З липня 2026 року обстріли Києва суттєво посилились, Росія завдяки реактивним дронам почувається досить впевнено, тож взяла "під приціл" київські мости. Зокрема, 1 та 2 жовтня під атакою був Південний міст, а наступні 2 дні – Північний. За даними британського видання "The Telegraph", Путін хоче повністю знищити столичні переправи.
Для міста це велика логістична проблема, адже через руйнування мостів Київ може перетворитись на дві окремі території без сполучення. І навіть якщо припускати сценарій, що хоча б 1–2 переправи вийдуть з ладу через російські атаки, це створить додаткове навантаження на інші мости й може спричинити транспортний колапс.
Тож почались пошуки альтернативи мостам на випадок найгірших наслідків. Міністр відновлення, інфраструктури та транспорту Микола Калашник заявляв про будівництво понтонних переправ, які мали б стати запасним варіантом.
Ще однією ідеєю було створення підводного тунелю. За даними джерел УП, в Кабміні зараз її не розглядають: по-перше – дорого, по-друге – дуже довго. Довжина між двома берегами Дніпра у Києві сягає до 1,5 кілометра, тож його будівництво могло б затягнутися на 7–10 років. А добиратися між правим і лівим берегом людям потрібно щодня зараз.
Чи є альтернативи київським мостам, як уникнути транспортного колапсу і чи може щось, окрім засобів ППО, зберегти столичну логістику – пояснюємо у форматі "УП. Коротко".
Удари по мостах і понтони
"Кількох влучань реактивних дронів-камікадзе недостатньо, щоб зруйнувати чи сильно пошкодити міст, оскільки ці споруди мають дуже великий запас міцності, та їхні конструкції, як правило, захищені від подібних ударів", – розповідає УП експерт з транспортного планування Дмитро Беспалов.
Зараз удари на себе приймають Північний та Південний мости. За словами Беспалова, вибір росіянами саме цих мостів як головних цілей для атак є цілком логічним з погляду можливості завдати максимальних економічних збитків місту та всій країні.
"Наприклад, Південний міст – це основний логістичний міст, де їздить вантажний транспорт. Тобто вантажі, які проїжджають Київ транзитом, рухаються саме ним", – підкреслює експерт.
Беспалов пояснює, що на київських мостах монтувати фізичний захист у вигляді додаткових металевих конструкцій, сіток чи "мангалів" для розсіювання ударних хвиль від дрона вкрай небезпечно. Через перевантаженість та поганий технічний стан мости не розраховані на додаткову вагу і від такого навантаження можуть обвалитися.
Якщо ж подібний інженерний захист все ж встановити, мости доведеться закрити для автомобілів і зробити виключно пішохідними, оскільки транспортне навантаження стане для них критичним.
Одним із варіантів вирішення проблеми є будівництво понтонних переправ, про що казав міністр Калашник. Однак інші співрозмовники УП в уряді кажуть, що це може бути не остаточним рішенням.
Дніпро має швидку течію, через неї насипний матеріал, щебінь чи камінь, яким би спробували перекрити русло річки, просто повимиває. Це призведе до ерозії річкового дна та берегів і може становити екологічну катастрофу для Дніпра.
Крім цього будувати понтону переправу під постійними атаками "Шахедів" дуже небезпечно.
Беспалов пояснює, що понтони та насипні дамби підходять для режиму "фортеці" та фізичного виживання, але не здатні забезпечити нормальне функціонування міста та його економіки. Заяви про них експерт трактує радше як спосіб "заспокоїти" населення наявністю плану Б.
"Понтони і насипні дамби можуть забезпечити половину пропускної здатності мостів у Києві. Але для цього треба зробити десятки їх", – пояснює він.
Міст складається не лише з переправи над водою, а й зі складних багаторівневих розв'язок на обох берегах. Якщо просто підключити понтон до вуличної мережі зі світлофорами, його пропускна здатність буде мізерною, а машини їхатимуть на дуже низький швидкості до 20 кілометрів на годину.
Беспалов додає, що понтони не будуть надійними протягом усього року. Їхня експлуатація ускладнюється погодними умовами, такими як весняні паводки та утворення льоду, від яких переправи доведеться додатково захищати.
