Ющенко: "Я стверджую - моє оточення не краде! Мої хлопці відповідають перед законом"

Середа, 5 травня 2004, 16:26
Попри перемогу опозиції і ганебну поразку влади 8 квітня, Віктору Ющенку все частіше закидають спочинок на лаврах. На адресу лідера "Нашої України" можна почути звинувачення у бездіяльності, у проваленні домовленостей з соціалістами, у відсутності конкретної програми дій. Новий "хіт" – скорочення розриву між лідером "Нашої України" і Віктором Януковичем.

Перелік того, що Ющенко "робить не так", готові надати будь-які політологи – як із прокучмівського табору, так і його опоненти. При цьому зміст цих аргументів буде різний.

На цьому фоні Ющенко зберігає спокій. Сам він упевнений, що робить все правильно. І не сумнівається – Україна цього року буде з новим "демократичним президентом".

Що збирається Ющенко робити з політреформою, чи рятуватиме він стосунки з Морозом, що пообіцяє Тимошенко, що які гарантії повинен отримати Кучма, як він прориватиме інформаційну блокаду, що протиставить політтехнологіям і адмінресурсу Банкової блокаду? Відповіді на ці та інші питання "Українська правда" намагалася отримати під час інтерв'ю з головним претендентом на перемогу в президентських перегонах.


Три роки тому існували стереотипи прем'єра Ющенка: він міг запізнитися на зустріч, пізно прийти на роботу... Зараз нам було призначено інтерв’ю на восьму ранку. Як за ці три роки змінився Ющенко?

– Я почав займатися дещо іншим, ніж у попередні роки. Політика серйозно відрізняється від цього і по організації, і по методам. Зараз я розумію, що від моїх дій залежить координація, розуміння дуже багатьох людей, наша спільна справа. Тут більше важить, чи зможеш ти переконати. За два з половиною роки ми створили коаліцію, в яку тоді майже ніхто не вірив. Ми довели, що багато експертів і політиків помилялися.

Скажіть, чому досі не підписано коаліційну угоду про висунення єдиного кандидата в президенти від опозиції?

– А хто ще підписав, аналоги є? Насправді є елементарна обставина – часу. Кожен розуміє, що треба вийти з окопу в потрібний момент. Зараз ми вступаємо у найцікавішу фазу. До цього багато політичного ресурсу було витрачено, щоб не допустити ту глупість, яка нав'язувалася президентом, ініціювалася Медведчуком і комуністами і називалася політичною реформою. Мова ішла про боротьбу із державним заколотом.

Ви згадали авторів цього "заколоту": Кучма, Медведчук, комуністи. Кажуть, що коли ви виступали в парламенті 8 квітня перед голосуванням за політреформу, вам пропонували назвати ще четвертого ініціатора цього "заколоту" – соціалістів. Але ви відмовилися...

– Ні. По-перше, мені ніхто не пише виступи, це моя робота. По-друге, позиція Мороза була важлива для нас під час голосування, я знав про розкол у фракції СПУ, і я наприкінці свого виступу сказав: "Сан Санич, мені б дуже не хотілося, щоб до того списку людей, які причетні до державного перевороту, додалося ім'я Мороза".

На вашу думку, все ще можливий альянс "Нашої України", блоку Тимошенко і Соцпартії із висунення вас кандидатом в президенти?

– Це залишається можливим. Але нам треба зважити, що навколо Олександра Мороза намагаються формувати сценарій, який би і надалі експлуатував цього політика у специфічній ролі...

Якій ролі?

– Людини, яка почала відходити від опозиційних сил, від коаліції, почала ревізію тих угод, які були укладені близько року тому. Те, що від наших домовленостей відійшли комуністи – до певної міри це природно. Всі розуміють, що опозиція на платформі "проти влади" – непогана, але на певному інтервалі. Бо виникає питання: "А що після зміни влади?" І тут виникають між нами і комуністами розбіжності.

А коли ми говоримо про соціалістів, то в їхній концепції "як змінити цю країну" багато речей співпадають із нашими. Тому цей союз виглядав більш продуманим. Сьогодні ж ведуться інтриги, в тому числі стосовно створення єдиного лівого блоку на чолі з комуністами, соціалістами і Медведчуком...

Ви вважаєте, це реальний сценарій?

