"Русский лендлиз" в действии: как ВСУ работают с затрофеенным "Гиацинтом"

Результатом успішного контрнаступу української армії на Харківщині стала не лише низка звільнених населених пунктів, а й величезна кількість трофейної техніки та боєкомплекту.

Модернізовані танки Т-80БВ, самохідні артилерійські установки 2С19 "Мста-С" та 2С3 "Акація", зенітно-ракетний комплекс "Тор-М1", безпілотники "Орлан-10", новітні протитанкові міни тощо.

Усе це тепер працює не на окупантів, а по окупантах. 

"У росіян велика перевага в артилерії, але за допомогою "російського лендлізу" ми зменшуємо цю прірву між нами. Відправляємо їм назад їхні ж снаряди", – з посмішкою каже УП офіцер-артилерист однієї з найпотужніших бригад ЗСУ на ім'я Іван.

За його спиною – трофейна російська самохідна артилерійська установка 2С5 "Гіацинт". Калібр – 152 міліметри, максимальна дальність стрільби – 28,5 кілометрів.

Цю величезну 30-тонну САУ українські військові відтягнули з однієї з посадок на Ізюмському напрямку. Вона зовсім нещодавно була знята з консервації й навіть не встигла попрацювати в руках окупантів.

"Домчалася вона сюди дуже швидко, без жодних поламок", – розповідає військовослужбовець ЗСУ на позивний "Койот". 

Разом зі своїми колегами-артилеристами, які раніше працювали на іншій радянській САУ – 2С3 "Акація", Койот опанував "Гіацинт" усього за кілька днів. 

Обидві установки мають 152-мм калібр. Втім, "Гіацинт" має більшу дальність стрільби (на 11,5 кілометрів), трохи важчі, а отже, потенційно точніші, снаряди та дещо інакшу конструкцію.

Чому вам варто приєднатися до Клубу УП?

Нам усім хочеться бути частиною якоїсь групи – місця, де можна говорити, слухати, радити та впливати. Якщо вам цікаві люди, історії, процеси навколо (та головне, як вони відбуваються і що буде у підсумку) – Клуб "Української правди" буде вашим найкращим варіантом. І нашим, мабуть, теж.

Ольга Кириленко – військова репортерка УП

Приєднатись

"На 2С3 навідник, командир і заряджаючий перебувають усередині установки. А тут заряджаючий усередині або з ґрунту, командир і навідник – зверху. Для механіка-водія нічого не змінилося", – пояснює Койот. 

Нині Іван, Койот та їхні побратими працюють із трофейним "Гіацинтом" на Бахмутському напрямку. Уже четвертий місяць він вважається одним із найважчих на Донеччині, зокрема через суттєву артилерійську перевагу росіян. 

Окупанти засипають снарядами та ракетами Бахмут, намагаються протиснути Соледар, що розташований північніше, та активно наступають на Зайцеве, Опитне, що розташовані південніше. 

Наразі бої точаться на околицях Бахмута.

На запитання про оперативну обстановку на цьому напрямку офіцер-артилерист Іван спокійно відповідає: "Ситуація важка, але ми стоїмо". І додає, що Бахмут українська армія точно втримає.

Більше деталей – у репортажі "Української правди" з фронту.

P.S. УП не називає номер бригади та не показує обличчя деяких військовослужбовців на їхнє прохання.

Також ви можете переглянути фоторепортаж "Української правди" з виїзду на роботу з артилеристами.

Ольга Кириленко, Назарій Мазилюк, УП