конференція в Ялті

7 переглядів
Неділя, 1 липня 2007, 21:18
Українська політика – це місце, де врятувати від пасток абсурду може лише коротка пам'ять. Протягом кількох років Микола Рудьковський займався нищівною критикою президента Леоніда Кучми. Але минули роки, і уже влітку 2007 Рудьковський виступає на конференції, організованою донькою та зятем того ж таки Кучми, де піддає нищівній критиці президента Віктора Ющенка.

Микола Рудьковський для журналістів став подарунком другого дня "Ялтинської європейської стратегії" – конференції, яку проводить родина Пінчука в Криму. Міністр транспорту, який застеріг Ющенка від повторення долі Мілошевича, розрядив одноманітно-колисковий перебіг подій.

"Ялтинська європейська стратегія", що в англійській абревіатурі складає YES, щороку збирає клуб друзів Пінчука, які обговорюють, як скоротити дорогу України до Євросоюзу, та паралельно будують бастіон публічного захисту Пінчука.

Три роки тому він побоювався стати українським Ходорковським. Зараз уже можна бути впевненим, що завдання перевиконана. Йому не лише не загрожує реприватизація – тепер уже влада звертається до Пінчука, щоб він допоміг зустрітися українському президенту з президентом Єврокомісії.

Змінився і калібр задач, які стоять перед Пінчуком. Наступного року йому треба буде вирішувати складну задачу – не як уберегтися від чиновників-рейдерів, а кого запрошувати vip-гостем на свою щорічну конференцію в Ялту.

Тому що після Білла Клінтона, який став героєм YES-2007, знайти зірку такого ж калібру практично неможливо.

Ялтинська конференція – це єдина представницька площадка в Україні, де відбуваються дебати на тему євроінтеграції. Тим більш показово, що YES є абсолютно приватною ініціативою, яка не лише не вимагає бюджетних грошей, а є взагалі повністю автономною від держави. Єдине, що від неї вимагається – надати адекватну охорону для гостей-важковаговиків.

Щоб підсилити європейський дух на конференції в декораціях Лівадійського палацу, Віктор Пінчук спеціально наймає команду французьких піарників з агентства Euro RSCG.

З року в рік у Ялті залишається незмінною ключова думка – Україна може стати членом ЄС, але готовність до такого вона повинна довести самостійно. Незмінним залишається і ядро учасників конференції. Тільки оптимізм поступово зменшується.

Нинішня дискусія, яка в деякі моменти скочувалася до сварки, тим не менше, сподобалася Пінчуку. На його думку, це мінімум на один квартал наблизило Україну до вступу в ЄС.

У італійському подвір’ї Лівадійського палацу Леонід Кучма зустрів старого друга. Ним був німецький канцлер Герхард Шредер, який вперше сплив в українському контексті після відставки з посади канцлера. Колишні керівники ділилися враженнями від життя на свободі.

- У мене після цього мозок став чистіше! – зізнався Кучма Шредеру.

Цього року Пінчук зіштовхнувся з проблемою – йому не вдалося затягнути в Ялту жодного з числа єврочиновників, які у повсякденному вимірі відповідають за розширення ЄС. Тому головною аудиторією стали європейські експерти.

За розповідями одного з членів правління YES, вони намагалися запросити чотирьох комісарів Єврокомісії, однак всі були зайняті. Останній, Оллі Рен, відмовився за кілька днів до Ялти.

У підсумку відсутність людей, які за посадою мають стримуватися, та наявність відставних і розкріпощених перших осіб перетворило конференцію YES на шоу.

Модератором першого дня, коли мали виступити зробили Крістен Оксент – французьку журналістку та за сумісництвом дружину міністра закордонних справ Франції. Клуб друзів Пінчука приріс ще однією впливовою учасницею.

За відсутності чинних топ-політиків подією четвертою ялтинської конференції стала відставні лідери, які, втім, не облишають надії повернутися у велику гру. Це – довгострокові інвестиції Пінчука.

Олександр Квасьневський заявив у Ялті, що повертається у польську політику. Білл Клінтон потрапить в унікальне становище в разі перемоги його дружини на виборах президента США. Пінчук встановив добрі стосунки з Клінтоном після того, як взяв підтримувати фонд американського екс-президента у боротьбі зі СНІДом.

Про що Клінтон сказав безпосередньо, звертаючись до Пінчука – "я вдячний Віктору і Олені, які профінансували мій фонд, бо кожен день затримки з грошима веде до значних втрат".

Поява Шредера стала несподіванкою з огляду на його проросійську позицію в газовому питанні. Приїздом екс-канцлера займався член правління YES Александр Рар, і серед умов його приїзду було надання приватного літака для перельоту.

