Війна й мир–4. Епілог
Четвер, 9 вересня 2004, 13:24
А хто буде миротворцем?
"Диявол не спить і чекає нашого розбрату". Так міг сказати лише Степан Гавриш. Який, на відміну від Януковича, завжди знає, що і коли каже.
Після "антитерористичних" заяв Кучми перед кримським спецназом, якими він привітав відкриття шостої парламентської сесії, у "миротворчій" промові Гавриша "дияволом" міг виступити тільки Кучма.
Гавриш від імені всієї "коаліції" та свого кандидата, зокрема, абсолютно правильно побоюється Кучми з його спецназівцями. Як там у Базіва? Їм є що втрачати, бо прикуті золотими ланцюгами до діамантових галер…
Але цікаво інше: після промови Кучми Гавриш більше не висуває пропозицію про скорочення пленарних засідань щойно відкритої Верховної Ради. А замість цього пропонує опозиції підписати чергову угоду – про відмову від зловживання трибуною в передвиборчих цілях. Це він так з Литвиним продовжує конкурувати? На цей раз – за роль "миротворця"?
Але ще не так давно, буквально після публікації "сценарію АП", "миротворцем" мав виступати сам Кучма. Миротворцем, а не "дияволом"…
Від ролі "миротворця" Кучма сам і відмовився в момент виголошення промови перед спецназом. Не буде вже сценаріїв а-ля виконання умов сумських студентів, та й тої ж Тузли.
Кучма вирішив, що "заява трьох" силовиків, які дійсно чи не узурпували в нього конституційне право гарантувати стабільність країни, - загрожує йому особисто. І правильно вирішив.
Але замість приборкати цих зухвалих служак і заспокоїти суспільство й світ, мовляв, не треба хвилюватися, народ має право на волевиявлення, і ніхто цього права в нього не забирає - він вирішив виступити в ролі "сильної руки".
А між "миротворцем" та "сильною рукою" - велика різниця. І сценарії мають бути різними для виконавця цих ролей. Зокрема, миротворець потребує щонайменше дві інші протиборчі сторони. А "сильна рука" - або повного хаосу, або одного справжнього ворога.
Раніше з двома конкурентами на виборах все було зрозуміло. І залишалося лише підігрівати їхню суперечку.
Створювати ж хаос, про який вже сказав Кучма, – не так і просто. Потрібні самогубці. Хіба Путін "підкине"? Але тоді Путін і стане "сильною рукою" ще й для України. То до чого ж тут Кучма з його спецназом?
Залишається знайти одного могутнього ворога. Кого? Ющенка чи Януковича? Тоді треба когось із них спочатку зробити наймогутнішим... Або ворог - одразу весь парламент? Чи, як каже неопозиційний Сивкович, таким ворогом Кучми вже є весь народ? Тоді треба визначитись, де саме і коли Кучма очолить військо, аби замочити весь народ... Під стінами ЦВК 31 жовтня…
Про це – трохи далі, а наразі варто зазначити, що за наявності "сильної руки", роль "миротворця" зникає сама собою. Не передбачена сценарієм.
Так що дарма напружується пан Гавриш. Була в нього цікава ідея, розвинена чи озвучена Задорожнім – зовсім відмінити пленарні засідання ВР. Але тоді це був би відвертий саботаж реформи, та й закону про гарантії Кучмі…
І пан Литвин зайве очолив парламентську спецкомісію з контролю виборів, аби на цій комісії, за його ж словами, розрулювати передвиборче напруження. Першим на цю спецкомісію треба було б викликати Кучму – як джерело напруги. Але ж не викликали…
Сценарії для "сильної руки"
Їх стає дедалі більше. Щоправда – зовсім умовних, у яких добре простежується початок, але не видно фіналу-апофеозу. І не для "сильної руки" вони зовсім, а так – невідомо для чого.
Ну, візьмемо визнання виборів такими, що не відбулися (визнання виборів президента недійсними закон не передбачає взагалі). Усі, хто про це останнім часом публічно говорить, або не читали закон про вибори президента, або не замислювалися, як саме можна здійснити закладені в нього "умови" бажаного фіналу.
