Симоненко: Якби мені дали хоча б по годині на ТБ в день, я б подивився на результати виборів
П'ятниця, 4 червня 2004, 21:58
Підтримуючи "Громадське радіо" в боротьбі за існування, "Українська правда" розміщує на своєму сайті розшифровки його ефірів. Слухайте також аудіофайл
Кость Бондаренко: Добрий вечір, шановні радіослухачі. Сьогодні четвер і в ефірі Громадського радіо програма "Тема дня". Як завжди по четвергах у студії - Кость Бондаренко. Сьогодні йтиметься про тему, яка протягом останніх двох днів змушує говорити, дискутувати, думати. Маються на увазі заяви окремих політиків, окремих інформаційних агенцій, що ліві сили, комуністи і соціалісти, планують на президентських виборах нинішнього року висунути єдину кандидатуру. І, очевидно, найближчим часом вестимуть консультації, дискусії, розмови - хто ж буде цією єдиною кандидатурою.
Поговорити на цю тему, внести ясність у чутки, в інформаційні повідомлення, якими оперують останнім часом, ми попросили народного депутата України, лідера фракції комуністів, першого секретаря Комуністичної партії Петра Миколайовича Симоненка. Петре Миколайовичу, все ж, єдиний кандидат від лівих сил – це реальність, чи це лише декларація намірів?
Петро Симоненко: Я вважаю, що постановка питання таким чином – є природною. І сьогодні все вимагає (мається на увазі підготовка до виборів і жорстка політична боротьба, яка розгорнулася в суспільстві між різними кланами, політичними силами) саме визначення, а головне об’єднання тих політичних сил, які близькі за ідеологією. Які декларують та реалізують через публічну політику чи через інші механізми свою конкретну програму. І це дає підстави об’єднувати зусилля.
Ось сьогодні, якраз, головне - об’єднувати зусилля тим політичним партіям, які висловлюють вимоги і позицію більшості громадян нашої України. Я не помилюся, якщо ще і ще раз скажу про те, що більше 70% населення України ставляться із дуже жорсткими вимогами і оцінками до дій нинішньої влади. Вони засуджують її. І вони є в народній опозиції, яка вимагає змінити не тільки тих, хто знаходиться при владі, а змінити і політичний курс, а головне ще й змінити економічні засади. Які, практично, створили такі дуже серйозні недоліки і проблеми у нашому суспільному житті. Тому я вважаю, що ми: комуністи і соціалісти повинні найближчим часом завершити цей процес переговорів.
Він би дав відповідь - з яким єдиним кандидатом ми вийдемо на вибори президента. Я вважаю, і ще раз хочу на цьому наголосити, що слід розглядати не тільки етап 2004 року з точки зору об’єднання наших зусиль. А саме готувати політичну базу, ідеологічний плацдарм для виборів 2006 року, які будуть визначними. І мені здається, що ми повинні розуміти наскільки за ці півтора року повинні бути підготовлені і суспільство, і політичні сили до розуміння, що за новими законами будуть вибори до місцевих рад і Верховної Ради. За політичними партіями і їх рекомендаціями будуть обиратися народні депутати і вже вони за своїми програмами практично створюватимуть нову обстановку в нашому суспільстві. Тому я вважаю, що якраз ось це, про що ви говорите – це не чутки, не плітки. Ми дійсно ведемо переговорний процес і намагаємося сьогодні узгодити свої підходи і визначитися із єдиною кандидатурою.
Кость Бондаренко: Чи можливий такий варіант, що на базі об’єднання чи домовленості комуністів і соціалістів про єдиного кандидата може виникнути якась ширша коаліція політичних сил на підтримку єдиного кандидата?
Петро Симоненко: Якщо і наші колеги соціалісти не підтримують пропозицію комуністів, то я можу вже сказати, що навколо Комуністичної партії є досить-таки широка коаліція. По-перше, це відомі громадські рухи такі, як Жіночий рух... І Жіночий рух сьогодні, особливо в час підготовки до виборчої кампанії, веде ту політику, яка сприймається не тільки жіноцтвом, а всіма громадянами України. Ось Жіночий рух пропонує 22 червня провести загальноукраїнську акцію "Поверніть наших дітей із Іраку!"
Це відомий рух радянських офіцерів, це ветеранський рух. А ви розумієте, що навколо Компартії об’єднується якраз ветеранський рух – це 13 мільйонів наших громадян. Це молодіжний рух, якраз набирає оберти Комсомол, що відродився. Така громадська структура, як "Громадський контроль" звернулася до Компартії і вже заявила про те, що вони прийняли рішення відносно підтримки Компартії на виборах. Я ще раз хочу сказати – найбільш авторитетні й значущі громадські організації вже підтримали комуністів та сьогодні ведуть роботу, щоб агітація і пропаганда під час виборів президента була найбільш ефективною в їх осередках на місцях.
Кость Бондаренко: Протягом останнього року соціалісти неодноразово зазначали, що їхньою ідеологією є соціал-демократія. Класична європейська соціал-демократія. Деякі експерти, котрі є фахівцями із лівих ідеологій, говорили, що соціалісти все більше відповідають класичній ідеологічній моделі. Чи не будуть ідеологічні відмінності перешкодою для більш тісного об’єднання заради висунення єдиного кандидата?
Петро Симоненко: Так. Я можу погодитись з вами у тому зв’язку, що соціалісти вступили до Соцінтерну і є певні зміни в програмі, які саме засвідчують, що соціалісти рухаються у напрямку соціал-демократії. Але ми повинні розуміти: з одного боку – бажання певної частини чи верхівки рухатися в цьому напрямку. А інше, і це ми відчуваємо, члени Соціалістичної партії на місцях, які співпрацюють з нашими товаришами по партії, якраз засвідчують, що їх основні принципи (принципи соціальної справедливості, які відстоює Комуністична партія України), їм близькі й вони їх підтримують. Тому я вважаю, що тут треба розділити питання, яке ви ставите переді мною на дві частини: перша частина – бажання окремих керівників рухатися в цьому напрямку, а інша частина – це вимоги значної більшості членів Соціалістичної партії, які підтримують позицію комуністів як на місцях, так і в центрі.
Кость Бондаренко: Відомо, що як у Комуністичній партії, так і в Соціалістичній, як і у будь-якій іншій політичній силі, немає одностайності. Немає монолітності. Завжди є думки окремих політиків. Завжди є певні позиції, які відстоюють окремі політики чи в одній, чи в другій політичній силі. Чи не викличе ідея висунення єдиного кандидата спротив усередині, скажімо, Соціалістичної партії, чи Комуністичної?
Петро Симоненко: По-перше, я хочу сказати, що завжди вітаю тих людей, котрі мають власну думку. Я ціную їх. Повірте, я говорю це щиро. Бо людина, яка має власну думку, вона замислювалася над процесами, які відбуваються у суспільстві. Вона вимагала від себе вивчити їх глибше і запропонувати те, що принесе користь усім. Тому я ще раз хочу заявити, що я підтримую тих людей, які мають власну думку.
Але я завжди підтримую і тих, які обговоривши в колі своїх друзів (чи це керівні органи партії, чи це просто якийсь круглий стіл), і отримавши якусь більшість, ми повинні тоді працювати у напрямку підтримки ідеї, яку обстоює більшість членів партії. В даному випадку я не виключаю, що будуть різні підходи як у членів Соціалістичної партії, так і у членів Комуністичної партії.
Все формуватиметься на основі того, як розуміють роль кожного з кандидатів чи від Комуністичної партії, чи від Соціалістичної партії, з точки зору професіоналізму, послідовності, ідеї, команди. Все це складатиме аргументи тієї чи іншої людини. Але сьогодні ми повинні, на мій погляд, враховувати і те, як суспільство реагує на наші партії.
Я з гордістю можу сказати, що ми сьогодні лідируємо у лівому блоці чи на лівому фланзі цієї нашої боротьби. І, якщо ми лідируємо, то я вважаю, що ми цю лідируючу роль повинні доповнювати іншими політичними партіями. Я вважав би за потрібне виключити всілякі амбіції. Сьогодні амбіції заважають. Вони не повинні бути на перешкоді, коли вирішується головне завдання... Ми повинні, і я в цьому глибоко переконаний, і будемо вести розмову із нашими колегами соціалістами, що сьогодні треба розширити вплив лівої ідеї.
Треба її захистити від облуди і того політичного шахрайства, яке наші противники використовують проти лівої ідеї. Треба сьогодні дати можливість людям зрозуміти, що ми, комуністи, партія, яка працює в нових умовах. Партія, яка реагує на зміни в суспільстві, партія, яка пропонує позитивну, нормальну програму. Я можу навести багато прикладів на фактах нашої позиції та публічної політики у парламенті. З тих обіцянок, які ми давали нашим громадянам, коли йшли на вибори, з тієї програми, що запропонували, ми не відступили ані на крок.
По-перше, захищаємо і ведемо боротьбу за права пенсіонерів, інвалідів, ветеранів, ми їх захищаємо. Це проблема пенсійного забезпечення, проблема ціноутворення, проблема житла, проблема тарифів. Проблема пільг і гарантій, які повинні надавати держава тим чи іншим категоріям. Я цим хочу підкреслити: у всіх питаннях ми відстоюємо послідовно ту позицію, яку задекларували під час виборів нашим виборцям. У цих напрямках я і хотів би ще раз заявити – ми послідовні, ми не відступаємо. Ми маємо можливість сьогодні заявити, що наша команда професійно підготовлена до відповідальнішої роботи і готова запропонувати такі підходи, які об’єднають суспільство, а не роз’єднають. Олігархічні угруповання, на жаль, сьогодні просто розділяють суспільство.