Крім того, як розповів Квасьневський, він двічі телефонував Шредеру протягом помаранчевої революції, аби той вплинув на непримиренну позицію Путіна.

Ще одним несподіваним vip-гостем конференції стала Катерина Ющенко, яка прийшла з запізненням на годину та зайняла місце в першому ряді, розцілувавшись з Віктором Пінчуком.

І, нарешті, конференція цінна тим, що тут можна побачити картину, яку три роки тому було неможливо уявити – Кучму, який мовчки кілька годин сидить у залі і слухає виступаючих, після чого не бере слово для репліки. Він наче є – і його наче немає.

Для того, щоб надати оптимізму, ялтинську конференцію почали спеціально зробленим футуристичним випуском новин каналу ICTV. У титрах стоїть "2020 рік". По відео – Майдан, наповнений людьми. Головна тема сюжету – Україна святкує вступ до ЄС.

Повертаючись з 2020 року до нинішніх подій, автори сюжету згадують нинішні події навколо розпуск парламенту. "Політичну кризу розв’язано, і це відкрило шлях України до ЄС", - повідомляє ведучий з майбутнього, супроводжуючи це кадрами рукостискання Ющенка, Януковича і Плюща. Широка коаліція, яку символізує це тріо, збігається з баченням майбутнього України організатором конференції.

Хоча здається, що мета-2020 має далекі горизонти, але вже зараз багатьма вона сприймається як надто райдужна. І про це напряму заявив затятий ооптиміст Александр Квасьневський: якщо ви хочете встигнути через тринадцять років, то уже зараз треба працювати на євроінтеграцію, не розгинаючи спини.

Ідея змоделювати 2020 рік у випуску новин – не новинка. Кілька років тому вийшов спецвипуск газети Wall Street Journal, де британський історик Тімоті Гартон Еш прогнозував іншу точку вступу України до ЄС – 2026 рік разом з Молдовою.

Головним промовцем від української влади на конференції став міністр закордонних справ Арсеній Яценюк, який взявся заспокоювати в зв’язку з нинішньою кризою.

- Нічого серйозного не відбувається! Україна – це молода демократія, яка грається немов мала дитина.

У своїй самовпевненості Яценюк інколи трохи не переходив межу.

- Віктор, я вам нагадаю, що в цьому Лівадійському палаці Україна в 1945 році стала членом ООН. Я і ми зробимо все, щоб одного дня в цьому палаці обговорити вступ України до ЄС.

Після виступу Яценюка слово взяв німецький екс-канцлер Шредер,  і майже відразу конференція пішла в неправильне русло. Ялтинську трибуну він перетворив на майданчик агітації за своє бачення газових проблем між Росією та Європою:

- Енергетика стане валютою майбутнього. Росія була, є і буде надійним постачальником енергоносіїв. Хто може відповісти на попит енергоносіїв, який зросте? Або Саудівська Аравія, або Африка, або, звичайно, Росія, – почав Шредер.

Канцлер у відставці взявся роз’яснювати:

- Коли ми говоримо про залежність від енергоносіїв, маємо пам’ятати про стабільність поставок. Росія є стабільним постачальником, а тому Євросоюз має цінувати цей ринок. Для Європи такою альтернативою є Африка і Близький Схід, але ці регіони не є набагато надійнішими. У партнерстві з Росією Україна відіграє важливу роль як країна-транзитер.

Відвівши Україні таку місію, Шредер ще раз заявив, що "стосунки України та Росії мають бути найкращими".

Своїм виступом Шредер задав неправильний напрямок подальших виступів, і Україна стала тільки фоном, а не головним героєм конференції. Всі ж зосередилися на обговорювати Росію.

Суперечка між Квасьневським і послом Росії в Україні Чорномирдіним ще сильніше перефокусувала думки присутніх на стосунки Москви та Європи. Екс-президент Польщі обурився діями північних сусідів на пострадянській території.

- Політика Росії по відношенню до Центральної Європи – вона така... – Квасьневський взявся підбирати слова.

-         Неадекватна! – вигукнули з зали.

-         Її взагалі немає! Ви знаєте, коли останній раз президент Росії був у Польщі?

-         Так запрошуйте! – почав відбивати атаку Чорномирдін.

-         Ну, не треба вигадувати такі відговорки!

Ще раз вони зачепилися навколо теми російської мови. Квасьневський порадив відстоювати позиції Москви на землях колишніх сателітів не шантажуючи газом, а пропагуючи культурні цінності.  

- Зрозуміло, що наші країни – партнери, але не друзі в старому розумінні цього слова, – заявив Квасьневський. - Я запитаю вас як посла, дорогий друг, що ви зробили для вивчення російської мови в центральній Європі? Нічого!

Розуміючи, що висловився надто різко, Квасьневський спробував залагодити ситуацію:

- Я розумію, що тут присутні журналісти, тому вам потрібен театр, і я намагаюся його робити!

