Чому потрібно подякувати команді Януковича за розповідь про результати діяльності уряду
Вівторок, 9 листопада 2004, 15:54
Уже вкотре я зіштовхуюся з тим, що у новинах, на дебатах, у брошурах, у газетах, на стовпах представники виборчого штабу Януковича демонструють макроекономічні показники України за останній рік.
Ці інформаційні носії часто насичені порівняльною інформацією макроекономічних показників урядів двох прем'єр-міністрів (Ющенка і Януковича). І мене як економіста це не може не радувати.
Оцінка діяльності політичних лідерів і ключових економістів-професіоналів країн з розвиненою економікою, як правило, з'являється через кілька років після початку такої їхньої діяльності.
Пов'язане це у першу чергу з тим, що існує певний часовий проміжок між прийнятими рішеннями і результатами від прийняття цих рішень. Я не хочу вдаватися у глибокі розрахунки, тому що хочу, щоб інформація ця була зрозумілої й для необізнаного читача. Наведу лише узагальнену логіку міркувань.
У підручниках з управління підприємством, сказано, що оцінка роботи менеджера - доволі непросте завдання, оскільки праця керівника творча, спрямована на прийняття не тільки тактичних (у цьому випадку результати можна оцінити, у ліпшому разі, через один операційний період), але й стратегічних рішень (оцінка результатів може значно перевищувати один операційний період).
Тобто, наприклад, якщо керівник великої корпорації ухвалює рішення щодо впровадження нової системи стимулювання праці, то, у кращому випадку, через рік можна буде розпочати оцінку того, наскільки нова система дозволила збільшити продуктивність праці, знизити витрати виробництва й збільшити обсяг збуту продукції.
Коли мова йде про прийняття макроекономічних (тобто на рівні держави) рішень стратегічного характеру, то оцінювати результати можна взагалі лише через кілька років. Так, до прикладу, грамотне ведення економічної політики Білом Клінтоном у Сполучених Штатах виразилося у досягненні профіцита бюджету лише до останнього року його президентства.
А от рішення уряду Німеччини щодо економічної програми розвитку східної Німеччини позначилося негативно на загальній економіці країни лише через 8 років після початку реалізації програми.
От, чому необхідно подякувати штабу Януковича за таку об'ємну, обґрунтовану фактами й цифрами, позитивну оцінку діяльності уряду. Тому що, фактично, це - оцінка уряду Ющенка.
У звязку зі сказаним вище стає очевидним те, що економічні рішення, які приймалися наприкінці минулого століття - початку нинішнього, уже почали давати свої результати.
Ріст ВВП, яким так вихваляється пан Янукович, жодним чином не може бути його заслугою. Це результат роботи саме прем'єра Ющенка, який дозволяє нинішньому уряду здійснювати свою роботу й використовувати збільшені за рахунок зростаючої економіки надходження в скарбницю держави у відповідності (або не у відповідності) з бюджетом, прийнятим у попередньому році.
Я сподіваюся, що така логіка стане гідною відповіддю всім тим, хто приписує економічний ріст України в 2003-2004 роках діючому урядові, тому що ніяк не можна протягом року свого правління прийняти настільки грамотні рішення, щоб домогтися настільки значного економічного ефекту.
Мені шкода, що грамотні політичні діячі, у тому числі президент Росії Путін, роблять настільки серйозні економічно безграмотні твердження з приводу цього питання.
На жаль, така логіка тимчасового розриву між економічними рішеннями і їхніми результатами, не стосується зарані деструктивних ТАКТИЧНИХ рішень.
Наведу дуже спрощений приклад. Якщо Алан Грінспен (голова федерального резерву США - аналог НБУ), думка якого має величезне значення для ринкових гравців країни, по телевізору просто оголосить, що очікується різка інфляція, це призведе до того, що суб'єкти економіки почнуть у терміновому порядку скуповувати продукти харчування, здобувати активи, брати кредити.
Це називається споживчими очікуваннями. У результаті цього, у зв'язку із підвищеним попитом, ціни, дійсно, виростуть. Для того, щоб потім знизити ціни, доведеться створити дефляцію. А дефляція, як відомо з будь-якого підручника економічної теорії, призводить до зниження інвестиційної активності і, як результат, до економічного спаду.
Тому, ціни навряд чи стануть знижувати. Це називається ефектом "храповика" (пристрій, що застосовується у велосипеді: в одну сторону крутимо педалі - велосипед їде, у зворотну - педалі прокручуються). Тобто, збільшити ціни легко, а знизити - практично неможливо.
А от, зарплати піднімуться до відповідно такого рівню цін лише через кілька років, тому що підвищення цін на ринку НЕ є прямим сигналом для топ-менеджерів підприємств до підвищення рівню заробітних плат персоналу.
От чому, результати тактичних макроекономічних дій Януковича ми можемо відчувати й оцінювати вже сьогодні.
Результати стратегічних рішень сьогодні ми можемо оцінювати тільки щодо уряду Ющенка.
Оцінювати стратегічні рішення Януковича ми зможемо лише через два-три роки.
Про слушність його стратегічних рішень говорити б не хотілося, щоб потім мене не звинуватили у тому, що я когось поливаю брудом, хоча свобода слова - це законне право.
