Коновалюк, "Регіони України": Якщо Кучма піде на прем`єра, я прореагую позитивно

Четвер, 9 вересня 2004, 16:05
Підтримуючи "Громадське радіо" в боротьбі за існування, "Українська правда" розміщує на своєму cайті розшифровки його ефірів. Слухайте також аудіо

Сергій Рахманін: Доброго усім вечора! З вами "Громадське радіо", програма "Без гасел!" та її ведучий Сергій Рахманні. Непомітно промайнуло літо, розпочинає свою роботу чергова сесія Верховної Ради.

Отже, із сьогоднішніми нашими гостями ми будемо говорити про плани, перспективи парламентарів. Безумовно, ми не обминемо, якби навіть і захотіли, тему президентських перегонів. Ну і, звичайно, ми будемо говорити про тему тероризму, тому що днями відбулася жахлива подія, захват заручників і страшенна кривава трагедія у Осетинському місті Беслані.

Тим більше, що у нас був свій, місцевого штибу, теракт на Троєщинському ринку, який, звичайно, затьмарений подіями у Російській Федерації, але привертає увагу журналістів, політиків, політологів і взагалі громадян.

Ну, а тему виборів ми звичайно і безумовно не обминемо своєю увагою хоча б тому, що наші сьогоднішні гості так чи інакше причетні до кандидатів у президенти, до фаворитів передвиборчих перегонів Віктора Януковича та Віктора Ющенка. Отже, я вітаю в нашій студії представника фракції "Наша Україна" Віктора Пинзеника, добрий вечір.

Віктор Пинзеник:
Добрий вечір.

Сергій Рахманін: Та представника фракції "Регіони України" Віктора Коновалюка.

Валерій Коновалюк:
Доброго вечора.

Сергій Рахманін: Отже, VI сесія Верховної Ради, вона відкриється офіційно у вівторок і обіцяє бути надзвичайно насиченою. На розгляд депутатів запропоновано понад тисячу питань. Про це сказав спікер Володимир Литвин на засідання Погоджувальної ради за участю керівників фракцій. Однак, на жаль, є всі підстави вважати, що через президентські вибори рекордної результативності парламент у своїй роботі скоріше всього не виявить.

Я звертаюся до обох своїх співрозмовників. Сесія справді буде дуже жорсткою, дуже цікавою. Наскільки виправданими є заяви ваших колег, зокрема, Олександра Задорожнього про те, що сесія припинить свою діяльність достроково.

Віктор Пинзеник:
Я не знаю, звідки такий характер виступу був. Я був учасником засідання погоджувальної ради, де йшла нормальна робота, обговорювались питання, які мають розглядатись цього тижня, і порядок денний, на сесії найбільша дискусія як раз була з приводу порядку денного.

Очевидно, деякі сили демонструють те, що вони хотіли б бачити в Україні, бо розмовою про можливий сценарій поведінки, от, наприклад, є домовленості всіх фракцій, про режим роботи у вівторок і в середу, і позиція абсолютної більшості фракцій тут зійшлись.

Сергій Рахманін: Отже, фракція "Наша Україна", наскільки я зрозумів, не має намір за будь-яких обставин блокувати роботу сесії. Так чи ні?

Віктор Пинзеник:
Чесно кажучи, на кому шапка горить. Розмови про блокування ніколи не йшли з наших вуст. А по-друге, трошки дивні такі закиди на адресу фракції, яка має в порядку денному 230 законопроектів із 816, які були на сьогоднішній день подані. Більша кількість і в минулих парламентах, і цього разу на сесії подана саме нашими депутатами.

Сергій Рахманін: Пане Валерію, яке ваше ставлення?

Валерій Коновалюк:
Питання початку роботи сесії в Верховній Раді – це дуже серйозне питання, від якого залежить не тільки розгляд багатьох проблемних законопроектів, але і те, наскільки нам вдасться отримати ту політичну стабільність перш за все в стінах парламенту, щоб вона не впливала на хід президентських виборів.

Те, що стосується позиції представника президента, то я не згоден з цим і вважаю, що для окремих координаторів та представників треба просто мабуть десь виходити з іншими пропозиціями, від яких залежить дійсно можливість врегулювати спірне питання. Якщо є розбіжності в формуванні порядку денного, то у нас дійсно є орган, який це достатньо ретельно розглядає.

Ще два роки тому я вніс проект закон про регламент роботи Верховної Ради, той, що відповідає Конституції. І для нас є достатньо недоліків того, що організація роботи Верховної Ради розглядається виключно з облаштування робочого місця депутата. А те, що ми повинні не кількістю законопроектів зараз демонструвати своє бажання працювати, щоб ми дійсно врегулювали всі ті проблеми, які спостерігали минулої сесії. Я вважаю, що і тут позиція представника президента повинна бути більш зрозумілою і переконливою.

