Янукович: Робоча поїздка із передвиборчими наслідками
Понеділок, 5 липня 2004, 16:19
Коли журналістів двома автобусами везли в "Бориспіль", щоб чартерним рейсом доправити в Запоріжжя на з'їзд Партії регіонів, усі звернули увагу на невеликий ескорт міліцейських автомобілів з мигалками. "Даішники", які стояли вздовж усієї дороги, "розчищали" шлях кортежу, в якому пишуча і знімаюча братія зауважила наявність двох чорних "Мерседесів" з однаковісінькими номерними знаками 920-86КН. Це дозволило зробити висновок: в одному з "Мерсів" сидить сам Янукович, чий літак відправлятиметься у Запоріжжя кільканадцятьма хвилинами раніше.
Це вже з вечірніх "Вістей" на Першому національному стало відомо, що Віктор Федорович, виявляється, "здійснив робочу поїздку у Запоріжжя", а вже заодно там же його було висунуто кандидатом у президенти…
Але навіть якщо у президенти висувають так-от мимохідь, все ж кріейторам Януковича варто було б краще подумати над слоганом виборчої кампанії кандидата на главу держави.
Тому що, відверто кажучи, "Моє життя належить народу України. Віктор Янукович" для цієї мети не надто надається. Адже від будь якого з кандидатів народ України очікує, скоріше за все, не харакірі, а позитивних зрушень. Як можна пов'язати ці очікування з виборчим гаслом Януковича – питання.
А судячи з того, що цією фразою було заліплено чимало біг-бордів у Запоріжжі, що висіла вона на розтяжках-транспарантах над проспектами міста, на її тлі проходив концерт під Палацом культури "Дніпроспецсталь", красувалася вона й на сцені самого залу проведення партійного з'їзду – роль їй відведено саме таку.
До речі, учасниками концерту під стінами будинку культури, котрий на момент від'їзду із Запоріжжя усе ще тривав нон-стоп шосту годину, були, зокрема, Віктор Павлик, Ірина Білик, Жасмін. Кажуть, запрошено було й Руслану Лижичко.
А у стінах споруди, звідки мала початися тріумфальна передвиборча хода одного з основних кандидатів у президенти, зал був також заповнений вщерть. І хоч він вміщає тисячу чоловік, а делегатів з'їзду було лишень трохи більше шести сотень, частина з них сиділи півколом у кілька рядів також на сцені.
Що, вочевидь, було продиктовано як режисерським задумом, так і стало наслідком великої кількості гостей – як було повідомлено, представників 24 політичних партій та 56 громадських організацій.
Серед гостей з'їзду були помічені, зокрема, Леонід Кравчук, Степан Гавриш, Сергій Тігіпко, а також Нестор Шуфрич та Ігор Шурма.
СДПУ(о), НАПУ, а ще президент надіслали привітання. Від імені Кучми вітання зачитав заступник голови АП Василь Базів. "Державний документ" (це за визначенням Базіва) містив високу оцінку конструктивності та принциповості Партії регіонів у відстоюванні національних інтересів та побажання делегатам з'їзду "успіхів і невичерпної енергії". Словом, цілковито нейтральний документ, без будь-яких натяків чи прояву особистих політичних симпатій гаранта Конституції.
Інша річ – виступи соратників та прихильників… Тут, звичайно ж, жанр не обмежував у змальовуванні достоїнств прем'єр-міністра та пов'язаних з ним сподівань на краще майбутнє.
Тому достатньо було двох із них – керівника "Мотор-Січі" В'ячеслава Богуслаєва та екс-керівника Новокраматорського машинобудівного заводу, нардепа-регіонала Георгія Скударя, щоб до мікрофона підійшов Янукович:
"Ваша підтримка і ваша віра в мої сили дає мені всі підстави сказати: Я, Віктор Янукович, вирішив балотуватися на посаду президента України". Бурхливі овації.
Взагалі, треба сказати, овації повторювалися цього дня не раз і не два, в тому числі й перериваючи "програмну" промову прем'єра.
Так, Віктор Янукович чи не єдиний із висунутих у цей день кандидатів у президенти, хто виступив перед своїми прихильниками не просто із промовою, а із чимось, бодай схожим на програму.
Було тут двома словами сказано про досягнення. Але решта часу – близько півгодини – прем'єр говорив про свої завдання і наміри як кандидата у президенти. Торкнувся теми бідності, зазначивши, що йому особисто "буває дуже соромно, особливо коли доводиться бувати в розвинених країнах", за рівень життя своїх земляків.
Наголосив на важливості повномасштабного використання транзитного потенціалу нашої держави. Сказав про необхідність зниження енерговитратності виробництва. Про необхідність розвитку потужної кредитно-фінансової системи.
