"Калібри" бережуть, "Кинджали" не влучають. Що відбувається з російськими ракетами
Росія готує нові удари по українській харчовій промисловості. Як повідомляє "Інтерфакс-Україна" з посиланням на джерело в ГУР, під прицілом можуть опинитися елеватори, зерносховища, олійні та молочні заводи, м'ясокомбінати й птахофабрики. Причому йдеться як про українські, так і про іноземні підприємства. Мета Росії, за даними джерела, – вдарити по продовольчій безпеці, економіці та експорті України.
Водночас президент Володимир Зеленський попередив, що Росія намагається "роз'єднати Україну по Дніпру", атакуючи мости та енергомережу. За даними Financial Times, про загрозу розділення країни навпіл президент говорив і з очільницею Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн.
На тлі цих повідомлень виникає запитання: що у Росії з ракетним арсеналом і чи є великий запас для масованих атак? "Українська правда" отримала відповідь на запит від ГУР МО про російські ракетні запаси та виробництво. Повний матеріал із даними розвідки ми опублікуємо невдовзі, а в сьогоднішньому листі хочемо звернути вашу увагу на дві особливо цікаві деталі.
Чому росіяни накопичують "Калібри"
За даними ГУР, станом на жовтень 2026 року Росія мала понад 450 крилатих ракет морського базування "Калібр". Щомісяця російські підприємства виготовляють близько 29 таких ракет, тобто майже по одній ракеті на день. Втім, більшість із них наразі спрямовують у стратегічний резерв та на оснащення флотів, а не на обстріли України. Чому? Як повідомляє українська розвідка, через високу ефективність української ППО.
На відміну від балістичних ракет, "Калібри" можна перехоплювати ширшим набором засобів ППО. Проти них працюють зенітні ракетні комплекси NASAMS, IRIS-T, Patriot, а також винищувачі. За даними Повітряних сил, у жовтні українська ППО знищила 12 російських "Калібрів", стільки ж – у вересні. Водночас із міркувань безпеки Повітряні сили обмежили оприлюднення детальної статистики ракетних атак, тому оцінити, яку саме частку запущених "Калібрів" вдалося перехопити за останні місяці, неможливо.
Цікаво, що Росія не лише накопичує "Калібри", а й продовжує їх модернізувати. Як писала "Оборонка", українські фахівці виявили у збитих ракетах нові касетні бойові частини та повернення до імпортної електроніки. За оцінкою Міноборони, спроби замінити іноземні компоненти російськими могли негативно вплинути на точність наведення.
Тобто, з одного боку, українська ППО, за оцінкою ГУР, впливає на те, як Росія розпоряджається "Калібрами". З іншого – Москва продовжує вдосконалювати ці ракети та накопичувати їх для майбутніх потреб. І тут питання, на яке наразі ми не маємо відповіді – чи використовує Росія старі запаси імпортних компонентів, чи продовжує отримувати нові – і якщо так, то якими шляхами вони потрапляють до російських виробників?
Що не так із "Кинджалами"
Пам'ятаєте часи, коли кожен зліт МіГ-31К із російського аеродрому "Саваслейка" означав повітряну тривогу для всієї України? Тоді сама назва цього аеродрому викликала бажання, щоб він нарешті згорів.
Минув час – і в ніч на 15 серпня Сили оборони таки уразили "Саваслейку". Генштаб повідомив про влучання та пожежу на території аеродрому. Втім, про нові запуски "Кинджалів" Повітряні сили не повідомляли ще з 21 червня. Проте найцікавіше навіть не те, що сталося із "Саваслейкою", а те, що відбувається із самими "Кинджалами".
За інформацією ГУР, виробництво гіперзвукових ракет Х-47М2 "Кинджал" тимчасово призупинили через низькі показники точності. Потужності, які використовували для їхнього виготовлення, перенаправили на виробництво іншого балістичного озброєння.
Проблеми з точністю "Кинджалів" – не новина. Ще в серпні заступник начальника ГУР Вадим Скібіцький розповідав, що ці ракети можуть відхилятися від цілі на 30 метрів і більше, тоді як для ефективного ураження точкових цілей потрібна значно менша похибка – близько 5-7 метрів.
Однією з можливих причин є проблеми з навігацією, зокрема через протидію українських засобів радіоелектронної боротьби. У квітні "Оборонка" розповідала про українську систему РЕБ "Ліма". За заявою її розробника, компанії Cascade Systems, лише за перші три місяці 2026 року вона допомогла знешкодити 26 "Кинджалів". Система впливає на супутникову навігацію, змушуючи ракети відхилятися від цілей.
