Сергій Тігіпко: З Пінчуком ми розійшлися абсолютно нормально

Підтримуючи "Громадське радіо" в боротьбі за існування, "Українська правда" розміщує на своєму сайті розшифровки його ефірів. Слухайте також аудіофайл


Кость Бондаренко: Вітаю вас, шановні радіослухачі, в ефірі програма
"Тема дня", проект Громадського радіо. У студії Кость Бондаренко. Сьогодні ми з вами поговоримо про ситуацію у партії "Трудова Україна", у фракції "Трудова Україна", а також про те, що відбувається зараз в сучасній політиці, економіці. Гість в нашій студії – голова Національного банку України, голова партії "Трудова Україна" Сергій Тігіпко. Добрий вечір.

Сергій Тігіпко: Добрий вечір.

Кость Бондаренко: Сергію Леонідовичу, протягом останнього часу погляди експертів, політиків, політологів, журналістів прикуті саме до партії "Трудова Україна". Якось так сталося, що партія, яка спокійно, нормально працювала, яка не робила різких рухів, заяв, просто займалася повсякденною роботою, привернула до себе увагу.

Було чимало таких моментів, хтось виходив із фракції, хтось виходив із партії, потім відбувся з’їзд партії. Тобто, протягом двох останніх тижнів говорили саме тільки про ситуацію в партії. Як би Ви прокоментували? Що відбувається зараз у партії?

Сергій Тігіпко: Партія дійсно вела себе достатньо конструктивно. Це абсолютно нормально чітко пояснюється. Ми дуже хотіли, щоб пройшла політична реформа. Ніколи ніхто не чув від мене заяв, що я хотів, щоб президент обирався у 2004 році, скажімо, у парламенті.

Я вважав, що це ненормально, тому що дуже велика кількість людей, в тій же опозиції, а на Україні в цілому, вважали, що цей парламент недостатньо демократично вибраний. І тут би були постійні сумніви: легітимний такий президент чи ні? Але я переконаний, що політична реформа потрібна цій державі. Чому? Тому що у нас не буде реальної демократії.

Реальна демократія з’явиться тоді, коли будуть реальні партії, потужні, сильні партії, які будуть конкурувати між собою. А це ніколи не з’явиться, якщо їм не будуть делеговані певні повноваження. А певні повноваження – це все ж таки політична реформа, це пропорційні вибори, це створення більшості, це вплив на формування виконавчої гілки влади і т.д. От ми б працювали з цієї логіки.

Не пройшло голосування, ми програли його, я оцінюю це так. Одразу можу сказати, що вважаю, це проблема для держави, і вважаю, що ми до цього повернемося дуже швидко. Але так сталося. І тепер треба орієнтуватися на те, що прийняті закони про пропорційні вибори в місцеву владу і в Верховну Раду, і треба орієнтуватися на 2006 рік.

Якщо ми орієнтуємося серйозно на 2006 рік, а я хотів би привести партію серйозно на вибори і взяти достатньо серйозні відсотки голосів, то ми повинні по-перше, навести порядок у фракції і сказати, що ця фракція належить тільки "Трудовій Україні", і вона ідентифікується з партією "Трудова Україна". А також попросити з фракції тих людей, які не голосують по принциповим питанням з тих чи інших причин.

Після цього нам потрібно було навести порядок в організаційній структурі партії, а для цього потрібно прийняти відповідні зміни в структурі. Чому? Тому що у нас було три різних чоловіка, які очолювали один партію, другий політвиконком, а третій політраду. Тобто, така триголова партія, безумовно, це і відповідальність розмивається, у кожного з трьох свої думки, це ненормально абсолютно. Що ми і зробили, зараз вся влада у керівника партії, але він достатньо знаходиться під таким демократичним тиском при обговоренні питань.

І третє, ми повинні були ідентифікувати себе достатньо серйозно в програмі, поправити ті чи інші моменти. Ми це зробили і сказали, що "Трудова Україна" у всіх повинна асоціюватися сьогодні в першу чергу з трудовими проблемами, з проблемами безробіття, з проблемами першого робочого місяця, з проблемами наших людей, які працюють за кордоном, з проблемами стосунків: найманий працівник – роботодавець – держава.

Тому ми просто почали достатньо серйозно рухатися вперед. Я думаю, що найближчим часом Вам прийдеться спостерігати і багато говорити про "Трудову Україну". 28 травня буде з’їзд партії. Це буде другий етап з’їзду, ми будемо вирішувати ситуацію по президенту, зараз ідуть переговори про злиття з іншими партіями. Тому ми в динаміці.

Кость Бондаренко: Першим меседжем із цієї черги меседжів, які прислала "Трудова Україна" загалу, було цивілізоване розлучення із партією "Промисловців і підприємців" у парламенті в межах парламентської фракції. Чи це є той момент, який колись Ленін назвав, що потрібно роз’єднатись, щоб потім об’єднатись, чи це кінцеве розлучення?

Сергій Тігіпко: Я вважаю, що розлучення двох партій на цьому етапі було просто необхідне. Це раз. Друге, це розлучення було свого часу обговорене, і ми почали про це говорити місяця три тому. Не робили кроків, тому що домовились, що політична реформа була важлива і для ПППУ. Ми повинні бути передбачуваними, тому що політика – це довга справа, і тут історію свою, це як кредитну історію, треба формувати.

