71% українців вважають, що рівень корупції зріс після початку повномасштабної війни – КМІС

Переважна більшість українців – 71% – вважають, що за час повномасштабного вторгнення рівень корупції в країні зріс.

Джерело: результати опитування, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології

Деталі: У вересні 2025 року переважна більшість громадян (71%) заявили, що за час повномасштабного вторгнення рівень корупції в Україні зріс. Ще 20% вважають, що ситуація не змінилася, і лише 5% говорять про її покращення.

У всіх регіонах більшість респондентів відзначили зростання рівня корупції. Серед тих, хто довіряє президентові Володимиру Зеленському, також переважає переконання, що проблема посилилася під час війни.

За словами виконавчого директора КМІС Антона Грушецького, корупція залишається однією з найсерйозніших проблем у суспільній свідомості. Він пояснив, що сприйняття масштабу корупції часто формується не через особистий досвід, а здебільшого завдяки медіа й соціальним мережам.

Дослівно: "Складається парадоксальна ситуація, коли посилення боротьби з корупцією (і поява численної інформації в медіа) може сприйматися як збільшення корупції. Тому питання, чи корупція об'єктивно збільшується, треба досліджувати за допомогою спеціальних досліджень".

Деталі: Грушецький зазначив, що за довгостроковими дослідженнями КМІС реальний рівень корупції в Україні поступово зменшується, однак громадська думка часто не збігається з об'єктивними показниками. На його думку, віра у всепроникну корупцію може мати негативні наслідки як для влади, так і для суспільства загалом.

Дослівно: "Така віра людей у повсюдну корупцію може мати цілком реалістичні наслідки, які можуть бути негативними не лише для влади, але і для суспільства в цілому. Тому не можна ігнорувати (навіть якщо виявиться, що об'єктивно це не так), що так багато українців вважають, що за час вторгнення рівень корупції зріс".

Довідково: Опитування КМІС "Омнібус", до якого на замовлення ГО центр стратегічних комунікацій "Форум" були додані запитання щодо сприйняття того, наскільки Україна була готовою до вторгнення, було проведено 19-28 вересня методом телефонних інтерв'ю на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів у всіх підконтрольних уряду регіонах.

Всього було опитано 1029 респондентів у віці 18 років і старше громадянами України. До вибірки не включалися жителі територій, які тимчасово не контролюються владою України (водночас частина респондентів – це ВПО, які переїхали з окупованих територій), а також опитування не проводилося з громадянами, які виїхали за кордон після 24 лютого 2022 року.

Формально за звичайних обставин статистична похибка такої вибірки (з імовірністю 0,95 і з врахуванням дизайн-ефекту 1,3) не перевищувала 4,1% для показників, близьких до 50%, 3,5% для показників, близьких до 25%, 2,5% - для показників, близьких до 10%, 1,8% - для показників, близьких до 5%.

За умов війни крім зазначеної формальної похибки додається певне систематичне відхилення. Фактори, що можуть впливати на якість результатів в умовах "воєнного часу", наводилися раніше КМІС.

Що передувало:

• 1 жовтня керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) Олександр Клименко на міжнародній конференції "Рух крізь опір. Як працює антикорупційна система" повідомив, що кримінальні справи про корупцію топ-посадовців роками перебувають на розгляді в судах, чимало з них судді закривають через закінчення термінів давності.
• Верховна Рада 22 липня проголосувала за закон №12414, згідно з яким НАБУ та САП мали стати залежними від рішень генерального прокурора.
• За даними Руху "Чесно", ухвалення документа підтримали 24 народні депутати, які мають підозри у кримінальних злочинах. Більшість із них підозрюють у хабарництві, брехні в декларації, незаконному збагаченні чи зловживанні впливом.