Сергій Рахманін: Отже, пан Задорожній радше за все був трохи песимістичний у своїх прогнозах. Наскільки я розумію, представники конкуруючих політичних сил не очікують яких-небудь загроз того, що сесія передчасно припинить свою роботу. Тому давайте перейдемо безпосередньо до тих питань, які радше за все розгляне сесія.

З вашої точки зору, чи стане тема Троєщинського вибуху такою, що її буде обговорювати сесія в перші дні своєї роботи?

Віктор Пинзеник:
Перш за все, я повернусь трошки до попереднього питання. Я не говорив, і думаю, Валерій не мав на увазі, що не буде складнощів в роботі парламенту. Це було б дивно, тим більше, коли мова йде про президентські вибори особливого характеру, бо мова йде про філософію розвитку насправді, це незвичайні вибори.

Я говорив про інше. Чому один з депутатів заявляє про речі, які навіть не були предметом обговорення, наприклад, про закриття сесії. Бо те, що є певні сили, які зацікавлені в стабілізації роботи парламенту, то безумовно. Тільки вони, може, і не в самому парламенті.

Давайте пригадаємо, коли виникають конфлікти в парламенті, коли є спроба порушенням всіх норм і правил провести певне рішення - так зване "парнокопитне" голосування, коли конфлікт виник тому, що частина депутатів не могли висловити свої позиції.

Сергій Рахманін: Я дозволю собі певне нахабство сказати, що тему конституційних змін ми будемо обговорювати трохи пізніше.

Віктор Пинзеник:
Я взагалі не зачіпаю конституційну реформу, я зачіпаю тему конфліктів. Я не виключаю, що дехто, деякі сили хочуть робити нові провокації. Я можу навіть не Троєщинський ринок згадувати. Я був свідком подій в Чернігові, які, слава Богу, закінчились нормально.

Але у нас була інформація про поїздку декількох тисяч людей, про автобус, який мав добутись Києва, осквернення могил людей, які загинули у Великій Вітчизняній Війні, де готувались надписи ніби-то від блоку. Я бачив листівки, де запрошували Віктора Ющенка, абсолютно така ж сама листівка, тільки абсолютно інше місце. Я бачив, як міліція охороняла деякі ганебні плакати в будинку Господарського суду. І де на вимогу депутатів припинити, міліція охороняла, не допускала до плакатів, які принижують честь і гідність..

Тому, я не думаю, що тема буде ключовою, я думаю, що вже всім смішно з того, що відбувається. Чотири роки не можуть знайти вбивць Георгія Гонгадзе. А тут надзвичайна оперативність. Я думаю, багато слухачів задумаються над тим - слідство не завершене, а вже кваліфікація іде, як політичний злочин, як замовлення. Зрозуміло, кому це вигідно.

Сергій Рахманін: Тоді давайте трохи докладніше. Я ставлю питання, фактично, одне і те ж саме, але я його формулюю трохи інакше, звертаючись до Віктора Пинзеника та Валерія Коновалюка.

Вікторе Михайловичу, чи вважаєте Ви, що справді влада могла стояти за цією провокацією - я маю на увазі вибух на Троєщинському ринку, щоб підставити опозицію? І я звертаюся до Валерія Коновалюка - чи вважаєте Ви, що опозиція могла спровокувати цей вибух на Троєщинському ринку, аби дестабілізувати ситуацію, як це підкреслює Генпрокуратура?

Віктор Пинзеник:
Мені смішно навіть це обговорювати. Я, до речі, в перших своїх коментарях говорив про те, що я допускаю кримінальний варіант, суто якісь розборки бізнесово-підприємницького характеру. Але, якщо говорити про політичний підтекст, то треба завжди ставити питання, кому це вигідно?

Наша політична сила, блок Віктора Ющенка, зацікавлений в тому, щоб в Україні провелись прозорі демократичні вибори з мінімальними втручаннями, яких зараз дуже багато. В будь-якому випадку нам це не вигідно. Вигідно тим, от ми тільки що говорили про заяви, слухали про дестабілізацію роботи, це звучало це із наших вуст.

Сергій Рахманін: Вікторе Михайловичу, так все-таки, влада може стояти за цими вибухами чи не може?

Віктор Пинзеник:
Я допускаю як один із можливих варіантів. Для тих, хто зацікавлений в збереженні нинішньої системи, можуть бути політичні мотиви для таких дій.