Якщо побачать, що це та партія, яка прийшла в більшість і не бігає з неї, з тих чи інших причин, а веде переговори, відповідальна партія, то це добре. Якщо ні, то ні. І дійсно ми прийняли відповідні рішення, це було погоджено з Анатолієм Кінахом. Але сказати, що це назавжди – ні. Я вважаю, що ми по багатьом питанням близькі, і я вважаю, що ми можемо об’єднатися, працюючи в більшості, об’єднуватись і зараз.

Можемо говорити про те, що якщо в 2006 ми прийдемо, то можемо працювати разом в більшості чи в опозиції, як складеться. Одне можу сказати, що на вибори 2006 року ми не підемо ні в якому блоці, ми підемо на вибори самі.

Кость Бондаренко: Свого часу, коли Ви прийшли на посаду голови партії, чимало писалось про те, що партія "Трудова Україна" запросила кваліфікованого менеджера зі сторони. На той час Ви не були членом партії, Ви вступили в партію і очолили її.

Тоді говорилося про дві групи впливів: вплив групи Деркача, вплив групи Пінчука, і про Вас як про людину, яка врівноважувала ці дві групи, і яка керувала партією, врівноважуючи різноманітні впливи. Тепер фактично в партії немає фактору Пінчука, в партії немає фактору Деркачів, тепер є Ваш фактор. Як би Ви оцінили свій ріст як лідера партії і як Ви бачите тепер свою роль і місце в партії?

Сергій Тігіпко: Що стосується кваліфікації, то за цей час я не зменшив, я тільки додав, і дійсно вважаю, що як менеджер я достатньо кваліфікований. Що стосується впливів, то я можу сказати, що мені здається, ми зараз проходимо дуже серйозну трансформацію в партії.

Якщо казати відверто, ми практично від такого політичного акціонерного товариства переходимо до дійсно побудови партії по тим принципам, по яким повинні будуватися партії. А це в першу чергу публічність, це конкуренція ідей. Якщо є якісь розбіжності, будь ласка, на з’їзді відверте обговорення, це пошук прихильників і т.д.

Коли я запропонував такий перехід, а я вважаю, що той, хто перший зрозумів, що це потрібно зробити, той буде в 2006 в парламенті, хто цього не зробить, той не буде в цьому парламенті, знаєте, як через забор перелізе ці ледь-ледь 3%. А я передбачаю, що ці 3% можуть стати не трьома, а більшими відсотками, тому що, яка буде більшість і як буде голосувати більшість після 2004 року, ще невідомо.

А це норма не Конституції, а закону, який прийнятий, для цього достатньо 226 голосів. Тобто, треба мінімально на 5% розраховувати і боротися за це. Я пробую робити публічно партію абсолютно відкриту, яка б була посередині між владою і людьми, і відпрацьовувала цей зв’язок між владою і людьми. Це функція партії.

Віктор Пінчук на першому етапі, скажімо, коли я це почав активно нав’язувати , з насторогою сприйняв це. Але коли почали серйозно говорити, більше часу цьому приділили, він, мені здається, зробив надзвичайно важливий для країни крок. Він сказав: "Потрібно розділити бізнес і політику. І я роблю це перший".

І я вважаю, що такий крок заслуговує на повагу. Він це зробив. При чому, ми розійшлися абсолютно нормально. Він зробив заяву на політвиконкомі. Скажу, для мене це була новина. Я її якийсь час повинен був ще й переварити. Я сьогодні вважаю, що він абсолютно нормально це зробив. Залишився у фракції. Нема якихось проблем.

З Андрієм Деркачем тут трошки інші проблеми, тому що у нього є свій погляд на те, яким чином побудувати партію. Але я готовий, я відкритий до дискусій. Я тільки вважаю одне – будь-яка дискусія між членами партії повинна, все ж таки, колись завершуватись і через голосування вирішуватись більшістю. Яка моя роль? Я лідер партії. Я знаю, що великий відсоток голосів за ту чи іншу політичну силу, чи блок, чи партію належать, в першу чергу, лідерам. Я повинен краще організувати партію.

Але саме головне я повинен бути генератором тих ідей, які заставлять і фракцію і партію працювати на людей і люди це повинні відчути за дуже короткий термін.

Кость Бондаренко: Ви сказали про те, що партія поступово повинна відходити від такого статусу акціонерного товариства і ставати політичною партією. У той же час Андрій Деркач у своєму інтерв’ю "Комсомольській правді" звинуватив Вас в тому, що саме Ви перетворили на акціонерне товариство партію. В чому акціонерне товариство Андрія Деркача відрізняється від акціонерного товариства Сергія Тігіпка?

Сергій Тігіпко: Зараз партія побудована за принципами коли є вільне обговорення тих чи інших питань на етапі обговорення, після цього – голосування. Якщо є більшість голосів, то ці рішення повинні жорстко виконуватись всіма. Я вважаю, що це принцип не акціонерного товариства, а це принцип близький до демократичного централізму, по якому, практично, побудовані всі нормальні партії. Дискусія вільна.

Більшість сказала "так", після того, дискусія завершується, і всі виконують. Я вважаю, що сьогодні це не акціонерне товариство і поки я буду очолювати партію, вона ніколи не стане акціонерним товариством.

