Мельниченко попереджає про дискредитацію, Цвіль готує конференцію
Понеділок, 2 серпня 2004, 22:14
Мешканець Вашингтона Микола Мельчниченко знову дає про себе знати. У понеділок він виступив із доволі несподіваною заявою.
По–перше, він уперше прямо звинуватив США у приховуванні результатів експертизи записів, яку американський Мінюст почав проводити навесні 2003.
Нагадаємо, півтора роки тому, після підтвердження плівки з "Кольчугами", члени слідчої комісії у справі Гонгадзе Тарас Чорновіл та Юрій Луценко разом із Мельниченком і його адвокатом Скоттом Хортоном передали Міністерству юстиції США понад 100 хвилин таємно записаних розмов.
Серед них були два епізоди у справі Гонгадзе, до і після його зникнення, а також три епізоди у справі Єльяшкевича, уривки на тему відмивання грошей за вказівкою Кучми, торгівлі зброєю, політичної розправи та тиску.
"Тут фігурують десять найвищих посадових осіб, в тому числі Кучма, Литвин, Деркач, Медведчук, Азаров, Кравченко, Суркіс, Бакай", - сказав тоді Луценко. Також на дослідження було передано диктофон – точніше, "п'ять елементів однієї записуючої системи".
Отримання всіх цих матеріалів у листі Хортону підтвердив Кеннет Лоурі, заступник керівника секції боротьби з організованою злочинністю та рекетом Кримінального відділу Мінюсту США. "Ця техніка вилучена для офіційного використання урядом США і не буде видаватися за межі уряду США чи його агенцій", - стверджував він у документі.
За даними Мельниченка, ця експертиза давно завершилася і правдивість записів підтвердилася. Однак Мінюст США не віддає її результати, оскільки, упевнений екс-майор, Америка торгується з Кучмою.
Інший адресат гнівної тиради Мельниченка – журналіст газети "Індепендент" Аскольд Крушельницький. На думку колишнього кучміного охоронця, автор останніх сенсацій зробив помилку, коли сконцентрувався тільки на справі Гонгадзе – таким чином він відвів увагу від справи Єльяшкевича.
Ця частина виступу Мельниченка може здатися надто різкою. Зрозуміло, що справа Гонгадзе на Заході має значно більший резонанс – хоча б тому, що Єльяшкевич залишився живий. І, напевно, Мельниченко не гірше за інших розуміє цінність публікацій Крушельницького – інакше Васильєв на би уже повідомив, що вбивцею Гонгадзе є черговий із списку "громадян К."
Ну і третій "герой" заяви Мельниченка – Генпрокуратура, яка під вибори президента проводить експертизу невідомо яких записів. Екс–майор вчергове попередив, що це дослідження не може дати об'єктивний результат, оскільки він не передавав ні оригіналів записів, ні записуючий пристрій.
"ЗАЯВА
На замовлення Генеральної прокуратури України проводиться так звана міжнародна експертиза записів по справі Гонгадзе. У зв'язку з цим, я в черговий раз наголошую, що дана експертиза навіть теоретично не може мати жодного відношення до встановлення істини в справі Гонгадзе.
Так як обов'язковими умовами проведення міжнародної експертизи є:
1. Вибір експертної установи та експертів для проведення справжньої незалежної експертизи, згідно постанови Верховної Ради України від 10.01.2002 р., повинна робити Рада Європи.
Генеральна Прокуратура України або інший державний орган України, який підпорядкований або прямо чи опосередковано залежний від української влади, не може неупереджено проводити або організовувати будь–яку експертизу.
2. Дослідження експертами саме тих записів, які я записав в робочому кабінеті президента України Кучми, ідентичність яких підтверджена мною і за які я несу юридичну відповідальність.
3. Передача експертам для дослідження моїх записуючих пристроїв, ідентичність і непошкодженість яких підтверджена мною. Для експертизи повинні передаватися саме ті записуючі пристрої, якими я записував саме ті розмови Леоніда Кучми, щодо яких проводиться експертиза.
4. Надання мною експертам необхідних показів стосовно методики здійснення записів розмов Леоніда Кучми.
Будь–яка так звана експертиза, яка буде проводитися з порушенням цих пунктів, не матимете жодного юридичного значення і буде проводитися тільки з однією метою – відбілювання вищого керівництва України та уникнення реальних злочинців від відповідальності за скоєний злочин. А участь в цій так званій експертизі представника Литви лишається на його совісті і не може не відобразитись на його професійній та діловій репутації.
Мені також відомо, що проведення так званої вищезгаданої експертизи на замовлення Генеральної прокуратури України проводиться одночасно з організованою кампанією щодо як моєї дискредитації, так і дискредитації зафіксованих мною доказів.
