Ющенко: "Я стверджую - моє оточення не краде! Мої хлопці відповідають перед законом"

Попри перемогу опозиції і ганебну поразку влади 8 квітня, Віктору Ющенку все частіше закидають спочинок на лаврах. На адресу лідера "Нашої України" можна почути звинувачення у бездіяльності, у проваленні домовленостей з соціалістами, у відсутності конкретної програми дій. Новий "хіт" – скорочення розриву між лідером "Нашої України" і Віктором Януковичем.

Перелік того, що Ющенко "робить не так", готові надати будь-які політологи – як із прокучмівського табору, так і його опоненти. При цьому зміст цих аргументів буде різний.

На цьому фоні Ющенко зберігає спокій. Сам він упевнений, що робить все правильно. І не сумнівається – Україна цього року буде з новим "демократичним президентом".

Що збирається Ющенко робити з політреформою, чи рятуватиме він стосунки з Морозом, що пообіцяє Тимошенко, що які гарантії повинен отримати Кучма, як він прориватиме інформаційну блокаду, що протиставить політтехнологіям і адмінресурсу Банкової блокаду? Відповіді на ці та інші питання "Українська правда" намагалася отримати під час інтерв'ю з головним претендентом на перемогу в президентських перегонах.

– Три роки тому існували стереотипи прем'єра Ющенка: він міг запізнитися на зустріч, пізно прийти на роботу... Зараз нам було призначено інтерв’ю на восьму ранку. Як за ці три роки змінився Ющенко?

– Я почав займатися дещо іншим, ніж у попередні роки. Політика серйозно відрізняється від цього і по організації, і по методам. Зараз я розумію, що від моїх дій залежить координація, розуміння дуже багатьох людей, наша спільна справа. Тут більше важить, чи зможеш ти переконати. За два з половиною роки ми створили коаліцію, в яку тоді майже ніхто не вірив. Ми довели, що багато експертів і політиків помилялися.

– Скажіть, чому досі не підписано коаліційну угоду про висунення єдиного кандидата в президенти від опозиції?

– А хто ще підписав, аналоги є? Насправді є елементарна обставина – часу. Кожен розуміє, що треба вийти з окопу в потрібний момент. Зараз ми вступаємо у найцікавішу фазу. До цього багато політичного ресурсу було витрачено, щоб не допустити ту глупість, яка нав'язувалася президентом, ініціювалася Медведчуком і комуністами і називалася політичною реформою. Мова ішла про боротьбу із державним заколотом.

– Ви згадали авторів цього "заколоту": Кучма, Медведчук, комуністи. Кажуть, що коли ви виступали в парламенті 8 квітня перед голосуванням за політреформу, вам пропонували назвати ще четвертого ініціатора цього "заколоту" – соціалістів. Але ви відмовилися...

– Ні. По-перше, мені ніхто не пише виступи, це моя робота. По-друге, позиція Мороза була важлива для нас під час голосування, я знав про розкол у фракції СПУ, і я наприкінці свого виступу сказав: "Сан Санич, мені б дуже не хотілося, щоб до того списку людей, які причетні до державного перевороту, додалося ім'я Мороза".

– На вашу думку, все ще можливий альянс "Нашої України", блоку Тимошенко і Соцпартії із висунення вас кандидатом в президенти?

– Це залишається можливим. Але нам треба зважити, що навколо Олександра Мороза намагаються формувати сценарій, який би і надалі експлуатував цього політика у специфічній ролі...

– Якій ролі?

– Людини, яка почала відходити від опозиційних сил, від коаліції, почала ревізію тих угод, які були укладені близько року тому. Те, що від наших домовленостей відійшли комуністи – до певної міри це природно. Всі розуміють, що опозиція на платформі "проти влади" – непогана, але на певному інтервалі. Бо виникає питання: "А що після зміни влади?" І тут виникають між нами і комуністами розбіжності.

А коли ми говоримо про соціалістів, то в їхній концепції "як змінити цю країну" багато речей співпадають із нашими. Тому цей союз виглядав більш продуманим. Сьогодні ж ведуться інтриги, в тому числі стосовно створення єдиного лівого блоку на чолі з комуністами, соціалістами і Медведчуком...

– Ви вважаєте, це реальний сценарій?