– Не скажу, що реальний, я не вірю в цю дурницю. Але я вірю в мотиви, які є присутні: звичайно, Медведчуку треба шукати чисте обличчя і чисті руки. Очевидно, що він зацікавлений у метаморфозах, які б змінили його негативний імідж. Морозу треба перспективу, вона можна бути підсиленою консолідацією з комуністами, а КПУ не треба залишатися в минулому. Або партія девальвує, як вона робить останні роки. І це мене дивує: мати такі структури, стабільний електорат, і мати таку бездарну політику. КПУ втрачає по тижнях, люди реагують на політично непродумані кроки комуністичної фракції. І це PRниство працює проти того іміджу, який хотіли б мати комуністи серед населення...

Безумовно, Олександр Мороз виглядає симпатичним політпартнером. Але його поведінка в останні місяці дала змогу іншим дуже спекулятивно дивитися на Соцпартію й Олександра Мороза. У вищому ешелоні влади розпочато серйозні маніпулювання щодо використання СПУ під час виборів.

Кілька місяців тому ви заявили, що без Мороза виграти вибори вам буде складно чи навіть неможливо. Ви зараз так само думаєте?

– Це не зовсім точна інтерпретація моїх слів. Я не міг так говорити. Я міг сказати, що я не буду ігнорувати будь-яку можливість консолідації. Те, що буде в жовтні, навіть тяжко назвати виборами. Якщо сам гарант називає, що це буде страшний рік! Тому не буде зайвим будь-який партнер. Для України ці вибори – Рубікон, а для партійних сил – це серйозний фільтр: чи ти будеш викинутий з майбутнього, чи будеш активним гравцем. Ставки ідуть на майбутнє.

Як сильно відсутність Мороза у коаліції з підтримки вас як кандидата в президенти зменшує ваші шанси на перемогу?

– Це не фатально. Який би не створювався PR, які б не були провокації, дезинформації, Україна буде з демократичним президентом.

Навіть якщо для цього доведеться боротися за відміну результатів виборів, оголошених Центрвиборчкомом?

– Те, якою ціною дадуться ці вибори – це питання. (Пауза.) Дуже висока ціна цих виборів. В тому числі з елементами, які ви називаєте. Але ціна могла б бути легшою, якби у демократичних рядах, в певних політичних силах панувала більша політична тверезість. Питання "Его" дуже часто губило демократію.


ПРЕЗИДЕНТ ЮЩЕНКО – ПРЕМ'ЄР ТИМОШЕНКО? ВСЕ МОЖЛИВО

Які у вас зараз відносини з блоком Тимошенко і нею особисто? Наскільки можна зрозуміти, вона умовою вашої підтримки хоче мати гарантії отримання посад під час виборів і після виборів у новій владі. Ви готові дати Тимошенко такі гарантії?

– Я щасливий тим, що у мене відкриті стосунки з Юлією Володимирівною і її командою. Я думаю, що жоден із них не може сказати: "У тих словах Ющенка є фальш".

Все-таки, як щодо поділу посад?

– Я відверто скажу: торг за посади не гармонізує відносини, а принципи – гармонізують. Якби я сьогодні дістав із шухляди список і оприлюднив підготовлені ініціативи (стукає по столу), якби ці ініціативи стали моєю позицією чи позицією блоку – ми б стали свідками нездорових речей.

Але тут можна навести приклад виборів президента у Білорусі в 2001. Там балотувався єдиний опозиційний кандидат на прізвище Гончарик, і він показував виборцям: це – мій прем'єр, це – міністр економіки, а це – міністр внутрішніх справ. З боку української опозиції ми такої картини не побачимо?

– Це не виключається. Але ми говоримо про нинішній момент. Сьогодні я можу сказати: у нас відпрацьовані принципи участі політичних сил у формуванні нової влади.

Які це принципи?

– Можна, я б поки не коментував цю тему? Не варто. Головне, ці принципи зафіксовані. До речі, ці принципи сприйняті соціалістами.

Чому я зараз хочу процес персоніфікувати? Шляхи розв'язання питань, які стоять перед партіями у разі підтримки ними єдиного кандидата, знайдено. Є відповідні принципи, формули, які є фундаментальними для консолідації. Все інше – це епізоди, які стосуються не партійних перспектив чи неузгоджених речей у майбутньому партії. Скоріше, це моменти, які стосуються історії певних осіб. Але на першому етапі те, чого треба було досягти – це зроблено.