Кость Бондаренко: Колишній Міністр оборони Кузьмук, який є членом фракції "Трудова Україна", у своєму нещодавньому інтерв’ю сказав про те, що вихід із фракції Деркачів чи не входження у фракцію Леоніда і Андрія Деркача – це, фактично наслідок внутрішнього розбору польотів. Хтось мусив відповідати за свої дії під час розгляду конституційної реформи. Чи Ви погоджуєтесь із словами пана Кузьмука?

Сергій Тігібпко: Я можу сказати так. Ми, безумовно, хотіли б навести тут певний порядок. Тому що, якщо це фракція, то потрібно, щоб вона теж працювала за певними сценаріями. І якщо більшість говорить, що ми "за" політичну реформу, а хтось голосує "проти", при чому навіть не повідомляючи про це, то, я вважаю, що це ненормально.

Легше вийти, легше сказати "ні", я не буду голосувати. Якщо це принципове питання, то потрібно робити і наступні кроки. По таким питанням сьогодні проголосувати "ні" і ввійти в такі розбіжності, а завтра знову у фракцію прийти. Тому тут я близький до цієї думки. Тільки тут є певне таке застереження, що стосується, Андрія Деркача, то він є членом партії, а Леонід Васильович не член партії і він може бути і незалежним депутатом. Я вважаю, що Андрій повинен визначитись, він має можливість прийти у фракцію і спокійно працювати у фракції.

Кость Бондаренко: Два роки тому, коли ми з Вами розмовляли перед виборами 2002-го року, Ви говорили, що найбільше у партії Ви можете довіряти, чи покластися на Ігора Шарова. Зараз, крім Ігора Шарова намітилися ще й нові лідери, там, скажімо, нові імена з’явилися. Це імена Дашутіна, Нощенка і інших, які зараз також на слуху. Чи це нові люди, Ви розширили коло тих, на кого Ви могли би покластися? Чи це далі просто є партійні функціонери, які відповідають за якісь певні ділянки роботи?

Сергій Тігіпко: Я вважаю, що найближчим часом ви почуєте ще декілька нових прізвищ в партії, у фракції теж. Дуже добре, що перейшов до нас Ярослав Сухий, який свого часу принципово не захотів вступати в об’єднану фракцію ПППУ "Трудова Україна". А до цього працював у "Трудовій Україні" і ми були задоволені його роботою.

Дуже активно зараз працює і я велику надію маю на підтримку Іоффе Юлія Яковича. Який пройшов 30 років підземного стажу від працівника в шахті до народного депутата. Четвертий раз обрався на мажоритарному окрузі і який має колосальну повагу у себе в окрузі. Будуть нові імена, в тому числі, безумовно, ми дуже тісно переплетемо партію і фракцію. Я маю надію, що найактивніші депутати очолять обласні партійні організації, хтось - міські партійні організації. І це буде діяти як єдиний організм.

Кость Бондаренко: Протягом останніх двох місяців відбулася ціла серія регіональних нарад партії "Трудова Україна", регіональних керівників партії "Трудова Україна", чи це свідчить про те, що партія буде більш активно зараз діяти у регіонах?

Сергій Тігіпко: Ми провели три регіональні наради, на яких ми обговорюємо конкретні технології, які пов’язані з президентськими виборами. У нас залишилась одна остання четверта нарада, яка пройде 15-го травня. Тут ми відпрацьовуємо, ми вчимо своїх людей, які очолюють районні і міські партійні організації, як діяти на виборах. Що стосується того, будемо ми активні в регіонах чи ні, безумовно, без цього партія не відбудеться.

Я скажу, що я з повагою ставлюся до центральних засобів масової інформації, але маючи саме гарне представництво в центральних засобів масової інформації, іміджу і голосів ти не завоюєш. Можна мати якусь впізнваваємість, але виступи, контакти на місцях, місцеві засоби масової інформації – це робить вибори. Таке єднання ближче. Тому, безумовно, ми з 33-ти тисяч членів партії хочемо дійти десь до 100 -150-ти до 2006-го року.

При цьому ми ніколи не заганяли людей колективами і маємо розрахунок, що і зараз до нас будуть приходити прихильники. І, в першу чергу, ми будемо зараз більше їздити, більше спілкуватися на місцях з людьми.

Кость Бондаренко: 28-го травня відбудеться другий етап з’їзду партії, на якому буде розглядатися питання підтримки кандидата, напевне, вже конкретного кандидата на наступних виборах президентських. Але очевидно, що дискусія у партії уже ведеться і Ви, напевне, знаєте про дискусію, про те, які настрої зараз у партії. До чого схиляється зараз партія, чи до підтримки єдиного кандидата, чи все-таки партія буде висувати свого висуванця?

Сергій Тігіпко: Знаєте, тут бореться два начала. Перше. Всі говорять, хочемо чи не хочемо, скільки не наберемо голосів, треба висувати свого кандидата, тому що він буде говорити про партію, всі почують про "Трудову Україну" ще раз і це важливо. І тут всі кажуть, Тігіпко повинен бути кандидатом в президенти, він зможе, він не гірше буде виглядати ні за Януковича, ні за Ющенка.

Він може дискутувати, в нього достатньо знань. Хай люди ще попробують розібратися. І є інше начало. Тут люди кажуть, що партія – це, в першу чергу, ідея. І якщо наші ідеї співпадуть з кандидатом від більшості, то я говорю, це в першу чергу, тому що ми сьогодні в більшості, ми констатуємо це і ми хочемо залишатися в більшості, ми хотіли б, щоб більшість залишилась.