Валерій Коновалюк: Я не вірю в те, що влада стоїть за вибухом на Троєщинському ринку, тому що дійсно там є потерпілий, загинула людина. Я вважаю, це неприпустимо не тільки з точки зору можливості формулювати те, кому це було вигідно, і хто від цього отримає якісь політичні дивіденди.

Сергій Рахманін: Ні, все-таки – опозиція, з Вашої точки зору, може стояти за цими вибухами чи ні?

Валерій Коновалюк:
Ви знаєте, я не маю жодного документа слідства з цього приводу і вважаю, що дійсно з початку роботи сесії буде лунати окрема політична заява. Для мене очевидним є те, що основна частина провідних кандидатів в президенти, знаходиться в стінах парламенту - вони очолюють фракції.

І зараз є чудова можливість нам довести те, що вони зараз зустрічаються з людьми, і те, що пропонують людям, обіцяють, вони можуть зараз же, з завтрашнього дня реалізовувати в парламенті, вносити окремі питання, розглядати, наполягати на проведенні окремих слухань і т.д. Тому, я розумію, що дійсно парламент – це політичний каталізатор.

І в період президентських виборів дійсно політична боротьба буде загострюватись. Але я хочу знайти порозуміння, перш за все, у опонентів своїх, представників інших фракцій, які, можливо, поділяють, скажімо, мою позицію з того приводу, що ми зараз в цей час повинні не тільки розглядати суттєві закони, але і працювати над бюджетом. Мені шкода, що Віктор Андрійович минулого тижня висловився, що бюджет зараз не потрібен, це потрібно виключно після президентських виборів.

Сергій Рахманін: Отже, наскільки я зрозумів моїх співрозмовників, Віктор Пинзеник має підозру, що за вибухом може стояти влада, а Валерій Коновалюк не має підстав вважати, що за вибухом стоїть опозиція.

Віктор Пинзеник:
Ще одне уточнення зроблю - я все-таки відрізняюсь від наших правоохоронних органів, які кваліфікують, я допускаю можливу версію, не стверджую.

Сергій Рахманін: Я сказав, Ви маєте підозру, я не сказав, що Ви маєте підставу.

Віктор Пинзеник:
Я говорю, як про можливу версію.

Сергій Рахманін: Добре. Тоді у мене ще одне питання до пана Коновалюка. Як Ви поставилися до того, що Генпрокуратура перекваліфікувала цей злочин на теракт? У Вас це не викликає питань, подиву?

Валерій Коновалюк:
Я вважаю, що дійсно зараз ми, мабуть, всі під впливом подій, які були в Російській Федерації, у Беслані. І для нас, можливо, ця подія буде викликати певну реакцію і з приводу вибуху на Троєщині. Наскільки були підстави перекваліфікувати, я теж не можу про це казати, тому що я не знайомий з матеріалами слідства і вважаю, якщо це була одна із версій і є для цього докази, то, мабуть, були підстави так кваліфікувати.

Сергій Рахманін: Отже, жахлива трагедія у Беслані. Вона не залишила байдужими, я думаю, жодну людину в світі. Питання, яке, як це не дивно, має безпосереднє відношення і до нас. Чому? Тому що ще після троєщинських вибухів окремі представники правоохоронних органів заявили про необхідність підсилити заходи безпеки в Україні.

Щоправда не розшифровувалося, що саме мається на увазі. І сьогодні, після того, що сталося у Беслані, це справді жахлива трагедія. Знову лунають ці вигуки, заяви про те, що є необхідність підсилити заходи безпеки в Україні. Як ви до цього ставитеся? Я розшифрую своє питання.

Тобто чи можна екстраполювати ситуацію в Україні? Чи є адекватними сьогодні заяви про підсилення заходів безпеки? Чи є необхідність, особливо під час президентських виборів, дещо звужувати демократичні свободи, тому що завжди підсилення безпеки означає певне звуження демократії?

Віктор Пинзеник:
Зачіпаючи Ваше попереднє питання, воно дуже добре, про перекваліфікацію злочину, пригадайте, що у 2002 році під час виборів відбувається теж трагедія - вбивають заступника голови адміністрації у Івано-Франківську, одного з кандидатів в депутати Верховної Ради.

Кваліфікація злочину на другий день – це політичне вбивство. Де заяви, де відповідальність тих людей, які давали таку кваліфікацію? Тому я і маю підозри в тому, що можливий слід деяких владних інститутів.

Слава Богу, Україна – християнська мирна країна. У нас конфлікти чомусь виникають тільки тоді, коли відбуваються вибори. І я пам’ятаю, що півроку тому різного роду повідомлення були в Києві. Дружина мені каже: "От, я тільки що почула повідомлення про замінування". Я кажу: "Біжи! Біжи звідти, як тільки почуєш, бо два рази повідомлять, а третій раз може статися вибух".