Загалом, ви проводили якісь переговори з Морозом після провалу політичної реформи 8 квітня?

– У нас робочих, формальних переговорів не було. Хоча спілкування, безумовно, було. І я маю велике бажання взяти участь у засіданні фракції СПУ. Хотілося, щоб зібралися всі три фракції: давайте поговоримо, що робиться в нашому королівстві? Про що ми говоримо, коли ми говоримо про варіанти змін до Конституції у сценарії Медведчука-Симоненка? Що там роблять соціалісти? Я це не розумію!

Для мене це часто виглядало як непублічна політика. Я хотів і досі хочу мати зустріч із політичним бюро СПУ – разом із координаційною радою "Нашої України". Я знаю, що значна кількість Соціалістичної фракції має таке саме бажання.

Чому ж це не відбувається?

– Через те, що поки не врегульовані питання, на які "Наша Україна" не впливає. Але якби така зустріч відбулася, багато питань, які використовуються як фата-моргана – вони відпали б.

Серед експертів існує стереотип: президент Ющенко – прем'єр Тимошенко. Така формула буде реалізована?

– Я не буду відкидати чи коментувати будь-яку формулу. Ви самі знаєте, що все можливо. Але зараз не треба виривати епізоди з контексту. Головне в консолідації політсил – треба виходити з узгоджених принципів. Ми говоримо не про персони, шановні друзі.

Ми не говоримо про персону Ющенка, яка ставиться на кон. За мною є політичні сили, сили є за Тимошенко, за Морозом. Я веду свої сили до влади не тому, що мені як громадянину Ющенку Віктору Андрійовичу потрібна влада. Я ще раз можу вам повторити: я щаслива людина. Я роблю справу для цієї країни. І в тій якості, в якій я перебуваю, я відчуваю себе комфортно.

Але є мої професійні відчуття, мої політичні переконання, мій світогляд, які є моєю суттю. Те, що сьогодні відбувається в країні, забирає шанс в кожного громадянина. Моя мета - добиватися влади, щоб добиватися цілей для 48 мільйонів. І посади я буду роздавати тільки як спосіб досягнення цілей, а не як самоціль.

Ще одна поширена думка, стереотип – оточення Ющенка мало чим відрізняється від команди влади. Тобто, сам Ющенко відрізняється від Кучми, а ось його люди в разі перемоги будуть діяти так само, як діє нинішня влада...

– Вибачте, ви люди свідомі? Чому ви порівнюєте з оточення Кучми моє оточення? Воно що, ходить під захистом парасольок? Вони недоторкані? Вони крадуть? Вони живуть за тими ж принципами, як оточення Кучми?

Такі звинувачення – без аргументів. Це розмова несерйозних людей.

Але вам це закидає влада...

– Це спосіб влади показати громадянам: "Ви не бажайте змін, а звикайте бути лакеями і рабами. Над вами ніколи не буде верховенства права... Ви, журналісти, ніколи не будете вільними. Яка різниця, хто прийде до влади?... Тут є каганат, і каганат править завжди".

А я хочу сказати: "Моє оточення не краде!" Я це стверджую! Мої хлопці відповідають перед законом. У влади є чинний спосіб доказати, якщо хтось є злодій. Але влада п'ять років не може висунути обвинувачення, а тільки формує політичні переслідування...

...це ви про Тимошенко говорите...

– ...Якщо у влади є підстави – скажіть, є незалежний суд в цій країні? Давайте перестати вести PRівські дебати, хто злочинець, а хто – ні.

Повинен бути незалежний суд. Це той імунітет, який відбиває руки будь-кому, хто хоче діяти незаконно. Незалежно від того, чи то лівий, чи то правий політик, чи прокучмівській, чи опозиціонер. А доки цього не буде, ми чуємо саги, які співає сама влада. Вона не вийде з цього полону аморальностей.


Я НЕ ЛЮБЛЮ СЛОВО "РЕПРИВАТИЗАЦІЯ"

Скажіть, буде реприватизація в разі вашої перемоги на виборах президента?

