"Одна підозра за іншою". Чому президент був змушений поміняти концепцію 5–6 своїх менеджерів на "команду України"
Після того, як у листопаді минулого року НАБУ і САП сенсаційними слідчими діями посунули "непорушного" Андрія Єрмака із зеленого крісла по праву президентську руку, в публічному дискурсі багато чого змінилося.
В політичному та навколополітичному середовищах неодноразово лунали численні закиди на адресу антикорупційних органів. З одного боку, поціновувачі боротьби за владу нарікають на можливі домовленості між президентом і НАБУ та САП. Домовленості, в результаті яких Єрмак, мовляв, і досі без підозри.
З іншого – владна команда кулуарно не цурається звинувачувати НАБУ і САП у політичній боротьбі, натякаючи, що у гучних справах, зокрема, в операції "Мідас" єдиними потерпілими можуть виявитись лише нинішні підозрювані.
Хоча ще в липні 2025 року від остаточного згортання демократії країну відділяли лише два кроки: знищення двох останніх незалежних правоохоронних органів і знищення незалежних медіа. І те, що влада пішла на це, означає просту річ: незалежні НАБУ і САП були для неї небезпечнішими, ніж міжнародний скандал, суспільне обурення і прямі звинувачення в демонтажі антикорупційної системи.
Зрештою завдяки підтримці суспільства та першим за час повномасштабного вторгнення масовим протестам незалежність антикорупціонерам було повернуто. А про ризики, які змусили владу до відчайдушних кроків, суспільство дізнається через три місяці разом зі стартом операції "Мідас", коли дії бюро та спеціалізованої прокуратури зачепили найближче коло першої особи і дійшли аж до Андрія Єрмака.
Далі операція пішла з публічної площини. І саме в цій затяжній паузі в "Мідасі" двоє людей, яких завбачливо прибрали з посад, раптом отримали підозри в корупції: багаторічний голова ДПСУ Сергій Дейнеко, що очолював відомство з 2019 по 2026 рік, та давній менеджер президента з енергетичних і економічних питань Ростислав Шурма.
Перший, за інформацією джерел УП у правоохоронних органах, збирається вирушити на фронт, а другого разом із братом днями було оголошено в розшук. За інформацією джерел "Української правди" в правоохоронних органах, Шурма бував в офісах фігурантів справи "Мідас". Хоча станом на зараз питання правоохоронців до Шурми лежать в іншій площині.
Поточна пауза у викриттях операції "Мідас" створила настільки масштабний простір для інсинуацій, що і сам Володимир Зеленський кілька днів тому заперечив відставку Єрмака через розслідування корупції, аргументувавши цей крок "своїми" причинами. А довкола високих кабінетів все частіше лунало: якщо "Мідас" – це підслідність НАБУ, тоді кого із топпосадовців вони викрили та "запідозрили"?
Відверто кажучи, до 14 лютого цього року пересічні громадяни без світла і почасти без опалення взагалі почали забувати про нашумілу восени операцію НАБУ. Одразу після Нового року президент провів масштабні ротації в команді, почав публічно зустрічатись із тими, кого ще вчора вони з Єрмаком вважали чужинцями. І що найцікавіше — вимушено провів зміни навіть у своєму лексиконі, де замість "моїх менеджерів" і "моєї команди" неочікувано вигулькнула "команда України".
Полювання на корупціонерів з команди президента повільно, але впевнено відходило на другий план. Після обшуків у самого Єрмака підозри Дейнеці та Шурмі майже не привернули увагу суспільства. Аж раптом ще один багаторічний менеджер влади, колишній міністр енергетики та юстиції Герман Галущенко в день закоханих сів на потяг до Варшави, чим і розпочав наступну серію викриттів антикорупційними органами. Вже вранці наступного дня, 15 лютого, НАБУ і САП затримали ексміністра і доставили до Києва, де вручили підозру.
Тож, чи вийшов президент із серії найгучніших корупційних скандалів за час свого правління, чи ще навіть не заходив? "Українська правда" нещодавно з'ясувала, де перебувають найближчі друзі президента, які вже "постраждали" від дій антикорупційних органів – Тимур Міндіч та Андрій Єрмак.