І я хотів би, щоб люди, які причетні до подібних речей, відчували свою відповідальність - за цим стоять доля людей. Але, зрозуміло, є бажання певних сил дестабілізувати ситуацію з тим, щоб не допустити відносно прозорих демократичних виборів в Україні.

Сергій Рахманін: І все ж таки, наскільки серйозним, загрозливим є питання про підсилення засобів безпеки і наскільки це справді можливо теоретично? От сьогодні з’явилася заява про те, що якісь теоретичні терористи десь мають з’явитися в Харкові. У зв’язку з цим у цьому місті збираються підсилити засоби безпеки. Наскільки це зараз виправдано, наскільки це може бути серйозним у масштабі цілої країни?

Віктор Пинзеник:
Я, чесно кажучи, не розумію, про що ми говоримо. Краще б наша влада зайнялась військовими складами, які розкидані по всій Україні, українськими шахтами, де гинуть українські шахтарі. Про який тероризм іде мова? Чому зараз виникла проблема в Україні? Я спокійно їду Україною і спокійно розмовляю у всіх куточках країни з громадянами України. Спроби нагнітати ситуацію абсолютно зрозуміло, для кого вигідні.

Валерій Коновалюк: Проблема терроризма сегодня носит глобальный международный характер. И, как показала сегодняшняя ситуация, от этого не застрахована даже самая передовая страна с достаточно большим бюджетом на содержание правоохранительной системы, обороны - такая, как США.

Я думаю, это комплексная проблема, и здесь необходим абсолютно системный подход в её решении. На мой взгляд, мы должны трезво оценить ситуацию, которая, возможно, может создать прецеденты подобные и на территории Украины. Я думаю, что сегодня многие из нас взволнованы нарастанием шовинистских националистических настроений представителей отдельных политических групп. Особенно в западных областях.

Сергій Рахманін: А тероризм тут до чого? Я не розумію.

Валерій Коновалюк:
Я думаю, что сегодня любая ситуация, которая может взорвать общество, усилить противостояние, может быть использована, в том числе, и в политической борьбе. На мой взгляд, сегодня терроризм не ограничивается какими-то экономическими требованиями - в основном, требования политического характера. Они абсолютно не относятся к вопросу национальных отношений и т.д.

Но я уверен, что нам хватит возможности просто оградить себя от подобных трагедий, поскольку сегодня и президент Украины, и правительство этому уделяет достаточно большое внимание. И я уверен, что те законы, которые были приняты на прошлой сессии о реформировании Вооруженных сил, о новой доктрине, о подходе концептуальном, изменении системы.

Сергій Рахманін: У мене питання дуже просте - от, скажімо, приміром, завтра чи післязавтра до Верховної Ради заходять керівник служби безпеки, міністр внутрішніх справ, генеральний прокурор і, скажімо, посилаючись на певні агентурні відомості, стверджують, що у нас є загроза тероризму, і є необхідність посилити заходи безпеки. От особисто Ви і Ваша фракція будуть підтримувати це чи ні?

Валерій Коновалюк:
Я думаю, что абсолютно мы будем в этом плане солидарны, будем поддерживать, поскольку мы понимаем, что любые допущенные ошибки и просчеты могут действительно вылиться в определенные человеческие жертвы. Для нас важно не только рассмотреть этот вопрос с точки зрения возможности финансирования либо реорганизации тех структур.

В том числе мы должны понимать, что сегодня не только Россия сопереживает трагедии, но с этим солидарны во всем мире. И система коллективной безопасности – это тоже определенный путь для того, чтобы оградить украинцев, Украину от подобных трагедий.

Віктор Пинзеник: Знаєте, я думаю, що ми не можемо відривати цю проблему в контексті того, що відбувається в Україні. Я не пам’ятаю ще випадку, де щось би не було щось заміновано, де доводиться виступати лідеру блоку "Наша Україна" Віктору Ющенку. В Чернігові він - за день до того попередження про замінування. Слава Богу, ми вже теж навчені, ми просимо вже за ніч перевірити, чи не заміновано.

Те, що відбувається зараз навколо виборів, і в тому світлі елементи, пов’язані з замінуванням, не рідкісні явища. То там не можна провести зустріч, тому що дах обвалюється, то ремонт треба терміново починати, то дорогу перекриють, то раптом з’являються машини, які на мосту перекривають дорогу, бо вони терміново затівають ремонт. Все це пов’язано з виборчою кампанією.

Я не говорю про те, що країна не повинна вживати заходів безпеки, але це не має, як норма, бути пов’язано з виборами, це традиційні норми.

