Друзі Путіна на чолі Словаччини. Розбираємося в антиукраїнських заявах нового премʼєра Роберта Фіцо
Роберт Фіцо обіцяв, що не відправить "жодного снаряду в Україну", якщо виграє вибори. І після перемоги, схоже, не збирається відступатися від своїх принципів. 27 жовтня у Брюсселі він ще й поставив під сумнів доцільність надання Україні чергового пакету допомоги на 50 млрд євро, назвавши Україну "однією з найбільш корумпованих країн світу". А ще Фіцо виступає проти антиросійських санкцій і обіцяє не арештовувати Путіна, якщо він колись приїде до Словаччини попри ордер від МКС.
Вважати нову владу Словаччини дружньою до України складно. Крім партії Фіцо Smer-SD, до парламенту на виборах потрапила ще одна відверто проросійська Словацька національна партія, а також помірковано-прозахідна партія "Голос". Цей результат вас може дивувати, однак лиш допоки ви не дізнаєтеся про контекст - чому проросійські наративи так добре приживаються у Словаччині і чому менше половини словаків вважають Росію агресоркою.
Своєю риторикою, зокрема ставленням до Росії, премʼєр Словаччини дуже нагадує свого угорського колегу Віктора Обрана, однак порівнювати їх не зовсім коректно. Якщо про Орбана кажуть як про "ідейного" політика (якими б абсурдними часом не здавалися його ідеї), то Фіцо - радше прагматик. І тут, як не дивно, криється певне запокоєння для України. Чому? У новому випуску подкасту "світ не sweet" ми говоримо про це і про ширший контекст виборів у Словаччині з Александром Дулебою, аналітиком Словацької асоціації зовнішньої політики, професором політології університету в Пряшеві.
Cвіт не Sweet. Подкаст про міжнародку
"Cвіт не Sweet" – це експериментальний подкаст про міжнародну політику (і не лише), який для вас готують Оленка Куренкова та Олег Павлюк. Автори подкасту можуть забувати прізвища політиків, помилятися, недоречно сміятися, але попри це максимально душевно розповідають про міжнародку і всі важливі події, які відбуваються за межами України.