То, якщо ці ідеї співпадають, то неважливо, хто висувається. Ми будемо підтримувати. Тому зараз ми будемо мати таку дискусію. Ми почали переговори з Віктором Януковичем, які повинні будуть, на наш погляд, завершитись таким чином. Якщо він готовий включити в свою передвиборчу кампанію основні тези, основні положення, які турбують сьогодні нас.

Я ще раз хочу сказати, це, в першу чергу: питання боротьби з безробіттям, питання захисту тих людей, які працюють за кордоном, тих, які працюють сьогодні тут на Україні і мають проблеми в стосунках з своїми роботодавцями, підтримку незалежним дійсно профспілкам, які не ідуть в політику, а які займаються якраз оцими питаннями.

І друге, якщо ми домовимось, що в разі перемоги він бере на ті чи інші посади для виконання цих позицій наших людей, які, безумовно, повинні приймати в цьому участь, я вважаю, що ми зможемо підтримати його. Перед цим ми, безумовно, потребуємо, щоб була зроблена публічна заява.

Нам не потрібно договорів якихось, які б підписувались таємно і т.д. Нам потрібна публічна посвідка. Якщо після цього, скажімо, після перемоги, щось не відбудеться, це буде залишатися на совісті тих, хто домовлялися. Тому от зараз ідуть такі переговори.

Кость Бондаренко: У 1999-му році перед минулими президентськими виборами Народно-Демократична партія теж спробувала звернутися до кандидата в президенти Леоніда Кучми з пропозиціями. От ми напишемо пункти, яким ми бачимо наступного президента, що повинен виконувати наступний президент. Якщо Ви погоджуєтесь на ці пункти, тоді ми Вас підтримаємо.

Президент сказав, що не збирається ні з ким ні про що домовлятися, з жодною партією. Хочте підтримуйте, хочте ні. Якщо зараз Віктор Янукович теж скаже, що я не збираюсь ні з ким нічого підписувати, ні з ким ні про що домовлятися, якою тоді буде позиція партії?

Сергій Тігіпко: Ми не будемо його підтримувати в такому разі. Будемо підтримувати чи свого кандидата, чи будемо домовлятися з кимсь іншим.

Кость Бондаренко: Цим іншим може бути кандидат, який, скажімо так, зараз перебуває в опозиції?

Сергій Тігіпко: Ні. Ми знаходимось у більшості, я вважаю, що це надзвичайно важлива позиція і ми повинні звикнути на Україні, що є більшість, що вона бере на себе відповідальність за ситуацію в економіці і в соціальних справах. Я хотів би, щоб ця більшість працювала аж до 2004-го року до виборів президента.

Я хотів би, щоб вона генерувала ті чи інші рішення і просувала країну вперед. У нас ситуація – постійні перманентні вибори. Якщо ми за цими виборами будемо забувати, що є ще низка законів, низка проблем, які потрібно вирішувати. Не тільки на трибунах про них говорити, а і приймати відповідні рішення – це просто катастрофа для держави. Тому ми будемо до кінця залишатися у більшості, будемо заохочувати всіх інших працювати в цій більшості і будемо триматися.

Ви знаєте, не хотілося б бути такими політичними, пробачте, непослідовними людьми, які сьогодні тут, завтра там. Побачили, що там може бути щось вигідне, давайте бігти туди. Треба вміти і програвати теж.

Кость Бондаренко: Ви сказали про те, що партія – це є насамперед ідея. Крім того, кожна ідея повинна мати і певну методику досягнення цієї ідеї, тобто, ідеологію. Чи є у "Трудової України" така ідея і ідеологія, яка б вирізняла її з-поміж інших політичних партій, зокрема центристських партій?

Сергій Тігіпко: Безумовно. Ми будуємо ліву партію. Ліву, близьку, якщо казати про західні підходи, до лейбористських партій. Це буде, що називається, самий правий фланг лівих партій, близько до центру. Ми говоримо, що, в першу чергу, нас турбують оті питання, про які ми вже двічі сьогодні говорили. Це питання трудових стосунків, це питання безробіття, це питання нового, першого робочого місця для молоді. І оце нас буде відрізняти. Ми постійно будемо тут працювати.

Кость Бондаренко: Я нагадую, що гість нашої студії – голова Національного банку України, голова партії "Трудова Україна" Сергій Тігіпко. Нещодавно у парламенті утворилася нова група "Центр", в яку перейшли деякі люди, які раніше входили до складу фракції "Трудова Україна" і партії "Промисловців і підприємців України". Як розвиваються стосунки між фракцією "Трудова Україна" і групою "Центр"? Чи це партнерські стосунки, чи, можливо, існує якийсь момент конкурентності?

Сергій Тігіпко: Скажу відверто, ще ніяк. Фракції і партії всі конкурують. Навіть тоді, коли вони знаходяться в більшості і однаково, практично, голосують по принциповим питанням. Але я вважаю, що, якщо група "Центр" заявить про свої наміри, про свою позицію, будемо розглядати це і готові до абсолютно нормальної співпраці.

Кость Бондаренко: Останнім часом спостерігається хвиля критики Вас, скажімо, з боку різних політиків. Чи це є відверта критика, чи це прихована критика? Скажімо, була критика збоку Генерального прокурора. Чого більше в цій критиці, політики чи, дійсно, того, що є у компетенції Генерального прокурора?