Кость Бондаренко: Чи значать ваші слова те, що зараз буде відбуватися модернізація лівої ідеології? І чи можемо ми сподіватися на те, що невдовзі в українській політичній думці може виникнути, скажімо, модерний український неомарксизм, неокомунізм?
Петро Симоненко: Ви знаєте, що ми завжди засуджували той догматизм, який заважав нам розуміти і об’єктивно підходити до динаміки тих процесів, які відбуваються у суспільстві, до "начьотничества", котре заважало людям розуміти, що є конкретна теоретична праця, припустимо, Володимира Ілліча чи Карла Маркса відносно тих чи інших питань. Вони готувалися і визначалися конкретною практикою, подіями того періоду, в якому жили в тому числі Володимир Ілліч та Карл Маркс.
І ми сьогодні використовуємо їх наукові праці, які і сьогодні дають відповіді на багато запитань. Але враховуємо те, що зміни в суспільстві вже відбулися. Сьогодні ми враховуємо те, що є багатоукладна економіка. І з 1996 року комуністи України вже визначилися, що ми повинні працювати в цих умовах багатоукладної економіки. І створювати такі умови на законодавчому рівні, щоб люди мали рівні можливості. Реалізуються ті ж принципи соціальної справедливості, про які ми постійно ведемо розмову. Так, як і, припустимо, довіра в суспільстві. Ось можна було б просто відмежуватися від тієї історії, яку ми прожили за радянські часи.
Але ми, комуністи України, вважаємо, що це не найкращий шлях – забути про історію. Треба із історії зробити правильні висновки. І якщо ми звернулися до віруючих і сказали, що ми визнаємо ті помилки, які були в нашій історії. Це в 20-х, 30-х роках, коли руйнувалися культові споруди, коли людям заважали вільно сповідувати ту чи іншу віру. Все це ми визнали. Ми визнали на офіційному рівні рішенням ЦК партії. І від цього, я вважаю, стали сильнішими.
Ми сказали про помилки і підтвердили те, що було на 20-му з’їзді ще КПРС. Ми сказали: так, були трагічні сторінки історії 37-го, 46-47-го років. Все це було. Але ми говоримо, що, визнаючи помилки, не треба забувати про те, що слід було б взяти як позитивний досвід і використати сьогодні. І не допускати ті помилки, які мають місце сьогодні. Давайте розберемося, чи є Україна сьогодні незалежною, якщо говорити про економічний базис? Ні, не є. Я можу навести приклади.
Сьогодні багатьох хвилює питання що відбувається з цінами на пальне. Це ж непросто формальна розмова, що ціни на пальне зросли, практично, у півтора рази. Ми ж відчуваємо, 2 гривні був 95-й бензин кілька тижнів тому, сьогодні 3.50 по всій Україні практично. На півтори гривні став дорожчий. Коли ми про це говоримо, повинні повернутися до того, а чому це стало можливим? Тому, що всі нафтопереробні заводи не є власністю народу України, а належать капіталу іноземних держав.
Вони мають можливість диктувати ті чи інші вимоги і це загрожує національній безпеці України. Якщо такі вимоги триматимуться ще кілька тижнів, то завтра ми не будемо знати, як збирати наш врожай. А скільки тоді коштуватиме тонна зерна? А скільки тоді коштуватиме буханка хліба? Молоко, м’ясо, яйце і т.і.? Коли ми говоримо, що комуністи стоять чітко на позиціях захисту національних інтересів в економіці і, в першу чергу, захистити і зберегти, як державну власність найпотужніші підприємства – хіба це не є новими підходами? Будь-ласка, приватний капітал, працюйте у сфері, де ви можете дати додаткові послуги, де ви можете людям нові робочі місця надати, де можете привести нові технології.
І це дасть можливість наситити, в першу чергу, внутрішній ринок і захистити (знову ж таки говорячи про економічну незалежність) права кожної людини на нормальне гідне життя. Коли ми говоримо, припустимо, про реформи в агропромисловому комплексі, ми погодилися - розпаювали землю. Ми виступаємо проти того, щоб дали можливість торгувати землею. Ми категорично проти. А якщо розпаювали, а потім ще б люди мали можливість об’єднатися в кооперативи, і потім, як члени кооперативів, за принципами Компартії, розподіляли кінцеві результати власної праці, то це і були б принципи соціальної справедливості.
За тим капіталом, котрий вкладає людина, фізичною та інтелектуальною працею, вона і отримує прибутки чи матеріальні блага. Коли ми говоримо про нові підходи і заявляємо, що Україна незалежна, то ми пропонуємо: давайте посилимо нашу незалежність, не втрачаючи економічну потужність, не втрачаючи наш ринок, не втрачаючи можливості в атомній енергетиці, в космічній, у військово-промисловому комплексі, а, навпаки, додаючи. І тоді ж ми будемо сильніші. І коли заявляємо, що давайте об’єднаємо зусилля із тими ж нашими братніми народами... Я в прямому розумінні про це говорю, бо вважаю - слов’янські народи завжди були побратимами. І якщо сьогодні ідея ЄЕП на думку когось може і заважає, начебто, незалежності України, ми, комуністи, заявляємо відкрито: ЄЕП – це напрямок, в якому ми посилимо складову економічної незалежності нашої держави. Ми відновимо ринки збуту, запрацюють підприємства, з’являться робочі місця.
Отримуватимуть люди заробітну платню. Платитимуть податки –наповнюватиметься бюджет держави. Хіба це не на користь Україні? Тому я ще раз хочу сказати: ми не просто декларуємо, що ми партія в нових умовах, що ми заявили про нові підходи, а й показали, як їх можна реалізувати... Партія сьогодні, дійсно, спираючись на досвід, на ідеологію, на нові реалії, працює в зовсім нових умовах, які відрізняються від 1990 року.
Кость Бондаренко: У 1999 році й проти вас, й проти Олександра Мороза було вжито брудних технологій під час виборчої кампанії. Можна прогнозувати, що ці ж технології будуть вживатися і на цих виборах. Я вже можу спрогнозувати, що чи вас, чи Олександра Олександровича, хто буде єдиним кандидатом, представники опозиції змальовуватимуть як таку собі креатуру вулиці Банкової, як технологічну розробку СДПУ(о), спрямовану на порушення єдності опозиції. А представники владних сил всіх лякатимуть лівою загрозою. Чи маєте ви якісь технологічні кроки, які б могли дієво протистояти чи одній, чи другій тезі?
Петро Симоненко: На мій погляд, і ми цим користуємося, головний технологічний крок – це подивитися в очі людям, зустрітися з ними, дати відповідь на ті запитання, які вони ставлять перед нами, та викласти свою позицію. Я цим постійно користуюся. Я тільки повернувся із Павлограда, тисячі дві людей було на зустрічі, коли я тільки приїхав в Павлоград.
Я відповідав на питання, виходячи з того, що їх сьогодні хвилює. Доля "Павлоградвугілля", проблеми соціальної сфери міста. Це проблеми тарифів, обслуговування житлового фонду та багато чого іншого, так як і проблеми Хімзаводу. І коли говоримо про це, люди розуміють, що стоїть перед ними реальний політик, той, який знає, в яким умовах вони живуть, і що сьогодні треба людям. Ми повинні ще роз’яснити людям - хто користується брудними технологіями, і чому вони користуються цими технологіями, а не відверто говорять про своє і власною діяльністю допомагають людям остаточно визначитися щодо підтримки того чи іншого кандидата.
Зрозуміло, коли ми говоримо про брудні технології то, в першу чергу звертаємо увагу, що цим користується як раз представники кримінального капіталу. А в боротьбі за владу вони нічого не цураються, а використовують все, щоб в черговий раз обдурити наш народ. Ми, комуністи, і виступаємо проти того, щоб брудні технології застосовувалися сьогодні, бо перед нами наш народ, це - наше майбутнє. Якщо ми не будемо давати їм можливість визначитися відносно того чи іншого політика об’єктивно, тоді і майбутня доля України знову буде під загрозою. Я проти цього.
Ще раз наголошую, що невипадково ми, комуністи заявили, що в 2002 році на парламентських виборах якраз кримінальний капітал пішов на захоплення законодавчого органу через ці брудні технології. І він увірвався в законодавчий орган Верховної Ради і "потужно" заявив про свої наміри. А наміри сьогодні прозорі, розглядаємо "Криворіжсталь", зчепилися в боротьбі два клани, один з боку президента, другий з боку донецької групи.
І ось вони намагаються між собою розділити цей потужний комбінат, який дає прибутку 400 млн. доларів на рік, ну трохи менше. Це гроші, які потім через державний бюджет розподіляються, це підтримка тих же пенсіонерів, і медицина, і освіта, те, що сьогодні фінансується із державного бюджету. А коли говорять про ефективного власника, а самі кладуть у кишеню ці прибутки, то це обов’язково потягне за собою звільнення з підприємства людей, зростання безробіття, зменшення заробітної платні та ін.
Ми сьогодні говоримо, що брудні технології не можна допускати до ефіру, до електронних ЗМІ, на сторінки друкованих ЗМІ. А людям розказати, хто йде до політики, з якими намірами, і яку він пропонує програму, щоб люди визначилися і підтримували остаточно. Я засуджую брудні технології, і вкотре заявляю, що це наслідки тих реформ, які поводилися до цього в державі.
