Війна змінює звички. Як Луцьк і Рівне пристосовуються до нової реальності
Понад 200 російських безпілотників атакували Рівненщину лише за останні два тижні, за словами голови ОВА Олександра Коваля. А в сусідньому Луцьку жовтневі удари зупинили виробництва й залишали місто без світла. З 16 жовтня в обох містах щодоби десятки тривог, деякі тривають по багато годин як удень, так і вночі.
Ми поспілкувалися з нашими колегами-журналістами з регіональних медіа, а також із місцевими жителями, щоб дізнатися, як ці два міста справляються з наслідками ударів, як працюють підприємства й магазини, що відбувається з навчанням у школах.
Після блекаутів та атак міняються звички
Уранці 16 жовтня лучанка Олександра Садова була на автовокзалі – збиралася їхати до батьків у райцентр. Через російську атаку місто залишилося без світла. Після ударів по двох підстанціях зупинилися тролейбуси, виникали перебої з водою.
"Чесно, був страшний колапс на автовокзалі. Люди виїжджали… Це був один із небагатьох разів, коли я відчувала велику метушню в Луцьку. Людям було страшно, це було видно. І мені було страшно також", – поділилася дівчина з УП.Ранок. Тепер Олександра уникає торговельних центрів, боїться потрапити під черговий обстріл.
Через знеструмлення й часті тривоги школи в Луцьку розпочали осінні канікули на три дні раніше. А в Рівному після посилення обстрілів чимало шкіл перейшли на дистанційне навчання.
"Оскільки частина рівнян із дітьми виїхали за кордон, то серйозних проблем із нестачею місць в садочках і школах немає", – розповідає Володимир Торбіч УП.Ранок, головний редактор видання "Четверта влада".
Його колега-журналістка Мирослава, чия донька навчається в одній із рівненських шкіл, натомість каже, що в шкільному укритті немає належних умов для уроків. Тепер дитина навчається дистанційно, але під час тривог припиняються й онлайн-заняття.
Зупинені підприємства й пошкоджені домівки
Під час жовтого рівня тривоги бізнес може працювати за умови дотримання правил безпеки й доступу людей до укриттів. Частина закладів вирішує зачинятися.
В одному з рівненських продуктових магазинів нам пояснили: коли загроза наближається до міста, намагаються якнайшвидше завершити обслуговування й просять покупців пройти в укриття, але це не завжди вдається зробити швидко.
"Відвідувачів стало значно менше, і прибутки теж впали. Люди бояться потрапити під обстріл після останніх атак", – скаржиться продавчиня Ганна.
Після ударів зупинився завод "Кромберг енд Шуберт Україна" поблизу Луцька, який виробляє автомобільні кабельні системи для Volkswagen, BMW та інших світових брендів. Керівництво оцінює збитки, а сотні працівників чекають визначеності щодо роботи й заробітку.
У місті також згоріли склади книгарні "Дім книги". А під час атаки на продуктову базу "Єврогурт" загинули шестеро людей.
У Рівному після удару 16 жовтня припинив роботу один із найбільших ТЦ "Екватор". На момент розмови з нашими співрозмовниками він залишався зачиненим. А 21 жовтня росіяни вдарили й по гіпермаркету Metro.
20 жовтня в мерії Рівного повідомили про звернення щодо пошкоджень у понад 120 багатоквартирних будинках: вибиті вікна, понівечені балкони, фасади та дахи.
Чому загроза зростає
Посилювати атаки на західні регіони України Росії допомагають ретранслятори в Білорусі. Як пояснювали мої колеги у своєму матеріалі, ці станції підтримують зв'язок між операторами й дронами. Безпілотники можуть передавати сигнал один одному, утворюючи мережу. Це дозволяє оператору отримувати відео й онлайн коригувати ціль під час польоту.
За оцінкою, наведеною в дослідженні британського оборонного медіа Calibre Defence, такий зв'язок потенційно може забезпечувати керування на відстані до 150 – 175 кілометрів від наземної станції. Луцьк і Рівне розташовані в межах зони можливого керування.
"Тривоги в нас раніше були зовсім не страшними. Рівне якось не цікавило російських терористів. Ситуація змінилася з 14 жовтня: до нас чи через нашу область транзитом на Волинь чи Хмельниччину летить багато шахедів", – описує ситуацію журналістка з редакції "Четвертої влади" Оксана.
Навчитися жити під постійними обстрілами
Попри наслідки атак, Олександра помічає в Луцьку й важливу зміну: мобільний зв'язок став надійнішим. Раніше під час обстрілів було складно додзвонитися рідним. Тепер базові станції мають резервне живлення. Генераторами оснащені й лікарні, котельні та водоканал.