Сергій Тігіпко: Я не боюся ніякої критики і я розумію, що тут може бути абсолютно така нормальна політична конкуренція. Я полюбляю це слово – конкуренція. Вона потрібна і в ринковій економіці і в реальній політиці, європейського зразка політики. Тут конкуренція буде жорстка. І я сам буду нелегкий ні для кого у цій конкуренції під час дискусії, під час роботи і т.д.

Що стосується Генерального прокурора, то тут, в першу чергу, ситуація стосується банківської справи і я розумію, що турбує сьогодні прокуратуру. Але я хотів би, щоб з боку прокуратури теж було достатньо серйозне ставлення до того погляду, який має, скажімо, Національний банк, на ті чи інші проблеми. Тому що як вони відпрацьовують певну функцію в державі, так і Національний банк відпрацьовує певну функцію в державі.

Якщо ми сьогодні пустимо, скажімо у банківську таємницю всі силові міністерства і відомства, то тут не буде економічного зростання більше 10%, а тут буде деградація і завтра нам не буде чим виплатити заробітну платню тим же силовим міністерствам. Тому тут може бути дискусія, ми готові до такої дискусії. Ми готові показувати, чому і як. Але, скажімо, те, що робив Національний банк по захисту інтересів України, ми будемо продовжувати робити. Мені здається, що це абсолютно нормальні робочі питання.

Кость Бондаренко: Восени минулого року з’явилася інформація на різноманітних інтернет-сайтах, що новий Генеральний прокурор, щойно призначений на той час Генеральний прокурор Васильєв, має певні види на Національний банк. Що, мовляв, у нього є кандидатура, яку б він хотів поставити на чолі Національного банку. Чи це була дезінформація, яку дуже часто зливають в Інтернет, чи ця інформація має під собою якийсь реальний грунт?

Сергій Тігіпко: Чесно кажучи, я думаю, що це була інформація, яку просто запустили, і це до тих чуток, які ніяких підстав під собою не мають.

Кость Бондаренко: Про обличчя партії "Трудова Україна", про дії, про перспективи політичної партії дуже багато будуть судити, в першу чергу, по Вас, по Ваших діях і, не в останню чергу, по Вас, як по голові Національного банку. Ви, поєднуючи посаду голови Національного банку і лідера партії, що є цілком нормальним, розумієте, що кожна дія Вас як голови Національного банку, буде багатьма вивчатися, розглядатися. Чи Національний банк зараз планує якісь гучні акції, якісь конкретні дії, конкретні кроки, які могли б привернути увагу до Вашої особи чи взагалі до Національного банку як до інституції?

Сергій Тігіпко: Я вважаю, що на сьогоднішній час, розуміючи можливі ризики поєднання посад голови партії і голови Національного банку, а от на сьогоднішній час я вважаю, що це дуже добре, дуже вдало. Перше, тому що всі слідкують за кожним кроком Тігіпка. Не дай, Боже, сьогодні Тігіпко прийме якесь невірне рішення, то те, що могли не помітити, не побачити, не прокоментувати політики, тут обов’язково все помічено буде і будуть трактовки надзвичайно серйозні.

Що стосується гучних таких кроків, якихось заяв, то я одне можу сказати, ми, переконаний, збережемо стабільну гривню по відношенню до долара і, можливо, вона ще й трошки і посилиться. Безумовно, ми зможемо наростити валютні резерви, які і так зросли в тому році на 201%, чисті валютні резерви Національного банку України. За цей рік ми вже знову мільярд двісті мільйонів доларів добавили. А вони вже сьогодні більше восьми мільярдів ста мільйонів доларів складають. Ми втримаємо стабільну банківську систему.

Якщо відносити до гучних заяв, скажімо, зміну грошей, то ми поміняємо всі купюри крім ста і двохсот гривень, тому що двісті гривень були надруковані до 2030-го року. Для мене це дивно, звичайно, що друкували і стільки вкладали державних грошей, але вони надруковані і міняти сьогодні дизайн – це означає, що ці просто треба порізати, це ненормально.

Тому вони просто залишаться такими. Але я не вважаю, що це гучні якісь заяви. Це наша робота, ми повинні населення інформувати, показувати, що буде. Це стосується кожного буквально.

Кость Бондаренко: Чи існують у Вас контакти, скажімо, неформальні зустрічі і консультації з Вашими попередниками на посаді голови Національного банку: Матвієнком, Ющенком, Стельмахом?

Сергій Тігіпко: Безумовно, я ніколи не відносився до тих людей, які без поваги ставились до того, що робили попередники. Ніхто за мої три роки роботи в Кабінеті міністрів не почув ні одного поганого слова про Пинзеника. Я впевнений, що будь-який чоловік, який конструктивно працює на своїй посаді, по-перше, не повинен боятися того, що його звинуватять в чомусь, що він зробив.

Тому що, коли робляться реформи, то кожен повинен ставати на плечі іншого і далі просувати прогресивне все. Можливо, там якесь мати своє бачення тих чи інших змін. Тому я постійно в консультаціях з Стельмахом Володимиром Семеновичем. Ми тільки що були разом в Ялті, разом летіли в літаку назад. І якщо в мене виникає якась проблема, то першим, кого я набираю, це його.

Вважаю його сильним професіоналом, який багато працював першим заступником, головою Національного банку. Недавно ми зустрічалися з Віктором Ющенком, мали достатньо довгу таку бесіду. Більше, правда, з політичних питань. Але ніколи не побоюся спитати з тих чи інших моментів і його.