Добре, що економічні закони порушити неможливо, вони об'єктивні - і питання лише в часі.
Ці інформаційні носії часто насичені порівняльною інформацією макроекономічних показників урядів двох прем'єр-міністрів (Ющенка і Януковича). І мене як економіста це не може не радувати.
Оцінка діяльності політичних лідерів і ключових економістів-професіоналів країн з розвиненою економікою, як правило, з'являється через кілька років після початку такої їхньої діяльності.
Пов'язане це у першу чергу з тим, що існує певний часовий проміжок між прийнятими рішеннями і результатами від прийняття цих рішень. Я не хочу вдаватися у глибокі розрахунки, тому що хочу, щоб інформація ця була зрозумілої й для необізнаного читача. Наведу лише узагальнену логіку міркувань.
У підручниках з управління підприємством, сказано, що оцінка роботи менеджера - доволі непросте завдання, оскільки праця керівника творча, спрямована на прийняття не тільки тактичних (у цьому випадку результати можна оцінити, у ліпшому разі, через один операційний період), але й стратегічних рішень (оцінка результатів може значно перевищувати один операційний період).
Тобто, наприклад, якщо керівник великої корпорації ухвалює рішення щодо впровадження нової системи стимулювання праці, то, у кращому випадку, через рік можна буде розпочати оцінку того, наскільки нова система дозволила збільшити продуктивність праці, знизити витрати виробництва й збільшити обсяг збуту продукції.
Коли мова йде про прийняття макроекономічних (тобто на рівні держави) рішень стратегічного характеру, то оцінювати результати можна взагалі лише через кілька років. Так, до прикладу, грамотне ведення економічної політики Білом Клінтоном у Сполучених Штатах виразилося у досягненні профіцита бюджету лише до останнього року його президентства.
А от рішення уряду Німеччини щодо економічної програми розвитку східної Німеччини позначилося негативно на загальній економіці країни лише через 8 років після початку реалізації програми.
От, чому необхідно подякувати штабу Януковича за таку об'ємну, обґрунтовану фактами й цифрами, позитивну оцінку діяльності уряду. Тому що, фактично, це - оцінка уряду Ющенка.
У звязку зі сказаним вище стає очевидним те, що економічні рішення, які приймалися наприкінці минулого століття - початку нинішнього, уже почали давати свої результати.
Ріст ВВП, яким так вихваляється пан Янукович, жодним чином не може бути його заслугою. Це результат роботи саме прем'єра Ющенка, який дозволяє нинішньому уряду здійснювати свою роботу й використовувати збільшені за рахунок зростаючої економіки надходження в скарбницю держави у відповідності (або не у відповідності) з бюджетом, прийнятим у попередньому році.
Я сподіваюся, що така логіка стане гідною відповіддю всім тим, хто приписує економічний ріст України в 2003-2004 роках діючому урядові, тому що ніяк не можна протягом року свого правління прийняти настільки грамотні рішення, щоб домогтися настільки значного економічного ефекту.
Мені шкода, що грамотні політичні діячі, у тому числі президент Росії Путін, роблять настільки серйозні економічно безграмотні твердження з приводу цього питання.
На жаль, така логіка тимчасового розриву між економічними рішеннями і їхніми результатами, не стосується зарані деструктивних ТАКТИЧНИХ рішень.
Наведу дуже спрощений приклад. Якщо Алан Грінспен (голова федерального резерву США - аналог НБУ), думка якого має величезне значення для ринкових гравців країни, по телевізору просто оголосить, що очікується різка інфляція, це призведе до того, що суб'єкти економіки почнуть у терміновому порядку скуповувати продукти харчування, здобувати активи, брати кредити.
Це називається споживчими очікуваннями. У результаті цього, у зв'язку із підвищеним попитом, ціни, дійсно, виростуть. Для того, щоб потім знизити ціни, доведеться створити дефляцію. А дефляція, як відомо з будь-якого підручника економічної теорії, призводить до зниження інвестиційної активності і, як результат, до економічного спаду.
Тому, ціни навряд чи стануть знижувати. Це називається ефектом "храповика" (пристрій, що застосовується у велосипеді: в одну сторону крутимо педалі - велосипед їде, у зворотну - педалі прокручуються). Тобто, збільшити ціни легко, а знизити - практично неможливо.
А от, зарплати піднімуться до відповідно такого рівню цін лише через кілька років, тому що підвищення цін на ринку НЕ є прямим сигналом для топ-менеджерів підприємств до підвищення рівню заробітних плат персоналу.
От чому, результати тактичних макроекономічних дій Януковича ми можемо відчувати й оцінювати вже сьогодні.
Результати стратегічних рішень сьогодні ми можемо оцінювати тільки щодо уряду Ющенка.
Оцінювати стратегічні рішення Януковича ми зможемо лише через два-три роки.
Про слушність його стратегічних рішень говорити б не хотілося, щоб потім мене не звинуватили у тому, що я когось поливаю брудом, хоча свобода слова - це законне право.
Добре, що економічні закони порушити неможливо, вони об'єктивні - і питання лише в часі.
