"Народные любимцы" стали аутсайдерами избирательной кампании

Тимошенко та Янукович "пасуть задніх" за результатами опитування серед Інтернет спільноти, водночас, очевидно, є переможцями всенародного волевиявлення.

В день виборів серед Інтернет користувачів проводили десяток "віртуальних екзит-полів". Я вибрала два, які на мою думку є узагальнюючими: опитування Вахтанга Кіпіані серед ЖЖ-спільноти (Живий журнал, Live Journal) та Бориса Ходорковського серед українських користувачів мікроблогу Твіттер.

«"переможцем" виборів у ЖЖ є Віктор Ющенко (35,48%), за ним слідують Анатолій Гриценко (22,22%), Сергій Тигіпко (14,7%), Олег Тягнибок (9,68%), Юлія Тимошенко (5,73%), Віктор Янукович (2,51%), Арсеній Яценюк (1,43%), інші менше 1%.

"Переможцем" серед Твіттер-спільноти став Сергій Тігіпко (40%), за ним слідують Віктор Ющенко (16%), Юлія Тимошенко (15%), Анатолій Гриценко (7%), Віктор Янукович (7%), Арсеній Яценюк (6%), Олег Тягнибок (5%), інші менше 1%.

Звичайно, ці голосування є не репрезентативними, і проведені серед специфічної аудиторії.

Користувачами ЖЖ-спільноти і Твіттера є переважно молоді та думаючі люди. Це здебільшого міські жителі 18-35 років, які багато читають та аналізують. Вони мало звертають уваги на зовнішню рекламу і шукають відповіді в Мережі.

Вони менше схильні піддаватися "масовому промиванню мізків електрокару" і бомбуванню свідомості із телевізора та біл-бордів.

Тому я вважаю їх вибір усвідомленим і таким, який відображає вибір сучасного покоління освіченої прогресивної української молоді. А за такими майбутнє України.

Вибір Ющенка і Тігіпка серед Інтернет спільноти - це не просто вибір особистостей - це вибір парадигм. Я особисто не є палкою прихильницею ані Ющенка, ані Тигіпка, ані жодного іншого кандидата, але я абсолютно поділяю ті цінності і потреби, за які, фактично, проголосували Інтернет користувачі.

Ющенко є не просто президентом України чи проукраїнським кандидатом в президенти, він є носієм певних цінностей та світогляду. Тому, вибір Ющенка молодими та думаючими - це вибір свободи та нації.

Вибір ідейного лідера та захисника національних інтересів.

Тігіпко також не просто успішний банкір і кандидат в президенти. Його вибір - це вибір сильного антикризового топ-менеджера. Він уособлює надію "сильної руки, яка зможе навести лад в країні".

Поєднання цих двох типів особистостей в якості державних керманичів є ідеальним для України.

Президент, який є ідейним лідером країни, формує довгострокове бачення та шлях розвитку країни, її цінності, є гарантом свободи та права і захисником національних інтересів. І прем'єр-міністр, який працює пліч-о-пліч з президентом, є топ-менеджером країни та забезпечує ефективну реалізацію місії та цінностей, визначених главою держави.

Це модель відносин, яка є основою роботи успішних міжнародних корпорацій і є класикою теорії управління. І це те, чого нам постійно бракувало. І, мабуть, бракуватиме наступні 5 років. Поки на зміну існуючій системі не прийде абсолютно нова, яку і створить ця прогресивна, активна молодь.

Для мене результати віртуального голосування - дуже важливе відкриття. Воно дає надію, що не так все погано. І не важливо, хто буде президентом, важливо, що є певна когорта молодих активних людей, які мислять категоріями спільних цінностей і розуміють що насправді потрібно Україні.

Ольга Ситник, член Правління МГО "Українська Громада", заступник керівника проекту "Нові лідери України", для УП