За законом президентські вибори можуть бути визнані такими, що не відбулися, у двох випадках: або у другому турі обидва кандидати набирають абсолютно рівну кількість голосів, або в бюлетені залишається один кандидат, який не набирає 51% голосів. Є ще варіант, коли знімаються всі кандидати, - але щоб всі 26…
Відтак, варіант перший – рівна кількість голосів за двох фаворитів.
Деякі теперішні соцопитування показують, що відбувається спроба підлаштувати суспільну думку саме під цей варіант: Ющенко та Янукович йдуть "ніздря в ніздрю", і їхній результат залишається таким же до останку.
Дуже незначні маніпуляції дозволяють втримувати таку ситуацію без надмірних зусиль. Альтернативний екзит-пол від Російського клубу (а, можливо, й комісія Литвина?) обіцяє підтримати "баланс". Все може відбуватися тихо-мирно, без жодних суспільних збурень.
Проблема ж влади в тому, чи дійсно ЦВК зуміє показати абсолютну рівність результатів фаворитів, до одного голосу? Якщо так, то президент не обраний, призначаються повторні вибори.
І на повторні вибори виходять… ті ж кандидати. Якщо Кучма бажає – іде разом із ними. Але – не замість них. Бо це не в нашому, а в російському законодавстві заборонено балотуватися попереднім кандидатам.
І який результат отримає Кучма на цих повторних виборах разом із тими ж Ющенком, Симоненком та Морозом, а можливо, навіть і Януковичем? І який йому в цьому результаті сенс?
Варіант другий: у бюлетні залишається тільки один кандидат, який не у змозі набрати 51% голосів. Якби кандидатів вже сьогодні було лише два – тоді "добровільне" зняття з балотування Януковича дозволило б спробувати завалити Ющенка у другому турі.
Але за законом замість вибулого кандидата в бюлетень ставиться наступний. Зараз це Симоненко, може бути й Мороз. Та й чи погодиться Янукович на добровільне зняття?
Можна спробувати зняти Ющенка, для чого всі надії покладені на УНА. Хоча вона сама за ініціативою Держкомнацу та за сприяння Мінюсту має бути заборонена Верховним судом. Невідомо, як саме прив'язати Ющенка до УНА, навіть якщо б, попри всі попередження "Нашої України", силовики дозволили шоу під фашистською символікою. Але уявімо, що вийшло. У другому турі – Янукович із Симоненком або Морозом. Вигода Кучми?
І де, з якого моменту починається "сильна рука"?
Варіант третій: Януковича знімають "добровільно", Ющенка – примусово. Залишаються Симоненко й Мороз.
До речі, чи не в очікуванні саме цього розкладу Симоненко знову "наїжджає" на Мороза, звинувачуючи його у зв'язках із Пінчуком? А СПУ спростовує не лише це звинувачення, а головне – стару вже версію про майбутній союз із Медведчуком? Ну, спростування спростуваннями, але, можливо, Медведчук би й не відмовився від такого розвитку подій та фіналу кампанії. Але ж не Кучма!
Варіант четвертий: провокації по всій країні, заворушення і т.і. Указ Кучми про введення надзвичайного стану.
Це – коли уряд Януковича не нахвалиться досягненнями і зростанням добробуту у країні, через що сам Павловський заперечує будь-яку можливість заворушень. У них же такі плани, аж до участі у відбудові Іраку…
Ну, все одно – треба так треба. Але указ про надзвичайний стан має у дводенний термін затвердити парламент. Це до Литвина та Януковича. Затвердять? Оkаy. Але де в Конституції написано про відміну виборів указом президента? Навіть під час надзвичайного стану?
А коли йдеться про звичайний державний переворот, то до чого тут всілякі сценарії? Яка різниця, чи є в парламенті спеціальна комісія на чолі з Литвиним, чи немає. І чи буде опозиція блокувати трибуну, чи ні…
І до чого тут конституційна реформа, а також гарантії Кучмі?
Гарантії замість реформи
Залишмо непевні сценарії та повернімось до реалій.
Питання про гарантії Кучмі вже стоїть у порядку денному ВР на наступний пленарний вівторок, тоді як про реформу чути хіба що від пана Гавриша. Навіть КС нічого не повідомив досі, хоч би про початок розгляду законопроекту 4180.