Матвієнко Вадим Павлович більше сьогодні працює як банкір і з ним більше поради, в першу чергу, стосуються того, яким чином сьогодні розвивати банківський сектор. По грошово - кредитним менше з ним спілкуємося. Тут більше про банківську справу.

Кость Бондаренко: Чи вдається Вам знаходити спільну мову з економічним блоком уряду і, в першу чергу з Міністром фінансів?

Сергій Тігібко: Я скажу, що на початку було достатньо важко, тому що Микола Янович – людина з характером і у нас були спочатку достатньо жорсткі розмови. Ми могли ще й достатньо довго не спілкуватися після таких розмов. Я вважаю, що в той час мені знову допомогло те, що була фракція.

Потужна фракція, 43 чоловіка, яка не дала підім’яти Національний банк під себе, хоча я в будь-якому випадку це б не дав зробити, я б краще з посади пішов. Тому що для держави потрібно щоб вона стояла на двох ногах: Кабінет міністрів і Національний банк, в економічній політиці. Але от після того, це було десь місяця два такого легкого гиркання, ми працюємо, мені здається, просто як єдина команда. Уряд прислухається до нас.

Скажімо, дуже ми с початку року були стурбовані ціновою ситуацією. І ми побачили, що уряд, навіть адміністративно трохи прикрутив тарифи і по залізниці, і по газу, і інші. Почав більш активно працювати Костусєв, Голова антимонопольного комітету і по цінах за комунальні послуги, і по цінах на хліб. Зараз по металургії він працює.

Тому, я вважаю, що зараз ми єдина команда. І я скажу так, що ми дуже близькі до всіх справ уряду. І я вважаю, що на такому переломному етапі уряд і Національний банк дуже тісно повинні співпрацювати. Більше того, я вважаю, що таке відгородження буде помилкою. І я бачу, що робиться в Західних країнах, там Центральні банки дуже плідно співпрацюють з урядом, при цьому маючи певну межу, за яку ніколи не вийдуть.

Кость Бондаренко: Багато говориться зараз про те, що під Вашим контролем створюється цілий медіа-холдінг, чи буде виходити газета, журнал. В Вашому розпорядженні є кілька телеканалів через Вашу близькість до Віктора Пінчука. Чи буде зараз приділятися увага якійсь єдиній медіа-політиці, чи буде вироблено цю медіа-політику і на що вона буде націлена, на 2004-ий чи на 2006-ий рік?

Сергій Тігіпко: Що стосується якогось холдінгу, то у мене нема інвестицій у засоби масової інформації. Я дуже хотів би і був зацікавлений в тому, щоб вийшла щоденна економічна газета, якої на Україні нема. Я б з задоволенням підтримав таку ініціативу. По іншим проектам можна сказати, що сьогодні вони мені не цікаві. Чому?

Тому що мені здається, що абсолютно невірно підходять ті люди, які думають так: от зараз створю медіа-холдінг і стану популярним, чи стану впливати на політиків. Це колосальна помилка. Тому що, якщо політик нецікавий, то ніякі ЗМІ нічого з ним не зроблять, йому ніхто не допоможе.

Якщо у нього є ідеї і є дії, то він буде всім цікавий, і хоче чи не хоче власник, все одно його ЗМІ будуть вимушені давати його, інакше вони просто будуть втрачати аудиторію. Тому я хочу бути цікавим ЗМІ своїми ідеями і кроками.

Кость Бондаренко: Як зараз розвиваються Ваші стосунки із керівниками комерційних банків? Чи існують якісь нарікання збоку керівників комерційних банків на діяльність Національного банку. Чи, можливо, Ви прагнете знайти серед керівників комерційних банків своїх однодумців і соратників?

Сергій Тігібко: Я більше п’яти років працював в комерційному банку, і мені здається, я добре знаю цю справу. Але я сьогодні очолюю Національний банк України, який представляє державу. А державна позиція, мені здається повинна завжди пройти посередині, між інтересами бізнесу і між інтересами пенсіонера, вчителя, лікаря.

Якщо вона тільки займає одну позицію, скажімо, якщо Національний банк займе тільки позицію комерційних банків - втратять лікарі, пенсіонери, вчителі. Якщо ти станеш на позицію тільки соціального захисту, то завтра бізнес постраждає і зменшаться поступлення до бюджету, і знову постраждають найбідніші. Тому ми змінили стосунки, і зараз дуже конструктивно співпрацюємо з Асоціацією українських банків.

Жодне регулятивне рішення, яке забороняло щось чи накладало якісь обмеження, не було за мою роботу прийнято без погодження з Асоціацією українських банків. Але в деяких моментах ми не знаходимо спільної мови, і тут ми займаємо свою позицію, а Асоціація українських банків займає свою.

Скажімо, ми за те, щоб на Україну прийшли філії іноземних банків. Ми вважаємо, що це дасть більшу конкуренцію, це зіб’є ставки по кредитам, це зробить кредити більш довгими. Від цього виграють споживачі послуг, і фізичні люди, які приходять до банку, і фізичні особи.

Асоціація захищає банківський український капітал і має іншу думку. І коли голосувався цей закон, то у кожного депутата на столі було звернення Асоціації, яке казало: "Ні. Не голосуйте". І нам не вистачило трьох голосів. Я вважаю, що по таким моментам ми можемо і не домовлятися, це абсолютно, мені здається, логічно, тут треба перегравати один одного.

