці люди побували в Україні також на запрошення зятя президента.

Доброї думки про Пінчука й у Фонді Карнегі – це результат його стосунків з директором програм Росії і СНД Андерсом Ослундом.

Далі. Минулого тижня Пінчука було обрано до опікунської ради Міжнародної кризової групи (International Crisis Group)). Разом із ним до ради потрапили колишній генсек НАТО Джордж Робертсон, спікер Європарламенту Пет Кокс, екс-заступник глави МВФ Стенлі Фішер.

Організація досить солідна. Очолює раду екс-прем'єр Фінляндії Марті Ахтісааре, у її складі – той же Сорос, Ходорковський, Явлінський, Бжезінський (до речі, незабаром збирається відвідати Україну), колишні міністри закордонних справ Австралії, Польщі, Мексики, Данії, Канади, Таїланду, Гватемали, Норвегії, екс-прем'єр Бельгії, відставні президенти Швейцарії, Філіппін.

І не варто дивуватися, що через рік у цьому списку буде фігурувати екс-президент України Кучма. До слова, минулого року Пінчук уже привозив до Києва керівників цієї організації для знайомства з першими особами України.

Крім того, на сайті цієї організації сказано, що Пінчук входить ще до міжнародної наглядової ради International Crisis Group. Тут же зазначена вартість титулу – туди потрапляють особи, які зробили щорічний внесок у розмірі понад 25 тисяч доларів.

У цьому переліку кроків Пінчука ще можна згадати його обіцянку стати меценатом українського сучасного мистецтва. В каталозі до виставки "Перша колекція" Пінчук говорить про амбіції побудувати в Україні щось подібне до галереї Гугенхайма.

Це все – лише кілька штрихів до нового портрету Пінчука. Які показують, що він планомірно намагається позбутися кліше "олігарх" і обростає атрибутами європейського мільярдера.

"Я не можу підвести Кучму"

Паралельно з цим Пінчук хоче вийти з тіні чуток і пліток навколо його імені, шукає шляхів до більшої публічності. Один із таких кроків – нещодавнє інтерв'ю Пінчука агентству "Рейтер", яке залишилося непоміченим.

Його було опубліковано на позаминулому тижні, російський та англійський текст трохи різняться один від одного. Цей текст кидає світло як на нинішню стратегію Пінчука, так і на його емоції в зв'язку з невідворотним 31 жовтня 2004.

Інтерв'ю не викликало особливого резонансу, тому що було досяжне лише для передплатників "Рейтер". Однак минулого четверга воно було опубліковане в російській газеті "Moscow Times".

По суті, це перше ексклюзивне інтерв'ю олігарха. Котрий рішуче проти використання цього терміна стосовно нього. Пінчук повідомив "Рейтер", що може назвати себе українським олігархом "жартома і з іронією".

"Я кажу абсолютно щиро – я не представляю жодного клану. Так, я дійсно є чоловіком дочки президента України, але це моє особисте. У мене дружина, яку я люблю", – сказав Пінчук.

Він, як повідомляє "Рейтер", стверджує, що родинні зв'язки з Леонідом Кучмою ніяк не допомагають у здійсненні його бізнес-проектів.

"Навпаки, щоразу я повинен думати, що я можу зробити, тому що не можу його (Кучму) підвести. Як це може допомагати? Тут (в Україні) усе вже прозоро, тут нічого не можна зробити, ти, навпаки, повністю на світлі і не можеш зробити жодного неправильного руху".

Утім, відзначає "Рейтер", це не заважає Пінчуку бути постійно у фокусі уваги.

"Усі знають – коли син принца Чарльза зробив щось неправильне... Звичайно, члени моєї родини не знаходяться цілком під такою ж увагою. Але в деяких випадках це те ж саме", – сказав Пінчук.

"Рейтер" пише, що Пінчук применшує свої могутні зв'язки. Агентство також відкриває завісу над "доолігархічним" життям Пінчука.

"Він народився в єврейській родині, яка переїхала до промислового міста Дніпропетровськ після того, як йому було відмовлено у праві навчатися в Києві. Пінчук починав як інженер-металург, спеціалізувався на виробництві труб. Він каже, що "швидко став порівняно багатим, як для радянського часу", – відзначає "Рейтер".

"Потім я почав інвестувати в трубні заводи, ми створили підприємство "Інтерпайп", – каже Пінчук. – Ми пішли ширше, у нас пішли інвестиції в металургію, феросплавні заводи. Ми придбали контрольні пакети кількох заводів, якісь інші індустріальні активи. Потім я почав інвестувати в медіа-бізнес, першою інвестицією була газета "Факти", яка зараз стала наймасовішою газетою України".

Використавши займенник "ми", Пінчук сказав, що слідом пішли інвестиції у кілька телевізійних каналів – ICTV, СТБ, "Новий" – які було об'єднано в телевізійну групу.