– Не скажу, що реальний, я не вірю в цю дурницю. Але я вірю в мотиви, які є присутні: звичайно, Медведчуку треба шукати чисте обличчя і чисті руки. Очевидно, що він зацікавлений у метаморфозах, які б змінили його негативний імідж. Морозу треба перспективу, вона можна бути підсиленою консолідацією з комуністами, а КПУ не треба залишатися в минулому. Або партія девальвує, як вона робить останні роки. І це мене дивує: мати такі структури, стабільний електорат, і мати таку бездарну політику. КПУ втрачає по тижнях, люди реагують на політично непродумані кроки комуністичної фракції. І це PRниство працює проти того іміджу, який хотіли б мати комуністи серед населення...

Безумовно, Олександр Мороз виглядає симпатичним політпартнером. Але його поведінка в останні місяці дала змогу іншим дуже спекулятивно дивитися на Соцпартію й Олександра Мороза. У вищому ешелоні влади розпочато серйозні маніпулювання щодо використання СПУ під час виборів.

– Кілька місяців тому ви заявили, що без Мороза виграти вибори вам буде складно чи навіть неможливо. Ви зараз так само думаєте?

– Це не зовсім точна інтерпретація моїх слів. Я не міг так говорити. Я міг сказати, що я не буду ігнорувати будь-яку можливість консолідації. Те, що буде в жовтні, навіть тяжко назвати виборами. Якщо сам гарант називає, що це буде страшний рік! Тому не буде зайвим будь-який партнер. Для України ці вибори – Рубікон, а для партійних сил – це серйозний фільтр: чи ти будеш викинутий з майбутнього, чи будеш активним гравцем. Ставки ідуть на майбутнє.

– Як сильно відсутність Мороза у коаліції з підтримки вас як кандидата в президенти зменшує ваші шанси на перемогу?

– Це не фатально. Який би не створювався PR, які б не були провокації, дезинформації, Україна буде з демократичним президентом.

– Навіть якщо для цього доведеться боротися за відміну результатів виборів, оголошених Центрвиборчкомом?

– Те, якою ціною дадуться ці вибори – це питання. (Пауза.) Дуже висока ціна цих виборів. В тому числі з елементами, які ви називаєте. Але ціна могла б бути легшою, якби у демократичних рядах, в певних політичних силах панувала більша політична тверезість. Питання "Его" дуже часто губило демократію.


ПРЕЗИДЕНТ ЮЩЕНКО – ПРЕМ'ЄР ТИМОШЕНКО? ВСЕ МОЖЛИВО

– Які у вас зараз відносини з блоком Тимошенко і нею особисто? Наскільки можна зрозуміти, вона умовою вашої підтримки хоче мати гарантії отримання посад під час виборів і після виборів у новій владі. Ви готові дати Тимошенко такі гарантії?

– Я щасливий тим, що у мене відкриті стосунки з Юлією Володимирівною і її командою. Я думаю, що жоден із них не може сказати: "У тих словах Ющенка є фальш".

– Все-таки, як щодо поділу посад?

– Я відверто скажу: торг за посади не гармонізує відносини, а принципи – гармонізують. Якби я сьогодні дістав із шухляди список і оприлюднив підготовлені ініціативи (стукає по столу), якби ці ініціативи стали моєю позицією чи позицією блоку – ми б стали свідками нездорових речей.

– Але тут можна навести приклад виборів президента у Білорусі в 2001. Там балотувався єдиний опозиційний кандидат на прізвище Гончарик, і він показував виборцям: це – мій прем'єр, це – міністр економіки, а це – міністр внутрішніх справ. З боку української опозиції ми такої картини не побачимо?

– Це не виключається. Але ми говоримо про нинішній момент. Сьогодні я можу сказати: у нас відпрацьовані принципи участі політичних сил у формуванні нової влади.

– Які це принципи?

– Можна, я б поки не коментував цю тему? Не варто. Головне, ці принципи зафіксовані. До речі, ці принципи сприйняті соціалістами.

Чому я зараз хочу процес персоніфікувати? Шляхи розв'язання питань, які стоять перед партіями у разі підтримки ними єдиного кандидата, знайдено. Є відповідні принципи, формули, які є фундаментальними для консолідації. Все інше – це епізоди, які стосуються не партійних перспектив чи неузгоджених речей у майбутньому партії. Скоріше, це моменти, які стосуються історії певних осіб. Але на першому етапі те, чого треба було досягти – це зроблено.