Кость Бондаренко: До 2002 року Вас прив’язували до ТАС-Комерцбанку. Після того, як Ви стали головою Національного банку, якось зменшилася кількість реклами ТАСу. Взагалі ТАС мало помітний зараз на українському ринку. Це Ваше небажання, щоб Вас звинувачували у якомусь покровительству комерційній структурі, перебуваючи на посаді голови Національного банку?

Сергій Тігіпко: Я передав всі акції в управління, і сьогодні займатися бізнесом, відверто кажучи, нема часу. Той, хто думає, що бізнес можна робити на протязі однієї години в день - помиляється. Ти чи влізаєш в цю справу і повністю в неї занурюєшся і займаєшся цим постійно, чи комусь делегуєш повноваження і забуваєш про це.

Можеш раз в місяць подивитися на певні результати. Знаючи це добре, я сказав, хай це все керує якийсь час, можливо, з часом, я повернусь до цього. Тому сьогодні, якщо став гірше працювати, то погано. Але влізти туди серйозно і займатися цим просто нема часу. Є Національний банк, є партія, і основна робота в першу чергу в Національному банку, а по вечорам, по вихідним в основному це поїздки у регіони, це стосунки з партіями.

Кость Бондаренко: Якщо подивитись на Вашу особистісну динаміку протягом останніх років, то можна помітити, що Ви стали більш жорстким, більш динамічним, і навіть більш іронічним у своїх коментарях, інтерв’ю. Це є робота якихось іміджмейкерів, чи це Ваша особиста робота над своїм характером?

Сергій Тігіпко: Знаєте, я вважаю, що влада нікого кращим не робить.Всі стають тільки більш жорсткими, більш іронічними. Мені здається, що людям треба чути, що з часом ти стаєш більш терпимим, більш добрим. На жаль, в політиці це не проходить. Я думаю, що це мене формують обставини, і, мабуть, я погано справляюсь з цими обставинами, хоча без жорсткості тут не обійдешся, і просто мене до кінця не знають.

Ті, хто працював в банку, скажімо, в тому ж Приват-банку, коли я його очолював, чи хто працював зі мною, коли я очолював дніпропетровський Обком комсомолу, ті знали, що я – людина, яка може спитати дуже жорстко, але при цьому я завжди полюбляв просто людей. Більшого задоволення ніж знаходження спільної мови і спільної роботи з новими людьми, я просто не відчуваю.

Кость Бондаренко: Сподіваємося, що голова партії "Трудова Україна", голова Національного банку України Сергій Тігіпко спростував чималу кількість чуток, які зараз курсують пресою і циркулюють в пресі. Також він розставив чимало акцентів, дав пояснення багатьом процесам, які мають місце в політичному житті. Будемо сподіватися, що партія "Трудова Україна" дійсно перетвориться на...

Сергій Тігіпко: Дуже не хотілося б, щоб були спростовані всі чутки, тому що перестанете ж говорити, тоді нам потрібно буде щось генерувати.

Кость Бондаренко: Повертаючись до ситуації у партії "Трудова Україна", як Ви вважаєте, ті люди, які зараз відійшли від партії "Трудова Україна", які зараз вирішили займатися бізнесом а не політикою, чи будуть вони надалі підтримувати стосунки із партією, чи будуть вони допомагати Вам в керівництві партії?

Сергій Тігіпко: Я вважаю, що коли ти робиш такий крок, то ти робиш його серйозно, і відійти тут формально не вийде. Я вважаю, що і по ЗМІ, де акціонер, той же Віктор Пінчук, ми бачимо, що вони сьогодні достатньо демократично себе ведуть.

Мені подобається, як пояснюють цілу низку подій, скажімо, той же канал ICTV, і це говорить про те, що він зорієнтований вже не на якусь політичну силу, наприклад, "Трудова Україна", а достатньо компетентно пробують висвітлити дії інших політиків, партій і т.д. Я вважаю, що ми будемо мати гарні стосунки, але я не очікую дуже відмінного ставлення до себе. Будемо нарівні з іншими.

Кость Бондаренко: Наявність у партії "Трудова Україна" Віктора Пінчука і Андрія Деркача, відомо, що Пінчук – це зять президента України, Андрій Деркач і Леонід Деркач належать до числа людей, які є наближеними до Президента. Наявність цих людей в партії "Трудова Україна" спричинили до того, що партію дехто асоціював із таким собі українським варіантом сім’ї. Чи тепер зміниться імідж партії після відходу цих людей із керівних посад?

Сергій Тігіпко: Я вважаю, що над таким іміджем працювали ті, хто конкурує з нами. Я їм аплодую, вдача у них була певна, тому що дійсно про це говорили. Мені це було чути, скажу відверто, не дуже приємно, я як людина з характером, погано реагував на це. Але я визнаю, технологія спрацювала.

Що зараз буде, багато буде залежати від мене особисто, і від тих кроків, які партія буде робити. Реально ніяких таких сімейних стосунків ніколи, я би так сказав, не було, але говорити про це, знаєте, займатися таким самовиправданням мені не хотілося б. Ми побудуємо, гарно організуємо таку цікаву, європейського складу ліву партію.