Кость Бондаренко: У разі Вашого висунення як єдиного кандидата, чи ініціюватиме угоду з іншими кандидатами про чесні вибори?
Петро Симоненко: Я вважаю, що так, дійсно треба об’єднатися всім кандидатам, котрі хотіли б реалізувати принцип чесних виборів. І не тільки заявити про це, а й підтримати через участь спостерігачів, членів дільничних виборчих комісій, агітаторів. Я вважаю, що це треба зробити.
Кость Бондаренко: Для успішної участі у виборчій кампанії, щоб перемагати у ній, потрібен великий потужний ресурс, не лише фінансовий, а й медіальний. Чи можна говорити, що об’єднання наявних ресурсів комуністів та соціалістів приведе до того, що буде створено достатню матеріальну та інтелектуальну базу заради перемоги на виборах?
Петро Симоненко: Мені здається, що тут буде вирішено інше питання, коли ми приймемо рішення щодо об’єднання наших зусиль. Головне – буде позитивний сигнал для суспільства. А суспільство чекає, щоб прихильники лівої ідеї йшли єдиним фронтом. Тому не стільки буде медіа-ресурс визначати подальшу долю цього об’єднання, а ось сам факт, що об’єднання відбулося, і у людей з’явиться надія, яка практично може бути реалізована. Бо в мне не викликає сумніву, що кандидат від лівих партій (якщо буде єдиний кандидат) обов’язково опиниться у другому турі. А представнику від влади, який боротиметься у другому турі, перемогти лівого кандидата буде дуже важко.
Кость Бондаренко: Питання єдиного кандидата буде вирішуватися керівними структурами рівня Політбюро чи буде також жваво дискутуватися у низових осередках?
Петро Симоненко: Ми таку маємо практику: коли вже було зрозуміло, що почалася виборча кампанія наприкінці цього року, ми запропонували нашим первинним організаціям, щоб вони обговорили на зборах з комуністами та безпартійними, кого вони вважають за потрібне підтримати, і кого можна було б сьогодні визначити як єдиного кандидата. У нас зацікавлено пройшли ці збори, відбулася принципова розмова, і 99% визнали за потрібне висувати кандидатуру від Компартії України.
Зрозуміло, що в інших партій є інші схеми, але ми, враховуючи той досвід, який в нас був, сьогодні розвиваємо внутріпартійну демократію. Щоб наші члени партії розуміли, що від них залежить і доля партії, і суспільства. Вони повинні обговорювати й приймати рішення якраз на тій низовій ланці, яка і є основною складовою нашої партії. Сьогодні може вирішуватися питання і таким чином: керівництво партії зустрінеться, обговорить. Якщо дійдемо згоди, то будемо розглядати на засіданнях керівних органів. Може бути прийнято рішення про спільне засідання та прийняття вже рішення на спільному засіданні, а далі вже на з’їздах партії. То є за статутом така можливість демократичним шляхом визначити подальшу долю цієї ідеї.
Кость Бондаренко: Що стане критерієм, який буде взято за основу при визначенні єдиного кандидата?
Петро Симоненко: Мені важко сказати, який буде критерій основний. Мені здається, що сьогодні треба приєднуватися до тієї політичної сили, в якої є серйозна команда та розгалужена мережа, досвід, певні позитивні результати. Я про це можу говорити, якби важко нам не було під час попередніх виборів, але ми єдина партія, яка отримала 20% голосів. Іншої партії ніякої немає, яка має таку підтримку.
Кость Бондаренко: Якщо від опозиції буде йти не один кандидат, як спочатку прогнозувалося, рік-півтора тому говорилося, що буде єдиний кандидат від опозиції, а буде три кандидати. Чи не ризикує єдиний кандидат від лівих сил отримати значно менший результат, на який можна було б сподіватися ще рік тому?
Петро Симоненко: Ні, справа в тому, що до певного моменту ті ж самі політтехнологи використовували таку пропозицію, що від опозиції буде єдиний кандидат.
По-перше, я вкотре хочу наголоси, що треба розібратися, хто є опозицією. Я не вважаю, що "Наша Україна" та БЮТ є опозицією. Вони – представники тієї ж самої політичної системи, того ж самого великого олігархічного капіталу, тієї самої ліберальної ідеї. Вони вели боротьбу за розширення приватизації, продаж землі, щоб посилився вплив тих чи інших кланів. Я їх не розглядаю, як опозицію.
Опозицією відносно нинішнього політичного та економічного курсу можуть виступати тільки комуністи та соціалісти. Ми маємо програму, яка відрізняється від нинішнього реформування та тих дій, що приймає уряд. Ми пропонуємо інший шлях державного будівництва, він частково реалізований у законах відносно майбутніх виборів 2006, це пропорційна система виборів до місцевих рад та парламенту.
Ми також реалізуємо в тому, що зараз в суспільстві є розуміння необхідності змін до Конституції та проведення політичної реформи. Вона передбачає, що ті сили, які отримали підтримку на виборах, формують уряд і разом з ним несуть спільну відповідальність за майбутнє України. Я вважаю, що ми є реальною опозицією, а ті, хто ведуть розмови про опозицію з боку "Нашої України", це - опозиціонери до крісла. Вони були у всіх урядах Кучми. Вони були і прем’єрами та віце-прем’єрами, та ніхто з них не скиглив та не говорив, що я виступаю проти режиму.
Тому найбільш реальний варіант – це пошук варіантів єдиного від опозиційних партій комуністів та соціалістів.
Кость Бондаренко: Чи можливі в процесі виборчої кампанії утворення якихось комбінацій за типом Канівської четвірки, до якої Ви входили, як єдиний кандидат від лівих сил, так і представники інших політичних таборів?
Петро Симоненко: Ну Канівська четвірка в даному випадку як негативний досвід використовується журналістами. Я тоді був проти, Ви знаєте, що я не входив до Канівської четвірки, зразу зрозумів, що це провокація Марчука. Він за це отримав посади та спокійне гарне життя, до міністра дійшов. А мова йде про інше, я погоджуюся з вашим питанням, що якщо ми остаточно визначимося з єдиним кандидатом, то наступний етап – це переговори з прихильниками громадських організацій, які підтримують комуністів та соціалістів.
Обговорити разом, які можуть бути спільні дії, що треба вирішити, в яких питанням узгодити ті чи інші позиції. Та вийти на варіант, що всі ті політичні сили чи громадські організації, які підтримують комуністів та соціалістів, вони на другому етапі повинні провести певний форум і підписати декларацію про підтримку єдиного кандидата. Зі спільними вимогами, програмою дій та відповідальністю за все те, що буде після обрання єдиного кандидата президентом.
Кость Бондаренко: Доволі часто доводилося чути таку експертну думку, що зараз Вам надзвичайно важко передувати у нинішній ситуації. Ви можете іти на вибори як кандидат, але це дуже ризиковано тому, що Ваш програш може призвести до посилення внутрішньої опозиції в Компартії. Комуністи можуть порушити питання, чому їх лідер програє двічі президентські вибори. В той же час, якщо зробити ставку на іншого кандидата зі сторони, то тоді знову постане питання, чому комуністи не можуть висунути свого кандидата, який може перемагати. На скільки має підстави під собою така думка, і на скільки Ви відчуваєте тиск внутрішньої опозиції в Компартії?
Петро Симоненко: Тиску немає та внутрішньої опозиції немає в партії. Ця думка, як і багато інших міфів, нав’язується зовні для того, щоб посіяти якійсь сумнів, недовіру, невіру в те, що можливі позитивні результати як наслідок такої потужної нашої боротьби. Такої ситуації в партії немає. Ми партія, яка відстоює інтереси значної більшості наших громадян поза боротьбою за повернення влади нашому народу, прозорості цієї влади та людяності цієї влади. Ми не можемо стояти осторонь цих процесів, тому партія буде приймати найактивнішу участь у цих питаннях.
А ось вже те, яка буде оцінка дана, я вважаю, як кожен керівник, повинен в першу чергу заявити про те, що ми повинні проаналізувати - а що вдалося, що не вдалося, з яких причин, як ми спрацювали. Тому як і попередні вибори ми аналізували глибоко, не приховували від громадськості свою позицію, надрукувавши доповідь. Партія розуміє, що є об’єктивні та суб’єктивні причини, є певні труднощі, відсутність потужного медіа-простору, який би дав можливість донести нам свою позицію.
Я переконаний, що якби мені на місяць дали хоча б по годині в день телебачення, я б подивився на те, які були б результати виборів. Але я розумію, що олігархи, які сьогодні мають електронні ЗМІ, вони на це не підуть. В одних випадках їм буде вигідно, вони начебто даватимуть епізодично час для виступів, в інших випадках – не будуть говорити про те, що є реальні кандидати.
Давайте подивимося, як діють за новими технологіями всі ЗМІ. Практично всі вони говорять, що є тільки два кандидати, на цьому вони формують свідомість у громадян, що інших кандидатів просто немає. То і вибирайте між представниками одного сімейства. А вони діти одного батька, що один, що другий, нічим не відрізняються. Якщо б у нас були принципові правоохоронні органи, якщо б вони діяли не від імені влади та кримінального капіталу, а від імені народу, то дехто з них давно був би в інших місцях.
Кость Бондаренко: Тобто Ви хочете сказати, що фактор Грача, про який так багато говорили, він у Комуністичній партії зараз неактуальний?
