"Бросать свою Украину, свой дом я не собираюсь". Как выживают местные в Бахмуте

Понедельник, 12 декабря 2022, 15:00
коллаж: Андрей Калистратенко

Пані Світлана розриває кілька стіків чорної кави, висипає їхній вміст у паперові стаканчики, заливає їх окропом і по черзі простягає гарячі напої групі українських військовослужбовців.

Окріп парує на ранковому морозі, а до ніг пані Світлани тим часом лащаться двоє котів – вони також ідуть на тепло. У перші дні грудня температура тут опускається до мінус восьми.  

Це була б типова картина випадкової зустрічі цивільних і військових десь дорогою на схід – вдячна жінка років 50, яка мешкає біля траси, пригощає "хлопчиків" усім, що має під рукою.

Але ці події розгортаються в Бахмуті – колись 70-тисячному місті, на яке з трьох боків наступають росіяни. Місті, де будь-яка допомога українській армії може обернутися проти тебе. Місті, де воду для кави треба гріти за допомогою газового балону або багаття просто в дворі багатоповерхівки. 

Читайте також: Пункт незламності "Бахмут". Що відбувається на найважчому напрямку фронту

У Бахмуті вже давно немає жодних комунікацій. Місцем приготування їжі та обігріву тут стали імпровізовані "плити" на вогні. Щоб розвести цей вогонь, цивільні збирають гілки, що попадали з дерев після російських обстрілів, і розпилюють залишки пошкоджених дерев'яних меблів.

"Ми за Збройні сили України, ми за свою любу Україну. Ми її ніколи не залишимо, нашу рідну землю", – ніби виправдовуючись перед усіма, хто нарікає на "проросійськість" українського сходу, каже пані Світлана. 

"Але нам треба трохи допомоги – нам треба буржуйки", – несміливо додає жінка. У її квартирі – плюс 2 градуси. 

Військові п'ють каву одразу, щоб не вистигла. 

Поки ми говоримо з пані Світланою, навколо що п'ять-десять хвилин лунають сильні вибухи – це "виходи" української артилерії та "приходи" російської.Ані військові, ані цивільні на них не зважають – це означає, що росіяни обстрілюють не наш район. 

За день до того, за хвилин 30 ходу від будинку пані Світлани, УП наштовхнулася на неприкрите тіло чоловіка, який загинув від обстрілу, повертаючись із магазину. Сусіди не ризикують його ховати самі, а викликали спеціальну службу не можуть – у місті немає зв'язку.

Бахмут перебуває в фокусі російської армії з середини липня, після окупації майже всієї Луганської області.

Обстановку на цій, найважчій наразі, ділянці фронту УП аналізувала раніше.

Відео, що його ви побачите нижче, показує реальне життя цивільних, які, попри страшенну загрозу своєму життю, залишаються в місті. Кожен зі своєї причини.

Ми зафільмували, як наразі виглядають вулиці колись 70-тисячного історичного міста, як його жителі стоять у черзі по гуманітарну допомогу, переходять у більш небезпечний район міста розбитим мостом та загалом адаптуються до війни.

Ольга Кириленко, Назарій Мазилюк, УП

Реклама:
Уважаемые читатели, просим соблюдать Правила комментирования
Главное на Украинской правде