Пообіцяв збільшити асигнування на освіту і медицину, а одним із найголовніших завдань для себе поставив "випереджальний ріст зарплат в сфері освіти і медицини" ("Заради цього піду на найжорсткіші заходи, а декого змушу тісніше затягувати пояси").
Проголосив боротьбу з корупцією і "найжорсткіший контроль за апаратом чиновників та їх витратами". Пообіцяв завершити земельну реформу і не допустити, "щоб селянин перетворився в батрака".
Підтвердив курс на створення високопрофесійної і високомобільної армії, "яка спирається на вітчизняний ВПК", і захистити при цьому інтереси військових. Задекларував прихильність до реформування системи регіонального і місцевого самоврядування.
Звернув увагу на необхідність соціальної підтримки молоді і загалом потребу розвитку молодіжної політики держави.
Було у виступі трохи й популізму. Як, наприклад, обіцянка змусити великі підприємства, які користуються пільгами, не лише скасувати податкові канікули, але й "відробити пропущені уроки".
Сюди ж зараховуємо переконання прем'єра, що "за 2-3 роки можна підняти рівень зарплат не на відсотки, а в рази – мінімум в 2-3".
Немає сенсу перелічувати всі пункти та нюанси. По-перше, тому що, очевидно, виступ перед аудиторією мусить бути максимально спрощеним, а програму кандидата буде ще надруковано і розмножено в повному обсязі.
Тоді її можна буде вивчити детально і уважно. І тоді вона, сподіваємося, буде повнішою – а головне, конкретнішою. Тому що під виголошеними Януковичем цілями –окрім, хіба що, наступності влади, міг би підписатися будь-хто із кандидатів. А із закликом до консолідації суспільства міг би сперечатися хіба що політичний самогубець.
Янукович, проартикулювавши багато з того, ЩО потрібно зробити, у жодному випадку не відповів на запитання, ЯК цього досягти.
Доводиться констатувати – оригінального яскравого і проникливого шоу із висунення Віктора Януковича не вийшло, в усякому разі – найяскравішим моментом була лазерна презентація на початку з'їзду, покликана демонструвати заклик до об'єднання Заходу, Сходу і Півдня України.
Втім, це - дуже можливо – й не було головною метою. В усякому разі, сам Янукович у своєму виступі пропонував обійтися "без пафосу і лірики", а урядові радив не "заколисувати себе результатами, яких вдалося досягти".
Треба віддати належне - у промові Віктора Федоровича не було жодного випаду проти будь-кого із політичних супротивників, не було нарікань на попередні уряди, тощо. Більше того, прем'єр визнав і власну відповідальність за негаразди в державі.
Варто зауважити – у виступі Януковича нічого не говорилося про Конституційну реформу. Також цікаво, що Янукович оминув згадкою як НАТО і ЄС, так і ЄЕП.
Звичайно, ті чи інші позиції Януковича можна було б спробувати прояснити в ході післяз'їздового спілкування. Для того й робляться, власне, прес-конференції. Але складається враження, що речник прем'єра Ганна Герман свідомо вжила заходів безпеки проти надмірної кількості запитань до свого патрона.
Прес-конференція щойно висунутого кандидата у президенти, протягом якої було поставлено усього лише кілька запитань, тривала не більше п'яти хвилин.
VI з'їзд Партії регіонів ухвалив звернення до українського народу, політичних партій і громадських організацій, у якому закликав до "збереження коректності та толерантності протягом всього виборчого процесу" та застеріг від перетворення виборів на "громадянську політичну війну".
У своєму короткому виступі наприкінці з'їзду голова "Трудової України" і керівник виборчого штабу Януковича (це прем'єр підтвердив уже після з'їзду) Сергій Тігіпко наголосив, що "адміністративний тиск під час виборів – це ганьба нашої держави".
"Він не спрацює", - сказав Тігіпко, і закликав працювати із виборцями "очі в очі, серце в серце". "Голосують не розумом, голосують серцем", - підкреслив Тігіпко.
За його словами, остаточне рішення про підтримку Януковича в якості кандидата у президенти було прийняте після багатьох обговорень із ним також.І той запевнив: перемога будь-якою ціною йому не потрібна, якщо це загрожуватиме єдності народу і країни.
Настанова, гідна всіляких похвал. І виборчою кампанією цього політика керуватиме людина, для котрої, слід розуміти, така позиція кандидата також була принциповою. І від якої безпосередньо залежатиме, чи буде цього принципу дотримано.
Тому хотілося б також почути чітку й однозначну відповідь самого кандидата у президенти на питання, котре не вдалося поставити на прес-конференції:
"Чи готовий Віктор Федорович Янукович, який закликає до коректного й толерантного ведення виборчого процесу, взяти на себе моральну відповідальність за необ'єктивність, за упередженість, за однобоку подачу інформації про його опонентів у медіа, підконтрольних йому та його політичним партнерам-попутникам із СДПУ(о)? За використання брудних технологій загалом?"