Петро Симоненко: Леонід Іванович - відомий член нашої партії, він керує республіканською організацією Компартії, він висловлює свою точку зору. Але, зазначте, будь-ласка, коли президія Центрального комітету партії приймає рішення, питань немає. Ви ж, журналісти, підходите до наших членів партії, ми ж нікому не наказуємо казати так, а не інакше. Кожен висловлює свою думку. А коли ми приймаємо рішення, то після цього партія працює як єдиний організм.
Кость Бондаренко: Ви говорили, що зараз є два кандидати, про яких говорять у ЗМІ, створюється думка про те, що є лише два кандидати. Але в той же час "Наша Україна" не відкидає можливості, що буде вжито брудних технологій проти їх лідера, буде здійснено спробу усунути його з виборчої дистанції. А вчора народний депутат Олександр Волков заявив, що він не виключає того, що буде знято з реєстрації Януковича. Чи не виключаєте Ви такої можливості, що нинішні фаворити не дійдуть до фінішу?
Петро Симоненко: Все може бути. Як кажуть "в королевстве кривых зеркал " сьогодні поки що важко говорити про реалії. Зрозуміло, що це також технології, це технології відволікання людей від того, які реальні процеси відбуваються в суспільстві, і від того, що влада хоче. А представники влади, чи це одне крило "Нашої України", чи це те, що має відношення до Януковича та Кучми, це представники практично однієї частини суспільства, яка сьогодні живе за рахунок іншої частини суспільства. Ну як могло так статися, що за 12 років 90% стали бідними, а 10% - багатими? Чому це сталося? Просто обікрали суспільство, обманним шляхом прийшли до влади, сформували певні клани, між собою почали ділити сфери впливу, захоплювати ЗМІ, основні фонди, користуватися кредитами в особистих цілях.
Ми повинні розуміти, що боротьба ведеться не в інтересах народу України, простих чесних громадян. А в інтересах того, щоб одна і друга частина цієї частини суспільства, яка живе як олігархи, вони захистили свої інтереси та капітал. Тому вони і займаються "подтанцовкой", щоб сьогодні створювати ілюзію в наших громадян стосовно боротьби. А боротьби ніякої немає. Капітал, коли йому загрожуватиме перемога лівих сил, обов’язково об’єднається. Сегодня посмотрите…простите, что перешел на русский язык, я этим хочу засвидетельствовать уважение ко всем частях нашего общества, в том числе русскоязычным, …мы говорим, что оппозиция – это Ющенко и Тимошенко. Ну что это за оппозиция, которая говорит: "Мы тебе гарантируем, господин президент, все, что ты хочешь".
Тогда против чего вы ведете борьбу? Если вы ведете борьбу за справедливость, тогда давайте наводить порядок в стране. Если вы ведете борьбу за то, чтобы восторжествовала справедливость в интересах простого гражданина, давайте конкретно рассматривать вопросы. Говорят, что они не хотят пересматривать результаты приватизации. Подождите, всем известно, что у народа украли собственность, как это не пересматривать? Давайте разберемся, законно ли приватизировано. И на основе этого ответим на многие другие вопросы. Ось чому я і кажу, що це поки що облудлива політика, яку нав’язують нашим громадянам. Ми, комуністи, якщо б мали той медіа-ресурс, ми б значно більше показали та розказали, ми б на позитиві власної програми я б довів, що треба зробити в державі, бо ми знаємо, як треба працювати. А поки що це підготовка до того, щоб у нас був Кучма-3.
Кость Бондаренко: Ви не відкидаєте того, що може бути Кучма-3?
Петро Симоненко: А він і так може бути, якщо сьогодні виборці не оберуть лівого кандидата.
Кость Бондаренко: Ви сказали про 90% заможних людей та 10% бідних. Але протягом незалежності сформувався ще один прошарок – це представники малого та середнього бізнесу, це менеджери різних ланок, частина інтелігенції, які заробляють трохи більше, ніж 300-400 доларів. Тобто вже виникає якась національна буржуазія. Як Ви ставитеся до цієї національної буржуазії? Чи є якась тактика співпраці з нею, чи Ви вважаєте, що надалі співпрацюватиме тільки з пролетаріатом?
Петро Симоненко: Своє відношення до співпраці з середнім та малим підприємництвом ми вже висловили та заявили, що їх інтереси співпадають з нашою програмою, і ми пропонуємо їм нормальну співпрацю. Вона полягатиме, в першу чергу, в тому, що ми забезпечимо чесну їх роботу, нормальну податкову політику, захистимо ринки, захистимо від свавілля державних службовців. Ми за це беремося. Але я не можу з Вами погодитися, у нас немає на прикладі середнього чи малого бізнесу, немає цієї частини буржуазії. Бо буржуазія тільки тоді, коли вона практично має не тільки трохи вищий доход, але й має власні засоби виробництва та використовує їх для власного збагачення. Поки що вони через те, що прислуговують олігархам чи режиму, мають трохи вищий рівень доходу. Бо їх підгодовують просто, щоб не все суспільство 99% протестувало, а щоб були й ті, хто сьогодні мовчить поки що.
Я звертаюся особливо до представників малого та середнього бізнесу, мені здається, я правий, коли заявляю, що вас знищують потужний капітал та олігархи, бо ви їм заважаєте. Ніколи вони не будуть сприяти тому, щоб ви були самостійною частиною суспільства та працювали так, як вам бажається. Вас будуть тільки використовувати для того, щоб політично вирішувати деякі питання та збагачуватися особисто, бо примушують вас працювати і незаконно віддавати частину свого доходу в руки інших. Тому я й кажу, що в нас сьогодні є та мотивація співпраці, яка може забезпечити не тимчасову, а довготривалу співпрацю, якщо ми матимемо можливість забезпечувати керівництво політичними та економічними процесами в державі.
Кость Бондаренко: Угода про єдиного кандидата матиме на увазі якийсь додатковий протокол, який би передбачав кадрові призначення після перемоги того чи іншого кандидата? Мається на увазі, скажімо, стає президентом комуніст, соціаліст стає прем’єр міністром, соціалісти можуть претендувати на певну кількість тоді портфелів?
Петро Симоненко: Для мене це не принципове питання, бо головне в нашому розумінні комуністів те, що роботи вистачить на всіх. Знову повертаючись до нашої позиції, від сільської ради до Києва у нас стільки посад, і на кожній посаді повинна бути чесна, порядна, професійно підготовлена людина, яку поважають, знають, цінують. 24 години буде замало, щоб виконати все те, що ми обіцяємо. Але якщо принципово виникає питання, що ось треба заявити про це, то в нас немає проблем відносно якихось амбіцій. І про це публічно слід було б заявити, але спочатку треба домовитися, сформувати розуміння, що ми йдемо разом, ми домовилися про програму та маємо спільну команду. І тоді буде вже людям, що якщо така потужна команда йде на вибори, то вона має на кожну посаду кандидатури. У нас на кожну посаду тільки у складі Компартії достатньо професійних кадрів, і на два уряди вистачить. Але якщо виникне така проблема, я вважаю, що ми її вирішимо.
Кость Бондаренко: У разі, якщо єдиний кандидат від лівих сил перемагає, чи буде проведено радикальну "декучмізацію" всієї виконавчої системи влади, чи можливо доведеться йти на переговори з представниками нинішньої влади щодо заміщення певними професіоналами тих чи інших посад у господарській структурі, у структурі виконавчої влади?
Петро Симоненко: Головне, що ми запропонуємо до складу тих, хто працюватиме в уряді не тільки представників нашої партії, і безпартійних будемо залучати, тих людей, які є фахівцями, котрі знають, що це таке -народне господарство, економіка України, що потрібно сьогодні зробити, щоб вона ожила. Якщо вони є серед інших партій, будь-ласка.
Ви сказали про "декучмізацію". Мова йде про інше, про те, що ми повинні сьогодні виключити взагалі та повести рішучу боротьбу проти того, щоб це явище базувалося на тій корупції, внутрішній злочинності представників цих політичних партій, які сьогодні об’єднуються у коаліції, знаходяться при владі та займають посади за хабарі, хабарами живуть щоденно і таке інше. Проти цього ми поведемо рішучу боротьбу та повернемо у владу всіх професіоналів, які користувалися та будуть користуватися повагою.
Кость Бондаренко: Минулого тижня Олександр Мороз заявив про можливість нового розгляду конституційної реформи. Скажіть, чи не може бути вироблена єдина платформа комуністів та соціалістів з приводу конституційної реформи, яка стане першими пробним моментом реальної співпраці двох сил?
Петро Симоненко: У нас співпадає позиція з соціалістами в розумінні необхідності проведення політичної реформи. Ми про це заявляли та будемо все робити, щоб реалізувати цю ідею. Ми сьогодні готові до певних компромісів, які, на наш погляд, не міняючи концептуально зміни до Конституції як базу для політичної реформи. Але врахувати бажання інших політичних сил відносно деяких поправок до Конституції ми готові.
Однак ми готові, виходячи з того, що в цілому буде проведено політичну реформу, тому і зараз у нас є спільні підходи, той же проект 4180, він практично спільно нами напрацьований. Потім додали автори цього проекту деякі положення, проти яких ми виступали, але сьогодні вже життя зняло ці доповнення до проекту, і він готовий до розгляду. Я вважаю, що в нас значно більше спільного, ніж може деякі моменти, які поки що є розбіжностями в поглядах на підходи до конституційної реформи.
