Не поспішайте його хоронити. Що відбувається з Національною асоціацією адвокатів і чого від неї хоче Єрмак
На початку березня в Національній Асоціації адвокатів України (НААУ) окремим розпорядженням її голови Лідії Ізовітової створили окремий комітет та посаду для колишнього голови Офісу президента Андрія Єрмака. Він очолив комітет з питань захисту постраждалих осіб від збройної агресії проти України. Тепер ексначальник канцелярії Банкової буде шукати можливості допомоги колишнім полоненим, ВПО та тим, кому російські атаки зруйнували житло.
Призначення Андрія Борисовича є гарним приводом поговорити про те, що таке Національна Асоціація адвокатів у 2026 році, яким буде вплив Єрмака та що він хоче отримати.
НААУ – це ключова організація української адвокатури, яка прямо внесена в закон про адвокатуру. Кожна людина, яка отримала посвідчення адвоката, автоматично стає членом асоціації.
14 років поспіль її очолює Лідія Ізовітова. Голова НААУ автоматично є головою Ради адвокатів України, яка видає та анулює адвокатські посвідчення. Останні вибори в НААУ відбулись у 2017 році. Тоді Лідія Ізовітова була обрана на другий строк.
В законі про адвокатуру вказано, що голова НААУ обирається на 5 років не більше двох строків поспіль. У 2022 році в Ізовітової закінчувався строк повноважень, мали провести нові вибори та обрати нового голову. Але після введення воєнного стану Ізовітова не скликає з'їзд адвокатів, обґрунтовуючи це безпековими причинами.
УП поспілкувалась з понад 10-ма адвокатами та правниками. Вони жаліються, що за будь-яку критику Ізовітової їх можуть позбавити посвідчення.
У 2016 році Верховна Рада внесла зміни в Конституцію, впровадивши адвокатську монополію. До цього в суді інтереси сторін могли представляти юристи без адвокатських ліцензій, тепер – лише адвокати. Ануляція посвідчення для захисника означає втрату можливості займатись професійною діяльністю.
Це створює унікальний ландшафт для впливу Ізовітової, від якої багато років залежить професійна доля тих, хто захищає людей у судах.
Зараз в Україні працюють понад 70 тисяч адвокатів, з 2016 року їхня кількість зросла вдвічі.
"Королевою української адвокатури" Лідія Ізовітова стала завдяки багаторічній протекції Віктора Медведчука.
"Для керівництва адвокатури Медведчук мав особливий статус. Він був "адвокатом номер один", оскільки володів свідоцтвом під першим номером, яке він отримав у 1994 році", – розповідає адвокат Ілля Костін.
Тепер на горизонті з'явився новий гравець – Андрій Єрмак. Після звільнення з Офісу президента він шукає нові можливості для самореалізації. Співрозмовники УП в спільноті правників розповідають, що Андрій Борисович активно взявся до роботи. За їхніми словами, він може впливати на формування складу робочої групи з розробки нового закону про адвокатуру та, за чутками, про які згадує член Ради адвокатів України Сергій Осика, прагне потрапити до Вищої ради правосуддя.
УП писала на електронну адресу НААУ та намагалась особисто зв'язатись із Єрмаком та Ізовітовою, щоб взяти коментарі для матеріалу, але ніхто з них так і не вийшов на зв'язок.
Про те, чим українська адвокатура стала в 2026 році та що від неї прагне отримати Єрмак – читайте в "Українській правді".
Як це було до 2012 року
Для розуміння контексту важливо розповісти, як все починалось та яким чином адвокатська спільнота опинилась у нинішньому становищі. Про те, чим займається Єрмак в Асоціації, ми розкажемо насамкінець.
До 2012 року, моменту приходу Ізовітової на посаду, адвокатське самоврядування мало інший характер. Адвокатські посвідчення видавали Кваліфікаційно-дисциплінарні комісії адвокатури (КДКА), які функціонували як квазідержавні формування, тісно пов'язані з органами виконавчої влади. В кожному регіоні була своя КДКА, утворена рішенням місцевої ради.
