Лучшая подсказка политикам да и все нам, грешным

Пятница, 18 декабря 2009, 11:38

Наші політики ніби й люди не дурні, навіть круті... демократи серед них трапляються, але чим того виборця приманити - до ладу не знають.

А от ми з кумом, не буду гріха таїти, скумекали, чого людям бракує...

По-перше, як кажуть мудрі люди, - "Не роби нікому добре - то й тобі буде непогано". А наші політики прагнуть зробити нам аж задуже добре - керувати самим, щоб не дай Бог, нас не потривожити. Тільки один раз на п'ять років змушені перебаламутити людей, бо є вибори. А далі знову, бідненькі, готові самостійно страждати за народ. Хоча, можемо їм допомогти...так, куме?

Та з нами поводяться як з дітлахами, що зібралися по м'ячу лупити, а у них оцей м'яч забирають. Ну, вочевидь, тільки для їх користі. Щоб один одному гулі не понабивали. Але забери в дітей м'яч - залізуть куди не треба або ж, не дай Бог, яку-небудь бомбу змайструють...

Так, не буду гріха таїти, дорослі це ті ж діти, тільки забави у дорослих трохи дорожчі. За Кучми проводили для допомоги політикам якийсь "референдим".

- Правильно, куме - референдум.

- Ні, це був референ-дим, то значиться, тільки щоб пустити дим в очі. А проводити потрібно референ-дум, від слова "думати", щоб всі спочатку подумали, а тоді вже сказали. Проводити кожен рік. Питання - "залишати старих, чи вибирати нових", це відносно влади.

І основні закони таким способом підтверджувати, щоб не говорили "я за цей закон не голосував". От зараз усі говорять: "Які дурні у нас при владі", а повинні говорити "Які ми дурні, що вибрали таку владу". Ферштейн?

- Так є, нам тільки обіцяють все на світі. Перед виборами. Потім знаходиться причина для відмови. То заважає Захід, то заважає Схід. То біда, бо неврожай. Великий врожай - ще більша біда. А якщо перед виборами підвищують пенсію чи зарплату, то й загадка - через який час це підвищення з'їсть інфляція...

Ну, нарешті, вибрали депутата. Тепер може бути під гіпнозом, як комуністи, або під наркозом, як ті, хто зачепились за посади. А змінити його п'ять років не можна. Правда, постійно вшкварюють танці...

- Це які танці? 

- Це я про ритуальні танці - навколо недоторканності, щоб забрати її в депутатів. Так, тоді можна буде змінити депутата... але коли він вчинить якийсь кримінал. Це ж скільки чекати? Деякі більше 15 років з депутатів не вилазять, ні на що інше не здатні, ніби перебувають в анабіозі. А перед виборами оживають і віщують нам: "Я прийшов, щоб змінити..." А що змінити?

- Головне, це рецепт профілактики влади змінити! Адже владу вибирають для користі народу, чи як? Подібно тому, як для того, щоб з'їсти добрий обід, підбирають куховарку. Готує несмачно - беремо іншу. А от нікудишній депутат або мер - стоп, не чіпати! Так понаписували депутати в законах.

- От раніше був обід...тобто вибори, років 15 тому. Одні виборчі округи кидали в загальний казан (це я про Верховну Раду) пшоно, інші м'ясо, ще інші сіль, а хто й взагалі чорт-знає-що. І з цього готували політичний обід для України.

Тепер ніби більш дієтично - у кожної партії чи блоку свій ресторан, своя кухня: національна, регіональна чи МакДональдс. Заходь та вибирай поситніше! Але що це нам приготували шеф-кухарі (себто лідери) всіх цих утворень? Готові виборчі списки кандидатів в депутати (комплексний обід, якщо по кулінарному) на всі п'ять років?

Причому всюди без обговорення. А хто знає, що наварять ці партії? Вони й десяток років не прожили. Куховари нульового розряду, по європейським міркам. Контроль і ще раз контроль, якщо не хочеться масових епідемій. І не треба нам показувати на Європу. Інші там куховари та й не хворіють вони дитячими болячками, як наші. Он, один ПРіБЮТ чого вартий...

- Ми повинні не тільки вибирати владу й утримувати її за наші гроші. Ми повинні владу, як би це делікатно сказати, контролювати. Тобто давати оцінку меру, міліціонеру, судді, депутату..., а в разі потреби змінити їх законно й просто.

Уявляєш, що станеться, коли можна буде через рік казати владі "До побачення!" Чиновник буде залежати не тільки від свого боса, але й від нас, грішних! Ми для нього станемо шановними покупцями, а не надоїдливими ...ну, майже бомжами, як раніше. Бо раз у рік ми вирішуємо: залишати його, чи брати когось більш ввічливого.

Тоді й перестануть годувати нас комплексними обідами. Та й проти корупції це найкращий засіб. Бо неможливо підкупити чи обдурити всіх. Ми зможемо самі взяти таких, що дають нам максимум, а не чекати від них подачок. А недоторканність - це забави дитячого садку.

Ну, яка різниця, переобирати через рік "недоторканого" депутата чи "доторканого"? Не обіцянки, не одноразові подачки, не бутафорські програми... Найцінніше з того, що можна зажадати від політиків - це КОНТРОЛЬ ЗА ВЛАДОЮ. І найбільше цього блага готові віддати перед виборами.

- Ну, ніби деякі готові поділитись владою. У програмах обіцяють то вибори суддів, то референдум по конституції.

- Хоча головне не програми, а у кого краща гарантія їх виконати. Але, подейкують, що не знають як проводити такі референдуми?

- У Інтернетах все є!

- Контроль влади має стати звичкою, а не бути небувалим явищем, ніби приліт гвинтокрила до папуасів. Після того щезне всіляка ілюзія, що можна залагодити проблеми одним махом (то є проголосувати один раз в п'ять років за "правильних людей" і справі кінець), тому всі візьмуться за роботу.

Ті, хто при владі, щоб ми їх завтра не виперли. А ми, грішні, не буду гріха таїти, також заспокоїмось. Бо в разі потреби виберемо інших...

- Тим більше, що бажаючих поки що вистарчає. Ще ніхто не бачив, щоб когось примушували йти в депутати або президенти під автоматом. Так що сміливіше, політики наші дорогенькі! Чекаємо Ваших пропозицій!

Всім низький політичний уклін.

Розмову кумів Тараса Бараболі та Панаса Цибулі записав Юрко Колючка. Для УП

powered by lun.ua

Коллапс справедливости. Сценарии процессуальных диверсий и как с ними бороться

Кто и как финансирует систему гарантирования вкладов?

Игра наперегонки. Как Разумков разыграл свою отставку

Шах и мат незаконному обогащению

Книжный рынок и гуманитарная политика: 7 шагов, которые будут способствовать развитию книгоиздания в Украине

Аукцион по продаже завода. Станет ли приватизация для "Большевика" новым "рождением"?