Росія змінила тактику атак на Україну, нарощуючи використання саме реактивних БпЛА. Головною ціллю цих дронів за останні 2 місяці був Київ. Атаки відрізнялися тим, що російські дрони летіли не великими партіями, як раніше. Ворог запускає по 3-5 дронів періодично, збільшуючи тим самим тривалість повітряних тривог. Відтак, життя у столиці ставало все складнішим, адже бізнес був змушений зупиняти роботу. Схожий досвід довелося переживати й іншим українським містам, тож проблема стала глобальною.
Щоб адаптувати життя під нові реалії, уряд 4 вересня прийняв постанову про розподіл повітряних тривог за рівнем небезпеки. Відтепер жовтий рівень оголошують, коли є дронова небезпека, а червоний – у разі масованої атаки дронів, ракетного або комбінованого удару. Нові правила діють на всій території країни.
"Економіка має працювати, податки надходити до бюджету, а люди отримувати зарплати. Саме тому при жовтому рівні тривоги бізнес зможе продовжувати роботу за умови суворого дотримання вимог безпеки", – написав у телеграмі прем'єр-міністр Сергій Корецький.
У рамках формату "УП.Коротко" ми поговорили із заступником голови КМДА Петром Пантелеєвим, аби зрозуміти – як саме мешканці Києва мають розрізняти рівні загрози, що змінюється для бізнесу та освітніх закладів, яким буде рух столичного громадського транспорту та як тепер відбуватимуться масові заходи.
Як технічно змінилося оголошення тривоги?
Який саме рівень загрози оголошують під час конкретної атаки – визначають Збройні сили України. У постанові Кабміну не вказано, скільки дронів має летіти на район, аби оголосили жовтий рівень небезпеки. Загалом усе залежить не так від точної кількості, як від самих БпЛА, чи вони звичайні, чи реактивні, і яку загрозу несуть для людей. Однак у КМДА підтвердили, що жовтий рівень – це коли Києву загрожують умовно 1– 2 звичайних шахеди. Якщо ж зафіксують велику групу безпілотників – рівень загрози підвищують до червоного.
Також тривога може не лише переростати у червоний рівень, а й навпаки – ставати жовтою. Тож у людей виникає нерозуміння, як не заплутатись, якщо за короткий період часу рівні небезпеки часто змінюватимуться.
Як нам пояснили у КМДА, для того, аби люди чітко розуміли, чому лунає сирена – створили 4 окремі записи сигналу тривоги. На кожному з них диктор повідомляє рівень небезпеки та тип загрози:
- "дронова небезпека – жовтий рівень";
- "масована дронова загроза – червоний рівень";
- "ракетна загроза – червоний рівень";
- "ракетно-дронова загроза – червоний рівень".
Пряма мова Пантелеєва: "Якщо змінюється рівень загрози, то звучить оповіщення. Крім сирен, в нас є застосунок ("Київ цифровий" – УП), який показує, що відбувається і дає синхронні сигнали".
У Києві 70% сирен модернізовані й можуть подавати диференційовані сигнали. За словами Пантелеєва, наразі у столиці є 426 сучасних сирен, до кінця 2026 року планують встановити ще 50, а все місто мало б бути покрите ними вже в наступному 2027 році.
Станом на 6 вересня Печерський район Києва був єдиним, де не працювало диференційоване оповіщення. Водночас у Голосіївському та Святошинському – лише частково. У тих районах, де технічно неможливо р озрізняти типи загроз, лунає звичайний сигнал сирени без поділу на жовтий чи червоний рівень.
Що нові правила означають для бізнесу?
З червоним рівнем загрози, схоже, все зрозуміло – всі негайно мають йти в укриття, як це і відбувалось раніше. Водночас під час оголошення жовтого рівня небезпеки працювати зможуть такі заклади та підприємства:
- магазини, супермаркети, ТРЦ;
- АЗС;
- вокзали та автостанції;
- заклади харчування;
- інші приватні та комунальні підприємства;
- заклади культури та спорту;
- ЦНАПи та соціальні установи;
- міські реабілітаційні центри для дітей та людей з інвалідністю;
- заклади охорони здоров'я.