Я бачив багато прикладів, пов’язаних із цехом у Львові, іншими речами і проявами таких речей, яким недопустиме місце в Україні. Наприклад, поява фашистської символіки в містах України, на що влада спокійно реагує. Це в Україні, яка найбільше постраждала від фашизму.

Валерій Коновалюк: Я думаю, что мой коллега в этом плане найдет поддержку с моей стороны, поскольку я к этому отношусь крайне негативно и хочу сказать, что это не может серьёзно повлиять на результаты президентских выборов. Просто есть, наверное, проявления эти на местах - это чрезмерная, может быть, какая-то услужливость.

И тем не менее к этому очень негативно относиться, в том числе, и наш кандидат. Поэтому я думаю, что необходимо уходить как-то от этого - на абсолютно другой уровень понимания того, что ситуация в стране, которая прежде всего граничит сегодня с теми государствами, где происходят сегодня и военные конфликты, и проявления терроризма.

Для нас очень важно чтобы Украина действительно своевременно предприняла те действия, которые могут по крайней мере ограничить саму вероятность происходящего в нашей стране.

Сергій Рахманін: Зараз - частина нашої розмови, яка буде стосуватися дуже цікавої теми - конституційної реформи. Тема вже багатьом набридла, але все ж таки залишається злободенною. Ми щиро сподіваємося, що до мене приєднаються мої співрозмовники, що Бог нас боронить від вибухів терористичних, але, думаю, що справжній вибух буде, коли Верховна Рада неминуче повернеться до питання змін у Конституції.

Літо минуло, але наскільки мені відомо головні дійові особи не змінили свої поглядів щодо змін до Конституції. Опозиція нібито не проти перекроїти Основний Закон, але вона вважає недоречним робити це зараз. Влада і Віктор Янукович, зокрема, кажуть про те, що реформа неминуча.

Чи будуть зреалізовані зміни до Конституції протягом поточної сесії до президентських виборів, Вікторе Пинзеник?

Віктор Пинзеник :
Нікого реформи не цікавлять, навіть тих, хто хоче їх провести. Фракція "Наша Україна" готова була голосувати за зміни до Конституції за умови, що вона була введена в дію з першого січня 2006 року, а тут іде підміна понять.

Друге, що я хочу сказати, не буде проголосована реформа. Я висловлював одну версій про те, що політична реформа, так звана конституційна реформа, деякі сили пробують дестабілізувати роботу парламенту. Бо справді, тут є привід для стабілізації, коли діють одні правила гри за місяць до президентських виборах і буквально за місяць зовсім інші. І прості громадяни прекрасно розуміють, що відбувається - зміна тільки вивісок.

Сергій Рахманін: Валерію Іллічу, до президентських виборів відбудеться конституційна реформа чи ні?

Валерій Коновалюк
: Прежде всего понятнее ответить на вопрос, а нужно ли Украине гражданское общество, нужно ли нам сегодня активизировать процессы реформирования всех сфер жизни, обеспечить по крайней мере демократизацию в обществе? И здесь, вы знаете, я думаю, что мы сталкиваемся с нам, украинцам, присущими пониманием собственной значимости, амбициозности, потому что амбиции отдельных политиков по сути дела сегодня игнорируют по крайней мере отношение основной части общества к процессу кардинальных изменений в вопросах организации власти.

Сергій Рахманін: Ваш прогноз, буде чи не буде змінена Конституція?

Валерій Коновалюк
: Я думаю, что сегодня есть все основания говорить то, что мы до президентских выборов, дня голосования не только рассмотрим изменения к Конституции, но и еще позитивно примем решение. Я сожалею, что это не произошло на прошлой сессии.

Вы знаете, я в политике не первый день и сегодня мог бы в этой студии привести достаточно аргументов, почему за эту реформу голосовать нельзя, но в тот же момент я могу привести обратные аргументы, почему эта реформа должна состояться. Поэтому мне кажется, сегодня реформу каждый меряет на себя и полагает, что процессы, которые будут происходить, когда, например, Ющенко станет Президентом, иначе чем происходит сегодня. Я в это не верю, я уверен в том плане, что есть мировая практика, есть опыт развития европейских государств и это - залог того, что общество непосредственно будет контролировать сегодня власть во всех ее проявлениях.

Сергій Рахманін: Добре, давайте пофантазуймо. Вибори відбулися, але до того конституційна реформа не була проголосована. Уявимо собі, що Президентом став Віктор Янукович. Валерію Іллічу, як ви вважаєте, Віктор Янукович в такому випадку зреалізує конституційну реформу чи ні?