Кость Бондаренко: Зараз чимало нарікань чується збоку депутатів і політиків, в тому числі політиків з більшості, на те, що надзвичайно часто втручається у роботу тієї чи іншої партії, депутатської фракції чи групи Адміністрація Президента. Чи відчуваєте Ви на собі тиск з боку Адміністрації Президента, в першу чергу, як лідер партії, і як голова Національного банку?

Сергій Тігіпко: Ви знаєте, я вважаю, що дуже багато перебільшень. Ні разу не можу сказати, що Президент тиснув. Президент може говорити спокійно, Президент може переконувати. У мене завжди було право мати свою думку. І скажімо, коли я бачив, що нам потрібна нова конфігурація більшості, я міг на нараді Президента, неодноразово, навіть бачивши його незадоволення і якусь його реакцію, говорити про це.

І я дійшов до кінця. Поки не зібралися всі депутати більшості, я не виступив перед ними в Українському Домі і не сказав, що я бачу і "Нашу Україну" в більшості в присутності Президента, я не зупинився, тому що в мене були повні повноваження від фракції. Можу сказати, що багато тих, хто працював в уряді, знають, що таке право було і на нарадах по економічних питаннях, по економічних реформах. Май думку, май характер, щоб її сказати.

Жалітись можуть ті, які не мають ні думок, ні характеру. Що стосується Віктора Медведчука, якого теж можуть у цьому звинуватити, то він не може мною керувати. Ми очолюємо партії, Національний банк не підпорядкований Адміністрації Президента, тому впливу тут такого нема. У нас нормальні конструктивні стосунки, і я можу теж спокійно говорити.

Якщо мені не подобається позиція по Мукачевому, то я говорю, що мені не подобається позиція по Мукачевому, це нікому не потрібно сьогодні, ні Президенту, ні Україні, ні кандидату в президенти Януковичу, нікому не подобається. І я вважаю, що тут повинно бути завдання дане силовим міністерствам розібратися, якщо потрібно, передавати справу в суди, щоб вони приймали відповідні рішення. Тому якогось тиску я не відчуваю. Але говорити про це достатньо популярно.

Мені було б соромно, якщо б я відчував такий тиск і гнувся під ним.

Кость Бондаренко: У 2002 році Ви запропонували концепцію створення більшості. Ця концепція не спрацювала Як показує час, як показує досвід, якби було створено більшість саме за участю "Нашої України", то значно легше пройшло б і обговорення політичної реформи, і втілення політичної реформи. Як Ви вважаєте, чи може парламент таки знову перейти до перегляду концепції більшості, і коли можливе перегрупування більшості?

Сергій Тігіпко: Серйозно говорити про перегрупування більшості ми зможемо після президентських виборів. І тут буде одне ключове питання для мене і для партії, яке визначатиме, зможемо ми піти в більшість чи ні. Це політична реформа. Я переконаний, що ми робимо помилку в масштабі всієї нашої історії, що ми не рухаємося в цьому напрямі.

Не буде успіху тут, я не вірю, що одна людина може привести всіх до щастя, я вірю в політичну конкуренцію, я не хочу, щоб все життя у нашої держави залежало від однієї самої розумної, самої талановитої людини, тому що вона повинна такий обсяг повноважень делегувати комусь, вона не зможе за цим прослідкувати. А партії будуть, знаєте, іграшковими, і вони не будуть робити те, що вони повинні робити.

Вони не будуть конкурувати, а це означає, що вони не будуть кричати: "От, дивіться, тут крадуть, а тут не доопрацьовується", а це роблять тільки партії. Громадськість ще не готова до цього, а от така політична конкуренція призвела б до цього, і опозиція була б потужна, і більш конструктивна більшість, яка б працювала на кінцевий результат. Тому оце буде ключове питання.

Якщо приходить новий президент і говорить: "Шановні, я за те, щоб пройти, але у мене є такі і такі зауваження чи такі і такі думки", будемо сідати і обговорювати. І тоді можлива і нова конфігурація. Я за те, щоб все ж таки, не дивлячись ні на що, ми залишалися максимально конструктивними, пам’ятаючи, що є якісь політичні змагання. Але все ж таки, головне завдання партії – це побачити проект нової України і сказати, що ми бачимо нашу державу такою і такою , примусити людей повірити в цей проект.

І після цього відпрацювати так на цей проект, щоб вони сказали: "Оце молодці, прийшли і нам допомогли". Підвищили заробітну плату, підвищили пенсію, країна стала більш динамічною, знайшли робочі місця українці і повернулися з закордону, почали працювати на Україні, об’єдналися зі своїми родинами. Молоді люди отримали можливість піти на заводи і отримали якусь першу робочу закалку. Тому отут ми будемо конструктивними. Знаєте, стояти заради принципу якогось партійного, я вважаю, не потрібно. І ні в якому разі не ставити вище особисті інтереси, партійні над державними.

Кость Бондаренко: На цій оптимістичній ноті ми попрощаємося із нашим гостем в студії, із головою Національного банку України і головою партії "Трудова Україна" Сергієм Тігіпком. Сподіваюся, що він розставив акценти, він відповів на ті питання, які зараз на рівні чуток чи якихось домислів курсують, циркулюють у середовищі журналістів. І хочеться побажати Сергійкові Тігіпку успіхів на його посаді голови Національного банку, а його партії дійсно стати у 2006 році знову ж таки парламентською партією.

Сергій Тігіпко: Дякую.

Кость Бондаренко: До побачення.

Сергій Тігіпко: На все добре.