Та є певна умова – усі вони можуть працювати, якщо узгодили це зі своїм трудовим колективом і мають облаштоване укриття. Якщо сховища немає, з моменту виходу постанови Кабміну бізнесу дають 3 місяці на те, щоб його облаштувати. У разі, якщо укриття так і не буде, закладу заборонять працювати у жовту тривогу.
Також важливо, щоб у закладах була навігація про розташування укриттів. Якщо вона застаріла – її обов'язково потрібно переглянути та оновити. Перехід з жовтого рівня до червоного може бути швидким, тож люди повинні мати змогу негайно перейти у сховище, не витрачаючи час на пошуки.
Кожна людина повинна самостійно вирішити, чи хоче продовжити своє перебування у закладі під час жовтого рівня небезпеки. Наразі у КМДА не змогли чітко відповісти, чи нестиме хтось відповідальність, якщо при дроновій загрозі постраждають люди, які залишились на робочому місці або ж просто були гостями закладу.
Пряма мова Пантелеєва: "Люди самі приймають рішення щодо відвідування закладів. І роблять це свідомо. Постанова (Кабміну – УП) якраз спрямована на те, щоб збалансувати ситуацію, яка зараз сталася з затяжними тривогами, і в той же час допомогти в потребах роботи бізнесу".
Чи будуть зміни у закладах освіти?
Для навчальних закладів правила залишаються незмінні. Діти в дитсадках, учні в школах, студенти в університетах чи інших ВНЗ мають іти в укриття завжди, не зважаючи на колір тривоги. У КМДА пояснюють це просто – ніхто не може вирішувати за інших, чи потрібно їм ховатися від дронів. Навіть якщо це діти.
Пантелеєв пояснив, що учні у школах залишатимуться в укриттях, доки не оголосять відбій. Навіть якщо тривога буде затяжною – ніяких альтернативних варіантів не існує. Якщо ж батьки самостійно приїхали до навчального закладу і хочуть забрати свою дитину, то вони мають на це право. Раніше у МОН заявили, що школи, у яких немає укриття, повинні навчатися дистанційно.
Міністерство освіти і науки України розробило рекомендації для організації навчання в умовах затяжних повітряних тривог. Кожна школа підлаштовується під власні можливості, однак є загальні настанови, які діють по всій території України:
- якщо тривога лунає на початку навчального дня – учні не йдуть до школи, навчання розпочинається дистанційно, якщо відбій не пролунав до визначеного школою часу;
- якщо тривоги тривалі та систематичні – школа переходить на підготовлену модель навчання в укритті або дистанційно;
- якщо є перебої зі світлом чи зв'язком – використовують резервні ресурси або змінюють спосіб організації навчання.
Що з метро та громадським транспортом?
Під час жовтного рівня загрози працює зелена гілка метрополітену, червона – працює лише від станції "Академмістечко" до станції "Арсенальна", адже ця частина є підземною. Усі наступні станції є наземними – це основний аргумент КМДА, чому проїзд під час тривоги змушені зупиняти.
Пряма мова Пантелеєва: "Якщо потяг зупиниться на відкритій ділянці, ми не зможемо евакуювати людей – все, що перебуває поруч з потягом є під високою напругою.
Додаткова небезпека в тому, що нерухомий склад потяга буде стояти невідомо скільки часу. І для людей це дуже небезпечно".
Метро вже працює в новому режимі з 10 вересня. У КМДА запевнили, що жодних серйозних збоїв у роботі за цей час не було.
Закриття червоної гілки метрополітену створює серйозні проблеми для мешканців Лівого берега. Щоб хоч трохи розв'язати проблему, міська влада запустила тимчасовий автобусний маршрут № 1-М, який рухається від Палацу спорту до станцій "Лісова" та "Арсенальна".
Пряма мова Пантелеєва: "Якщо буде необхідно, ми додаватимемо рухомий склад, щоб покращити ситуацію з переїздом з правого берега на лівий – і навпаки. Ситуація (з транспортом – УП) моніториться. І те, де ми зможемо в рамках наших можливостей додавати рухомий склад, стане пріоритетом в змінах маршрутів автобусів".