Серед інших проблем розвідка називала обмежений ресурс літаків МіГ-31К та МіГ-31І, які використовують як носії цих ракет.
А тепер повернімося до хронології запусків. Останнє знайдене нами повідомлення Повітряних сил про підтверджене застосування "Кинджалів" датується 21 червня 2026 року. Тоді Росія запустила дві такі ракети. Перед цим у травні Повітряні сили повідомляли щонайменше про шість запущених "Кинджалів" під час трьох атак – 14 травня, 24 травня та 28 травня. За місячним підсумком, у травні українська ППО знищила дві ракети цього типу.
Відтоді минуло понад чотири з половиною місяці. І хоча Повітряні сили продовжують у своїх зведеннях називати типи ракет, якими Росія атакує Україну, нових повідомлень про застосування "Кинджалів" у перевірених нами публікаціях немає.
Навіть 4 серпня, коли військові попереджали про загрозу застосування цих ракет, у підсумковому зведенні наступного дня "Кинджали" не згадувалися.
Ця хронологія збігається в часі з інформацією ГУР про те, що Росія ще у квітні призупинила виробництво "Кинджалів" через проблеми з точністю.
"Калібри" Росія виробляє майже щодня, але береже: українська ППО змушує її тримати їх у резерві та на флотах, а не витрачати на обстріли. "Кинджали" від червня не фіксували жодного разу, а їхнє виробництво призупинили через неточність. Проте це не означає, що загроза зникла. Накопичені "Калібри" можуть стати основою для великого удару, а вже виготовлені "Кинджали" ніхто не списував.
Найважливіше питання поки що без відповіді: звідки в російських ракетах імпортна електроніка і чи надходять нові партії. Відповідь на нього може показати, наскільки довго Росія зможе нарощувати запаси. Повний матеріал із даними розвідки читайте на сайті "Української правди" невдовзі.
- Росія вдарила по Харкову, частково знеструмила Кривий Ріг
Увечері 10 листопада внаслідок атаки на селище Запорізького району поранені шестеро людей, двох жінок рятувальники дістали з-під завалів. Горіли житлові будинки.
У Кривому Розі після масованої атаки дронів частина міста залишилася без світла, водопостачання, а каналізацію підтримують генераторами, є труднощі з теплопостачанням. Уночі росіяни також завдали подвійного ракетного удару по Харкову – під атакою опинилися Індустріальний та Салтівський райони.
- В Абу-Дабі обговорюють великий обмін полоненими та гарантії безпеки.
Чому це важливо: за даними джерела УП, сторони домовилися про масштабний обмін найближчим часом. Зеленський уточнив, що йдеться про можливі формати "1000 на 1000" або "1500 на 1500". Остаточних параметрів і дати поки не оголосили. Перший день переговорів президент назвав "конструктивним та доволі змістовним".
Обговорювали й гарантії безпеки для України та Європи, а також відповідні вимоги Росії. Позиція Києва: спершу припинення війни, потім – нові домовленості про безпеку. Водночас, за словами Зеленського, російські переговорники видавали за окуповані значні території Донбасу, які контролює Україна. Українська делегація спростовувала це відеодоказами.
Чому це важливо: це один із ключових портів, через які Росія експортує нафту, нафтопродукти та інші вантажі. Перебої в його роботі можуть ускладнити експорт і вдарити по доходах РФ. Російський губернатор підтвердив влучання та пожежу в портовій зоні, а також аварійне відключення трансформаторної підстанції.
- Республіканці заблокували імпічмент Гегсета, Трамп закликав "зупинити" демократів.
Чому це важливо: попри поразку на проміжних виборах, республіканці в чинному складі Палати представників змогли захистити керівника Пентагону: 211 голосами проти 204. Натомість Трамп назвав результат "нищівною поразкою" демократів і закликав їх "зупинити", хоча саму процедуру ініціював республіканець.
- Дефіцит бюджету Росії перевищив $63 млрд попри дорогу нафту.
Чому це важливо: за 10 місяців Росія витратила на $63,36 млрд більше, ніж отримала до бюджету. Дефіцит на третину більший, ніж торік, і вже майже в півтора раза перевищує початковий план на весь рік. Війна дорожчає, нафтогазові доходи скорочуються, а покрити розрив не допомагають навіть високі ціни на нафту та підвищення податків.