– Загалом, ви проводили якісь переговори з Морозом після провалу політичної реформи 8 квітня?

– У нас робочих, формальних переговорів не було. Хоча спілкування, безумовно, було. І я маю велике бажання взяти участь у засіданні фракції СПУ. Хотілося, щоб зібралися всі три фракції: давайте поговоримо, що робиться в нашому королівстві? Про що ми говоримо, коли ми говоримо про варіанти змін до Конституції у сценарії Медведчука-Симоненка? Що там роблять соціалісти? Я це не розумію!

Для мене це часто виглядало як непублічна політика. Я хотів і досі хочу мати зустріч із політичним бюро СПУ – разом із координаційною радою "Нашої України". Я знаю, що значна кількість Соціалістичної фракції має таке саме бажання.

– Чому ж це не відбувається?

– Через те, що поки не врегульовані питання, на які "Наша Україна" не впливає. Але якби така зустріч відбулася, багато питань, які використовуються як фата-моргана – вони відпали б.

– Серед експертів існує стереотип: президент Ющенко – прем'єр Тимошенко. Така формула буде реалізована?

– Я не буду відкидати чи коментувати будь-яку формулу. Ви самі знаєте, що все можливо. Але зараз не треба виривати епізоди з контексту. Головне в консолідації політсил – треба виходити з узгоджених принципів. Ми говоримо не про персони, шановні друзі.

Ми не говоримо про персону Ющенка, яка ставиться на кон. За мною є політичні сили, сили є за Тимошенко, за Морозом. Я веду свої сили до влади не тому, що мені як громадянину Ющенку Віктору Андрійовичу потрібна влада. Я ще раз можу вам повторити: я щаслива людина. Я роблю справу для цієї країни. І в тій якості, в якій я перебуваю, я відчуваю себе комфортно.

Але є мої професійні відчуття, мої політичні переконання, мій світогляд, які є моєю суттю. Те, що сьогодні відбувається в країні, забирає шанс в кожного громадянина. Моя мета - добиватися влади, щоб добиватися цілей для 48 мільйонів. І посади я буду роздавати тільки як спосіб досягнення цілей, а не як самоціль.

– Ще одна поширена думка, стереотип – оточення Ющенка мало чим відрізняється від команди влади. Тобто, сам Ющенко відрізняється від Кучми, а ось його люди в разі перемоги будуть діяти так само, як діє нинішня влада...

– Вибачте, ви люди свідомі? Чому ви порівнюєте з оточення Кучми моє оточення? Воно що, ходить під захистом парасольок? Вони недоторкані? Вони крадуть? Вони живуть за тими ж принципами, як оточення Кучми?

Такі звинувачення – без аргументів. Це розмова несерйозних людей.

– Але вам це закидає влада...

– Це спосіб влади показати громадянам: "Ви не бажайте змін, а звикайте бути лакеями і рабами. Над вами ніколи не буде верховенства права... Ви, журналісти, ніколи не будете вільними. Яка різниця, хто прийде до влади?... Тут є каганат, і каганат править завжди".

А я хочу сказати: "Моє оточення не краде!" Я це стверджую! Мої хлопці відповідають перед законом. У влади є чинний спосіб доказати, якщо хтось є злодій. Але влада п'ять років не може висунути обвинувачення, а тільки формує політичні переслідування...

– ...це ви про Тимошенко говорите...

– ...Якщо у влади є підстави – скажіть, є незалежний суд в цій країні? Давайте перестати вести PRівські дебати, хто злочинець, а хто – ні.

Повинен бути незалежний суд. Це той імунітет, який відбиває руки будь-кому, хто хоче діяти незаконно. Незалежно від того, чи то лівий, чи то правий політик, чи прокучмівській, чи опозиціонер. А доки цього не буде, ми чуємо саги, які співає сама влада. Вона не вийде з цього полону аморальностей.


Я НЕ ЛЮБЛЮ СЛОВО "РЕПРИВАТИЗАЦІЯ"

– Скажіть, буде реприватизація в разі вашої перемоги на виборах президента?