Кость Бондаренко: Дякую. Це була програма Громадського радіо "Тема дня". Вів її Кость Бондаренко. Зустрінемося за тиждень. До побачення.
Кость Бондаренко: Добрий вечір, шановні радіослухачі. Сьогодні четвер і в ефірі Громадського радіо програма "Тема дня". Як завжди по четвергах у студії - Кость Бондаренко. Сьогодні йтиметься про тему, яка протягом останніх двох днів змушує говорити, дискутувати, думати. Маються на увазі заяви окремих політиків, окремих інформаційних агенцій, що ліві сили, комуністи і соціалісти, планують на президентських виборах нинішнього року висунути єдину кандидатуру. І, очевидно, найближчим часом вестимуть консультації, дискусії, розмови - хто ж буде цією єдиною кандидатурою.
Поговорити на цю тему, внести ясність у чутки, в інформаційні повідомлення, якими оперують останнім часом, ми попросили народного депутата України, лідера фракції комуністів, першого секретаря Комуністичної партії Петра Миколайовича Симоненка. Петре Миколайовичу, все ж, єдиний кандидат від лівих сил – це реальність, чи це лише декларація намірів?
Петро Симоненко: Я вважаю, що постановка питання таким чином – є природною. І сьогодні все вимагає (мається на увазі підготовка до виборів і жорстка політична боротьба, яка розгорнулася в суспільстві між різними кланами, політичними силами) саме визначення, а головне об’єднання тих політичних сил, які близькі за ідеологією. Які декларують та реалізують через публічну політику чи через інші механізми свою конкретну програму. І це дає підстави об’єднувати зусилля.
Ось сьогодні, якраз, головне - об’єднувати зусилля тим політичним партіям, які висловлюють вимоги і позицію більшості громадян нашої України. Я не помилюся, якщо ще і ще раз скажу про те, що більше 70% населення України ставляться із дуже жорсткими вимогами і оцінками до дій нинішньої влади. Вони засуджують її. І вони є в народній опозиції, яка вимагає змінити не тільки тих, хто знаходиться при владі, а змінити і політичний курс, а головне ще й змінити економічні засади. Які, практично, створили такі дуже серйозні недоліки і проблеми у нашому суспільному житті. Тому я вважаю, що ми: комуністи і соціалісти повинні найближчим часом завершити цей процес переговорів.
Він би дав відповідь - з яким єдиним кандидатом ми вийдемо на вибори президента. Я вважаю, і ще раз хочу на цьому наголосити, що слід розглядати не тільки етап 2004 року з точки зору об’єднання наших зусиль. А саме готувати політичну базу, ідеологічний плацдарм для виборів 2006 року, які будуть визначними. І мені здається, що ми повинні розуміти наскільки за ці півтора року повинні бути підготовлені і суспільство, і політичні сили до розуміння, що за новими законами будуть вибори до місцевих рад і Верховної Ради. За політичними партіями і їх рекомендаціями будуть обиратися народні депутати і вже вони за своїми програмами практично створюватимуть нову обстановку в нашому суспільстві. Тому я вважаю, що якраз ось це, про що ви говорите – це не чутки, не плітки. Ми дійсно ведемо переговорний процес і намагаємося сьогодні узгодити свої підходи і визначитися із єдиною кандидатурою.
Кость Бондаренко: Чи можливий такий варіант, що на базі об’єднання чи домовленості комуністів і соціалістів про єдиного кандидата може виникнути якась ширша коаліція політичних сил на підтримку єдиного кандидата?
Петро Симоненко: Якщо і наші колеги соціалісти не підтримують пропозицію комуністів, то я можу вже сказати, що навколо Комуністичної партії є досить-таки широка коаліція. По-перше, це відомі громадські рухи такі, як Жіночий рух... І Жіночий рух сьогодні, особливо в час підготовки до виборчої кампанії, веде ту політику, яка сприймається не тільки жіноцтвом, а всіма громадянами України. Ось Жіночий рух пропонує 22 червня провести загальноукраїнську акцію "Поверніть наших дітей із Іраку!"
Це відомий рух радянських офіцерів, це ветеранський рух. А ви розумієте, що навколо Компартії об’єднується якраз ветеранський рух – це 13 мільйонів наших громадян. Це молодіжний рух, якраз набирає оберти Комсомол, що відродився. Така громадська структура, як "Громадський контроль" звернулася до Компартії і вже заявила про те, що вони прийняли рішення відносно підтримки Компартії на виборах. Я ще раз хочу сказати – найбільш авторитетні й значущі громадські організації вже підтримали комуністів та сьогодні ведуть роботу, щоб агітація і пропаганда під час виборів президента була найбільш ефективною в їх осередках на місцях.
Кость Бондаренко: Протягом останнього року соціалісти неодноразово зазначали, що їхньою ідеологією є соціал-демократія. Класична європейська соціал-демократія. Деякі експерти, котрі є фахівцями із лівих ідеологій, говорили, що соціалісти все більше відповідають класичній ідеологічній моделі. Чи не будуть ідеологічні відмінності перешкодою для більш тісного об’єднання заради висунення єдиного кандидата?
Петро Симоненко: Так. Я можу погодитись з вами у тому зв’язку, що соціалісти вступили до Соцінтерну і є певні зміни в програмі, які саме засвідчують, що соціалісти рухаються у напрямку соціал-демократії. Але ми повинні розуміти: з одного боку – бажання певної частини чи верхівки рухатися в цьому напрямку. А інше, і це ми відчуваємо, члени Соціалістичної партії на місцях, які співпрацюють з нашими товаришами по партії, якраз засвідчують, що їх основні принципи (принципи соціальної справедливості, які відстоює Комуністична партія України), їм близькі й вони їх підтримують. Тому я вважаю, що тут треба розділити питання, яке ви ставите переді мною на дві частини: перша частина – бажання окремих керівників рухатися в цьому напрямку, а інша частина – це вимоги значної більшості членів Соціалістичної партії, які підтримують позицію комуністів як на місцях, так і в центрі.
Кость Бондаренко: Відомо, що як у Комуністичній партії, так і в Соціалістичній, як і у будь-якій іншій політичній силі, немає одностайності. Немає монолітності. Завжди є думки окремих політиків. Завжди є певні позиції, які відстоюють окремі політики чи в одній, чи в другій політичній силі. Чи не викличе ідея висунення єдиного кандидата спротив усередині, скажімо, Соціалістичної партії, чи Комуністичної?
Петро Симоненко: По-перше, я хочу сказати, що завжди вітаю тих людей, котрі мають власну думку. Я ціную їх. Повірте, я говорю це щиро. Бо людина, яка має власну думку, вона замислювалася над процесами, які відбуваються у суспільстві. Вона вимагала від себе вивчити їх глибше і запропонувати те, що принесе користь усім. Тому я ще раз хочу заявити, що я підтримую тих людей, які мають власну думку.
Але я завжди підтримую і тих, які обговоривши в колі своїх друзів (чи це керівні органи партії, чи це просто якийсь круглий стіл), і отримавши якусь більшість, ми повинні тоді працювати у напрямку підтримки ідеї, яку обстоює більшість членів партії. В даному випадку я не виключаю, що будуть різні підходи як у членів Соціалістичної партії, так і у членів Комуністичної партії.
Все формуватиметься на основі того, як розуміють роль кожного з кандидатів чи від Комуністичної партії, чи від Соціалістичної партії, з точки зору професіоналізму, послідовності, ідеї, команди. Все це складатиме аргументи тієї чи іншої людини. Але сьогодні ми повинні, на мій погляд, враховувати і те, як суспільство реагує на наші партії.
Я з гордістю можу сказати, що ми сьогодні лідируємо у лівому блоці чи на лівому фланзі цієї нашої боротьби. І, якщо ми лідируємо, то я вважаю, що ми цю лідируючу роль повинні доповнювати іншими політичними партіями. Я вважав би за потрібне виключити всілякі амбіції. Сьогодні амбіції заважають. Вони не повинні бути на перешкоді, коли вирішується головне завдання... Ми повинні, і я в цьому глибоко переконаний, і будемо вести розмову із нашими колегами соціалістами, що сьогодні треба розширити вплив лівої ідеї.
Треба її захистити від облуди і того політичного шахрайства, яке наші противники використовують проти лівої ідеї. Треба сьогодні дати можливість людям зрозуміти, що ми, комуністи, партія, яка працює в нових умовах. Партія, яка реагує на зміни в суспільстві, партія, яка пропонує позитивну, нормальну програму. Я можу навести багато прикладів на фактах нашої позиції та публічної політики у парламенті. З тих обіцянок, які ми давали нашим громадянам, коли йшли на вибори, з тієї програми, що запропонували, ми не відступили ані на крок.
По-перше, захищаємо і ведемо боротьбу за права пенсіонерів, інвалідів, ветеранів, ми їх захищаємо. Це проблема пенсійного забезпечення, проблема ціноутворення, проблема житла, проблема тарифів. Проблема пільг і гарантій, які повинні надавати держава тим чи іншим категоріям. Я цим хочу підкреслити: у всіх питаннях ми відстоюємо послідовно ту позицію, яку задекларували під час виборів нашим виборцям. У цих напрямках я і хотів би ще раз заявити – ми послідовні, ми не відступаємо. Ми маємо можливість сьогодні заявити, що наша команда професійно підготовлена до відповідальнішої роботи і готова запропонувати такі підходи, які об’єднають суспільство, а не роз’єднають. Олігархічні угруповання, на жаль, сьогодні просто розділяють суспільство.