Цього разу ми спробували розібратись, які шанси на перемогу над антикорупціонерами багаторічних менеджерів і друзів першої особи. Тим паче, що кілька тижнів тому почалась нова хвиля атак на НАБУ і САП. Атак, які дуже нагадують літній сценарій, і саме тому навряд чи є випадковими.
Потяг до підозри
Відсутність підозри міністру енергетики Герману Галущенку бентежила український політикум від того самого моменту, коли у листопаді минулого року НАБУ і САП опублікували так звані плівки Міндіча за його участю.
"В чому полягає суть звинувачень? Хтось із кимось зустрічався? Щось говорив? Де гроші?Де крадені мільйони? Де підозра Галущенку?" – не раз чув автор цього тексту в розмовах з тими чи іншими представниками влади протягом останніх місяців.
"Потрібно розуміти, що ані НАБУ, ані САП не їздять на жовтий, тому якщо підозри нема – значить, підстав ще недостатньо і треба чекати", – коментували затишшя симпатики антикорвертикалі.
"Якби ми надіслали запит в будь-яку країну стосовно фігуранта до того, як вийшли публічно, тримача рахунків могли б одразу поінформувати, і все", – не під запис пояснює логіку один із впливових антикорупціонерів. Саме тому всі рухи по міжнародній співпраці в рамках операції "Мідас" було розпочато після того, як офіційне слідство на початку листопада перейшло у гласну стадію.
За інформацією джерел "Української правди" в правоохоронних органах, колишній міністр енергетики Герман Галущенко, маючи чотирьох неповнолітніх дітей, міг виїхати за кордон майже одразу, коли зрозумів що не фігурує у справі в якості підозрюваного. Потрібно було вирішити деякі нюанси – як-от довідки про відсутність заборгованості по сплаті аліментів.
Наприкінці минулого року редакція програми "СХЕМИ" опублікувала інформацію про дороговартісне навчання сина Галущенка в Швейцарії. Цей факт вельми однозначно натякав на те, що "Сігізмунд" (за версією слідства – закодоване прізвисько Галущенка під час обговорень фігурантів – УП) не тримає кошти в Україні.
16 лютого НАБУ і САП публічно підтвердили цю гіпотезу. Галущенко отримав підозру у відмиванні коштів, а українське суспільство отримало інформацію про те, як міністр енергетики "інвестував" мільйони в офшори на екзотичних і, що важливо в поточних умовах, теплих островах.
Джерела УП у правоохоронних органах розповідають, що те, як фігуранти майстерно виводили з країни та ховали гроші за кордоном, може слугувати посібником для нечистих на руку топпосадовців.
Поведінка ж самого Галущенка під час судових засідань з обрання запобіжного заходу нагадує те, як поводився інший високопосадовий фігурант, колишній віцепрем'єр Олексій Чернишов. Поміж жартів постійно лунають спроби спростувати будь-які звинувачення. А факти, які слідство наводить у суді, або ігноруються, або, як у випадку з оплатою 200 тисяч доларів за навчання сина у Швейцарії, коментуються таким чином, щоб не можна було в позапроцесуальний спосіб швидко перевірити або спростувати інформацію.
Співрозмовники "Української правди" в політичних та бізнесових колах переконують, що, попри публічну браваду фігурантів, той факт, що антикорупційні органи змогли дотягнутись до понад ста мільйонів доларів, неабияк дестабілізував злочинну групу.
По-перше, чи є там гроші інших впливових осіб у владі, які ще досі залишаються без підозр?
По-друге, справа "Мідас" від понеділка – це вже не лише записи і слова, а записи, які можуть мати причинно-наслідкові зв'язки з відмитими коштами.
За словами джерел "Української правди" в антикорупційних органах, чи не єдину перепону до розкриття всіх "гаманців" злочинної групи продовжує становити державна служба фінансового моніторингу. Вона має багато механізмів, як відстежувати гроші за кордоном, але і досі не має бажання допомагати слідству розкривати рух коштів.
І, по-третє, якщо ці кошти було знайдено слідством, то вони будуть щонайменше арештовані або взагалі конфісковані.
Тому, якщо той же Галущенко планує і надалі фінансувати проживання і навчання своєї великої родини в одній із найдорожчих країн Європи, якою є Швейцарія, то вже найближчим часом йому справді може знадобитись допомога кумів і знайомих. Або ж доведеться повертати родину за місцем утримання в СІЗО самого Галущенка – тобто в Україну.