– Я відверто скажу. Я не люблю слово "націоналізація", я не люблю слова "реприватизація", я не люблю ревізії. Я переконаний, що не успішні політичні сили, а аутсайдери будуть вимагати повернутися назад, зробить ревізію, забрати, поділити... Це тупик, який Україну розвертає від прогресу.

Я переконаний: виграє той політик, який скаже: "Шановні, мене менш цікавить історія, але мене більш цікавить те, що буде після 31 жовтня в цій країні".

Багато води утекло, багато молока вже пішло в пісок. Безумовно, я не виключаю, що моменти, які були незаконні, вони потребують, в тому числі, судового розгляду. Але це не повинно бути суттю політики. Тому що сьогодні Україна є роздертою на шматки. Вона роздерта кланами. Клани у політиці – це найбільш небезпечне явище.

Можливо, провокаційне питання: але, враховуючи два роки війни проти вас, яка ведеться з боку Медведчука і Суркіса, чи так само виключається реприватизація щодо них?

– Я говорю про правила. Я не хочу, знаєте, щоб люди думали, що я персоніфікую проблеми в цій країні.

Ну, а все ж?

– Друзі, я не про свої проблеми говорю! Повірте, я свої проблеми можу вирішити сам. І будь з ким. І мені не потрібні адвокати. Я постою за себе. Те, що чинять ці два хлопці, знаєте, це – патологія. Це для мене той приклад, як не треба жити.

Як ви думаєте, яке у них майбутнє у разі перемоги Ющенка на виборах? Вони будуть в опозиції?

– Я твердо можу говорити: я, персона Ющенко, не буду займатися політичними переслідуваннями, бо я знаю, що це гра для слабких. Тому що свою позицію ти заробляєш на іншому полі: якщо ти вмієш посадити за круглий стіл еліту і дати відповідь на те, що чекають усі: як вивести країну із занепаду, із розрухи, із бідності... Не моя є професія – ганятися за зайцями.

А які у вас відносини з іншими двома лідерами олігархічних кланів чи, якщо хочете, фінансово-промислових груп – Пінчуком і Ахметовим? Чи ведуться з ними якісь переговори про майбутнє їх холдингів в разі вашої перемоги на виборах? Чи існують контакти з приводу підтримки на виборах?

– Я визнаю їх як факт. До речі, як дуже багатьох людей, які відбулися чи в бізнесі, чи в українській політиці. Думаю, як би боляче комусь не було коментувати чи слухати, я переконаний, що прийшов час, коли еліту треба кликати до круглого столу. Домовлятися про речі, які потрібні нації, державі. Для мене це є тема номер 1 в політичному сенсі. Одним словом, я зараз би був дуже обережний в оцінці персональних моментів, щоб витрачати час, як вестись з тим-то, тим-то, тим-то... Ви знаєте у мене був епізод, не знаю, чи треба про нього говорити...

Розкажіть.

– Ну, тоді я без конкретики. Приходить один молодий генеральний прокурор...

...з вусами...

– ...І каже: я хочу порушити кримінальну справу проти такого-то. Він просить, щоб "Наша Україна" підтримала подання в парламенті...

Це проти Тимошенко?

– …Я кажу: пане генеральний прокурор, такого ви не отримаєте від нас. І не тільки сьогодні. Чому? Тому що, якби генеральний прокурор сказав: "Ви знаєте, я стою на позиції, коли з лівої сторони в мене закон, з правої в мене Біблія, я дивлюся на свору злочинців, які не дають Україні жити нормально, то я як прокурор ініціюю розгляд трьох чи чотирьох десятків справ проти людей, які живуть поза законом...".

Я не поділяю цей підхід, але тоді я зрозумів би принаймні принцип, чому ти це робиш. А коли з цих п'яти десятків витягується одна справа, і прокурор каже "На цій справі я хочу продемонструвати теорію справедливості українського закону", то для мене це виглядає як політичне переслідування. "Очевидно, що це прохання Банкової, точніше, не прохання, а умова Банкової, для твоєї інавгурації. Тому цього ніколи не буде!"

 
 
НЕВЖЕ КРІМ МЕДВЕДЧУКА І СУРКІСА БІЛЬШЕ І ДОСТОЙНИКІВ НЕМАЄ, ЯКІ Б РОЗУМІЛИ ЦІЛІ НАЦІЇ?

Можна в інший бік відійти. В разі вашої перемоги на виборах президента, чи виключаєте ви повністю співпрацю з Януковичем?