Якщо під час удару на залізобетонному мості головною загрозою є сам вибух, то у випадку атаки на понтонну переправу існує великий ризик, що люди разом із транспортом опиняться під водою.
Ризик транспортного колапсу
Кияни вже були свідками критичної ситуації 2 жовтня, яка склалась через російські атаки. Деякі мости були повністю перекриті, на деяких були обмеження.
Повністю працював лише Дарницький міст, а навантаження на нього було настільки великим, що люди стояли в заторах годинами. Вони не могли добратись до потрібного пункту призначення ні на власному автомобілі, ні на таксі, ні на громадському транспорті. До того ж, не працював метрополітен.
Одним з останніх рішень київських чиновників, яким вони намагались хоч трохи усунути проблему транспортного колапсу, був запуск 12 автобусів на новому тимчасовому маршруті № 1-М. З 3-го жовтня вони курсують уздовж наземної частини червоної гілки метро та перетинають Дніпро. Спершу, коли міст Метро перекривали, автобуси теж не курсували. Наразі в такій ситуації вони роблять об'їзд через Подільський міст.
Громадська організація "Пасажири Києва" підготувала свої пропозиції, як можна розв'язати цю проблему вже найближчим часом. Лист із планом надіслали на розгляд Департаменту транспортної інфраструктури КМДА. Співзасновник організації Олександр Гречко розповів УП, які рішення вони пропонують для покращення ситуації.
Більше автобусів
Збільшення громадського транспорту може бути основним рішенням, але для цього потрібна достатня кількість водіїв. Гречко вважає, що їх можна залучати з трамвайних і тролейбусних депо. Також варто домовлятися з приватними перевізниками.
"В одній їхній машині (приватних перевізників – УП) можна везти до 30 людей, а в одному автобусі – 130 людей, це в декілька разів більше. Тому ці водії можуть надавати послугу перевезення для більшої кількості пасажирів і робити ситуацію кращою", – наголошує транспортний експерт.
Окрема смуга
Гречко пропонує залучати патрульну поліцію для контролю руху на смузі для громадського транспорту. Часто водії приватних автівок порушують правила та виїжджають на заборонену для них частину траси, щоб скоротити свій час у заторі.
Квиток на 45 хвилин
Важливий фактор у користуванні громадським транспортом – це, звісно, вартість квитка. Зараз він коштує 30 гривень, а в умовах повітряних тривог людина може бути вимушена робити додаткові пересадки – відповідно це подвійні, а інколи й потрійні витрати.
"Треба зробити, щоб квиток був пересадковим. Місто має йти адекватним шляхом і не створювати зайві витрати для пасажирів. Разовий квиток має термін – 45 хвилин, щоб людина могла змінювати вид транспорту будь-яку кількість разів", – додає він.
Коридор для служб, автобусів та пішоходів
У "Пасажирах Києва" вважають, що навіть, якщо перекрити мости, є певна категорія, яка повинна мати право на проїзд. Насамперед мовиться про екстрені служби, військових, громадський транспорт і пішоходів.
Автобуси перевозять орієнтовно 100–150 пасажирів, що є вагомим розвантаженням при колапсі. Водночас людям потрібно мати змогу рухатись мостами до найближчої станції метрополітену – наприклад, на велосипеді чи на самокаті. Тож Гречко наголошує, що створити на широкому мості невеликий коридор для пішоходів – реально.
"На під'їздах до мостів варто зробити кінцеві зупинки громадського транспорту. Люди в разі потреби зможуть під'їхати до мосту, а якщо він перекритий – пройти через нього пішки. Відповідно на іншій стороні мосту їх чекатиме громадський транспорт, який привезе до найближчої станції метрополітену", – підкреслює громадський активіст.
***
Українська влада шукає вирішення проблеми. Запускає альтернативні транспортні сполучення, а урядовці розмірковують про те, як вирішити проблему сполучення між берегами Дніпра без мостів, незважаючи на величезну діру в бюджеті.
Однак за оцінкою Дмитра Беспалова, найкращим виходом з ситуації буде саме посилення ППО.
"Це турелі зі штучним інтелектом, додаткова ППО, збиття на підступах, ешелонованість ППО", – підсумовує експерт.
Володимир Фомічов, Тетяна Кривішин, УП