"Найкращі друзі" не лише для дівчат. Науковий погляд на діаманти та інші коштовні камені
Найперша асоціація, яку викликає слово "діамант" в більшості людей – це розкіш, багатство, привілейований вищий світ. А ще недавно світові ЗМІ писали про них в іншому контексті: ЄС ухвалив 12-ий пакет санкцій проти Росії, який серед іншого передбачає заборону на імпорт діамантів із РФ. Чудово!
Але ми в новому епізоді "Головної обсерваторії" вирішили піти нетрадиційним шляхом і поглянути на коштовні камені з боку науки – в першу чергу мінералогії. І повірте авансом: з'ясували, що ми про всі ці смарагди, бірюзу, рубіни та інші по великому рахунку знали дуже небагато.
Виявляється, що, наприклад, алмази, (це ті, що в умілих руках перетворюються на діаманти) зустрічаються в природі дуже часто, якщо порівнювати з більшістю інших дорогоцінних каменів. Але дивним чином це не робить їх дешевими і доступними. З іншого боку, є такий дорогоцінний мінерал, як танзаніт. В усьому світі його добувають в одному єдиному родовищі (саме так, у Танзанії). Але це не робить його захмарно дорогим.
До речі, чи знаєте ви, чому взагалі мінерали стають дорогоцінними? В переважній більшості випадків для цього є цілком об'єктивні фізичні та хімічні властивості, які можна виміряти спеціальними інструментами. Зокрема, блиск і твердість. Остання вимірюється за відомою нам ще зі школи шкалою Мооса, де "1" – це тальк, а "10"– це алмаз. Всі інші мінерали – дорогоцінні вони чи ні, розташовані десь між ними. Але чи знали ви, що різниця між "9" і "10" у цій шкалі – незрівнянно більша, ніж між "1" та "2"?
А що деякі штучні камені у промислових масштабах виробляються вже більше ста років? Тому, якщо у спадок від прабабусі вам дісталася обручка з величезним червоним кристалом, то це не обов'язково привід вважати себе багатієм.
А що дорогоцінні мінерали використовуються не лише в ювелірній справі, але й у техніці? Причому, йдеться не тільки про алмази з їхньою винятковою твердістю.
Крім цього, в новому епізоді "Головної обсерваторії" ми говоримо про те:
- як та чому "вмирають" перли й бірюза;
- де в Україні є родовища дорогоцінних каменів та до чого тут ракетна промисловість;
- який дорогоцінний матеріал родом із сучасного Афганістану знайшли в гробниці Тутанхамона;
- які існують імітації коштовних каменів та чому на них є попит.
Розповідає Євген Науменко, науковець із Національного науково-природничого музею НАН України, до якого "Головна обсерваторія" завітала в гості цього разу.
"Головна обсерваторія" – це науково-популярний подкаст.
В ньому ми говоримо, про те, як влаштований наш світ: жива природа, зорі, матерія, давні суспільства тощо.
Розповідаємо про те, яким чином люди дізнаються про те, як влаштований світ. Такі люди – астрономи, генетики, екологи, археологи та інші є гостями нашої "обсерваторії" і нашими провідниками у світ науки.
Ми також говоримо про те, навіщо нам знати, як влаштований світ.
Чесна відповідь на це питання полягає в тому, що це неймовірно цікаво – розбиратися, як "все це працює". Але іноді ще й дуже корисно, адже наука – це не лише пригода, але й велика сила.
Автор та ведучий подкасту – Дмитро Сімонов. Він не біолог, не фізики, не хімік і не астроном. Він науковий журналіст, який разом із вами дуже хоче розібратися в тому, як же все це навкруги влаштовано, як його можна змінити або "полагодити", а коли краще просто спостерігати, але не чіпати руками.