– Ні, не виключаю.

Тобто, чи можливий варіант його запрошення у владу в разі вашої перемоги?

– Я відверто буду говорити: я буду запрошувати тих людей, які важливі для вирішення інтересів нації і держави. Які будуть відповідати тим критеріям, тим цілям, які, я вважаю, є національними і державними.

Я весь час повторюю вам правило, яке є переможним: не треба жити емоціями, особливо великим політикам. Тоді буде ладитися справа! А коли кожен буде полювати за кимсь, і давати волю почуттям, а не розуму, то це не дорога ні для політика, ні для держави.

А як тоді бути з вашою кампанією проти Януковича?

– Ми виступаємо проти неефективної політики уряду, і це не голослівна критика. Ми знаємо, як можна 10 мільярдів повернути до бюджету України. Та людина, яка сформулює відповідь на перспективи життя кожного українця, може претендувати на роль лідера держави. Якщо ж людина дає відповідь на те, як побувати добробут півтора десятка українців, то вони нехай за неї і голосують. Я не хочу про таке говорити. Я хочу давати відповідь на питання, які відкривають краще життя десяткам мільйонів українців.

Але цю відповідь повинні давати не тільки ви, але й команда, яка працює разом з вами, структура влади, яка буде сформована по всій вертикалі. Чи є в цій команді людям, які зараз знаходяться при владі? Чи є там місце Януковичу, чиє там місце Азарову, чи є там місце СДПУ(о)?

– Я зараз буду говорити речі, які, я б дуже хотів, щоб ви правильно зрозуміли. Я не хочу, щоб на рівні підсвідомості в українських людей формувалася погана культура ставлення до української влади. Я, скоріше, буду доводити, що та влада, яка була 10 останніх років – це маленький поганий епізод історії українського уряду.

Ми повинні серйозно переглянути концепцію формування політичної системи країни, яка б менш персоніфікувала політику вищих ешелонів. А те, що у нас відбувається скандал за скандалом, – це проблема персоніфікації політики. Такі унікальні величезні повноваження президента не гармонізовані хоч якою-небудь політичною відповідальністю! Безумовно, це не правильно! Це – монархія!

Нинішня політична система забрала десяток років у українського життя! Її треба реформувати!

Але коли хтось путається між трьома березами, і політична маніпуляція називається політреформою, яка задумується, щоб зберегти владу, то я це називаю не реформою. Я це називаю державним переворотом! І тому з першого до останнього дня ми стоїмо на тому, що: "Українська громада, бійтесь! Те, що називає цей режим "політична реформа" – це є маніпуляція з демократією!"

Щодо людей, які працюють у державних установах, то серед них багато тих, хто втомився від нинішніх правил гри, і вони готові працювати за нормальними демократичними правилами.

А який тоді, на вашу думку, цей проміжок часу, який має пройти між перемогою президента-опозиціонера на виборах і реформою, яка має забрати в цього президента владу і віддати її уряду і парламенту?

– Мені здається, найбільш ефективно було б сформувати ще до виборів засади політичної реформи, час її реалізації, укласти політичні угоди з партнерами на її реалізацію в парламенті і опублікувати ці документи публічно. Ще до виборів! Щоб ні в кого не складалося враження, що наступна влада може маніпулювати темою реформи. Тому що, коли я слухаю Леоніда Макаровича (Кравчука), він зранку до вечора такі чаклунські заклинання робить: "Знаєте, якщо Кучма не зробить реформу, то вже в цій країні її ніхто не буде робити. Якщо Медведчук в цій країні реформу не зробить із Суркісом, то вже більше і достойників немає, які б вірно розуміли цілі нації і держави".

Є три канали, які з ранку до ночі можуть поливати країну такими нісенітницями, то хтось, можливо, і міркує таким чином.

Але тільки тоді в мене дивне запитання, чому в 1997 ця реформа не була так підтримана Леонідом Макаровичем? Чи в 1999, чи 2000? Чому зараз, коли треба з базару йти цим політикам, то вони говорять: якщо вони не проведуть цю реформу, то вже ніхто. А як же тоді те планетарне правило, що наступні покоління, в принципі, мудріші від попередніх?