Отже, гарантії. Головний персонаж цього сюжету – Ющенко. Не так давно, але до найжорсткіших провокацій проти себе, годився "перегорнути сторінку" кучминих діянь. Тепер він проти. Проти нерівності громадян перед законом, навіть якщо йдеться про президента.
Втім, закон про гарантії – не реформа, йому досить і 226 голосів. "Більшості" могло вистачити, навіть за умов двох проектів. Оскільки автори обох – самі ж більшовики, і хтось обов'язково погодиться зняти свій варіант.
І якби Кучма не розмахався "сильною рукою"…А тепер, судячи із заяв того ж таки пана Сивковича, - більшості може не вистачити голосів "Центру".
А "коаліція" ж явно розраховувала на те, що гарантіями майбутньої недоторканості, нарешті, втішить Кучму. І зупинить "сценарії", що шкодять Януковичу не менше, ніж Ющенку.
І навіть позбавиться потреби якось там шукати голоси для реформи. Бо вона нікому з більшовиків і не потрібна.
До речі, цікаво, чому слідом за Морозом вони всі повторюють, що коли реформа не завершиться до виборів, то її не буде ніколи? Адже одночасно нас переконують, ніби палким прихильником реформи є Янукович.
Ну, так якщо його команда вірить в його перемогу – то він одразу після виборів реформу і проведе, чи не так?
А якщо не так, то не проведе і до виборів.
Здається, не буде ані гарантій Кучмі, ані псевдореформи? Ані жодного варіанту, за якого Кучма виграє вибори?
Важко в це повірити, але все це можливо.
Коли Кучма виступав перед спецназом, він не сказав "влада сильна, як ніколи". Просто забув?
Читайте також:
Заступник Медведчука закликає не вірити "буржуїнам" із опозиції
На заміну чебурашці у Верховній Раді завівся диявол
Кучма вирішив стати військовим диктатором
Зрив виборів, дискредитація Ющенка і Януковича, третій термін Кучми. Таємний план влади?
Читайте також новий розділ "Української правди", присвячений виборам президента: чому "Віагра" підтримує Януковича, хто назвав Кучму "хитрим гравцем у преферанс", скількох людей загітували біг-морди, де з'явилося гасло "Росія плаче – Янукович скаче" та яку велику гру затіяв Медведчук.
"Диявол не спить і чекає нашого розбрату". Так міг сказати лише Степан Гавриш. Який, на відміну від Януковича, завжди знає, що і коли каже.
Після "антитерористичних" заяв Кучми перед кримським спецназом, якими він привітав відкриття шостої парламентської сесії, у "миротворчій" промові Гавриша "дияволом" міг виступити тільки Кучма.
Гавриш від імені всієї "коаліції" та свого кандидата, зокрема, абсолютно правильно побоюється Кучми з його спецназівцями. Як там у Базіва? Їм є що втрачати, бо прикуті золотими ланцюгами до діамантових галер…
Але цікаво інше: після промови Кучми Гавриш більше не висуває пропозицію про скорочення пленарних засідань щойно відкритої Верховної Ради. А замість цього пропонує опозиції підписати чергову угоду – про відмову від зловживання трибуною в передвиборчих цілях. Це він так з Литвиним продовжує конкурувати? На цей раз – за роль "миротворця"?
Але ще не так давно, буквально після публікації "сценарію АП", "миротворцем" мав виступати сам Кучма. Миротворцем, а не "дияволом"…
Від ролі "миротворця" Кучма сам і відмовився в момент виголошення промови перед спецназом. Не буде вже сценаріїв а-ля виконання умов сумських студентів, та й тої ж Тузли.
Кучма вирішив, що "заява трьох" силовиків, які дійсно чи не узурпували в нього конституційне право гарантувати стабільність країни, - загрожує йому особисто. І правильно вирішив.
Але замість приборкати цих зухвалих служак і заспокоїти суспільство й світ, мовляв, не треба хвилюватися, народ має право на волевиявлення, і ніхто цього права в нього не забирає - він вирішив виступити в ролі "сильної руки".
А між "миротворцем" та "сильною рукою" - велика різниця. І сценарії мають бути різними для виконавця цих ролей. Зокрема, миротворець потребує щонайменше дві інші протиборчі сторони. А "сильна рука" - або повного хаосу, або одного справжнього ворога.