– Я відверто скажу. Я не люблю слово "націоналізація", я не люблю слова "реприватизація", я не люблю ревізії. Я переконаний, що не успішні політичні сили, а аутсайдери будуть вимагати повернутися назад, зробить ревізію, забрати, поділити... Це тупик, який Україну розвертає від прогресу.

Я переконаний: виграє той політик, який скаже: "Шановні, мене менш цікавить історія, але мене більш цікавить те, що буде після 31 жовтня в цій країні".

Багато води утекло, багато молока вже пішло в пісок. Безумовно, я не виключаю, що моменти, які були незаконні, вони потребують, в тому числі, судового розгляду. Але це не повинно бути суттю політики. Тому що сьогодні Україна є роздертою на шматки. Вона роздерта кланами. Клани у політиці – це найбільш небезпечне явище.

– Можливо, провокаційне питання: але, враховуючи два роки війни проти вас, яка ведеться з боку Медведчука і Суркіса, чи так само виключається реприватизація щодо них?

– Я говорю про правила. Я не хочу, знаєте, щоб люди думали, що я персоніфікую проблеми в цій країні.

– Ну, а все ж?

– Друзі, я не про свої проблеми говорю! Повірте, я свої проблеми можу вирішити сам. І будь з ким. І мені не потрібні адвокати. Я постою за себе. Те, що чинять ці два хлопці, знаєте, це – патологія. Це для мене той приклад, як не треба жити.

– Як ви думаєте, яке у них майбутнє у разі перемоги Ющенка на виборах? Вони будуть в опозиції?

– Я твердо можу говорити: я, персона Ющенко, не буду займатися політичними переслідуваннями, бо я знаю, що це гра для слабких. Тому що свою позицію ти заробляєш на іншому полі: якщо ти вмієш посадити за круглий стіл еліту і дати відповідь на те, що чекають усі: як вивести країну із занепаду, із розрухи, із бідності... Не моя є професія – ганятися за зайцями.

– А які у вас відносини з іншими двома лідерами олігархічних кланів чи, якщо хочете, фінансово-промислових груп – Пінчуком і Ахметовим? Чи ведуться з ними якісь переговори про майбутнє їх холдингів в разі вашої перемоги на виборах? Чи існують контакти з приводу підтримки на виборах?

– Я визнаю їх як факт. До речі, як дуже багатьох людей, які відбулися чи в бізнесі, чи в українській політиці. Думаю, як би боляче комусь не було коментувати чи слухати, я переконаний, що прийшов час, коли еліту треба кликати до круглого столу. Домовлятися про речі, які потрібні нації, державі. Для мене це є тема номер 1 в політичному сенсі. Одним словом, я зараз би був дуже обережний в оцінці персональних моментів, щоб витрачати час, як вестись з тим-то, тим-то, тим-то... Ви знаєте у мене був епізод, не знаю, чи треба про нього говорити...

– Розкажіть.

– Ну, тоді я без конкретики. Приходить один молодий генеральний прокурор...

– ...з вусами...

– ...І каже: я хочу порушити кримінальну справу проти такого-то. Він просить, щоб "Наша Україна" підтримала подання в парламенті...

– Це проти Тимошенко?

– …Я кажу: пане генеральний прокурор, такого ви не отримаєте від нас. І не тільки сьогодні. Чому? Тому що, якби генеральний прокурор сказав: "Ви знаєте, я стою на позиції, коли з лівої сторони в мене закон, з правої в мене Біблія, я дивлюся на свору злочинців, які не дають Україні жити нормально, то я як прокурор ініціюю розгляд трьох чи чотирьох десятків справ проти людей, які живуть поза законом...".

Я не поділяю цей підхід, але тоді я зрозумів би принаймні принцип, чому ти це робиш. А коли з цих п'яти десятків витягується одна справа, і прокурор каже "На цій справі я хочу продемонструвати теорію справедливості українського закону", то для мене це виглядає як політичне переслідування. "Очевидно, що це прохання Банкової, точніше, не прохання, а умова Банкової, для твоєї інавгурації. Тому цього ніколи не буде!"

НЕВЖЕ КРІМ МЕДВЕДЧУКА І СУРКІСА БІЛЬШЕ І ДОСТОЙНИКІВ НЕМАЄ, ЯКІ Б РОЗУМІЛИ ЦІЛІ НАЦІЇ?

– Можна в інший бік відійти. В разі вашої перемоги на виборах президента, чи виключаєте ви повністю співпрацю з Януковичем?