Тут ховається маніпуляція, і щоб вона не працювала, ми і зробимо ту публічну декларацію в підтримку політреформи, яка буде слугувати політичною совістю для її підписантів. І давайте звикати до публічної політики. А не те, що у Кончі-Заспі хтось домовився чи десь на кухні.

Конституція – один із наріжних каменів нації. Десяткам мільйонів людей повинна бути можливість сказати своє слово. Давайте вести суспільну полеміку. Влада не володіє монополією на правду. А коли за рік виноситься три різних концепції політреформи, і в когось совість дозволяє говорити, що це політреформа – то це шахрайство.


РОСІЙСЬКІ ПОЛІТТЕХНОЛОГИ ПРАЦЮЮТЬ З НАШИМ ШТАБОМ

Останні кілька тижнів різні соцопитування показують стрімке скорочення розриву рейтингів між Ющенком і Януковичем – єдиним кандидатом. На вашу думку, чому має місце така тенденція?

– Можна, щоб ви мене не втягували в цю полеміку?

Чому?

– Жонглювання у ЗМІ, маніпулювання, яке твориться владою, починаючи від рейтингів і закінчуючи виборами в Мукачевому, сьогодні не піддається серйозному коментарю. Я хочу бути серйозним політиком, і не хочу на дурне запитання давати дурну відповідь. Якби ви мене уберегли від цього. Для читача я можу сказати: "Ще не вечір. Змагання ще не було".

Який у вас реальний рейтинг?

– Ми замовляємо соціологічні дослідження у серйозних структур. І вони дають мені можливість вести себе переконливо і спокійно.

Ваша оцінка загалом готовності штабу "Нашої України" до виборів?

– Сьогодні ще рано говорити про ці речі. Виборчий штаб працює під час виборів. Я на ваше запитання можу відповісти запитанням: якщо ви мені назвете керівників штабів у соціалістів, НДП, Януковича, де вони працюють, думаю, мало що ви скажете. Все це попереду. Ще не той старт, коли треба давати оцінки.

Мій штаб працює багато місяців не тому, що ми пішли в ранній старт. Функції нашого штабу – це і функції координаційного виконавчого органу коаліції сил "Нашої України". У нас просто немає іншого органу. Ми називаємо його штабом, але 98% роботи – це функції координації. Паралельно він займається технічними питаннями – розгортанням мережі, забезпеченням засобами комунікації, налагодження схем майбутньої діяльності.

Істинний штаб буде, коли буде підписана коаліційна угода, сформований коаліційний штаб, всі вертикалі, які будуть працювати під керівництвом штабу, а штаб – під керівництвом координаційної ради. Тоді я можу коментувати роботу штабу.

Але ж Тимошенко тижнями розкритикувала роботу штабу взагалі і його керівника Романа Безсмертного зокрема. Враховуючи, що Тимошенко є головним претендентом на входження в коаліцію, тому виникають такі питання.

– Я ціную Юлію Володимирівну, і я б не радив давати оцінки роботі внутрішньопартійних структур "Нашої України".

На вас працюють закордонні політичні консультанти?

– Місяць чи півтора тому була укладена угода з однією із російських структур. У мене було дві зустрічі по етапних дослідженнях з ними. Але глибшої відповіді я вам не дам.

Тобто, вони з вами не працюють?

– Вони працюють із штабом.

Яка стратегія блоку в ситуації, коли у нього немає доступу до центральних газет, телеканалів, і інформаційна блокада нікуди не зникла?

(В розмову втручається присутній керівник офісу Ющенка Олег Рибачук і показує папку із документами: "Я як відчував, що буде таке питання. Читай, що написано: схема заснування нового телеканалу". Далі продовжує Ющенко.)

– Я хотів би відповісти: у світовій історії демократії, які перемагали авторитарний режим, слід у слід повторювали вирішення тих проблем, які стоять перед українськими демократами. Я знаю одне – як в прислів'ї: скільки клубочку не витися, все одно кінець буде. Незважаючи на те, що є держмонополія, є режим, є силові структури, є податкова, є санстанція – але це не є сила.

Ті кошти, які витрачає влада, щоб зробити патологічну уяву у виборця про біле і чорне в цій країні – закінчиться одним: люди попри все будуть знати, де добро, а де зло. Є багато методів. Я не скажу, що ми так ізольовані, як ви оцінюєте. Якби ви подивилися на роботу білоруської опозиції – я спілкуюся з її ключовими фігурами – там набагато жахливіша ситуація.