"В медіа мене цікавить тільки бізнес, мене не цікавить політика. Звичайно, коли я починав, я наївно думав, що це буде інструмент впливу, захисту, але зараз мене це не цікавить. Я швидко пройшов цей шлях, і зараз цікавить тільки бізнес", – зазначив Пінчук.

Він додав, що всі його медіа-активи почали вже давати прибуток.

Пінчук також повідомив про інвестування в низку проектів з виробництва сільськогосподарської техніки. Він не назвав придбаних підприємств. У той же час агентство каже, що Пінчук пишається тим, що його нові придбання зроблено на "відкритому ринку".

"Рейтер" відзначає, що в сільському господарстві України "можливий бум". "У часи комунізму Україна була годувальницею СРСР, і кажуть, що тут найкращі ґрунти в Європі", – відзначає агентство.

Польський щотижневик Wprost помістив Пінчука на 12-е місце в списку найбагатших людей Східної Європи, оцінивши його статки сумою близько $1,5 мільярда.

"…Я даю слово, що буду займатися тільки бізнесом"

Пінчук-політик в інтерв'ю "Рейтер" виявився прихильником політреформи.

"Без серйозних структурних перетворень в економіці ми не можемо розраховувати на велике і тривале зростання нашого ВВП. Для того, щоб це відбувалося, необхідні зрозумілі всім реформи. Це буде робитися тоді, коли будуть (при владі) політичні сили, які будуть відповідальними за свої слова", – заявив Пінчук.

"Рейтер" відзначає, що Пінчук зізнався в тому, що підтримує внесення змін до Конституції.

Пінчук, який двічі обирався до Верховної Ради за мажоритарним округом у Дніпропетровській області, сказав, що особисто для нього перехід до пропорційних виборів у парламент невигідний і призведе до втрати можливості в майбутньому обиратися від свого регіону.

"Але в цілому - я розумію, що це вигідно країні, це правильний шлях. Я вважаю, що в наступному парламенті буде менше бізнесменів. Тому що зараз у Верховній Раді близько 100-150 осіб – бізнесмени", – сказав Пінчук.

Пінчук заявив агентству, що готовий до неминучих політичних змін в Україні, включно з поступовим відділенням бізнесу від влади.

"Він сказав, що на початковому етапі прихід у законодавчий орган країни представників приватного бізнесу, які знаються на реальній економіці, був прогресивним явищем, але ситуація змінилася", – пише "Рейтер".

"Звичайно, потрібно відокремлювати бізнес і політику, – сказав Пінчук. – Тоді не буде підстав для існування політико-економічних груп, кланів. У якийсь момент прихід активних людей з бізнесу в політику був прогресивним і правильним, але сьогодні, коли ми рухаємося далі, настав час розділити бізнес і політику".

"І коли цей розподіл буде – я даю слово, що буду займатися тільки бізнесом. І політична реформа до цього веде", – додав Пінчук.

Потім – ще одна дивовижна фраза. "Вплив великих бізнесменів на політику своєї країни, на мою думку, неправильний, шкідливий, і з такими явищами будь-який керівник країни повинен буде боротися, і я вважатиму його дії правильними. Великий бізнес точно має бути дистанційований від політики", – сказав Пінчук.

Пінчук підтримає "чесного, морального, сучасного" президента

Тема виборів президента і можливих ризиків для Пінчука особливо не піднімалася в його інтерв'ю "Рейтер". Агентство відзначає, що нинішня пора – зміна влади в Україні і розширення ЄС до кордонів України – шанс для Пінчука. Агентство ще раз підтверджує теперішню логіку поведінки зятя президента.

"Він міг би утвердитися як добропорядний бізнесмен і дистанціюватися від підозрілого титулу "олігарх". Так називають тих, хто розбагатів і посилив владу в хаотичних перепродажах після розпаду СРСР", – пише "Рейтер".

Говорячи про наступні президентські вибори, Пінчук сказав, що готовий буде підтримувати "чесну, моральну, сучасну людину зі стратегічним баченням майбутнього України".

Ясна річ, в інтерв'ю не названо жодних прізвищ. І про людей, що підпадають під ці критерії в уявленні Пінчука, можна лише здогадуватися.

Крім усіх перелічених вище одкровень, була в цьому матеріалі "Рейтер" ще одна репліка Пінчука. Хоча вона наводилася в іншому контексті, однак тут Пінчук несвідомо виявив власні побоювання переділу власності.

"Тринадцять років тому власність належала державі. Зараз ледь не уся власність у приватних руках. Сотні тисяч людей стали капіталістами ледь не за ніч. Як ви думаєте, цей процес міг пройти без помилок?"

Сам Пінчук, мабуть, так не думає. І щоб в інших не було бажання згадати "помилки" тих часів, він продовжує готуватися до життя після 31 жовтня 2004.

Читайте також:

Сорос назвав Пінчука "філантропом і партнером"




powered by lun.ua
Підпишіться на наші повідомлення!