З 10 вересня у Києві скоротили комендантську годину – з 01:00 до 05:00. Завдяки цьому роботу громадського транспорту продовжили на годину. Також запустили 4 тимчасові нічні автобусні маршрути, які прямують від Центрального залізничного вокзалу.
Мер Києва Віталій Кличко також заявляв, що впродовж вересня-жовтня на столичних зупинках транспорту з'являться мобільні укриття. За словами міського голови, їх вже закупили, тож 50 сховищ встановлять вже найближчим часом.
Пряма мова Пантелеєва: "Місто проінвестувало понад 7 мільярдів гривень в капітальний ремонт і створення саме підземних укриттів, заглиблених. У 2026 році – це 1,1 мільярд.
Тим не менш, ми вважаємо, що для зупинок громадського транспорту, де поблизу немає заглиблених укриттів, саме зараз можна використовувати мобільні укриття. І далі ми будемо вже моніторити їх використання, а з огляду на це вирішувати, чи збільшувати їх кількість".
У КМДА пояснили, що хочуть простежити за тим, чи люди користуватимуться мобільними укриттями. Вони відрізняються від звичних, де кияни та гості міста часто можуть залишатися ночувати, якщо загроза є затяжною. Натомість мобільні укриття передбачені для максимум 50 людей, які перечекають тривогу і рухатимуться далі.
Що буде з концертами та фестивалями?
Міністерство культури України 9 вересня затвердило нові правила щодо проведення масових заходів по всій Україні, зважаючи на постанову Кабміну про поділ тривоги на рівні. Тепер у столиці під час жовтого рівня загрози дозволено проводити концерти, фестивалі та інші події, але за умови дотримання правил безпеки.
Якщо на місці проведення події немає укриття, організатор має знайти найближче доступне. Працівникам і відвідувачам заздалегідь повідомляють, де воно розташоване.
Міністерка культури Тетяна Бережна наголосила, що людей, які перебувають на культурній події, мають одразу інформувати про оголошений рівень загрози – щоб відвідувачі могли самостійно ухвалювати рішення, чи хочуть вони залишатись.
Під час червоного рівня небезпеки проведення масових заходів заборонено. Якщо ж подія вже розпочалась до оголошення тривоги – її просто зупиняють. Продовжити захід можна після відбою або у разі, якщо тривога від червоного рівня переходить до жовтого.
Для масових подій, які відбуваються на відкритих територіях, Мінкульт зазначив окремі рекомендації. Організатор події повинен оцінити місткість укриттів, відстань до них та пропускну спроможність маршрутів. Усі ці пункти мають показати, що люди зможуть швидко перейти у сховище, не утворюючи небезпечного скупчення. Якщо ж є ризик, що у цьому процесі виникнуть проблеми, Мінкульт не рекомендує проводити масові заходи на вулиці під час жовтого рівня загрози.
***
У КМДА не виключають, що правила та рекомендації щодо поділу тривоги на рівні ще змінюватимуться та вдосконалюватимуться. І уряд, і міська влада досі шукають рішення, які зможуть максимально збалансувати інтереси бізнесу, безпекову та соціальну складову у нових умовах російських атак.
Нова модель щодо оголошення тривог однакова для усіх регіонів України, але певні моменти все ж різняться. Наприклад, на Прикарпатті розрізнили самі сигнали: жовтому рівню відповідають три коротких сигнали замість повної сирени. Водночас Запоріжжя і Суми ще з липня виокремлюють сигнал на атаку КАБами – він лунає довше, ніж звичайний.
Для людей, які роками живуть під сиренами, сигнал давно вже не зупиняє життя. Нові рівні загрози можуть змінити правила роботи метро, магазинів чи бізнесу, але навряд чи змінять головне – українці вже навчилися терпіти і вбудовувати тривоги у свій щоденний розклад. Питання тепер радше в тому, чи допоможе нова система точніше зрозуміти, коли небезпека справді зростає і коли її не варто недооцінювати.
Наталя Боднар, Тетяна Кривішин, УП