Кость Бондаренко: Чи значать ваші слова те, що зараз буде відбуватися модернізація лівої ідеології? І чи можемо ми сподіватися на те, що невдовзі в українській політичній думці може виникнути, скажімо, модерний український неомарксизм, неокомунізм?
Петро Симоненко: Ви знаєте, що ми завжди засуджували той догматизм, який заважав нам розуміти і об’єктивно підходити до динаміки тих процесів, які відбуваються у суспільстві, до "начьотничества", котре заважало людям розуміти, що є конкретна теоретична праця, припустимо, Володимира Ілліча чи Карла Маркса відносно тих чи інших питань. Вони готувалися і визначалися конкретною практикою, подіями того періоду, в якому жили в тому числі Володимир Ілліч та Карл Маркс.
І ми сьогодні використовуємо їх наукові праці, які і сьогодні дають відповіді на багато запитань. Але враховуємо те, що зміни в суспільстві вже відбулися. Сьогодні ми враховуємо те, що є багатоукладна економіка. І з 1996 року комуністи України вже визначилися, що ми повинні працювати в цих умовах багатоукладної економіки. І створювати такі умови на законодавчому рівні, щоб люди мали рівні можливості. Реалізуються ті ж принципи соціальної справедливості, про які ми постійно ведемо розмову. Так, як і, припустимо, довіра в суспільстві. Ось можна було б просто відмежуватися від тієї історії, яку ми прожили за радянські часи.
Але ми, комуністи України, вважаємо, що це не найкращий шлях – забути про історію. Треба із історії зробити правильні висновки. І якщо ми звернулися до віруючих і сказали, що ми визнаємо ті помилки, які були в нашій історії. Це в 20-х, 30-х роках, коли руйнувалися культові споруди, коли людям заважали вільно сповідувати ту чи іншу віру. Все це ми визнали. Ми визнали на офіційному рівні рішенням ЦК партії. І від цього, я вважаю, стали сильнішими.
Ми сказали про помилки і підтвердили те, що було на 20-му з’їзді ще КПРС. Ми сказали: так, були трагічні сторінки історії 37-го, 46-47-го років. Все це було. Але ми говоримо, що, визнаючи помилки, не треба забувати про те, що слід було б взяти як позитивний досвід і використати сьогодні. І не допускати ті помилки, які мають місце сьогодні. Давайте розберемося, чи є Україна сьогодні незалежною, якщо говорити про економічний базис? Ні, не є. Я можу навести приклади.
Сьогодні багатьох хвилює питання що відбувається з цінами на пальне. Це ж непросто формальна розмова, що ціни на пальне зросли, практично, у півтора рази. Ми ж відчуваємо, 2 гривні був 95-й бензин кілька тижнів тому, сьогодні 3.50 по всій Україні практично. На півтори гривні став дорожчий. Коли ми про це говоримо, повинні повернутися до того, а чому це стало можливим? Тому, що всі нафтопереробні заводи не є власністю народу України, а належать капіталу іноземних держав.
Вони мають можливість диктувати ті чи інші вимоги і це загрожує національній безпеці України. Якщо такі вимоги триматимуться ще кілька тижнів, то завтра ми не будемо знати, як збирати наш врожай. А скільки тоді коштуватиме тонна зерна? А скільки тоді коштуватиме буханка хліба? Молоко, м’ясо, яйце і т.і.? Коли ми говоримо, що комуністи стоять чітко на позиціях захисту національних інтересів в економіці і, в першу чергу, захистити і зберегти, як державну власність найпотужніші підприємства – хіба це не є новими підходами? Будь-ласка, приватний капітал, працюйте у сфері, де ви можете дати додаткові послуги, де ви можете людям нові робочі місця надати, де можете привести нові технології.
І це дасть можливість наситити, в першу чергу, внутрішній ринок і захистити (знову ж таки говорячи про економічну незалежність) права кожної людини на нормальне гідне життя. Коли ми говоримо, припустимо, про реформи в агропромисловому комплексі, ми погодилися - розпаювали землю. Ми виступаємо проти того, щоб дали можливість торгувати землею. Ми категорично проти. А якщо розпаювали, а потім ще б люди мали можливість об’єднатися в кооперативи, і потім, як члени кооперативів, за принципами Компартії, розподіляли кінцеві результати власної праці, то це і були б принципи соціальної справедливості.
За тим капіталом, котрий вкладає людина, фізичною та інтелектуальною працею, вона і отримує прибутки чи матеріальні блага. Коли ми говоримо про нові підходи і заявляємо, що Україна незалежна, то ми пропонуємо: давайте посилимо нашу незалежність, не втрачаючи економічну потужність, не втрачаючи наш ринок, не втрачаючи можливості в атомній енергетиці, в космічній, у військово-промисловому комплексі, а, навпаки, додаючи. І тоді ж ми будемо сильніші. І коли заявляємо, що давайте об’єднаємо зусилля із тими ж нашими братніми народами... Я в прямому розумінні про це говорю, бо вважаю - слов’янські народи завжди були побратимами. І якщо сьогодні ідея ЄЕП на думку когось може і заважає, начебто, незалежності України, ми, комуністи, заявляємо відкрито: ЄЕП – це напрямок, в якому ми посилимо складову економічної незалежності нашої держави. Ми відновимо ринки збуту, запрацюють підприємства, з’являться робочі місця.
Отримуватимуть люди заробітну платню. Платитимуть податки –наповнюватиметься бюджет держави. Хіба це не на користь Україні? Тому я ще раз хочу сказати: ми не просто декларуємо, що ми партія в нових умовах, що ми заявили про нові підходи, а й показали, як їх можна реалізувати... Партія сьогодні, дійсно, спираючись на досвід, на ідеологію, на нові реалії, працює в зовсім нових умовах, які відрізняються від 1990 року.
Кость Бондаренко: У 1999 році й проти вас, й проти Олександра Мороза було вжито брудних технологій під час виборчої кампанії. Можна прогнозувати, що ці ж технології будуть вживатися і на цих виборах. Я вже можу спрогнозувати, що чи вас, чи Олександра Олександровича, хто буде єдиним кандидатом, представники опозиції змальовуватимуть як таку собі креатуру вулиці Банкової, як технологічну розробку СДПУ(о), спрямовану на порушення єдності опозиції. А представники владних сил всіх лякатимуть лівою загрозою. Чи маєте ви якісь технологічні кроки, які б могли дієво протистояти чи одній, чи другій тезі?
Петро Симоненко: На мій погляд, і ми цим користуємося, головний технологічний крок – це подивитися в очі людям, зустрітися з ними, дати відповідь на ті запитання, які вони ставлять перед нами, та викласти свою позицію. Я цим постійно користуюся. Я тільки повернувся із Павлограда, тисячі дві людей було на зустрічі, коли я тільки приїхав в Павлоград.
Я відповідав на питання, виходячи з того, що їх сьогодні хвилює. Доля "Павлоградвугілля", проблеми соціальної сфери міста. Це проблеми тарифів, обслуговування житлового фонду та багато чого іншого, так як і проблеми Хімзаводу. І коли говоримо про це, люди розуміють, що стоїть перед ними реальний політик, той, який знає, в яким умовах вони живуть, і що сьогодні треба людям. Ми повинні ще роз’яснити людям - хто користується брудними технологіями, і чому вони користуються цими технологіями, а не відверто говорять про своє і власною діяльністю допомагають людям остаточно визначитися щодо підтримки того чи іншого кандидата.
Зрозуміло, коли ми говоримо про брудні технології то, в першу чергу звертаємо увагу, що цим користується як раз представники кримінального капіталу. А в боротьбі за владу вони нічого не цураються, а використовують все, щоб в черговий раз обдурити наш народ. Ми, комуністи, і виступаємо проти того, щоб брудні технології застосовувалися сьогодні, бо перед нами наш народ, це - наше майбутнє. Якщо ми не будемо давати їм можливість визначитися відносно того чи іншого політика об’єктивно, тоді і майбутня доля України знову буде під загрозою. Я проти цього.
Ще раз наголошую, що невипадково ми, комуністи заявили, що в 2002 році на парламентських виборах якраз кримінальний капітал пішов на захоплення законодавчого органу через ці брудні технології. І він увірвався в законодавчий орган Верховної Ради і "потужно" заявив про свої наміри. А наміри сьогодні прозорі, розглядаємо "Криворіжсталь", зчепилися в боротьбі два клани, один з боку президента, другий з боку донецької групи.
І ось вони намагаються між собою розділити цей потужний комбінат, який дає прибутку 400 млн. доларів на рік, ну трохи менше. Це гроші, які потім через державний бюджет розподіляються, це підтримка тих же пенсіонерів, і медицина, і освіта, те, що сьогодні фінансується із державного бюджету. А коли говорять про ефективного власника, а самі кладуть у кишеню ці прибутки, то це обов’язково потягне за собою звільнення з підприємства людей, зростання безробіття, зменшення заробітної платні та ін.
Ми сьогодні говоримо, що брудні технології не можна допускати до ефіру, до електронних ЗМІ, на сторінки друкованих ЗМІ. А людям розказати, хто йде до політики, з якими намірами, і яку він пропонує програму, щоб люди визначилися і підтримували остаточно. Я засуджую брудні технології, і вкотре заявляю, що це наслідки тих реформ, які поводилися до цього в державі.
