Пліснява та "парниковий ефект": у Києві демонтують захисні конструкції з пам’ятників

У Києві комунальники розбирають тимчасові захисні конструкції довкола пам'ятків монументального мистецтва з метою комплексного обстеження цих об'єктів.

Джерело: КМДА

Деталі: Столична влада зазначає, що рішення ухвалюють залежно від стану пам'яток і необхідності подальшого їх захисту від зовнішнього впливу.

В департаменті охорони культурної спадщини КМДА пояснили, що утримання таких споруд потребує постійного пошуку балансу між естетикою міського простору і безпекою.

"Частковий демонтаж укриттів, який проводять після ретельного аналізу та консультацій з експертами, здійснюють насамперед для комплексного обстеження об'єктів. Тривале укриття пам'яток герметичними або щільними матеріалами за високої вологості й перепадів температур може погіршити їх стан", - говориться у повідомленні.

Наразі фахівці оцінюють співвідношення між захисною функцією споруд та потенційними ризиками від їх тривалого впливу, застосовуючи індивідуальний підхід до кожного об'єкта.

У департаменті уточнили, що попри ефективність укриттів у захисті від уламкових уражень, довготривала ізоляція спричиняє деструктивні зміни матеріалів.

Зокрема, під час обстеження мармурового монумента княгині Ользі виявили плісняву, що утворилася через накопичення вологи в піщаному укритті.

Також під захисним риштуванням пам'ятника Богдану Хмельницькому зафіксували проростання рослинності, коріння якої руйнувало структуру постаменту. Окрім цього, через порушення природного мікроклімату і "парниковий ефект", наприклад, на бронзових елементах можуть виникати висоли та прояви корозії.

Рішення про кожен об'єкт ухвалюють індивідуально. Залежно від його технічного стану, рівня наявних ризиків і безпекової ситуації конструкції можуть демонтувати, модернізувати або встановити повторно. Універсального підходу для захисту нерухомої спадщини в умовах війни не існує, тому заходи щодо кожного монумента є виваженими і точковими.