Хто залишився в окупованих Олешках і як Росія використала евакуацію: розмова з головою Херсонської ОВА Прокудіним
У сьогоднішній "Цитаті дня" – подружжя, яке нарешті зустрілося після років розлуки. Але для багатьох жителів Олешок така зустріч досі неможлива. За словами Меланії Трамп, з окупованого міста вдалося евакуювати майже 800 людей. Чому виїхали не всі охочі й що тепер із тими, хто залишився?
Росія намагалася використати навіть цю гуманітарну операцію у власних інтересах. За повідомленнями української сторони, під час перемир'я окупанти перегруповували та переміщували сили. А на іншому березі Дніпра, у звільненому Херсоні, російські військові продовжують полювати дронами на цивільних.
Про життя по обидва боки Дніпра, евакуацію та допомогу людям в окупації наш колега Євген Будерацький поговорив із головою Херсонської ОВА Олександром Прокудіним.
"Я відгодую його борщем і варениками"
Так 72-річна Лариса Риндова говорить про свого чоловіка Сергія. Після чотирьох з половиною року окупації подружжя з Олешків вперше зустрілося у Києві. У 2022-му жінка виїхала до сина у Велику Британію, а чоловік залишився в Олешках доглядати будинок – і зрештою опинився заблокованим в окупованому місті.
Сергій зміг виїхати під час евакуації 30 жовтня. На зустріч із ним Лариса збиралася наче на перше побачення – з макіяжем і парфумами. "Не можу повірити, що ти тут", – повторювала вона, обіймаючи чоловіка.
$190 мільярдів
На стільки подешевшали акції гіганта Nvidia на біржі лише за один день. Її керівник Дженсен Хуанг опинився в епіцентрі грандіозного скандалу, до якого зараз прикута увага світу. Він визнав зраду дружині після повідомлень про роман із китайською бізнесвумен і своєю тезкою Еліс Хуанг, яку американська розвідка підозрює в шпигунстві на користь Китаю.
"Я поставив йому питання: "Чи мали ви уявлення, що вона була шпигункою?". Він сказав: "Я не знав, що вона була шпигункою", – і я йому вірю", – відреагував тим часом президент Дональд Трамп.
Хуанг – один із близьких соратників Трампа в Кремнієвій долині, а його компанія є чи не головним виробником чипів для штучного інтелекту. Доступ до них – предмет суперництва США та Китаю. Тепер Nvidia розслідує, чи став її керівник мішенню іноземної розвідки. Іронія полягає в тому, що можна розробити засоби кібербезпеки вартістю на мільярди, але ліків від звичайної людської слабкості так і не винайшли.
В Абу-Дабі сьогодні продовжаться переговори України, США та Росії. Напередодні Давид Арахамія пояснював, що після тривалої паузи очікування від першої зустрічі мінімальні: саме поновлення діалогу вже є досягненням. "А от від другого раунду ми вже дещо очікуємо", – сказав український переговорник.
Тож сьогодні стежимо, чи завершиться нинішня зустріч конкретними домовленостями.
11 листопада 2022. Херсон дочекався своїх
Чотири роки тому херсонці виходили на вулиці з українськими прапорами – зустрічати своїх. Після понад восьми місяців окупації до міста зайшли українські військові. Люди обіймали захисників, плакали, фотографувалися з ними. "Українська правда" однією з перших приїхала у нещодавно звільнений Херсон.
"Я навіть і не знав, що в місті залишилося так багато людей. На вулицях же майже нікого не було", – розповідав невдовзі після звільнення місцевий житель Андрій, який прихистив журналістів УП.
У репортажі Ольги Кириленко та Назарія Мазилюка залишилися прикмети перших днів свободи. Біля будинку Андрія ще висів російський пропагандистський плакат. Повз нього проходили дорослі й діти, загорнуті в українські прапори з автографами військових. Люди набирали воду з Дніпра, поверталися торгувати на ринок і телефонували дітям, щоб повідомити: їх звільнила українська армія.
Увечері УП опублікувала відео Сил спеціальних операцій: боєць із кавуном серед сотень людей із синьо-жовтими стягами.
Попереду були відновлення зруйнованого міста й нові російські удари. Але 11 листопада залишило ті кадри радості, до яких хочеться повертатися: Херсон зустрічає своїх, і синьо-жовтий прапор більше не потрібно ховати.
Сльози, обійми й зустрічі, на які чекали понад вісім місяців, – дивіться в першому репортажі УП зі звільненого Херсона.