Валерій Коновалюк
: Я в этом уверен, что Виктор Янукович сегодня вполне искренне заявляет о том, что он сторонник изменений в Конституции. Я не исключаю того, что спектр этих изменений будет гораздо шире. Безусловно, необходимо дополнительно рассмотреть возможность, пересмотреть возможность развития, прежде всего местного самоправления.

Сергій Рахманін: Але все ж таки, як швидко це відбудеться - протягом року, трьох місяців, як вам здається?

Валерій Коновалюк
: Вы знаете, у него достаточно волевых, достаточно лидерских качеств для того, чтобы даже этим процессом, с уменьшением своих властных полномочий он может реализовать, по крайней мере, достаточно именно свою политическую программу, с чем он сегодня идет к власти.

Сергій Рахманін: Тобто, він свідомо піде на урізання власних повноважень? Ви вважаєте, що він готовий до цього?

Валерій Коновалюк
: Он не рассматривает это в контексте личного отношения, он реально оценивает это в плане перспективы развития страны.

Сергій Рахманін: Дякую. Вікторе Михайловичу, аналогічне питання. Уявимо собі, що переміг Віктор Ющенко і реформа не проголосована. Протягом якого терміну може бути реалізована реформа? Чи буде Віктор Ющенко авангардом цього реформаторського процесу?

Віктор Пинзеник
: Перш за все, я спокійно говорю про це, мені уявляти не треба, я впевнений, що Віктор Ющенко це зробить, бо він стане Президентом України.

Сергій Рахманін: А реформи?

Віктор Пинзеник
: По-друге, ви знаєте, набридло жити в суспільстві, де треба було до Дня Революції провести якусь зміну. Готуються зміни, які зачіпають суспільне життя, устрій, я вважаю, що цей документ має бути обговорений і не тільки депутатами, бо тут навіть депутатам не давали обговорити.

Сергій Рахманін: Тобто ви маєте на увазі, що його необхідно винести на референдум?

Віктор Пинзеник
: Ні, я не мав на увазі. Але він має пройти експертизу обговорення. От Валерій сказав про підводні камені, я ж не зачіпаю технічних деталей, які з цьому законопроекті потребують дискусії.

Я хочу жити в суспільстві, де життєво важливе рішення приймається через публічну дискусію, громадську дискусію. Саме тому я не вживаю термін, хоча я вважаю, що протягом року можна провести професійну, якісну дискусію, де дають можливість висловити позицію, оцінити, дати можливість всім виступити. А не так як відбувалося обговорення в нас, коли немає можливості навіть поправки внести, бо хтось там прийняв так звані конституційні комісії, що депутат немає права навіть правок внести і звичайно це породжує конфлікт.

Валерій Коновалюк : Честно хочу добавить, что процесс этот уже идет два года, и я думаю, что все политические силы представлены в конституционной комиссией и каждая смогла высказаться по тем или иным положениям конституционных изменений. Я еще раз хочу подчеркнуть, здесь отношение непосредственно связано с ценой президентских выборов.

Если "Наша Украина" уже через месяц почувствует реально и оценит свои возможности в перспективе голосования, то я думаю, что будет меняться ее позиция. Когда они поймут, что возможность выиграть президентские выборы, честно открыто, у них это не будет реализовано, я думаю, что постепенно они подойдут к тому, чтобы все-таки включиться активно в этот процесс и высказаться позитивно по этому вопросу.

Віктор Пинзеник : Я хочу, щоб не розписувалися за "Нашу Україну", в нас є кому розписатися. Перше - ми будемо проводити конституційну реформу, але грати наперстками ми не будемо. Друге - забудьте, панове, пане Гавришу... Звідки у вас інформація така?

Ніхто з "Нашої України" не буде голосувати і слава Богу. Оці цифри, які ви називаєте, пригадайте, називали і перед восьмим квітня (а в мене була друга цифра), і я зараз стверджую, що в парламенті є багато людей, які розуміють відповідальність за це рішення. Ні батіг, ні пряник не допоможе, бо люди розуміють і усвідомлюють відповідальність за це рішення.

Валерій Коновалюк:Только депутату сложно голосовать, когда у него забирают карточку для голосования, как это было сделано "Нашей Украиной". Поскольку я считаю, что в противном случае есть полярные мнения и в самой фракции, поэтому в этом плане…

Віктор Пинзеник : Заспокойтесь, це я тримав всі картки. І тільки як PR-хід, щоб показати одностайну позицію фракції "Наша Україна". Прийдіть до нас завтра на фракцію, побачите як приймаються рішення і подібним чином поступимо там же.

