Українська та кримськотатарська літератури. Що спільного? Обговорюємо з Катериною Калитко
В 1925 році двоє діячів кримськотатарської культури Осман Акчокракли та Усеїн Боданінський відправились в етнографічну експедицію Кримом. Коли вони перебували неподалік від Судака, в будинку місцевого старійшини, їм показали рукопис. Виявилось, що документу понад 270 років.
Так в їхніх руках опинилася поема "Тугай-бей", яку потім визнають перлиною кримськотатарської поезії XVII ст.
Її автор – кримськотатарський поет, а до того ж і зять Тугай-Бея, Джанмухаммед – написав твір про похід Іслям Ґерая III і Богдана Хмельницького на Польщу.
Ця картина епохальної спільної боротьби українського і кримськотатарського народів була висвітлена також і в поемі "Сефернаме" ("Сказання про похід") Едіпа Ефенді.
Перед вами подкаст "Кавун та тютюн" – програма про те, що об'єднує українців та кримських татар. І цей епізод – літературний.
Зближення української та кримськотатарської літератур – це не тільки про висвітлення спільних сторінок історії. Як саме письменники та поети двох народів впливали один на одного? Які теми їх об'єднували? Що з кримськотатарської літератури можна прочитати українською та навпаки?
Про це ми говоримо з українською поетесою та перекладачкою, лауреаткою Шевченковської премії Катериною Калитко.
"Кавун та тютюн" – подкаст про те, що об'єднує українців та кримських татар. В кожному епізоді ми будемо знаходити це спільне в різних сферах – в сторінках історії, в музиці, в літературі, кухні. Будемо запрошувати гостей та обговорювати з ними те, що нас об'єднує, а також і те, що в двох народів є індивідуального. І назва нашої програми – це теж один з прикладів того близького, що є між українцями та киримли. Тютюн – так звучить слово і кримськотатарською, і українською, і означає воно одне. Кавун – і це слово теж є в обох мовах. Але кримські татари кавуном називають диню. Так єдина форма містить різний для двох народів сенс.