Причому для цього використовуються та будуть використовуватись різні брудні методи. Серед таких методів – використання оприлюднення дезінформації тими особами, що спокусились на 30 срібряників. Одним з методів є також і використання "всліпу" журналістів та засобів масової інформації, щоб оприлюднена дезінформація могла вплинути на суспільну думку як в Україні, так і за кордоном.
В останній час в "Індепендент", журналіст Крушельницький розмістив ряд публікацій, використавши закриті данні слідства, які були отримані Генеральною прокуратурою України.
З'ява цих публікацій і їх зміст я розцінюю як чергову спробу шантажу Президента України Кучми.
Крушельницький – один з тих журналістів, які спеціалізуються на справі Гонгадзе. Він чудово розуміє, що розглядати справу Гонгадзе, замовчуючи неспростовні докази причетності влади до інших резонансних справ (і в першу чергу справи щодо організованого Григорієм Суркисом замовленого замаху на життя державного діяча – народного депутата України Олександра Єльяшкевича, який до речі був у т.ч. і головою парламентської комісії з питань проведення президентських виборів 1999 року) є свідомим елементарним шантажем Президента України Кучми.
Мета цього шантажу – отримати від Кучми необхідні як внутрішньополітичні дії, в тому числі пов’язані з питаннями проведення поточних виборів президента в Україні, так і необхідні зовнішньополітичні дії.
Такий шантаж є неприйнятним не тільки з морального боку, але є надзвичайно хибним для нашої країни в той час, коли українські виборці повинні знати об'єктивну інформацію щодо суті нинішньої влади для здійснення свідомого волевиявлення на президентських виборах.
Якщо б добре мені відомий А.Крушельницький дійсно був зацікавлений в покаранні банди, яка здійснила звірячий злочин по відношенню до Г.Гонгадзе, то він в першу чергу б через "Індепендент" вимагав від міністерства юстиції США оприлюднити результати експертизи записів розмов у кабінеті Леоніда Кучми стосовно Г.Гонгадзе, О.Єльяшкевича тощо.
Експертизи тих самих записів, які були офіційно передані мною в Мінюст США для проведення експертизи. На превеликий жаль, високопосадовці МЮ США свідомо вводять в оману як судову систему США, так і американських законодавців, зокрема К.Смита, В.Кембела та інших по відношенню до записів, зроблених мною.
Свідоме затягування вирішення питань відповідальності злочинців в юридичній площині вигідне багатьом учасникам кулуарних торгів з українською владою. І це стало можливо лише тоді, коли це погоджено на найвищому державному рівні у США. Я наголошую – перестаньте шантажувати Кучму, вирішуючи свої проблеми. Я вже не кажу що подібні кулуарні домовленості не мають жодної юридичної сили, але більш цинічне є те, що хтось намагається торгуватися людським горем".
P.S. Можна прогнозувати, що це не остання заява Мельниченка. У тексті він згадує про організацію кампанії "із моєї дискредитації та дискредитації зафіксованих мною доказів".
Хоча Мельниченко не уточнює, про що ідеться, однак не складно співставити – 6 серпня у Мюнхені має відбутися "конференція", яку організовує інший учасник касетного скандалу Володимир Цвіль – помічник Мороза у 2000, який допоміг Мельниченку переховуватися в Європі після втечі з України. У баварській столиці Цвіль збирається оприлюднити глави своєї книги "В центрі касетного скандалу. Розповідь очевидця".
"Переконаний, що ця інформація проливає додаткове світло на подробиці історії, пов’язаної з записами Миколи Мельниченка та вбивством журналіста Гонгадзе. Я розповідаю також про свої особисті зустрічі під час касетного скандалу з президентом України Кучмою, головою СБУ Радченко, секретарем РНБОУ Марчуком, головою СПУ Морозом та іншими...", - ідеться у прес-релізі Цвіля, який він розіслав минулого тижня.
Закінчити "конференцію" Цвіль збирається "подорожжю на кораблі по Штарнберзькому озеру".
Виходячи із попередніх заяв Цвіля, можна спрогнозувати, яку сенсацію він збирається повідомити – що Морозу, Марчуку, а також ряду інших діячів було відомо про підслуховування Кучми задовго до початку касетного скандалу.
Безперечно, ця інформація корисна для активних дослідників касетного скандалу. Водночас, є і небезпека – дані від Цвіля можуть переключити увагу з головного питання вбивства Гонгадзе на нюанси. Які, до речі, роки зо три циркулюють на рівні чуток. Але чи наблизить це до правди про смерть засновника "Української правди"? Тим більше враховуючи потенціал пропагандистської машини влади, яка підхопить творчість Цвіля?