До того ж Галущенку потрібно десь шукати легальні 200 мільйонів гривень для внесення застави, щоб і надалі спостерігати із СІЗО за тим, як НАБУ і САП продовжують операцію "Мідас".
"Джентльмен без удачі"
На думку численних опитаних УП джерел у політичних кулуарах, той факт, що Андрій Єрмак, очевидно, фігурує в операції "Мідас", але і досі попри обшуки не отримав підозру, становить загрозу для офіційного розслідування антикорупціонерів. Мовляв, ті, хто могли хоча б теоретично дати якісь свідчення, ніколи не підуть в НАБУ, допоки розумітимуть, що колишній голова президентського Офісу продовжує мати вплив. Більше того, як переконують ті самі співрозмовники, всі дотепер мають брати слухавку від "АБ", виконувати доручення і їхати на зустрічі за першим викликом.
Інший ризик полягає в тому, що Єрмак може підготуватись до підозри. Адже маючи вплив і багато часу, він краще, ніж будь-яке слідство, розуміє, яку саме участь міг брати у діяльності злочинної групи.
Нещодавно "Українська правда" вже розповідала про те, як Єрмак на відстані може вести перемовини з Тимуром Міндічем. Співрозмовники "Української правди" в силовому блоці наголошують, що якщо операція "Мідас" закінчиться погано для політичного майбутнього керівників держави, то і Міндіч, і Чернишов муситимуть взяти всю провину на себе. Або ж підуть на угоду зі слідством, надавши викривальні покази на інших членів групи.
Окремо і з Мінідчем, і з Чернишовим, за інформацією співрозмовників у політичних колах, комунікує і наступник Єрмака на посаді голови президентського офісу Кирило Буданов.
Сам Єрмак, за словами людей з оточення колишнього віцепрезидента, витрачає багато часу на пошук шляхів для публічної активності задля формування позитивного іміджу. Зовсім невипадковою виглядає поява новоспеченого юриста як можливого захисника українського скелетоніста Владислава Гераскевича після дискваліфікації на Оліймпійських іграх.
Як ми вже наголошували в попередніх публікаціях, підозра Єрмаку може стосуватись незаконного збагачення. В цьому контексті джерела УП порадили звернути увагу на декларацію можливого фігуранта НАБУ. Або, якщо бути точними, на перевірку цієї декларації, яку торік проводило НАЗК.
Так, як стверджують ті самі співрозмовники, Національне агентство з питань запобігання корупції має публікувати відомості стосовно того, чиї декларації перевіряє, але не публікувало інформацію про здійснення повної перевірки декларації Єрмака за 2022 рік.
З офіційним повідомленням НАЗК вийшло лише після закінчення перевірки, не встановивши жодних порушень або ознак порушення. Тож, якщо Єрмак зрештою отримає таки підозру, про яку так багато говорять, це може стати ще одним свідченням незадовільної роботи агентства і надзвичайного впливу Єрмака.
Одна атака за іншою
"Доказ за доказом", – саме так не під запис коментує роботу НАБУ і САП у межах операції "Мідас" впливовий співрозмовник в антикорупційних органах.
На минулому тижні під час публічного звіту про роботу директор НАБУ Семен Кривонос повідомив, що спроби тиску на органи не припиняються. Як приклад він навів нещодавній випадок, коли у керівниці групи детективів, які працюють над розкриттям злочинів в оборонній сфері, був знайдений підслуховуючий пристрій у квартирі. Самі обставини антикорупціонери не розкривають, але навряд така операція могла бути зроблена без допомоги спеціальних служб.
Також, за твердженням джерел в одному з силових відомств, нещодавно вночі над територією Спеціалізованої антикорупційної прокуратури було помічено дрон. На місце викликали поліцію. Наразі встановлюється приналежність БПЛА.
Всі ці події відбуваються паралельно з новою хвилею негативу в телеграм-каналах. Подібна кампанія вже спостерігалась влітку 2025-го року перед спробою забрати незалежність в антикорорганів.
Тоді і зараз НАБУ і САП закидають корупцію та неефективність. Лише за період 12–26 січня 2026 року в соцмережах зафіксовано 238 публікацій із негативною тональністю. Переважна більшість негативних згадок походила з анонімних або напіванонімних ресурсів, що може свідчити про керований інформаційний вплив.