Коли слово взяв Чорномирдін, він був уже заведений:

- Я хочу сказати – прийде час, і ви всі будете говорити російською мовою!

По-своєму, як вміє, він взявся роз’яснювати питання газу:

- Ми ні з ким не сперечаємося, ми роз’яснюємо свою позицію! Не треба нам дорікати! Не треба на нас ображатися! І не треба нам злити!

Чорномирдін також вирішив по-своєму захистити Україну:

- Ви, європейці, дивні люди! Один приїжджає – каже, що готовий прийняти Україну хоч завтра. Інший приїжджає – каже, що років через двадцять. Ви там у себе розберіться! Скажіть, що треба зробити, і Україна обов’язково буде в Євросоюзі.

На фоні такого єврооптимізму Чорномирдіна Шредер виглядав набагато більш стриманим.

- Я не знаю, чи підтримує Німеччина вступ України – у нас на цю тему не було соцдосліджень. Але вам моя рекомендація – треба думати не про вступ, а про посилену угоду.

Польський екс-президент Квасьневський виявився єдиним, хто без дипломатичних проартикулював стурбованість Заходу внутрішніми проблемами в Україні.

- Я так часто приїздив до України, що зараз можу сказати – я в розпачі! Україна залишається у перманентній кризі, яка розпочалася ще протягом другого терміну президента Кучми. Ми, європейці, не можемо сприйняти концепцію постійної кризи!

На цій конференції Микола Рудьковський взяв на себе місію речника речника біло-блакитного табору. Коли перейшли до розділу відповіді на запитання, міністр транспорту, представившись соціалістом, закинув Квасьневському небажання Заходу бути посередником в українській кризі – хоча протягом помаранчевої революції вони брали на себе цю місію.

-         Три роки тому була дуже складна криза, нас запросили президент Кучма і Ющенко. Ту історію повторити неможливо. Сьогодні в Україні повторилася парламентська криза. І ви її маєте вирішити. Скільки нам можна брати участь у цьому? Вирішуйте свою кризу самі! – не витримав Квасьневський.

-         Ну що, Коля, ви зганьбилися зі своїм Морозом, а тепер кличете європейців, щоб вони за вами прибрали, - почав знущатися над Рудьковським екс-глава секретаріату Ющенка Олег Рибачук.

-         Я не хочу говорити в такому тоні, - відповів Рудьковський.

Внутрішній український конфлікт зник з контексту конференції разом з появою у залі рум'яного і довгоочікуваного гостя – Білла Клінтона. Його виступ показав різницю в світоглядах української та світової еліти.

Якщо головна тема в українській політиці – це широка коаліція, то Клінтон говорив, зрозуміло, не про це – і навіть не про стосунки з Росією – а про бідність, зброю масового враження та епідемії в світі, які є "справжніми ворогами".

Активно жестикулюючи, Клінтон ледь не скинув стакан з трибуни, роз’яснюючи присутнім про проблеми сучасного світу. Якби його слухачами виявилися не міжнародні експерти, а українські депутати, сумнівно, що вони б зрозуміли хоча б частину.

Клінтон у двох словах торкнувся України.

-         Важливо, що після конфлікту президент і прем’єр досягли згоди, і в Україні відбудуться нові вибори, вільні, демократичні.

Право першим поставити питання Клінтону отримав Віталій Кличко.

– Вам не здається, що Україна є лише заручником стосунків Росії та США?

-         У перший рік свого президентства я звів разом всіх економістів, міністра торгівлі та держдепартамент. І я попросив їх список десяти нових демократій, які не домінували у часи холодної війни, але є важливими до США.

За словами Клінтона, в цей список потрапили Мексика, Бразилія, Індія, Китай, Корея, а від Європи – Україна, Польща і Туреччина.

- Було би нерозумно робити Україну об’єктом боротьби Росії та США. Хоча навряд Росія стане менш авторитарною, але треба шукати шляхи співпраці. Якби я був на посаді, я б робив усе, щоб домовитися.

Після конференції українські гості пішли на штурм сцени, щоб особисто переговорити з американським гостем. Пінчук представив Клінтону Арсенія Яценюка: "Це – наш наймолодший міністр!" Кучма, який не говорить англійською, мовчки обійнявся з колишнім колегою-президентом. А Рудьковський... Рудьковський наздогнав Клінтона, щоб розповісти, що українці не хочуть вступати до НАТО. Пізніше на прийомі міністр-соціаліст попросився сфотографуватися з екс-президентом США. Схоже, він збирав докази, що партійне завдання ним виконане.

Читайте нас також у Telegram. Підписуйтесь на наші канали "УП. Кляті питання" та "УП. Off the record"



powered by lun.ua