– Ні, не виключаю.

– Тобто, чи можливий варіант його запрошення у владу в разі вашої перемоги?

– Я відверто буду говорити: я буду запрошувати тих людей, які важливі для вирішення інтересів нації і держави. Які будуть відповідати тим критеріям, тим цілям, які, я вважаю, є національними і державними.

Я весь час повторюю вам правило, яке є переможним: не треба жити емоціями, особливо великим політикам. Тоді буде ладитися справа! А коли кожен буде полювати за кимсь, і давати волю почуттям, а не розуму, то це не дорога ні для політика, ні для держави.

– А як тоді бути з вашою кампанією проти Януковича?

– Ми виступаємо проти неефективної політики уряду, і це не голослівна критика. Ми знаємо, як можна 10 мільярдів повернути до бюджету України. Та людина, яка сформулює відповідь на перспективи життя кожного українця, може претендувати на роль лідера держави. Якщо ж людина дає відповідь на те, як побувати добробут півтора десятка українців, то вони нехай за неї і голосують. Я не хочу про таке говорити. Я хочу давати відповідь на питання, які відкривають краще життя десяткам мільйонів українців.

– Але цю відповідь повинні давати не тільки ви, але й команда, яка працює разом з вами, структура влади, яка буде сформована по всій вертикалі. Чи є в цій команді людям, які зараз знаходяться при владі? Чи є там місце Януковичу, чиє там місце Азарову, чи є там місце СДПУ(о)?

– Я зараз буду говорити речі, які, я б дуже хотів, щоб ви правильно зрозуміли. Я не хочу, щоб на рівні підсвідомості в українських людей формувалася погана культура ставлення до української влади. Я, скоріше, буду доводити, що та влада, яка була 10 останніх років – це маленький поганий епізод історії українського уряду.

Ми повинні серйозно переглянути концепцію формування політичної системи країни, яка б менш персоніфікувала політику вищих ешелонів. А те, що у нас відбувається скандал за скандалом, – це проблема персоніфікації політики. Такі унікальні величезні повноваження президента не гармонізовані хоч якою-небудь політичною відповідальністю! Безумовно, це не правильно! Це – монархія!

Нинішня політична система забрала десяток років у українського життя! Її треба реформувати!

Але коли хтось путається між трьома березами, і політична маніпуляція називається політреформою, яка задумується, щоб зберегти владу, то я це називаю не реформою. Я це називаю державним переворотом! І тому з першого до останнього дня ми стоїмо на тому, що: "Українська громада, бійтесь! Те, що називає цей режим "політична реформа" – це є маніпуляція з демократією!"

Щодо людей, які працюють у державних установах, то серед них багато тих, хто втомився від нинішніх правил гри, і вони готові працювати за нормальними демократичними правилами.

– А який тоді, на вашу думку, цей проміжок часу, який має пройти між перемогою президента-опозиціонера на виборах і реформою, яка має забрати в цього президента владу і віддати її уряду і парламенту?

– Мені здається, найбільш ефективно було б сформувати ще до виборів засади політичної реформи, час її реалізації, укласти політичні угоди з партнерами на її реалізацію в парламенті і опублікувати ці документи публічно. Ще до виборів! Щоб ні в кого не складалося враження, що наступна влада може маніпулювати темою реформи. Тому що, коли я слухаю Леоніда Макаровича (Кравчука), він зранку до вечора такі чаклунські заклинання робить: "Знаєте, якщо Кучма не зробить реформу, то вже в цій країні її ніхто не буде робити. Якщо Медведчук в цій країні реформу не зробить із Суркісом, то вже більше і достойників немає, які б вірно розуміли цілі нації і держави".

Є три канали, які з ранку до ночі можуть поливати країну такими нісенітницями, то хтось, можливо, і міркує таким чином.

Але тільки тоді в мене дивне запитання, чому в 1997 ця реформа не була так підтримана Леонідом Макаровичем? Чи в 1999, чи 2000? Чому зараз, коли треба з базару йти цим політикам, то вони говорять: якщо вони не проведуть цю реформу, то вже ніхто. А як же тоді те планетарне правило, що наступні покоління, в принципі, мудріші від попередніх?