Якщо ми подивимося на регіональну пресу – я б не сказав, що повністю заглушено голос антивладних сил. Десятки видань, які видаються на регіональному рівні, тримають честь, свободу слова. Є вільна преса, яка не зломилася. Її не так багато залишилося, і це також факт. Але це великі достойники – наприклад, ті, які сидять перед мною зараз. Я схиляю голову перед вами.

Світ початку третього тисячоліття – це не світ початку 1930 років. Це світ інших можливостей. Наша газета виходить тиражем від півтора мільйона до трьох-чотирьох в залежності від спецвипусків. А наші листівки – по 5 мільйонів. А ще ми маємо базу, яка підтримує наш діалог із виборцем. І спілкування від порогу до порогу не є менш ефективним, ніж двадцять програм "Проте" – я в цьому переконаний. Якщо ти раз на тиждень з'являєшся на п'ятитисячному мітингу – це впливає більше, ніж десять передовиць газети "2000".

У нас є багато способів, як тримати діалог. Ми здатні проводити ефективні великі акції – зараз я можу це стверджувати. Тому я запевняю, що в боротьбі ми переможемо.

Але хотілося навести такий приклад: існує "Громадське радіо", яке уже два місяці мовить тільки в Інтернеті. Структури, близькі до блоку "Нашої України", мають радіостанції. Але з якихось причин не можуть дати ефір "Громадському радіо" в регіонах.

– Я вперше про це чую...

У вас є радіо "Ніко ФМ", яке близьке до блоку, але воно не дає ефір "Громадському радіо".

– Якщо редакція "Громадського радіо" бачить хоч один імовірний спосіб використання наших можливостей, я готовий дати слово, що я в будь-яку годину доби готовий особисто цим питанням зайнятися. І довести це питання до рішення. Якщо у нас є такі можливості.

По радіо "Свобода" ви бачите нашу поведінку?

Так. Тепер це ще одне унікальне радіо, яке мовить по телебаченню - на "5 каналі".

(Ющенко сміється.)

Насамкінець – кілька коротких питань. Зараз в масах обговорюють слово "параша", яке прозвучало з вуст Ющенка на адресу міністра внутрішніх справ Білоконя після подій у Мукачевому. Що це було?

– Це, звичайно, був імпульс. Я хотів сказати, що міністр, який не здатен керувати своїми підрозділами, а ними керують бандити із трьохкратними судимостями – цій людині не пасує крісло міністра внутрішніх справ. І ми будемо домагатися його звільнення.

Ще одне передвиборче питання: у чому полягають гарантії Кучмі з боку Ющенка як кандидата в президенти?

– Я б не хотів спекуляцій на цю тему. Концепцію, як Україна має розлучитися із своїм минулим, треба вимальовувати. Епоха Кучми відходить. Режим Кучми на тій дистанції, яка в нього залишилася, може демонструвати прагнення до демократичних процесів. Повинен відбутися публічний процес демократизації. Це преамбула, за якою стоять нюанси, в тому числі відповідь на рівні закону відносно безпеки, соціальної стабільності людей, яких ми називаємо "президент України". Мова іде не про президента Кучму, а про президента України.

Це російська схема гарантій?

– Аналогів є декілька. Я не приховую, що в одній із розмов із президентом Польщі паном Кваснєвським ми обговорювали досвід Польщі, інших країн Східної Європи, Росії. Ви знаєте, що в дуже багатьох країнах є закон, який регулює статус президента. В Україні його немає, а його поява могла б дати відповіді на нюанси ряду речей.

Але це має відбуватися в контексті загального демократичного процесу. Щоб воно не виставлялося, як віз попереду коня. Бо тоді буде складна реакція тих сил, які б могли виступати в цьому процесі коректними, відповідальними.

І останнє запитання, щоб поставити крапку в інтерв'ю - "Дзеркало тижня" кілька разів підіймало це питання, інші люди про це також говорять: в разі поразки на виборах президента Ющенко може піти з політики?

– Я думаю, що це запитання не має місця в реальному житті, бо немає самих обставин, щоб на нього відповідати. І ставте на цьому от таку величезну крапку!



powered by lun.ua
Підпишіться на наші повідомлення!