В антикорупційних органах переконують, що спроби будь-якого впливу не сповільнять роботу. Тим паче, що, наприклад, операція "Мідас" перейшла в інші юрисдикції, які готові співпрацювати і вже працюють з українським слідством.
Тому сьогодні, як і в липні минулого року, залишається відкритим ключове питання: що буде швидше – НАБУ і САП дійдуть за всіма корупційними грошима, вкраденими в Україні, чи фігуранти НАБУ і САП, які і досі мають вплив, дійдуть за НАБУ і САП?
Під час одного із засідань з обрання запобіжного заходу колишньому міністру енергетики Герману Галущенку прокурор озвучив один важливий факт, який свідчить про скоординовані дії фігурантів з переслідування антикорупційної вертикалі.
Оприлюднене під час суду листування свідчить, що Галущенко погоджував умови утримання для детектива НАБУ Руслана Магамедрасулова в Лук'янівському СІЗО. Магамедрасулова було арештовано за день до голосування у Верховній Раді скандальних правок, які ліквідовували незалежність НАБУ і САП.
Відповідно до матеріалів справи, 21 липня 2025 року заступник міністра юстиції Пікалов звернувся до на той час міністра юстиції Галущенка з тим, що СБУ просить підготувати для детектива НАБУ "безкоштовну камеру з неприємними сусідами".
Пікалов надіслав Галущенку фото камери. Галущенко відповів на повідомлення: "+".
Саме цей детектив брав активну участь в операції "Мідас", яка стосувалась розкрадань в енергетиці. Тобто колишній міністр енергетики погоджував погані умови утримання для детектива, який розслідував можливі незаконні дії міністра енергетики.
Шлагбаум–95
Невдача, яка спіткала Германа Галущенка на шляху до втечі за кордон (хоча сам фігурант під час судових засідань переконує, що не планував тікати), за словами співрозмовників УП в бізнесових колах, налякала багатьох потенційних фігурантів НАБУ..
Наприклад, читачі "Української правди" надіслали фото з колишнім першим помічником президента та співвласником студії Квартал–95 (разом із Тимуром Міндічем – УП) Сергієм Шефіром в аеропорту Варшави. Фото зроблене наступного дня після оголошення підозри Галущенку.
Далі читачі УП зустріли чоловіка, схожого на Шефіра, вже на рейсі "Варшава – Женева".
І знову співпадіння. Адже саме у Швейцарії облаштувалась родина Германа Галущенка, до якої, за його словами, він і прямував, коли його зняли з потяга.
З матеріалів слідства, вже оприлюднених НАБУ і САП, оформлювати ланцюжок офшорів для відмивання коштів Герман Галущенко почав ще до повномасштабного вторгнення – на початку 2021-го року. В той час, як зазначають співрозмовники в політичних та бізнесових колах, енергетику міг курувати саме Сергій Шефір. У коментарі "Українській правді" Шефір підтвердив, що виїхав за кордон: "Так я виїхав по своїм справам, і це ніяк не пов'язано з розслідуванням НАБУ, і вже в ці вихідні буду в Києві".
Але найдивовижніше співпадіння, на яке звертають увагу джерела УП в бізнесових і правоохоронних колах, це номер наказу, завдяки якому стала можливою схема розкрадань в енергетиці під назвою "Шлагбаум". Наказ 95.
Наказ № 95 від 02.08.2024 "Про включення Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" до переліку підприємств, які є боржниками у виконавчих провадженнях, вчинення виконавчих дій за якими зупиняється у період воєнного стану".
За версією слідства, саме цей наказ і дозволив групі посадовців, до складу якої входив міністр енергетики Герман Галущенко, організатору схеми та співвласнику студії "Квартал–95" Тимуру Міндічу, й іншим учасникам групи отримати надзвичайні повноваження:
"Основним напрямком діяльності злочинної організації було систематичне отримання неправомірної вигоди від контрагентів "Енергоатому" у розмірі від 10% до 15% від вартості контрактів.
Зокрема контрагентам "Енергоатому" нав'язувались умови сплати відкату за уникнення блокування платежів за надані послуги / поставлену продукцію або позбавлення статусу постачальника. Ця практика отримала назву “Шлагбаум”".
Михайло Ткач