Раніше з двома конкурентами на виборах все було зрозуміло. І залишалося лише підігрівати їхню суперечку.
Створювати ж хаос, про який вже сказав Кучма, – не так і просто. Потрібні самогубці. Хіба Путін "підкине"? Але тоді Путін і стане "сильною рукою" ще й для України. То до чого ж тут Кучма з його спецназом?
Залишається знайти одного могутнього ворога. Кого? Ющенка чи Януковича? Тоді треба когось із них спочатку зробити наймогутнішим... Або ворог - одразу весь парламент? Чи, як каже неопозиційний Сивкович, таким ворогом Кучми вже є весь народ? Тоді треба визначитись, де саме і коли Кучма очолить військо, аби замочити весь народ... Під стінами ЦВК 31 жовтня…
Про це – трохи далі, а наразі варто зазначити, що за наявності "сильної руки", роль "миротворця" зникає сама собою. Не передбачена сценарієм.
Так що дарма напружується пан Гавриш. Була в нього цікава ідея, розвинена чи озвучена Задорожнім – зовсім відмінити пленарні засідання ВР. Але тоді це був би відвертий саботаж реформи, та й закону про гарантії Кучмі…
І пан Литвин зайве очолив парламентську спецкомісію з контролю виборів, аби на цій комісії, за його ж словами, розрулювати передвиборче напруження. Першим на цю спецкомісію треба було б викликати Кучму – як джерело напруги. Але ж не викликали…
Сценарії для "сильної руки"
Їх стає дедалі більше. Щоправда – зовсім умовних, у яких добре простежується початок, але не видно фіналу-апофеозу. І не для "сильної руки" вони зовсім, а так – невідомо для чого.
Ну, візьмемо визнання виборів такими, що не відбулися (визнання виборів президента недійсними закон не передбачає взагалі). Усі, хто про це останнім часом публічно говорить, або не читали закон про вибори президента, або не замислювалися, як саме можна здійснити закладені в нього "умови" бажаного фіналу.
За законом президентські вибори можуть бути визнані такими, що не відбулися, у двох випадках: або у другому турі обидва кандидати набирають абсолютно рівну кількість голосів, або в бюлетені залишається один кандидат, який не набирає 51% голосів. Є ще варіант, коли знімаються всі кандидати, - але щоб всі 26…
Відтак, варіант перший – рівна кількість голосів за двох фаворитів.
Деякі теперішні соцопитування показують, що відбувається спроба підлаштувати суспільну думку саме під цей варіант: Ющенко та Янукович йдуть "ніздря в ніздрю", і їхній результат залишається таким же до останку.
Дуже незначні маніпуляції дозволяють втримувати таку ситуацію без надмірних зусиль. Альтернативний екзит-пол від Російського клубу (а, можливо, й комісія Литвина?) обіцяє підтримати "баланс". Все може відбуватися тихо-мирно, без жодних суспільних збурень.
Проблема ж влади в тому, чи дійсно ЦВК зуміє показати абсолютну рівність результатів фаворитів, до одного голосу? Якщо так, то президент не обраний, призначаються повторні вибори.
І на повторні вибори виходять… ті ж кандидати. Якщо Кучма бажає – іде разом із ними. Але – не замість них. Бо це не в нашому, а в російському законодавстві заборонено балотуватися попереднім кандидатам.
І який результат отримає Кучма на цих повторних виборах разом із тими ж Ющенком, Симоненком та Морозом, а можливо, навіть і Януковичем? І який йому в цьому результаті сенс?
Варіант другий: у бюлетні залишається тільки один кандидат, який не у змозі набрати 51% голосів. Якби кандидатів вже сьогодні було лише два – тоді "добровільне" зняття з балотування Януковича дозволило б спробувати завалити Ющенка у другому турі.
Але за законом замість вибулого кандидата в бюлетень ставиться наступний. Зараз це Симоненко, може бути й Мороз. Та й чи погодиться Янукович на добровільне зняття?
Можна спробувати зняти Ющенка, для чого всі надії покладені на УНА. Хоча вона сама за ініціативою Держкомнацу та за сприяння Мінюсту має бути заборонена Верховним судом. Невідомо, як саме прив'язати Ющенка до УНА, навіть якщо б, попри всі попередження "Нашої України", силовики дозволили шоу під фашистською символікою. Але уявімо, що вийшло. У другому турі – Янукович із Симоненком або Морозом. Вигода Кучми?