Читайте також:
Ще один учасник касетного скандалу
Мін'юст США перевірятиме, чи скоював Кучма злочини
По–перше, він уперше прямо звинуватив США у приховуванні результатів експертизи записів, яку американський Мінюст почав проводити навесні 2003.
Нагадаємо, півтора роки тому, після підтвердження плівки з "Кольчугами", члени слідчої комісії у справі Гонгадзе Тарас Чорновіл та Юрій Луценко разом із Мельниченком і його адвокатом Скоттом Хортоном передали Міністерству юстиції США понад 100 хвилин таємно записаних розмов.
Серед них були два епізоди у справі Гонгадзе, до і після його зникнення, а також три епізоди у справі Єльяшкевича, уривки на тему відмивання грошей за вказівкою Кучми, торгівлі зброєю, політичної розправи та тиску.
"Тут фігурують десять найвищих посадових осіб, в тому числі Кучма, Литвин, Деркач, Медведчук, Азаров, Кравченко, Суркіс, Бакай", - сказав тоді Луценко. Також на дослідження було передано диктофон – точніше, "п'ять елементів однієї записуючої системи".
Отримання всіх цих матеріалів у листі Хортону підтвердив Кеннет Лоурі, заступник керівника секції боротьби з організованою злочинністю та рекетом Кримінального відділу Мінюсту США. "Ця техніка вилучена для офіційного використання урядом США і не буде видаватися за межі уряду США чи його агенцій", - стверджував він у документі.
За даними Мельниченка, ця експертиза давно завершилася і правдивість записів підтвердилася. Однак Мінюст США не віддає її результати, оскільки, упевнений екс-майор, Америка торгується з Кучмою.
Інший адресат гнівної тиради Мельниченка – журналіст газети "Індепендент" Аскольд Крушельницький. На думку колишнього кучміного охоронця, автор останніх сенсацій зробив помилку, коли сконцентрувався тільки на справі Гонгадзе – таким чином він відвів увагу від справи Єльяшкевича.
Ця частина виступу Мельниченка може здатися надто різкою. Зрозуміло, що справа Гонгадзе на Заході має значно більший резонанс – хоча б тому, що Єльяшкевич залишився живий. І, напевно, Мельниченко не гірше за інших розуміє цінність публікацій Крушельницького – інакше Васильєв на би уже повідомив, що вбивцею Гонгадзе є черговий із списку "громадян К."
Ну і третій "герой" заяви Мельниченка – Генпрокуратура, яка під вибори президента проводить експертизу невідомо яких записів. Екс–майор вчергове попередив, що це дослідження не може дати об'єктивний результат, оскільки він не передавав ні оригіналів записів, ні записуючий пристрій.
"ЗАЯВА
На замовлення Генеральної прокуратури України проводиться так звана міжнародна експертиза записів по справі Гонгадзе. У зв'язку з цим, я в черговий раз наголошую, що дана експертиза навіть теоретично не може мати жодного відношення до встановлення істини в справі Гонгадзе.
Так як обов'язковими умовами проведення міжнародної експертизи є:
1. Вибір експертної установи та експертів для проведення справжньої незалежної експертизи, згідно постанови Верховної Ради України від 10.01.2002 р., повинна робити Рада Європи.
Генеральна Прокуратура України або інший державний орган України, який підпорядкований або прямо чи опосередковано залежний від української влади, не може неупереджено проводити або організовувати будь–яку експертизу.
2. Дослідження експертами саме тих записів, які я записав в робочому кабінеті президента України Кучми, ідентичність яких підтверджена мною і за які я несу юридичну відповідальність.
3. Передача експертам для дослідження моїх записуючих пристроїв, ідентичність і непошкодженість яких підтверджена мною. Для експертизи повинні передаватися саме ті записуючі пристрої, якими я записував саме ті розмови Леоніда Кучми, щодо яких проводиться експертиза.
4. Надання мною експертам необхідних показів стосовно методики здійснення записів розмов Леоніда Кучми.
Будь–яка так звана експертиза, яка буде проводитися з порушенням цих пунктів, не матимете жодного юридичного значення і буде проводитися тільки з однією метою – відбілювання вищого керівництва України та уникнення реальних злочинців від відповідальності за скоєний злочин. А участь в цій так званій експертизі представника Литви лишається на його совісті і не може не відобразитись на його професійній та діловій репутації.
Мені також відомо, що проведення так званої вищезгаданої експертизи на замовлення Генеральної прокуратури України проводиться одночасно з організованою кампанією щодо як моєї дискредитації, так і дискредитації зафіксованих мною доказів.