Сергій Рахманін: Не виключений варіант до речі, що питання про зміни до Конституції будуть обговорюватися між першим та другим туром. Психологічний підтекст цього заходу абсолютно зрозумілий. Так от мені було б цікаво дізнатися про ваше ставлення до такого варіанту.

Я просто, посилаючись на розмову з Леонідом Кравчуком, хочу сказати, що я був щиро здивований тим, що Леонід Макарович заявив про те, що він категоричний противник того, аби таке серйозне питання як конституційна реформа розглядалися між першим і другим туром, тому що аж надто висока ціна цього рішення, щоб ставити його під загрозу.

Так от, ваше ставлення, по-перше, до можливості розгляду цього питання між першим і другим туром і, по-друге, до інформації про те, що Володимир Литвин за будь-яких обставин уникає можливості обговорювати це питання між першим і другим туром? Тобто чи можливий варіант, що Литвин категорично відмовиться включно до закриття сесії обговорювати це питання між першим і другим туром?

Валерій Коновалюк :
Здесь есть очень серьёзных технический момент. Если решение Конституционного Суда (а он только завтра начинает рассматривать этот вопрос) произойдет не раньше именно периода голосования между первым и вторым туром, то парламент будет лишен возможности принимать какое-либо решение.

Сергій Рахманін: Я не зрозумів, ви також є противником того, щоб це питання розглядалося між першим і другим туром?

Валерій Коновалюк
: Безусловно.

Віктор Пинзеник : Я можу сказати, звідки інформація іде про те, хто, що думає, що хоче робити. На погоджувальній радіо сьогодні це питання взагалі не обговорювалося. Єдиний, хто підняв питання про те, що не треба збирати конституційну комісію, був Олександр Мороз.

По-друге, якщо голосування буде між першим і другим туром, то я помилюсь в прогнозах, скільки проголосує. Проголосує менше, тому що в нас прекрасні громадяни України, можу сказати, що дуля в кишені вже скручена. Я маю вже досить поїздок Україною - в центральних та східних районах України.

Сюрприз для тих, що тиснуть - пружина має здатність розгинатись. Вона розігнулась і в парламенті, вона розігнеться ще раз у Верховній Раді і розігнеться в українському суспільстві, бо запит на зміни – це не тільки бажання мати свого президента, це запит мати зовсім інший день, коли ти бачиш майбутнє: своє, дітей і онуків.

Сергій Рахманін: Ви знаєте, мені все таки хотілося, аби наші виборці мали не дулю у кишені, а міцно тримали у руках бюллетень. Дуля заважає дуже міцно тримати бюллетень. Я сподіваюся, що вони все таки не дулею будуть голосувати, а серцем.

Віктор Пинзеник
: Сергію, я з вами погоджуся, тільки, якби цю людину не заставляли писати заяву про звільнення з роботи і тому подібне. А тому я не осуджую, мудро поступають люди, коли з ними так поступають, заставляють масово писати заяви або погрожують відкриттям кримінальних справ, які працюють у нас в армії, 150 людей на виборчій кампанії, то дуля в їхній кишені – це правильна відповідь на тиск на них.

Сергій Рахманін: Ви знаєте, я чомусь згадав як свого часу Олександр Мороз, тоді ще голова Верховної Ради, на питання, як він ставиться до того, що виборців купують, він сказав: "Ну, пропонують, беріть у всіх, а голосуйте за того, за кого вважаєте потрібним".

Так от, до речі, про спікерів, голова Верховної Ради Володимир Литвин зробив дуже цікаву заяву. Він сказав, що Верховна Рада має працювати на всіх, а не обслуговувати одного кандидата в Президенти. Я щось не дуже зрозумів, про кого саме йдеться, тож хотів би почути ваші версії. Про якого одного кандидата в Президенти йдеться? І чим так Володимир Михайлович був роздратований? Ваші версії?

Віктор Пинзеник
: Його позиція правильна. Наше бажання - жити в країні, де кожна політична сила має можливість висловити свою позицію. І те, що ми бачимо сьогодні в нашій країні, то не є нормально, бо люди самі зуміють обрати свою владу. Не хочу, щоб в Україні залишився порядок, при якому хтось на когось тисне, одну позицію чують, а другу не чують. Праву чути думку – це святе право будь-якої демократії.

Валерій Коновалюк : Мне сложно сегодня дать пояснение данной позиции, я думаю, что ели речь идет о нашем кандидате, то он сегодня Премьер-министр и никакого отношения к парламенту не имеет. Что имел ввиду Владимир Михалыч, думаю, что наверное то, что сегодня парламент должен работать в своем режиме пленарных заседаний, как это предписано Конституцией, выполнять свои функции.

Віктор Пинзеник : А давайте запитаємо слухачів. З трьох разів, чи вгадають?