До складу комісії обов'язково входили представники місцевих рад та регіональних представництв Міністерства юстиції, що робило їх залежними від органів місцевого самоврядування.
На державному рівні існувала Вища кваліфікаційна комісія адвокатури (ВККА). Там адвокати могли оскаржити рішення КДКА, наприклад, у разі анулювання адвокатського свідоцтва.
ВККА діяла при Кабміні. Інстанція, яка вирішувала долю адвокатів, організаційно перебувала "під крилом" найвищого органу виконавчої влади. Кабмін також затверджував Положення про ВККА.
Рада Європи вимагала від України надати адвокатам справжнє самоврядування. Тому в новому законі про адвокатуру 2012 року з'явилась Національна асоціація адвокатів України та Рада адвокатів України. Кожен адвокат автоматично ставав членом НААУ, а посвідчення тепер видають регіональні представництва Ради адвокатів.
Тоді новий закон про адвокатуру голосувався в пакеті з новим Кримінально-Процесуальним Кодексом, який проштовхував через парламент заступник голови адміністрації президента Януковича Андрій Портнов.
Адвокатка та колишня очільниця Ради адвокатів Києва Інна Рафальська каже, що Портнов "не доробив" закон про адвокатуру, бо йому було не до того. Через це в ньому з'явилась монополія НААУ.
"Про створення НААУ ми дізналися лише постфактум – 5 серпня 2012 року, коли закон вже ухвалили. Текст самого закону не був якимось особливим, але зіграла роль його "внутрішня подача". Пізніше керівництво організації використало мантру про "незалежну адвокатуру" та "самоврядування", щоб виправдати будь-які свої рішення та переконати суди й державні органи не втручатися в їхні дії", – пояснює Рафальська.
Вона каже, що міжнародні партнери також були шоковані тим, що НААУ більше схожа на міністерство, а не сервісну, профспілкову організацію, оскільки раніше Венеційська комісія розглядала зовсім інший текст закону.
"Коли європейці побачили, як прийнятий закон імплементується та тлумачиться на практиці в 2013 році (зі зміщенням неугодних осіб у регіонах), вони "почали кричати ґвалт", зрозумівши, що такого результату не планувалося", – додає Рафальська.
Першість у новій організації взяли представники "Спілки адвокатів України", яку на той момент очолювала Лідія Ізовітова, ставлениця Медведчука. До неї він сам був головою спілки. Про їхній взаємозв'язок ми розкажемо далі. 17 листопада 2012 року Ізовітова виграла вибори й очолює НААУ до сьогодні.
Такий вплив Ізовітової в новоствореній організації можна спробувати пояснити ще одним фактом. У 2010–2014 роках вона була членкинею Вищої ради юстиції. Адвокаційний менеджер Фундації DEJURE Ярослав Кузишин розповідає УП, що там вона допомагала Ківалову та Портнову вибудовувати їхню систему впливу в судах, тобто фактично була їхньою креатурою.
Номер один в адвокатурі
Однак не Портнов і Ківалов були головними патронами кар'єри Лідії Ізовітової. Адвокат Ілля Костін розповідає, що фактично її створив Віктор Медведчук.
З 2001 року Ізовітова працювала заступницею Медведчука в "Спілці адвокатів", а в інтернеті можна знайти їхні спільні фото в нульових роках.
Три роки тому Ілля Костін разом зі своїм колегою Романом Титикалом поставив амбітну мету: позбавити Медведчука адвокатського свідоцтва, але наштовхнувся на опір Лідії Ізовітової та її команди.