Кость Бондаренко: У разі Вашого висунення як єдиного кандидата, чи ініціюватиме угоду з іншими кандидатами про чесні вибори?
Петро Симоненко: Я вважаю, що так, дійсно треба об’єднатися всім кандидатам, котрі хотіли б реалізувати принцип чесних виборів. І не тільки заявити про це, а й підтримати через участь спостерігачів, членів дільничних виборчих комісій, агітаторів. Я вважаю, що це треба зробити.
Кость Бондаренко: Для успішної участі у виборчій кампанії, щоб перемагати у ній, потрібен великий потужний ресурс, не лише фінансовий, а й медіальний. Чи можна говорити, що об’єднання наявних ресурсів комуністів та соціалістів приведе до того, що буде створено достатню матеріальну та інтелектуальну базу заради перемоги на виборах?
Петро Симоненко: Мені здається, що тут буде вирішено інше питання, коли ми приймемо рішення щодо об’єднання наших зусиль. Головне – буде позитивний сигнал для суспільства. А суспільство чекає, щоб прихильники лівої ідеї йшли єдиним фронтом. Тому не стільки буде медіа-ресурс визначати подальшу долю цього об’єднання, а ось сам факт, що об’єднання відбулося, і у людей з’явиться надія, яка практично може бути реалізована. Бо в мне не викликає сумніву, що кандидат від лівих партій (якщо буде єдиний кандидат) обов’язково опиниться у другому турі. А представнику від влади, який боротиметься у другому турі, перемогти лівого кандидата буде дуже важко.
Кость Бондаренко: Питання єдиного кандидата буде вирішуватися керівними структурами рівня Політбюро чи буде також жваво дискутуватися у низових осередках?
Петро Симоненко: Ми таку маємо практику: коли вже було зрозуміло, що почалася виборча кампанія наприкінці цього року, ми запропонували нашим первинним організаціям, щоб вони обговорили на зборах з комуністами та безпартійними, кого вони вважають за потрібне підтримати, і кого можна було б сьогодні визначити як єдиного кандидата. У нас зацікавлено пройшли ці збори, відбулася принципова розмова, і 99% визнали за потрібне висувати кандидатуру від Компартії України.
Зрозуміло, що в інших партій є інші схеми, але ми, враховуючи той досвід, який в нас був, сьогодні розвиваємо внутріпартійну демократію. Щоб наші члени партії розуміли, що від них залежить і доля партії, і суспільства. Вони повинні обговорювати й приймати рішення якраз на тій низовій ланці, яка і є основною складовою нашої партії. Сьогодні може вирішуватися питання і таким чином: керівництво партії зустрінеться, обговорить. Якщо дійдемо згоди, то будемо розглядати на засіданнях керівних органів. Може бути прийнято рішення про спільне засідання та прийняття вже рішення на спільному засіданні, а далі вже на з’їздах партії. То є за статутом така можливість демократичним шляхом визначити подальшу долю цієї ідеї.
Кость Бондаренко: Що стане критерієм, який буде взято за основу при визначенні єдиного кандидата?
Петро Симоненко: Мені важко сказати, який буде критерій основний. Мені здається, що сьогодні треба приєднуватися до тієї політичної сили, в якої є серйозна команда та розгалужена мережа, досвід, певні позитивні результати. Я про це можу говорити, якби важко нам не було під час попередніх виборів, але ми єдина партія, яка отримала 20% голосів. Іншої партії ніякої немає, яка має таку підтримку.
Кость Бондаренко: Якщо від опозиції буде йти не один кандидат, як спочатку прогнозувалося, рік-півтора тому говорилося, що буде єдиний кандидат від опозиції, а буде три кандидати. Чи не ризикує єдиний кандидат від лівих сил отримати значно менший результат, на який можна було б сподіватися ще рік тому?
Петро Симоненко: Ні, справа в тому, що до певного моменту ті ж самі політтехнологи використовували таку пропозицію, що від опозиції буде єдиний кандидат.
По-перше, я вкотре хочу наголоси, що треба розібратися, хто є опозицією. Я не вважаю, що "Наша Україна" та БЮТ є опозицією. Вони – представники тієї ж самої політичної системи, того ж самого великого олігархічного капіталу, тієї самої ліберальної ідеї. Вони вели боротьбу за розширення приватизації, продаж землі, щоб посилився вплив тих чи інших кланів. Я їх не розглядаю, як опозицію.
Опозицією відносно нинішнього політичного та економічного курсу можуть виступати тільки комуністи та соціалісти. Ми маємо програму, яка відрізняється від нинішнього реформування та тих дій, що приймає уряд. Ми пропонуємо інший шлях державного будівництва, він частково реалізований у законах відносно майбутніх виборів 2006, це пропорційна система виборів до місцевих рад та парламенту.
Ми також реалізуємо в тому, що зараз в суспільстві є розуміння необхідності змін до Конституції та проведення політичної реформи. Вона передбачає, що ті сили, які отримали підтримку на виборах, формують уряд і разом з ним несуть спільну відповідальність за майбутнє України. Я вважаю, що ми є реальною опозицією, а ті, хто ведуть розмови про опозицію з боку "Нашої України", це - опозиціонери до крісла. Вони були у всіх урядах Кучми. Вони були і прем’єрами та віце-прем’єрами, та ніхто з них не скиглив та не говорив, що я виступаю проти режиму.
Тому найбільш реальний варіант – це пошук варіантів єдиного від опозиційних партій комуністів та соціалістів.
Кость Бондаренко: Чи можливі в процесі виборчої кампанії утворення якихось комбінацій за типом Канівської четвірки, до якої Ви входили, як єдиний кандидат від лівих сил, так і представники інших політичних таборів?
Петро Симоненко: Ну Канівська четвірка в даному випадку як негативний досвід використовується журналістами. Я тоді був проти, Ви знаєте, що я не входив до Канівської четвірки, зразу зрозумів, що це провокація Марчука. Він за це отримав посади та спокійне гарне життя, до міністра дійшов. А мова йде про інше, я погоджуюся з вашим питанням, що якщо ми остаточно визначимося з єдиним кандидатом, то наступний етап – це переговори з прихильниками громадських організацій, які підтримують комуністів та соціалістів.
Обговорити разом, які можуть бути спільні дії, що треба вирішити, в яких питанням узгодити ті чи інші позиції. Та вийти на варіант, що всі ті політичні сили чи громадські організації, які підтримують комуністів та соціалістів, вони на другому етапі повинні провести певний форум і підписати декларацію про підтримку єдиного кандидата. Зі спільними вимогами, програмою дій та відповідальністю за все те, що буде після обрання єдиного кандидата президентом.
Кость Бондаренко: Доволі часто доводилося чути таку експертну думку, що зараз Вам надзвичайно важко передувати у нинішній ситуації. Ви можете іти на вибори як кандидат, але це дуже ризиковано тому, що Ваш програш може призвести до посилення внутрішньої опозиції в Компартії. Комуністи можуть порушити питання, чому їх лідер програє двічі президентські вибори. В той же час, якщо зробити ставку на іншого кандидата зі сторони, то тоді знову постане питання, чому комуністи не можуть висунути свого кандидата, який може перемагати. На скільки має підстави під собою така думка, і на скільки Ви відчуваєте тиск внутрішньої опозиції в Компартії?
Петро Симоненко: Тиску немає та внутрішньої опозиції немає в партії. Ця думка, як і багато інших міфів, нав’язується зовні для того, щоб посіяти якійсь сумнів, недовіру, невіру в те, що можливі позитивні результати як наслідок такої потужної нашої боротьби. Такої ситуації в партії немає. Ми партія, яка відстоює інтереси значної більшості наших громадян поза боротьбою за повернення влади нашому народу, прозорості цієї влади та людяності цієї влади. Ми не можемо стояти осторонь цих процесів, тому партія буде приймати найактивнішу участь у цих питаннях.
А ось вже те, яка буде оцінка дана, я вважаю, як кожен керівник, повинен в першу чергу заявити про те, що ми повинні проаналізувати - а що вдалося, що не вдалося, з яких причин, як ми спрацювали. Тому як і попередні вибори ми аналізували глибоко, не приховували від громадськості свою позицію, надрукувавши доповідь. Партія розуміє, що є об’єктивні та суб’єктивні причини, є певні труднощі, відсутність потужного медіа-простору, який би дав можливість донести нам свою позицію.
Я переконаний, що якби мені на місяць дали хоча б по годині в день телебачення, я б подивився на те, які були б результати виборів. Але я розумію, що олігархи, які сьогодні мають електронні ЗМІ, вони на це не підуть. В одних випадках їм буде вигідно, вони начебто даватимуть епізодично час для виступів, в інших випадках – не будуть говорити про те, що є реальні кандидати.
Давайте подивимося, як діють за новими технологіями всі ЗМІ. Практично всі вони говорять, що є тільки два кандидати, на цьому вони формують свідомість у громадян, що інших кандидатів просто немає. То і вибирайте між представниками одного сімейства. А вони діти одного батька, що один, що другий, нічим не відрізняються. Якщо б у нас були принципові правоохоронні органи, якщо б вони діяли не від імені влади та кримінального капіталу, а від імені народу, то дехто з них давно був би в інших місцях.
Кость Бондаренко: Тобто Ви хочете сказати, що фактор Грача, про який так багато говорили, він у Комуністичній партії зараз неактуальний?