У Рівному місцеві журналісти відзначають, що після атак світло переважно відновлювали швидко. Хоча ситуація залежить від району, а під час знеструмлень мобільний інтернет може працювати погано.
Надійний зв'язок чи повернення світла допомагають переживати ці атаки. Але якщо удари залишатимуться такими частими, Луцьку й Рівному доведеться пристосовувати роботу, навчання та міські служби до постійної загрози.
Гуляти з дитиною поблизу укриття, переривати уроки, стежити за дронами під час робочої зміни – все це давно знайоме мешканцям прифронтових міст чи Києва. Тепер такі звички стають частиною повсякдення й на Заході. В Україні все важче знайти місце, де можна було хоча б відносно спокійно спати, працювати й планувати наступний день.
- Росія атакувала підприємство на Рівненщині та навчальний заклад у Харкові
Росіяни вдарили по цивільному підприємству в Сарненському районі Рівненщини: загинув чоловік, виникла пожежа.
У Харкові російський дрон влучив у навчальний заклад у Салтівському районі. Також під ударом опинився Холодногірський район, де виникла пожежа.
Протягом минулої доби окупанти завдали 849 ударів по 44 населених пунктах Запорізької області. По Сумщині Росія завдала 93 удари, 8 постраждалих.
Повітряні сили збили 97 з 112 дронів, 40 з них були реактивними.
Тим часом у Москві заявили про атаку понад 600 безпілотників на столицю РФ і регіон.
Окрім того, є дані про влучання в районі військового аеродрому "Маріновка" у Волгоградській області і атаку на хімічний комплекс "Стерлітамак" у Башкортостані.
Чому це важливо? Генеральний інспектор Пентагону відхилив запит дев'яти сенаторів від обох партій щодо розслідування перебоїв у роботі Starlink і Starshield для України, повідомляє Associated Press. Наглядовий орган вирішив, що цим питанням мають займатися ВПС США.
- Туреччина пропонує посередництво, Росія відкладає переговори до листопада
Чому це важливо: попри пожвавлення дипломатичних контактів, конкретних домовленостей немає. Росія каже, що переговори будуть залежати від ситуації на полі бою і чекає нових контактів з Норвегією і Фінляндією.
Ердоган у розмові з Трампом заявив про готовність допомогти відновити переговори України та Росії. Втім, Кремль впевнений, що новий раунд відбудеться тільки після проміжних виборів у США.
- Росія відновлює експорт зерна через Азовське море, Україна не чіпатиме танкери зі США
Чому це важливо? Росія вперше за три місяці почала пропускати через Керченську протоку судна із зерном. Через загрозу дронів перевезення зупинили ще в липні.
Водночас Володимир Зеленський заявив, що Україна не атакуватиме танкери з російським дизелем, які прямують до США.
Чому це важливо? Зупинка одного з найбільших металургійних підприємств України загрожує втратою роботи 17 тисячам людей та скороченням надходжень до місцевого бюджету. Міська влада також попереджає про екологічні ризики через можливе припинення обслуговування хвостосховищ, дамб і систем відведення шахтних вод.
25 вересня підприємство оголосило про зупинку роботи після чотирьох ракетних ударів протягом п'яти тижнів.
Всі бояться, але роблять: як локальне перемир'я в Олешках стало тестом для великої угоди
"Якщо все вдасться, то це буде перший приклад реального перемир'я на досить великому шматку фронту. Воно так важко йде, і військові, і ФСБ, і хто хочеш тільки те і роблять, що намагаються все зірвати. Але ми віримо, що все вийде і це буде прецедент", – розповідає співрозмовник УП, який дотичний до організації перемир'я в Олешках.
Нещодавно про катастрофу в Олешках заговорив увесь світ, до переговорів про "режим тиші" в Олешках і гуманітарну місію долучилися Папа Римський та Меланія Трамп. Втім, як з'ясувала УП, за гуманітарною операцією стоїть значно більший задум: перевірити, чи здатні українська та російська армії виконати політичну домовленість про припинення вогню. Якщо експеримент вдасться, подібні перемир'я можуть організувати й на інших ділянках фронту.
Із цим уже виникли труднощі. За словами джерела УП в команді Зеленського, навіть українські військові тричі відмовлялися погоджувати зупинку бойових дій, побоюючись наслідків.