"Ми подали скаргу щодо Медведчука, однак у НААУ відмовилися розглядати її безкоштовно і вимагали за це оплату, що є незаконним. Спочатку вона мала розглядатися в Кваліфікаційно-дисциплінарній комісії (КДКА) міста Києва, але керівництво адвокатури просто розігнало цю комісію, оскільки там не було лояльних до Ізовітової людей", – пояснює Костін.
Адвокат розповідає, що після цього справу передали до КДКА Київської області, де на членів комісії чинився настільки сильний тиск, що вони боялися ухвалювати рішення. В підсумку скаргу вдалось задовольнити з перевагою лише в один голос.
Так 24 травня 2023 року Віктора Медведчука позбавили адвокатського посвідчення.
Кузишин описує стиль керування асоціацією як відвертий "медведчуківський", що міг з'явитися через багаторічну наближеність Ізовітової до колишнього голови адміністрації президента Кучми та віцеспікера парламенту.
"По-перше, це може бути захист зрадників. Сотні адвокатів на окупованих територіях, які перейшли на бік ворога, стали суддями чи очолили окупаційні палати адвокатів, досі не притягнуті до відповідальності та зберігають чинні свідоцтва українських адвокатів", – пояснює Кузишин.
У березні 2023 року активісти Руху "Чесно" написали для "Української правди" матеріал "Кремлівський спрут: як Медведчук вибудував свою мережу "адвокатури", де звернули увагу на адвокатів Іскандера Кількєєва, Олену Шишкіну та Олену Радомську, які працювали в структурах окупаційної влади. Станом на 2026 рік всі залишаються чинними українськими адвокатами.
Ще одним прикладом "медведчуківського стилю" Кузишин називає переслідування незгодних. За його словами, тих адвокатів, які відкрито вимагають покарання для колег-зрадників або критикують саму Ізовітову, керівництво асоціації починає утискати.
"Цей тиск здійснюється через відкриття дисциплінарних проваджень, мета яких – позбавити незалежних адвокатів свідоцтва і, відповідно, можливості працювати та заробляти", – додає він.
Переслідування незгодних
Утиски адвокатів почались одразу після створення національної асоціації, розповідає "Українській правді" Інна Рафальська. За її словами, адвокати опинилися в неймовірній залежності від керівництва НААУ. Приміром, їх позбавляють права на роботу, якщо вони недоплатили внески навіть на кілька копійок.
"Механізм позбавлення свідоцтва активно використовується для розправи з незгодними. Була відома справа Тетяни Тиханської, яку позбавили свідоцтва через 30 гривень недоплаченого внеску (ще за 2013–2014 роки), щоб усунути її з посади голови регіональної КДКА. Їй знадобилося майже чотири роки судів, щоб поновити свої права та посаду", – розповідає Рафальська.
За її словами, наразі українські суди завалені справами щодо протиправного притягнення адвокатів до дисциплінарної відповідальності, самих адвокатів можуть позбавити посвідчення лише тому, що вони не подобаються керівництву Асоціації.
"Дисциплінарні провадження використовуються як інструмент покарання адвокатів, які ставлять питання щодо поточної ситуації", – підтверджує "Українській правді" директорка ГО "Адвокат майбутнього" Дар'я Писаренко.
Вона розповідає, що органи адвокатського самоврядування цілеспрямовано пишуть скарги на тих, хто підіймає галас, критикує, вимагає змін або ставить незручні запитання про фінансові звіти та відсутність виборів.
12-та стаття Правил адвокатської етики прямо забороняє адвокатам критикувати рішення та дії адвокатського самоврядування. В адвокатській спільноті кажуть, що Ізовітова могла мати опосередкований вплив на редакцію правил, але точних даних ніхто не каже.
"Будь-яка критика трактується як "підрив авторитету адвокатури". Через загрозу дисциплінарної відповідальності більшість адвокатів бояться публічно висловлювати незгоду та обговорюють проблеми лише непублічно", – додає Писаренко.
В тіньовому звіті, який підготували в 2023 році правозахисні організації, є кілька описаних кейсів тиску на адвокатів.