Сергій Рахманін: Я нагадаю нашим слухачам про те, що це - програма "Без гасел", з вами Сергій Рахманін, ведучий цієї програми, та наші шановні гості - народні депутати Віктор Пинзеник та Валерій Коновалюк, які представляють фракції "Наша Україна" та "Регіони України".

Ще одне питання, яке просто не можна обминути увагою, коли йдеться про конституційну реформу, йдеться про теоретично можливого кандидата у прем’єри. Чомусь велика кількість експертів вважають, що таким кандидатом може стати Леонід Кучма.

Я знаю силу-силенну людей, які категорично проти цього, бо вважають, що людина двічі обрана всенародно, навряд погодиться стати прем’єром, людиною так чи інакше, залежною від Верховної Ради. Але тим не менше, мені б хотілося почути прогноз досвідчених політиків, наших шановних експертів, народних депутатів. Як ви вважаєте, в разі якщо конституційна реформа проведена, в тому варіанті, в якому вона існує на сьогодні, наскільки ймовірно, те що наступним прем’єром може стати чинний Президент Леонід Кучма?

Вікторе Михайловичу?

Віктор Пинзеник
: Це одна з версій, яка відома і зрозуміла, і саме тому вона викликає несприйняття реформи, коли під приводом реформи системи влади, спроби зберегти існуючу владу, тому ми наполягаємо на тому, що реформа повинна проводитися спокійно і не під час виборчої кампанії.

Валерій Коновалюк: Я полагаю, что сегодня Президент имеет огромный вес в политике, он был и останется в политике, в том качестве, в каком он для себя примет решение. И он сегодня имеет определенную репутацию в мире, он принимает достаточно важные решения, кардинальные решения, когда это касается вопросов и развития государства, и экономики и т. д.

Поэтому в данном случае мне кажется, что эти версии возникают исключительно из-за того, чтобы каким-то образом косвенно повлиять на ведение президентской кампании. И, на мой взгляд, здесь необходимо подходить к тому, насколько эффективна, будет роль нынешнего Президента в новом качестве тогда, когда пройдут выборы, и будут приняты изменения в Конституции.

Сергій Рахманін: Ну і знову ж таки, якщо ми виходимо з того, що в нас такий вечір фантазій, вечір вигадок, от уявимо собі, що реформа проголосована і у Верховну Раду вносять кандидатуру майбутнього Прем’єр-міністра Леоніда Кучми. Особисто ви підтримали б таку кандидатуру? Я звертаюся до народного депутата Валерія Коновалюка.

Валерій Коновалюк:
Я, поверьте, работая в органах исполнительной власти с 94-ого года, в 98-м был впервые избран в парламент, и есть действительно масса примером, где за этот период времени можно было достигнуть больших результатов. Сегодня я хочу сказать, что это будет во многом зависеть от президента, если его кандидатура будет рассматриваться как одна из других кандидатур, я положительно это восприму и позитивно на это отреагирую.

Сергій Рахманін: Тобто для народного депутата Валерія Коновалюка кандидатура майбутнього теоретично можливого кандидата у прем’єри Леоніда Кучми є можливим компромісом. Для народного депутата Віктора Пинзеника, я дивлюся на його усміхнене обличчя, цей компроміс неможливий.

Віктор Пинзеник
: Ми обговорюємо річ до якої не дійдемо, ймовірність походження реформи є значно меншою, ніж була 8-ого квітня цього року.

Сергій Рахманін: І останнє питання, питання, яке все ж таки багатьох непокоїть, чи можливий варіант, що вибори будуть перенесені, або не відбудуться, або визнані не дійсними?

Віктор Пинзеник
: Я допускаю, що такий сценарій існує і розробляють інші варіанти, бо ми бачили як відбувалися події в інших містах, але в мене є переконання і відчуття того, що обов’язково цього року відбудуться вибори, і люди оберуть президентом України Віктора Ющенко.

Валерій Коновалюк : Я это категорически отрицаю, поскольку реально знаю сегодня реальный ресурс сил кандидата нашего в Президенты и уверен, что Украина как раз сегодня может продемонстрировать не только миру, а прежде всего самим себе, что мы способны на кардинальные изменения, и мы способны сохранить стабильность, и мы та нация, которой доступны серьёзные свершения и результаты.

Сергій Рахманін: Отже, я надіюся, що вибори все таки відбудуться і нація обере гідного. З вами була програма "Без гасел", з вами були Сергій Рахманін, Віктор Пинзеник та Валерій Коновалюк. Хай вам щастить.



Реклама:
Шановні читачі, просимо дотримуватись Правил коментування

Читайте УП В Google News