Евакуація з Олешок має розпочатися 30 жовтня. За оприлюдненими документами, людей планують вивозити через російську Анапу до білоруського Гомеля. У списках уже кілька сотень охочих, проте місцеві бояться російської фільтрації, ударів по евакуаційній колоні та того, що під прикриттям перемир'я окупанти накопичать боєприпаси для нових атак на Херсон.
Як Меланія Трамп допомогла втримати росіян від зриву домовленостей, чому зупинити власну армію виявилося не менш складно, ніж домовитися з ворогом, і як олешківці готуються до небезпечної евакуації – у матеріалі Романа Романюка, Анастасії Зазуляк і Тетяни Кривішин.
"Для опонентів Трампа попередження з-за кордону залишається незмінним: стережіться старого, який поспішає", – так завершує свою колонку для Politico Александр Бернс, старший виконавчий редактор видання.
Напередодні проміжних виборів у США він порівнює Дональда Трампа з двома політичними довгожителями: президентом Бразилії Лулою да Сілвою та прем'єром Ізраїлю Біньяміном Нетаньягу. 81-річний Лула здобув четвертий термін, а 77-річний прем'єр Ізраїлю Біньямін Нетаньягу, хоч і втратив парламентську більшість, зберіг шанси на політичне виживання.
Попри десятиліття при владі, обидва зберігають здатність мобілізувати своїх прихильників і боротися за не вихід на політичну пенсію. На їхньому тлі кампанію Трампа Бернс називає хаотичною, однак застерігає: навіть розгром республіканців на проміжних виборах не означатиме політичного кінця Трампа. У нього залишаться ще два роки президентства, щоб спробувати повернути втрачені позиції.
8 011 000 грн
За таку суму на аукціоні продали конфісковану квартиру російського пропагандиста Артемія Лєбєдєва в історичному центрі Києва. Дворівневе помешкання площею 193 квадратні метри на вулиці Саксаганського має три кімнати, кабінети, два санвузли та три балкони.
За квартиру змагалися лише двоє учасників, які підняли стартову ціну на 936 тисяч гривень. Майно Лєбєдєва конфіскували за рішенням Вищого антикорупційного суду ще у 2023 році. Після завершення продажу кошти спрямують до Фонду ліквідації наслідків збройної агресії Росії. Тож нерухомість російського пропагандиста, який підтримує агресію проти України, має допомогти відновлювати те, що руйнує його держава.
Сьогодні в окупованих Олешках на Херсонщині має розпочатися доставлення гуманітарної допомоги та евакуація цивільних. За два дні до цього почався процес розмінування і "режиму тиші".
Також сьогодні об 11:00 опублікують текст радіодиктанту "Лист, який не закінчується" авторства Артура Дроня. Тож, суперечки довкола слова "ЗСУ-шний" або припиняться, або розгоряться новим вогнем.
29-30 жовтня в Монреалі лідери ЄС і Канади обговорять поглиблення співпраці в торгівлі, енергетиці, обороні та підтримці України. Головна інтрига – пропозиція Урсули фон дер Ляєн надати Канаді статус "асоційованого члена" ЄС. За даними Politico, Німеччина та щонайменше три інші країни заблокували таке формулювання. Проте, найближчим часом стане зрозуміло, до чого вдалося домовитися.
29 жовтня 2019 року
На Донбасі почалося розведення військ у Золотому-4 після тижня "режиму тиші"
Українські військові мали залишити позиції, частину яких відвоювали лише влітку 2018 року. Відведення військ на кілометр від лінії розмежування мало відбуватися дзеркально з обох боків і було однією з умов проведення саміту "нормандської четвірки".
Рішення викликало протести "Ні капітуляції" та побоювання за безпеку цивільних, які могли опинитися в сірій зоні.
"І за Золоте, і за Богданівку ми билися, в цих районах загинув не один десяток людей, ще більше було поранено. Навіщо тоді ми це робили?" – запитував ветеран Андрій Римарук у матеріалі УП.
1 листопада сторони завершили відведення сил, що підтвердили спостерігачі ОБСЄ. Проте стійке і постійне припинення вогню в районі Золотого так і не настало: обстріли тривали, а 18 лютого 2020 року там відбулося масштабне загострення, під час якого зафіксували понад 2300 вибухів за кілька годин. У червні 2022 року, після початку повномасштабного вторгнення, російські війська окупували місто.
Через сім років Україна та Росія знову домовилися про локальний "режим тиші" в районі окупованих Олешок на Херсонщині. На відміну від Золотого, в Олешках ідеться не про розведення військ заради переговорів, а про порятунок людей. Втім, досвід 2019 року нагадує: успішне виконання локальних домовленостей і припинення вогню не означає тривалої тиші.