Причому для цього використовуються та будуть використовуватись різні брудні методи. Серед таких методів – використання оприлюднення дезінформації тими особами, що спокусились на 30 срібряників. Одним з методів є також і використання "всліпу" журналістів та засобів масової інформації, щоб оприлюднена дезінформація могла вплинути на суспільну думку як в Україні, так і за кордоном.
В останній час в "Індепендент", журналіст Крушельницький розмістив ряд публікацій, використавши закриті данні слідства, які були отримані Генеральною прокуратурою України.
З'ява цих публікацій і їх зміст я розцінюю як чергову спробу шантажу Президента України Кучми.
Крушельницький – один з тих журналістів, які спеціалізуються на справі Гонгадзе. Він чудово розуміє, що розглядати справу Гонгадзе, замовчуючи неспростовні докази причетності влади до інших резонансних справ (і в першу чергу справи щодо організованого Григорієм Суркисом замовленого замаху на життя державного діяча – народного депутата України Олександра Єльяшкевича, який до речі був у т.ч. і головою парламентської комісії з питань проведення президентських виборів 1999 року) є свідомим елементарним шантажем Президента України Кучми.
Мета цього шантажу – отримати від Кучми необхідні як внутрішньополітичні дії, в тому числі пов’язані з питаннями проведення поточних виборів президента в Україні, так і необхідні зовнішньополітичні дії.
Такий шантаж є неприйнятним не тільки з морального боку, але є надзвичайно хибним для нашої країни в той час, коли українські виборці повинні знати об'єктивну інформацію щодо суті нинішньої влади для здійснення свідомого волевиявлення на президентських виборах.
Якщо б добре мені відомий А.Крушельницький дійсно був зацікавлений в покаранні банди, яка здійснила звірячий злочин по відношенню до Г.Гонгадзе, то він в першу чергу б через "Індепендент" вимагав від міністерства юстиції США оприлюднити результати експертизи записів розмов у кабінеті Леоніда Кучми стосовно Г.Гонгадзе, О.Єльяшкевича тощо.
Експертизи тих самих записів, які були офіційно передані мною в Мінюст США для проведення експертизи. На превеликий жаль, високопосадовці МЮ США свідомо вводять в оману як судову систему США, так і американських законодавців, зокрема К.Смита, В.Кембела та інших по відношенню до записів, зроблених мною.
Свідоме затягування вирішення питань відповідальності злочинців в юридичній площині вигідне багатьом учасникам кулуарних торгів з українською владою. І це стало можливо лише тоді, коли це погоджено на найвищому державному рівні у США. Я наголошую – перестаньте шантажувати Кучму, вирішуючи свої проблеми. Я вже не кажу що подібні кулуарні домовленості не мають жодної юридичної сили, але більш цинічне є те, що хтось намагається торгуватися людським горем".
P.S. Можна прогнозувати, що це не остання заява Мельниченка. У тексті він згадує про організацію кампанії "із моєї дискредитації та дискредитації зафіксованих мною доказів".
Хоча Мельниченко не уточнює, про що ідеться, однак не складно співставити – 6 серпня у Мюнхені має відбутися "конференція", яку організовує інший учасник касетного скандалу Володимир Цвіль – помічник Мороза у 2000, який допоміг Мельниченку переховуватися в Європі після втечі з України. У баварській столиці Цвіль збирається оприлюднити глави своєї книги "В центрі касетного скандалу. Розповідь очевидця".
"Переконаний, що ця інформація проливає додаткове світло на подробиці історії, пов’язаної з записами Миколи Мельниченка та вбивством журналіста Гонгадзе. Я розповідаю також про свої особисті зустрічі під час касетного скандалу з президентом України Кучмою, головою СБУ Радченко, секретарем РНБОУ Марчуком, головою СПУ Морозом та іншими...", - ідеться у прес-релізі Цвіля, який він розіслав минулого тижня.
Закінчити "конференцію" Цвіль збирається "подорожжю на кораблі по Штарнберзькому озеру".
Виходячи із попередніх заяв Цвіля, можна спрогнозувати, яку сенсацію він збирається повідомити – що Морозу, Марчуку, а також ряду інших діячів було відомо про підслуховування Кучми задовго до початку касетного скандалу.
Безперечно, ця інформація корисна для активних дослідників касетного скандалу. Водночас, є і небезпека – дані від Цвіля можуть переключити увагу з головного питання вбивства Гонгадзе на нюанси. Які, до речі, роки зо три циркулюють на рівні чуток. Але чи наблизить це до правди про смерть засновника "Української правди"? Тим більше враховуючи потенціал пропагандистської машини влади, яка підхопить творчість Цвіля?
Читайте також:
Ще один учасник касетного скандалу
Мін'юст США перевірятиме, чи скоював Кучма злочини