Питання не зайве. Щоб зрозуміти це, достатньо було подивитися учорашні випуски новин, які висвітлювали висування кандидатів у президенти. Чи готовий Янукович до відповіді на так і не поставлене питання – стежте за подальшими новинами.
Це вже з вечірніх "Вістей" на Першому національному стало відомо, що Віктор Федорович, виявляється, "здійснив робочу поїздку у Запоріжжя", а вже заодно там же його було висунуто кандидатом у президенти…
Але навіть якщо у президенти висувають так-от мимохідь, все ж кріейторам Януковича варто було б краще подумати над слоганом виборчої кампанії кандидата на главу держави.
Тому що, відверто кажучи, "Моє життя належить народу України. Віктор Янукович" для цієї мети не надто надається. Адже від будь якого з кандидатів народ України очікує, скоріше за все, не харакірі, а позитивних зрушень. Як можна пов'язати ці очікування з виборчим гаслом Януковича – питання.
А судячи з того, що цією фразою було заліплено чимало біг-бордів у Запоріжжі, що висіла вона на розтяжках-транспарантах над проспектами міста, на її тлі проходив концерт під Палацом культури "Дніпроспецсталь", красувалася вона й на сцені самого залу проведення партійного з'їзду – роль їй відведено саме таку.
До речі, учасниками концерту під стінами будинку культури, котрий на момент від'їзду із Запоріжжя усе ще тривав нон-стоп шосту годину, були, зокрема, Віктор Павлик, Ірина Білик, Жасмін. Кажуть, запрошено було й Руслану Лижичко.
А у стінах споруди, звідки мала початися тріумфальна передвиборча хода одного з основних кандидатів у президенти, зал був також заповнений вщерть. І хоч він вміщає тисячу чоловік, а делегатів з'їзду було лишень трохи більше шести сотень, частина з них сиділи півколом у кілька рядів також на сцені.
Що, вочевидь, було продиктовано як режисерським задумом, так і стало наслідком великої кількості гостей – як було повідомлено, представників 24 політичних партій та 56 громадських організацій.
Серед гостей з'їзду були помічені, зокрема, Леонід Кравчук, Степан Гавриш, Сергій Тігіпко, а також Нестор Шуфрич та Ігор Шурма.
СДПУ(о), НАПУ, а ще президент надіслали привітання. Від імені Кучми вітання зачитав заступник голови АП Василь Базів. "Державний документ" (це за визначенням Базіва) містив високу оцінку конструктивності та принциповості Партії регіонів у відстоюванні національних інтересів та побажання делегатам з'їзду "успіхів і невичерпної енергії". Словом, цілковито нейтральний документ, без будь-яких натяків чи прояву особистих політичних симпатій гаранта Конституції.
Інша річ – виступи соратників та прихильників… Тут, звичайно ж, жанр не обмежував у змальовуванні достоїнств прем'єр-міністра та пов'язаних з ним сподівань на краще майбутнє.
Тому достатньо було двох із них – керівника "Мотор-Січі" В'ячеслава Богуслаєва та екс-керівника Новокраматорського машинобудівного заводу, нардепа-регіонала Георгія Скударя, щоб до мікрофона підійшов Янукович:
"Ваша підтримка і ваша віра в мої сили дає мені всі підстави сказати: Я, Віктор Янукович, вирішив балотуватися на посаду президента України". Бурхливі овації.
Взагалі, треба сказати, овації повторювалися цього дня не раз і не два, в тому числі й перериваючи "програмну" промову прем'єра.
Так, Віктор Янукович чи не єдиний із висунутих у цей день кандидатів у президенти, хто виступив перед своїми прихильниками не просто із промовою, а із чимось, бодай схожим на програму.
Було тут двома словами сказано про досягнення. Але решта часу – близько півгодини – прем'єр говорив про свої завдання і наміри як кандидата у президенти. Торкнувся теми бідності, зазначивши, що йому особисто "буває дуже соромно, особливо коли доводиться бувати в розвинених країнах", за рівень життя своїх земляків.
Наголосив на важливості повномасштабного використання транзитного потенціалу нашої держави. Сказав про необхідність зниження енерговитратності виробництва. Про необхідність розвитку потужної кредитно-фінансової системи.
Пообіцяв збільшити асигнування на освіту і медицину, а одним із найголовніших завдань для себе поставив "випереджальний ріст зарплат в сфері освіти і медицини" ("Заради цього піду на найжорсткіші заходи, а декого змушу тісніше затягувати пояси").
Проголосив боротьбу з корупцією і "найжорсткіший контроль за апаратом чиновників та їх витратами". Пообіцяв завершити земельну реформу і не допустити, "щоб селянин перетворився в батрака".