Тут ховається маніпуляція, і щоб вона не працювала, ми і зробимо ту публічну декларацію в підтримку політреформи, яка буде слугувати політичною совістю для її підписантів. І давайте звикати до публічної політики. А не те, що у Кончі-Заспі хтось домовився чи десь на кухні.

Конституція – один із наріжних каменів нації. Десяткам мільйонів людей повинна бути можливість сказати своє слово. Давайте вести суспільну полеміку. Влада не володіє монополією на правду. А коли за рік виноситься три різних концепції політреформи, і в когось совість дозволяє говорити, що це політреформа – то це шахрайство.


РОСІЙСЬКІ ПОЛІТТЕХНОЛОГИ ПРАЦЮЮТЬ З НАШИМ ШТАБОМ

– Останні кілька тижнів різні соцопитування показують стрімке скорочення розриву рейтингів між Ющенком і Януковичем – єдиним кандидатом. На вашу думку, чому має місце така тенденція?

– Можна, щоб ви мене не втягували в цю полеміку?

– Чому?

– Жонглювання у ЗМІ, маніпулювання, яке твориться владою, починаючи від рейтингів і закінчуючи виборами в Мукачевому, сьогодні не піддається серйозному коментарю. Я хочу бути серйозним політиком, і не хочу на дурне запитання давати дурну відповідь. Якби ви мене уберегли від цього. Для читача я можу сказати: "Ще не вечір. Змагання ще не було".

– Який у вас реальний рейтинг?

– Ми замовляємо соціологічні дослідження у серйозних структур. І вони дають мені можливість вести себе переконливо і спокійно.

– Ваша оцінка загалом готовності штабу "Нашої України" до виборів?

– Сьогодні ще рано говорити про ці речі. Виборчий штаб працює під час виборів. Я на ваше запитання можу відповісти запитанням: якщо ви мені назвете керівників штабів у соціалістів, НДП, Януковича, де вони працюють, думаю, мало що ви скажете. Все це попереду. Ще не той старт, коли треба давати оцінки.

Мій штаб працює багато місяців не тому, що ми пішли в ранній старт. Функції нашого штабу – це і функції координаційного виконавчого органу коаліції сил "Нашої України". У нас просто немає іншого органу. Ми називаємо його штабом, але 98% роботи – це функції координації. Паралельно він займається технічними питаннями – розгортанням мережі, забезпеченням засобами комунікації, налагодження схем майбутньої діяльності.

Істинний штаб буде, коли буде підписана коаліційна угода, сформований коаліційний штаб, всі вертикалі, які будуть працювати під керівництвом штабу, а штаб – під керівництвом координаційної ради. Тоді я можу коментувати роботу штабу.

– Але ж Тимошенко тижнями розкритикувала роботу штабу взагалі і його керівника Романа Безсмертного зокрема. Враховуючи, що Тимошенко є головним претендентом на входження в коаліцію, тому виникають такі питання.

– Я ціную Юлію Володимирівну, і я б не радив давати оцінки роботі внутрішньопартійних структур "Нашої України".

– На вас працюють закордонні політичні консультанти?

– Місяць чи півтора тому була укладена угода з однією із російських структур. У мене було дві зустрічі по етапних дослідженнях з ними. Але глибшої відповіді я вам не дам.

– Тобто, вони з вами не працюють?

– Вони працюють із штабом.

– Яка стратегія блоку в ситуації, коли у нього немає доступу до центральних газет, телеканалів, і інформаційна блокада нікуди не зникла?

(В розмову втручається присутній керівник офісу Ющенка Олег Рибачук і показує папку із документами: "Я як відчував, що буде таке питання. Читай, що написано: схема заснування нового телеканалу". Далі продовжує Ющенко.)

– Я хотів би відповісти: у світовій історії демократії, які перемагали авторитарний режим, слід у слід повторювали вирішення тих проблем, які стоять перед українськими демократами. Я знаю одне – як в прислів'ї: скільки клубочку не витися, все одно кінець буде. Незважаючи на те, що є держмонополія, є режим, є силові структури, є податкова, є санстанція – але це не є сила.

Ті кошти, які витрачає влада, щоб зробити патологічну уяву у виборця про біле і чорне в цій країні – закінчиться одним: люди попри все будуть знати, де добро, а де зло. Є багато методів. Я не скажу, що ми так ізольовані, як ви оцінюєте. Якби ви подивилися на роботу білоруської опозиції – я спілкуюся з її ключовими фігурами – там набагато жахливіша ситуація.

