Людина Тимошенко прирівняла мінливу опозиціонерку до Кучми

Вівторок, 8 травня 2007, 18:59

Депутат Верховної Ради від БЮТ, засновник Партії вільних демократів Дмитро Видрін стверджує, що його партія не буде вступати в блок з жодною політичною силою для участі в дострокових парламентських виборах.

"Ні з ким блокуватися ми не збираємося. Досить – наблокувалися. Багато разів вступали в блоки, вибираючи з гіршого краще. А виявилося, що в гіршому не буває кращого", - заявив він в інтерв'ю УНІАН.

"Якщо блокуєшся з авторитарною силою, не треба створювати ілюзій, що всередині авторитарної сили ти будеш мати люфт свобод для прояву своїх поглядів. Такого, видно, не буває", - додав Видрін.

При цьому депутат зазначив, що "коли йшов до Тимошенко, думав, що, нарешті, (йому) вдасться побути парламентською опозицією".

За словами Видріна, приблизно раз на рік вона запрошувала його до себе "на велику принципову розмову – і вона говорила: ну все, кінчаємо займатися суєтою, текучкою, починаємо займатися стратегією і довгими проектами державної важливості".

"І щораз я на це ловився, говорив, що все: я кидаю текучку і починаю думати, наприклад, над новою концепцією безпеки країни або над новим концептом геополітики або над новою версією української позаблоковості. А потім виявлялося, що все це треба відставити, тому що є важливіші речі (блокувати трибуну, закриватися в щитовій)", - зазначив він.

"Очевидно, моторика і психологія цієї чудової жінки не дозволяє утримувати її увагу роками на одній речі. Це властивість узагалі жіночого характеру. Змінюються спокуси – змінюються блискітки, змінюються гламури, і як тут утримати увагу протягом всього року на такій нудній речі, як ребрендування геополітики України".

При цьому Видрін зізнався, що поки в нього з Тимошенко не вийшло "працювати вдовгу".

Водночас, він розповів, що "була схожа ситуація", коли він працював в адміністрації екс-президента Леоніда Кучми.

"Я слухняно писав те, що просив Леонід Данилович, огортав його ідеї в тексти… І на якомусь етапі я відчув, що не можу продовжувати цю роботу і сліпо коливатися разом з коливаннями ракетної заколотної душі президента, разом з коливаннями його оточення, разом з коливаннями голови його адміністрації", - сказав Видрін.

"І я почав у його тексти вставляти свої ідеї. До впевного моменту це проходило і йому навіть подобалося. А потім він викликав мене і запитує: а чого це ти собі дозволяєш такі висловлювання?.. Ти не боїшся, що шмат сиру, що у тебе в роті, випаде, якщо ти будеш занадто голосно каркати? Я говорю: Леоніде Даниловичу, боюся, але каркати все рівно хочеться", - додав він.

"Те ж саме з Тимошенко. Я розумів, що в мене в роті шматок сиру, і я стискав дзьоб до останнього. І воронячою лапою писав слухняні тексти, виправдовував всю ахінею, що ми робили. А потім раптом зрозумів, що все одно не витримаю, почав каркати, і сир випав... Прав був Леонід Данилович", - сказав Видрін.




powered by lun.ua