Сценарій "Дестабілізація"

Понеділок, 4 жовтня 2004, 18:11
Непримітний документ

У червні-липні на "Українській правді" було опубліковано сценарії третього терміну Кучми, які були складені російськими політтехнологами. Головна ідея сценаріїв наступна: створити нестабільну ситуацію в країні, показати нездатність і неготовність Ющенка та Януковича вирішувати проблеми державного масштабу, замінити Януковича Медведчуком, а самого Віктора Федоровича поставити головою виборчого штабу Кучми.

Оскільки документ було оприлюднено на півроку пізніше, ніж описані в ньому події, багато політиків та аналітиків поставились до нього як до нереалізованого сценарію – матеріалу, який, може навіть спеціально викинули, щоб зайняти голови ющенківських політтехнологів хибною інформацією.

Надзвичайного резонансу ця публікація не викликала, а виборча кампанія тоді зосередилась в основному навколо кримінального минулого та сімейних таємниць кандидата Януковича. Кучма так і не став офіційним кандидатом у президенти, натомість сам кинувся порівнювати Ющенка і Януковича, бажаючи одному "більше сталі в голосі", а другому – менше популізму. Увага до ідеї "третього терміну" дещо притупилась.

Поки громадськість і штаби в Україні були захоплені пошуку компромату один на одного, на деяких російських сайтах йшли активні дебати про націоналістичні та етнічні особливості України.

Сайт "Русского журнала" переймався такими питаннями як протиставлення росіян і українців (статті Михайла Погребінського), етнокультурний поділ України (ціла серія статей).

Українським і російським науковцям, журналістам, аналітикам задавали запитання на кшталт: "наскільки етнокультурний розподіл помітний на території сучасної України?", "Чим підтримується цілісність України?", "Наскільки серйозні припущення, що при певній ситуації (політичній кризі) (етнокультурна) різниця приведе до розпадку України на кілька областей?".

До цих політичного змісту питань варто також додати, що "Русский журнал" – видання, яким керує Гліб Павловський. Російські колеги Медведчука продовжували обговорювати і доповнювати сценарій розколу України навіть на початку виборчої кампанії.

Ймовірно, що поширений у липні документ і справді був вже "похороненим" сценарієм російських політтехнологів. Однак не весь – головні ідеї залишились у подальших розробках, більш детальних і сучасних. Ідея дестабілізації не зникла і не була відкинута, просто вона набрала нових форм і нового змісту.

Кроки до реалізації

Щоб довести це, варто поглянути на перебіг подальших політичних подій. Кінець липня – серпень: чергові сенсації і сюрпризи. Починаються перші скандали. Оприлюднено 180 сторінок допитів у справі Гонгадзе. Викрито стеження за Ющенком. Зауважте, в обох інцидентах задіяні силові органи, а вони сьогодні перебувають під контролем голови АП Віктора Медведчука.

Уже в серпні розпочалась кампанія, завдання якої було показати абсурдність, несистемність і бруд нинішньої політики. Люди мали зрозуміти, що стеження за ними, вбивство неугодних – це реальність, а не вигадки (от чому потім інформацію про Гонагадзе знову "прикрили" – свою роль ця подія вже відіграла, а показувати реальних вбивці влада не збирається).

Далі – більше. На початку серпня пролунали заяви заступника голови Адміністрації президента Василя Базіва про те, що конституційна реформа буде обов’язково. Не зі стелі ж він взяв цю заяву. Значить, Адміністрація таки хоче далі проштовхувати свою ідею (зауважте: проштовхувати, а не реалізувати).

Одночасно Верховна Рада активно противиться таким ініціативам. Литвин заявляє про тиск на парламент з метою проштовхнути ту ж таки реформу, а сам він не хоче ламати людей "через коліно".

Народні депутати – члени "Трудової України" та СДПУ(о) починають саботувати засідання парламенту. Про неконструктивність Верховної Ради заявляє врешті-решт і сам президент.

Діяльність Ради зводиться до якогось абсурду. Подальші виступи депутатів з більшості, конфлікти навколо політичної реформи будуть тільки посилювати уявлення про Верховну Раду як абсолютно недієздатний орган.

Другий елемент сценарію – Віктор Янукович. Навряд чи сили Медведчука і росіян кинуто на те, що "забезпечити його вікторію". Павловський – технолог, який працює з Кремлем в Росії і Медведчуком в Україні - провокуючи конфлікти, працює швидше "проти Ющенка", ніж "за Януковича".

Коли Віктор Федорович робив сенсаційну заяву про другу російську мову і подвійне громадянство, за що потім був жорстоко розкритикований Кучмою, поруч з ним сидів саме керівник Фонду ефективної політики Гліб Павловський. Путін, якби хотів посприяти нинішньому прем’єр-міністру, вже б давно міг вплинути на ціну російської нафти, яка постачається в Україну.

З боку есдеків теж було зафіксовано випади - 17 вересня той-таки Василь Базів, заступник Медведчука, звинуватив саме Вікторя Януковича у розвалі більшості.

Уся ситуація складається сьогодні так, що показує нездатність і нездарність Віктора Федоровича. Очевидно, ціль СДПУ(о) і російських політ технологів – не Віктор Янукович як президент.

На що тоді працює команда АП разом з президентом? Твердити, що на третій строк Кучми, поки зарано – недостатньо фактів. Зате можна говорити про подальше розгортання сценарію "дестабілізації".

Народ вже достатньо стривожений поведінкою силових структур (які спостерігають, нападають, вбивають, отруюють навіть кандидатів у президенти), політиків (які вимагають державної російської мови і подвійного громадянства і розігрують "яєчні комедії"), органів влади (які замість працювати блокують трибуни).

Розгубленість населення збільшуються, але воно не повинне бути використане опозицією і перетворитись на обурення. Такий варіант також передбачений і попереджений – для цього голову Міноборони, "хитрого лиса" Марчука поміняли на більш "надійного" Кузьмука. Такий здатний забезпечити виведення військ на вулиці у разі масового повстання населення – до 31 жовтня чи після нього.

На фоні загального хаосу ще поки нечітко, але вимальовується фігура втомленого, але конструктивного нинішнього президента. Для нього тема російської мови як другої державної вже закрита, а Конституцію він шанує майже як Біблію.

Потроху випливає і головне гасло його кампанії - невже українці захочуть відмовитись від такого законослухняного президента?

Читайте також

Третій термін Кучми. Як це повинно було бути

Третій термін Кучми. Як це повинно було бути. Частина 2



powered by lun.ua