Петро Симоненко: Леонід Іванович - відомий член нашої партії, він керує республіканською організацією Компартії, він висловлює свою точку зору. Але, зазначте, будь-ласка, коли президія Центрального комітету партії приймає рішення, питань немає. Ви ж, журналісти, підходите до наших членів партії, ми ж нікому не наказуємо казати так, а не інакше. Кожен висловлює свою думку. А коли ми приймаємо рішення, то після цього партія працює як єдиний організм.
Кость Бондаренко: Ви говорили, що зараз є два кандидати, про яких говорять у ЗМІ, створюється думка про те, що є лише два кандидати. Але в той же час "Наша Україна" не відкидає можливості, що буде вжито брудних технологій проти їх лідера, буде здійснено спробу усунути його з виборчої дистанції. А вчора народний депутат Олександр Волков заявив, що він не виключає того, що буде знято з реєстрації Януковича. Чи не виключаєте Ви такої можливості, що нинішні фаворити не дійдуть до фінішу?
Петро Симоненко: Все може бути. Як кажуть "в королевстве кривых зеркал " сьогодні поки що важко говорити про реалії. Зрозуміло, що це також технології, це технології відволікання людей від того, які реальні процеси відбуваються в суспільстві, і від того, що влада хоче. А представники влади, чи це одне крило "Нашої України", чи це те, що має відношення до Януковича та Кучми, це представники практично однієї частини суспільства, яка сьогодні живе за рахунок іншої частини суспільства. Ну як могло так статися, що за 12 років 90% стали бідними, а 10% - багатими? Чому це сталося? Просто обікрали суспільство, обманним шляхом прийшли до влади, сформували певні клани, між собою почали ділити сфери впливу, захоплювати ЗМІ, основні фонди, користуватися кредитами в особистих цілях.
Ми повинні розуміти, що боротьба ведеться не в інтересах народу України, простих чесних громадян. А в інтересах того, щоб одна і друга частина цієї частини суспільства, яка живе як олігархи, вони захистили свої інтереси та капітал. Тому вони і займаються "подтанцовкой", щоб сьогодні створювати ілюзію в наших громадян стосовно боротьби. А боротьби ніякої немає. Капітал, коли йому загрожуватиме перемога лівих сил, обов’язково об’єднається. Сегодня посмотрите…простите, что перешел на русский язык, я этим хочу засвидетельствовать уважение ко всем частях нашего общества, в том числе русскоязычным, …мы говорим, что оппозиция – это Ющенко и Тимошенко. Ну что это за оппозиция, которая говорит: "Мы тебе гарантируем, господин президент, все, что ты хочешь".
Тогда против чего вы ведете борьбу? Если вы ведете борьбу за справедливость, тогда давайте наводить порядок в стране. Если вы ведете борьбу за то, чтобы восторжествовала справедливость в интересах простого гражданина, давайте конкретно рассматривать вопросы. Говорят, что они не хотят пересматривать результаты приватизации. Подождите, всем известно, что у народа украли собственность, как это не пересматривать? Давайте разберемся, законно ли приватизировано. И на основе этого ответим на многие другие вопросы. Ось чому я і кажу, що це поки що облудлива політика, яку нав’язують нашим громадянам. Ми, комуністи, якщо б мали той медіа-ресурс, ми б значно більше показали та розказали, ми б на позитиві власної програми я б довів, що треба зробити в державі, бо ми знаємо, як треба працювати. А поки що це підготовка до того, щоб у нас був Кучма-3.
Кость Бондаренко: Ви не відкидаєте того, що може бути Кучма-3?
Петро Симоненко: А він і так може бути, якщо сьогодні виборці не оберуть лівого кандидата.
Кость Бондаренко: Ви сказали про 90% заможних людей та 10% бідних. Але протягом незалежності сформувався ще один прошарок – це представники малого та середнього бізнесу, це менеджери різних ланок, частина інтелігенції, які заробляють трохи більше, ніж 300-400 доларів. Тобто вже виникає якась національна буржуазія. Як Ви ставитеся до цієї національної буржуазії? Чи є якась тактика співпраці з нею, чи Ви вважаєте, що надалі співпрацюватиме тільки з пролетаріатом?
Петро Симоненко: Своє відношення до співпраці з середнім та малим підприємництвом ми вже висловили та заявили, що їх інтереси співпадають з нашою програмою, і ми пропонуємо їм нормальну співпрацю. Вона полягатиме, в першу чергу, в тому, що ми забезпечимо чесну їх роботу, нормальну податкову політику, захистимо ринки, захистимо від свавілля державних службовців. Ми за це беремося. Але я не можу з Вами погодитися, у нас немає на прикладі середнього чи малого бізнесу, немає цієї частини буржуазії. Бо буржуазія тільки тоді, коли вона практично має не тільки трохи вищий доход, але й має власні засоби виробництва та використовує їх для власного збагачення. Поки що вони через те, що прислуговують олігархам чи режиму, мають трохи вищий рівень доходу. Бо їх підгодовують просто, щоб не все суспільство 99% протестувало, а щоб були й ті, хто сьогодні мовчить поки що.
Я звертаюся особливо до представників малого та середнього бізнесу, мені здається, я правий, коли заявляю, що вас знищують потужний капітал та олігархи, бо ви їм заважаєте. Ніколи вони не будуть сприяти тому, щоб ви були самостійною частиною суспільства та працювали так, як вам бажається. Вас будуть тільки використовувати для того, щоб політично вирішувати деякі питання та збагачуватися особисто, бо примушують вас працювати і незаконно віддавати частину свого доходу в руки інших. Тому я й кажу, що в нас сьогодні є та мотивація співпраці, яка може забезпечити не тимчасову, а довготривалу співпрацю, якщо ми матимемо можливість забезпечувати керівництво політичними та економічними процесами в державі.
Кость Бондаренко: Угода про єдиного кандидата матиме на увазі якийсь додатковий протокол, який би передбачав кадрові призначення після перемоги того чи іншого кандидата? Мається на увазі, скажімо, стає президентом комуніст, соціаліст стає прем’єр міністром, соціалісти можуть претендувати на певну кількість тоді портфелів?
Петро Симоненко: Для мене це не принципове питання, бо головне в нашому розумінні комуністів те, що роботи вистачить на всіх. Знову повертаючись до нашої позиції, від сільської ради до Києва у нас стільки посад, і на кожній посаді повинна бути чесна, порядна, професійно підготовлена людина, яку поважають, знають, цінують. 24 години буде замало, щоб виконати все те, що ми обіцяємо. Але якщо принципово виникає питання, що ось треба заявити про це, то в нас немає проблем відносно якихось амбіцій. І про це публічно слід було б заявити, але спочатку треба домовитися, сформувати розуміння, що ми йдемо разом, ми домовилися про програму та маємо спільну команду. І тоді буде вже людям, що якщо така потужна команда йде на вибори, то вона має на кожну посаду кандидатури. У нас на кожну посаду тільки у складі Компартії достатньо професійних кадрів, і на два уряди вистачить. Але якщо виникне така проблема, я вважаю, що ми її вирішимо.
Кость Бондаренко: У разі, якщо єдиний кандидат від лівих сил перемагає, чи буде проведено радикальну "декучмізацію" всієї виконавчої системи влади, чи можливо доведеться йти на переговори з представниками нинішньої влади щодо заміщення певними професіоналами тих чи інших посад у господарській структурі, у структурі виконавчої влади?
Петро Симоненко: Головне, що ми запропонуємо до складу тих, хто працюватиме в уряді не тільки представників нашої партії, і безпартійних будемо залучати, тих людей, які є фахівцями, котрі знають, що це таке -народне господарство, економіка України, що потрібно сьогодні зробити, щоб вона ожила. Якщо вони є серед інших партій, будь-ласка.
Ви сказали про "декучмізацію". Мова йде про інше, про те, що ми повинні сьогодні виключити взагалі та повести рішучу боротьбу проти того, щоб це явище базувалося на тій корупції, внутрішній злочинності представників цих політичних партій, які сьогодні об’єднуються у коаліції, знаходяться при владі та займають посади за хабарі, хабарами живуть щоденно і таке інше. Проти цього ми поведемо рішучу боротьбу та повернемо у владу всіх професіоналів, які користувалися та будуть користуватися повагою.
Кость Бондаренко: Минулого тижня Олександр Мороз заявив про можливість нового розгляду конституційної реформи. Скажіть, чи не може бути вироблена єдина платформа комуністів та соціалістів з приводу конституційної реформи, яка стане першими пробним моментом реальної співпраці двох сил?
Петро Симоненко: У нас співпадає позиція з соціалістами в розумінні необхідності проведення політичної реформи. Ми про це заявляли та будемо все робити, щоб реалізувати цю ідею. Ми сьогодні готові до певних компромісів, які, на наш погляд, не міняючи концептуально зміни до Конституції як базу для політичної реформи. Але врахувати бажання інших політичних сил відносно деяких поправок до Конституції ми готові.
Однак ми готові, виходячи з того, що в цілому буде проведено політичну реформу, тому і зараз у нас є спільні підходи, той же проект 4180, він практично спільно нами напрацьований. Потім додали автори цього проекту деякі положення, проти яких ми виступали, але сьогодні вже життя зняло ці доповнення до проекту, і він готовий до розгляду. Я вважаю, що в нас значно більше спільного, ніж може деякі моменти, які поки що є розбіжностями в поглядах на підходи до конституційної реформи.
Кость Бондаренко: Дякую. Це була програма Громадського радіо "Тема дня". Вів її Кость Бондаренко. Зустрінемося за тиждень. До побачення.