У 2015 році КДКА Київської області позбавила права на заняття адвокатською діяльністю директора Координаційного центру з надання правничої допомоги Міністерства юстиції України Андрія Вишневського. Це сталося після його виступу у Верховному суді, де він висловився за реформування адвокатури та вказав на корупцію в ній.
Валерію Коломієць позбавили посвідчення, коли вона працювала заступницею міністра юстиції. Важливо зазначити, що на час роботи на державній службі правники призупиняють свою адвокатську діяльність.
Офіційною причиною для позбавлення ліцензії було порушення адвокатської етики, але Коломієць вважає, що річ в іншому. На своїй посаді вона займалась системою безоплатної правової допомоги. Це приблизно 800 мільйонів гривень на рік з бюджету, які держава через конкурс віддає приватним адвокатським компаніям. Коломієць стверджує, що НААУ хоче сама отримувати й адмініструвати ці кошти.
Після того, як керівництво НААУ написало на Коломієць скарги до Європейської комісії та Кабінету міністрів про дискредитацію адвокатури, вона не витримала і надіслала SMS заступнику голови НААУ Валентину Гвоздію.
"У цьому повідомленні я різко звинуватила їх у тому, що своїми безглуздими скаргами вони підривають переговорний процес України про вступ до ЄС", – розповідає Коломієць УП
Вона каже, що керівництво НААУ роздрукувало це приватне повідомлення, винесло його на засідання Ради адвокатів і подало заяву до дисциплінарних органів з вимогою позбавити її права на професію. В 2023 році у Коломієць забрали адвокатське свідоцтво, хоч на той момент воно було призупинене, а юристка виконувала роль державної службовиці.
Єрмак у НААУ
Після короткої розповіді про стан української адвокатури, розберемось, що від неї хоче Андрій Єрмак.
В адвокатській спільноті не всі бажають публічно говорити про призначення Єрмака. Один із співрозмовників УП, який є членом Ради адвокатів України, розповідає, що порадити Андрія Борисовича Ізовітовій міг Ігор Фомін.
Фомін – адвокат Андрія Єрмака. Саме він зустрічався в лютому в Ізраїлі з адвокатом Тимура Міндіча Борисом Лемпером. Фомін також увійшов до складу комітету, який створили під Єрмака.
"Фомін має дуже гарні зв'язки з Ізовітовою, яка постійно запрошує його на свої заходи", – розповідає співрозмовник УП.
Інші правники зазначають, що НААУ є головним бенефіціаром такого союзу на даному етапі, адже отримує неймовірний комунікаційний ресурс.
"Величезна кількість контактів Єрмака з актуальними посадовцями на рівні України та Європи є вкрай потужним інструментом для асоціації", – каже один із адвокатів не під запис.
Зараз Андрій Борисович активно занурився в діяльність адвокатури.
12 січня була створена робоча група з напрацювання нового закону про адвокатуру. Кабмін створив її за поданням міністерства юстиції. Склад був збалансований, мав представників Мін'юсту, НААУ, ОП, науковців, громадських організацій, міжнародних партнерів.
Писаренко зазначає, що Єврокомісія закликає Україну терміново розпочати комплексну реформу адвокатури, зокрема забезпечити прозоре формування органів НААУ. Рекомендації ЄС також стосуються допуску до професії, дисциплінарних процедур та підвищення кваліфікації. На цій підставі уряд вніс реформу адвокатури до Дорожньої карти з верховенства права.
Вже на засіданні робочої групи 19 березня Мін'юст оголосив, що буде розширювати її склад коштом 10 представників НААУ та 10 депутатів.
Співрозмовники УП кажуть, що Андрій Борисович намагається впливати на склад робочої групи з написання нового закону про адвокатуру.