Якщо ми подивимося на регіональну пресу – я б не сказав, що повністю заглушено голос антивладних сил. Десятки видань, які видаються на регіональному рівні, тримають честь, свободу слова. Є вільна преса, яка не зломилася. Її не так багато залишилося, і це також факт. Але це великі достойники – наприклад, ті, які сидять перед мною зараз. Я схиляю голову перед вами.

Світ початку третього тисячоліття – це не світ початку 1930 років. Це світ інших можливостей. Наша газета виходить тиражем від півтора мільйона до трьох-чотирьох в залежності від спецвипусків. А наші листівки – по 5 мільйонів. А ще ми маємо базу, яка підтримує наш діалог із виборцем. І спілкування від порогу до порогу не є менш ефективним, ніж двадцять програм "Проте" – я в цьому переконаний. Якщо ти раз на тиждень з'являєшся на п'ятитисячному мітингу – це впливає більше, ніж десять передовиць газети "2000".

У нас є багато способів, як тримати діалог. Ми здатні проводити ефективні великі акції – зараз я можу це стверджувати. Тому я запевняю, що в боротьбі ми переможемо.

– Але хотілося навести такий приклад: існує "Громадське радіо", яке уже два місяці мовить тільки в Інтернеті. Структури, близькі до блоку "Нашої України", мають радіостанції. Але з якихось причин не можуть дати ефір "Громадському радіо" в регіонах.

– Я вперше про це чую...

– У вас є радіо "Ніко ФМ", яке близьке до блоку, але воно не дає ефір "Громадському радіо".

– Якщо редакція "Громадського радіо" бачить хоч один імовірний спосіб використання наших можливостей, я готовий дати слово, що я в будь-яку годину доби готовий особисто цим питанням зайнятися. І довести це питання до рішення. Якщо у нас є такі можливості.

По радіо "Свобода" ви бачите нашу поведінку?

– Так. Тепер це ще одне унікальне радіо, яке мовить по телебаченню - на "5 каналі".

(Ющенко сміється.)

– Насамкінець – кілька коротких питань. Зараз в масах обговорюють слово "параша", яке прозвучало з вуст Ющенка на адресу міністра внутрішніх справ Білоконя після подій у Мукачевому. Що це було?

– Це, звичайно, був імпульс. Я хотів сказати, що міністр, який не здатен керувати своїми підрозділами, а ними керують бандити із трьохкратними судимостями – цій людині не пасує крісло міністра внутрішніх справ. І ми будемо домагатися його звільнення.

– Ще одне передвиборче питання: у чому полягають гарантії Кучмі з боку Ющенка як кандидата в президенти?

– Я б не хотів спекуляцій на цю тему. Концепцію, як Україна має розлучитися із своїм минулим, треба вимальовувати. Епоха Кучми відходить. Режим Кучми на тій дистанції, яка в нього залишилася, може демонструвати прагнення до демократичних процесів. Повинен відбутися публічний процес демократизації. Це преамбула, за якою стоять нюанси, в тому числі відповідь на рівні закону відносно безпеки, соціальної стабільності людей, яких ми називаємо "президент України". Мова іде не про президента Кучму, а про президента України.

– Це російська схема гарантій?

– Аналогів є декілька. Я не приховую, що в одній із розмов із президентом Польщі паном Кваснєвським ми обговорювали досвід Польщі, інших країн Східної Європи, Росії. Ви знаєте, що в дуже багатьох країнах є закон, який регулює статус президента. В Україні його немає, а його поява могла б дати відповіді на нюанси ряду речей.

Але це має відбуватися в контексті загального демократичного процесу. Щоб воно не виставлялося, як віз попереду коня. Бо тоді буде складна реакція тих сил, які б могли виступати в цьому процесі коректними, відповідальними.

– І останнє запитання, щоб поставити крапку в інтерв'ю - "Дзеркало тижня" кілька разів підіймало це питання, інші люди про це також говорять: в разі поразки на виборах президента Ющенко може піти з політики?

– Я думаю, що це запитання не має місця в реальному житті, бо немає самих обставин, щоб на нього відповідати. І ставте на цьому от таку величезну крапку!