І де, з якого моменту починається "сильна рука"?
Варіант третій: Януковича знімають "добровільно", Ющенка – примусово. Залишаються Симоненко й Мороз.
До речі, чи не в очікуванні саме цього розкладу Симоненко знову "наїжджає" на Мороза, звинувачуючи його у зв'язках із Пінчуком? А СПУ спростовує не лише це звинувачення, а головне – стару вже версію про майбутній союз із Медведчуком? Ну, спростування спростуваннями, але, можливо, Медведчук би й не відмовився від такого розвитку подій та фіналу кампанії. Але ж не Кучма!
Варіант четвертий: провокації по всій країні, заворушення і т.і. Указ Кучми про введення надзвичайного стану.
Це – коли уряд Януковича не нахвалиться досягненнями і зростанням добробуту у країні, через що сам Павловський заперечує будь-яку можливість заворушень. У них же такі плани, аж до участі у відбудові Іраку…
Ну, все одно – треба так треба. Але указ про надзвичайний стан має у дводенний термін затвердити парламент. Це до Литвина та Януковича. Затвердять? Оkаy. Але де в Конституції написано про відміну виборів указом президента? Навіть під час надзвичайного стану?
А коли йдеться про звичайний державний переворот, то до чого тут всілякі сценарії? Яка різниця, чи є в парламенті спеціальна комісія на чолі з Литвиним, чи немає. І чи буде опозиція блокувати трибуну, чи ні…
І до чого тут конституційна реформа, а також гарантії Кучмі?
Гарантії замість реформи
Залишмо непевні сценарії та повернімось до реалій.
Питання про гарантії Кучмі вже стоїть у порядку денному ВР на наступний пленарний вівторок, тоді як про реформу чути хіба що від пана Гавриша. Навіть КС нічого не повідомив досі, хоч би про початок розгляду законопроекту 4180.
Отже, гарантії. Головний персонаж цього сюжету – Ющенко. Не так давно, але до найжорсткіших провокацій проти себе, годився "перегорнути сторінку" кучминих діянь. Тепер він проти. Проти нерівності громадян перед законом, навіть якщо йдеться про президента.
Втім, закон про гарантії – не реформа, йому досить і 226 голосів. "Більшості" могло вистачити, навіть за умов двох проектів. Оскільки автори обох – самі ж більшовики, і хтось обов'язково погодиться зняти свій варіант.
І якби Кучма не розмахався "сильною рукою"…А тепер, судячи із заяв того ж таки пана Сивковича, - більшості може не вистачити голосів "Центру".
А "коаліція" ж явно розраховувала на те, що гарантіями майбутньої недоторканості, нарешті, втішить Кучму. І зупинить "сценарії", що шкодять Януковичу не менше, ніж Ющенку.
І навіть позбавиться потреби якось там шукати голоси для реформи. Бо вона нікому з більшовиків і не потрібна.
До речі, цікаво, чому слідом за Морозом вони всі повторюють, що коли реформа не завершиться до виборів, то її не буде ніколи? Адже одночасно нас переконують, ніби палким прихильником реформи є Янукович.
Ну, так якщо його команда вірить в його перемогу – то він одразу після виборів реформу і проведе, чи не так?
А якщо не так, то не проведе і до виборів.
Здається, не буде ані гарантій Кучмі, ані псевдореформи? Ані жодного варіанту, за якого Кучма виграє вибори?
Важко в це повірити, але все це можливо.
Коли Кучма виступав перед спецназом, він не сказав "влада сильна, як ніколи". Просто забув?
Читайте також:
Заступник Медведчука закликає не вірити "буржуїнам" із опозиції
На заміну чебурашці у Верховній Раді завівся диявол
Кучма вирішив стати військовим диктатором
Зрив виборів, дискредитація Ющенка і Януковича, третій термін Кучми. Таємний план влади?
Читайте також новий розділ "Української правди", присвячений виборам президента: чому "Віагра" підтримує Януковича, хто назвав Кучму "хитрим гравцем у преферанс", скількох людей загітували біг-морди, де з'явилося гасло "Росія плаче – Янукович скаче" та яку велику гру затіяв Медведчук.