"Як тільки Єрмак став головою комітету, почались скарги від НААУ на Кабмін щодо того, що членами робочої групи мають бути на 1/3 представники НААУ. І Ізовітова має бути співголовою групи", – каже один із київських правників, дотичний до розробки нового закону.
Він зазначає: якщо раніше Мін'юст дотримувався позиції, що змін у складі не буде, то з березня почались інші рухи.
"Кабмін ще не затвердив склад робочої групи, але існує небезпека, що більшість буде за противниками реальних змін, а пролобіював їх Андрій Єрмак", – зазначає наш співрозмовник.
Ярослав Кузишин розповідає, що Ізовітова та керовані нею органи адвокатури протидіють розробці нового закону. Вони стверджують, що чинний закон про адвокатуру відповідає усім європейським стандартам. Він побоюється, що Ізовітова буде намагатись звести зміни в адвокатурі до косметичних: нібито реформу провели, а насправді нічого не змінилось.
Сам Андрій Борисович теж може отримати свої бенефіти від посади голови комітету в асоціації адвокатів.
Член Ради адвокатів України Сергій Осика розповідає, що Єрмак хоче стати членом Вищої ради правосуддя від адвокатури.
Вища рада правосуддя – "відділ кадрів" для української Феміди. ВРП ухвалює рішення про внесення президентові України подання про призначення кандидатів на посади суддів, звільняє або відсторонює суддів, дає згоди про утримання судді під вартою.
Втім, Ярослав Кузишин не вірить, що Єрмак буде обиратись у ВРП, бо для цього як мінімум треба провести з'їзд адвокатів, який має також переобрати керівництво адвокатури, що зараз блокує Ізовітова. Він додає, що етична рада (незалежний орган, який перевіряє кандидатів до ВРП – УП) з міжнародними експертами перевіряє доброчесність, майно та доходи усіх кандидатів у Вищу раду правосуддя.
"Сумнівно, що Єрмак захоче, щоб міжнародники публічно задавали незручні запитання щодо його минулого", – підсумовує Кузишин.
Крім можливості знов повернути собі вагомий соціальний статус та мати вплив на судову систему, участь у НААУ може мати для Єрмака прикладне значення.
"Очолюючи комітет, який сконцентрований на питаннях компенсації, відновлення та євроінтеграційних напрямках, він має додаткові можливості та підстави для зустрічей з державними службовцями в Україні та за її межами" – розповідає УП Дар'я Писаренко.
Головування в комітеті дозволить колишньому очільнику Офісу президента легітимізувати зустрічі з чиновниками чи міністрами. Функціонал комітету, який очолив Єрмак, майже повністю збігається з завданнями Міністерства відновлення, яке очолює Олексій Кулеба.
Андрій Єрмак отримав адвокатське посвідчення в 1995 році та зупиняв його дію на час роботи керівником президентської канцелярії. Після звільнення одразу поновив можливість займатись адвокатською практикою.
"Статус адвоката дає інструмент захисту, додаткові гарантії під час можливих обшуків. У таких випадках вимагається присутність представника Ради адвокатів регіону, щоб не допустити розкриття адвокатської таємниці", – каже Писаренко.
У Андрія Борисовича вже були обшуки, але йому так і не вручили підозру. Як УП вже розповідала в минулих матеріалах, підозра Єрмаку може стосуватись незаконного збагачення. Активність щодо її вручення ексголові Офісу президента може початись у будь-який момент.
Власне, в адвокатському середовищі вже деякий час ходять розмови, що Єрмак може цілитись на те, щоб очолити Асоціацію.
Такі припущення цілком логічні. Адвокати пояснюють УП, що ця позиція зробила б Єрмака керівником інституту, що складає третину системи правосуддя, і дала б доступ до великих бюджетів, за які ніхто не звітує.
"До того ж заарештувати голову НААУ набагато складніше, ніж пересічного адвоката", – наводить один з них вирішальний аргумент.
Володимир Фомічов, УП