Підтвердив курс на створення високопрофесійної і високомобільної армії, "яка спирається на вітчизняний ВПК", і захистити при цьому інтереси військових. Задекларував прихильність до реформування системи регіонального і місцевого самоврядування.
Звернув увагу на необхідність соціальної підтримки молоді і загалом потребу розвитку молодіжної політики держави.
Було у виступі трохи й популізму. Як, наприклад, обіцянка змусити великі підприємства, які користуються пільгами, не лише скасувати податкові канікули, але й "відробити пропущені уроки".
Сюди ж зараховуємо переконання прем'єра, що "за 2-3 роки можна підняти рівень зарплат не на відсотки, а в рази – мінімум в 2-3".
Немає сенсу перелічувати всі пункти та нюанси. По-перше, тому що, очевидно, виступ перед аудиторією мусить бути максимально спрощеним, а програму кандидата буде ще надруковано і розмножено в повному обсязі.
Тоді її можна буде вивчити детально і уважно. І тоді вона, сподіваємося, буде повнішою – а головне, конкретнішою. Тому що під виголошеними Януковичем цілями –окрім, хіба що, наступності влади, міг би підписатися будь-хто із кандидатів. А із закликом до консолідації суспільства міг би сперечатися хіба що політичний самогубець.
Янукович, проартикулювавши багато з того, ЩО потрібно зробити, у жодному випадку не відповів на запитання, ЯК цього досягти.
Доводиться констатувати – оригінального яскравого і проникливого шоу із висунення Віктора Януковича не вийшло, в усякому разі – найяскравішим моментом була лазерна презентація на початку з'їзду, покликана демонструвати заклик до об'єднання Заходу, Сходу і Півдня України.
Втім, це - дуже можливо – й не було головною метою. В усякому разі, сам Янукович у своєму виступі пропонував обійтися "без пафосу і лірики", а урядові радив не "заколисувати себе результатами, яких вдалося досягти".
Треба віддати належне - у промові Віктора Федоровича не було жодного випаду проти будь-кого із політичних супротивників, не було нарікань на попередні уряди, тощо. Більше того, прем'єр визнав і власну відповідальність за негаразди в державі.
Варто зауважити – у виступі Януковича нічого не говорилося про Конституційну реформу. Також цікаво, що Янукович оминув згадкою як НАТО і ЄС, так і ЄЕП.
Звичайно, ті чи інші позиції Януковича можна було б спробувати прояснити в ході післяз'їздового спілкування. Для того й робляться, власне, прес-конференції. Але складається враження, що речник прем'єра Ганна Герман свідомо вжила заходів безпеки проти надмірної кількості запитань до свого патрона.
Прес-конференція щойно висунутого кандидата у президенти, протягом якої було поставлено усього лише кілька запитань, тривала не більше п'яти хвилин.
VI з'їзд Партії регіонів ухвалив звернення до українського народу, політичних партій і громадських організацій, у якому закликав до "збереження коректності та толерантності протягом всього виборчого процесу" та застеріг від перетворення виборів на "громадянську політичну війну".
У своєму короткому виступі наприкінці з'їзду голова "Трудової України" і керівник виборчого штабу Януковича (це прем'єр підтвердив уже після з'їзду) Сергій Тігіпко наголосив, що "адміністративний тиск під час виборів – це ганьба нашої держави".
"Він не спрацює", - сказав Тігіпко, і закликав працювати із виборцями "очі в очі, серце в серце". "Голосують не розумом, голосують серцем", - підкреслив Тігіпко.
За його словами, остаточне рішення про підтримку Януковича в якості кандидата у президенти було прийняте після багатьох обговорень із ним також.І той запевнив: перемога будь-якою ціною йому не потрібна, якщо це загрожуватиме єдності народу і країни.
Настанова, гідна всіляких похвал. І виборчою кампанією цього політика керуватиме людина, для котрої, слід розуміти, така позиція кандидата також була принциповою. І від якої безпосередньо залежатиме, чи буде цього принципу дотримано.
Тому хотілося б також почути чітку й однозначну відповідь самого кандидата у президенти на питання, котре не вдалося поставити на прес-конференції:
"Чи готовий Віктор Федорович Янукович, який закликає до коректного й толерантного ведення виборчого процесу, взяти на себе моральну відповідальність за необ'єктивність, за упередженість, за однобоку подачу інформації про його опонентів у медіа, підконтрольних йому та його політичним партнерам-попутникам із СДПУ(о)? За використання брудних технологій загалом?"
Питання не зайве. Щоб зрозуміти це, достатньо було подивитися учорашні випуски новин, які висвітлювали висування кандидатів у президенти. Чи готовий Янукович до відповіді на так і не поставлене питання – стежте за подальшими новинами.
