Нужен ли Януковичу путь от триумфатора к узурпатору?

12 просмотров
Четверг, 04 марта 2010, 16:28
Александр Палий
политолог, кандидат политических наук, для УП

Спроба створити новий уряд за рахунок входження до коаліції окремих депутатів, як це вже неодноразово зауважувалося, є очевидно неконституційним.

Як відомо, у статті 83 Конституції України записано: "У Верховній Раді України за результатами виборів і на основі узгодження політичних позицій формується коаліція депутатських фракцій, до складу якої входить більшість народних депутатів України від конституційного складу Верховної Ради України".

Крім того, у рішенні Конституційного Суду N 16-рп/2008 від 17 вересня 2008 року, яке є остаточним і жодному оскарженню не підлягає, чітко розтлумачено ці положення:

"У Верховній Раді України за результатами виборів і на основі узгодження політичних позицій формується коаліція депутатських фракцій, до складу якої входить більшість народних депутатів України від конституційного складу Верховної Ради  України. Вимога щодо сукупної чисельності народних депутатів

України, які у складі депутатських фракцій формують коаліцію депутатських фракцій, стосується як моменту формування коаліції, так і всього періоду її діяльності. Таким чином, до складу коаліції депутатських фракцій можуть увійти лише ті народні депутати України, які є у складі депутатських фракцій, що сформували коаліцію. Саме належність народних депутатів України до цих фракцій відіграє визначальну роль депутатських фракцій в утворенні коаліції депутатських фракцій... 

В аспекті порушеного у конституційному поданні питання словосполучення "коаліція депутатських фракцій у Верховній Раді України", що міститься у частинах шостій, сьомій, дев'ятій статті 83 Конституції України, слід розуміти як сформоване на встановлених Конституцією України та Регламентом Верховної Ради України засадах об'єднання за результатами виборів кількох депутатських фракцій, кількість народних депутатів України в яких становить більшість від конституційного складу Верховної Ради України, які (депутатські фракції) на основі узгодження політичних позицій погодились на спільну парламентську діяльність".

Все гранично чітко. Коаліцію формують фракції, за наявності у їхньому складі більшості депутатів ВР. До складу коаліції можуть входити депутати лише тих фракцій, які входять до коаліції.

Проголосовані зміни до регламенту - не що інше, як уже звичний для депутатів України правовий нігілізм. Саме з цим нігілізмом лідери найбільших фракцій протягом півтора років писали свою конституцію, що перетворювала суспільство на нуль. Саме з цим нігілізмом рік тому депутати проголосували за  незаконну дату президентських виборів з тією шокуючою мотивацією, що їм потрібні різдвяні канікули. 

Проте зараз, схоже, усе навіть гірше. Для фантазій Партії регіонів з її незатуманено утилітарним ставленням до закону немає жодних стримувань і противаг. "Ви ж розумієте, що якщо в Конституції закладено міну, то ми маємо її знешкодити.

Дійсно, Верховну Раду створюють фракції. Ви вважаєте, що право меншості не повинно гарантуватися, а я вважаю, що повинні гарантуватися", - заявив один з авторів законопроекту "регіонал" В. Бондик, взявши, таким чином, право змінами до регламенту (!) "знешкоджувати" (!) Конституцію (!).

Схоже, депутати ще не зовсім розуміють значення легітимності і наслідків, які за собою потягне її втрата. В тому числі і для них самих.

Підважувати легітимність влади в нашій країні - це все одно, що пиляти гілку на якій сидиш. Для краху і так надзвичайно дискредитованої  політичної еліти треба зовсім небагато - усього лише щоб більшість населення почало її питати: "А ви хто такі?" Політики, які нехтують тим, що влада в країні походить від народу, намагаються змінювати правила під час гри, сприйматимуться не як депутати, міністри і президенти, а як самозванці. Якщо ви берете владу неконституційним шляхом, то хто її визнає?

І треба бути дуже далеким від реальності (і, до речі, позбавленим пам'яті), щоб не розуміти, що якщо хоча б півмільйона населення активно зацікавиться цим питанням, то ні статус члена уряду, ні навіть депутатська недоторканість вже не значитиме абсолютно нічого.

Свого часу екс-президент Кучма, попри всю прикру реальність своєї політики, вперто намагався дотримуватися процедури й формальностей. Можливо, тому, що він був значно розумніший за нинішній депутатський корпус. Напевно, тому  і всидів на посаді майже 11 років.

Навіщо вся ця історія комуністам, які перші озвучили ідею формувати коаліцію "тушками", зрозуміло. Для комуністів це єдиний шанс потрапити до коаліції. Також для них необхідне підваження легітимності будь-якої України. 

Навіщо все це  Володимиру Литвину - теж ясно. Цей "потрібний країні" політик боїться зустрічі з виборцями. 

Складніше читаються мотивації президента Віктора Януковича. Якщо його мета - максимально послабити свою владу й пошвидше піти з посади Президента, тоді все логічно.

Для Януковича, який легітимно прийшов до влади, отримавши завдяки цьому респектабельність з боку цивілізованого світу, було б самовбивчо формувати новий уряд в антиконституційний спосіб, з перших днів підважуючи власну легітимність. Яка, до речі, тримаються лише на 48,95% голосах учасників виборів.

Це було б рідкісним безглуздям, якого б не компенсував ніякий контроль над міністерствами і державними адміністраціями. Янукович мало схожий на людину, готову до такого відчайдушного кроку. Але хто зна - як відомо, безвладя підкреслює чесноти, а влада оголює вади. Ніхто спочатку й не думав, що "помаранчеві" і "біло-сердешні" здатні на вчинені ними дурощі. 

Україні нині потрібна легітимна влада, не залежно від прізвищ. Іншої у нас немає. А ще більше країні потрібен зв'язок влади із суспільством, який буде запорукою її дієздатності як усередині країни, так і за кордоном. Усе це, натомість, не потрібне недругам нашої країни.

Швидше за все, президент Янукович такими законодавчими ініціативами бажає лише вплинути на незговірливу фракцію НУ-НС з метою формування коаліції. Тому для цієї фракції найголовніше зараз - спробувати вести себе "як у танку" - тобто не злякатися.  Однак, уже самі засоби впливу на чиюсь нервову систему через шахрайство із законодавством дискредитує не лише політичні сили, які беруть у цьому участь, але й політичну систему України загалом.  

Олександр Палій - політолог, кандидат політичних наук



powered by lun.ua
"Укрзализныця" – мертвый актив или лакомый кусок для инвесторов?
"Укрзализныця" воплощает в себе парадоксальную разницу между потенциалом для частных инвесторов и реальностью. В чем риски и перспективы ее приватизации? (укр.)
Обличитель коррупции – не только заявитель: что не учли законодатели
Несмотря на в целом позитивный характер закона о обличителях коррупции, законодатели избрали суженный подход к урегулированию статуса обличителя. А это будет иметь значение для разоблачения возможных коррупционеров и защиты тех, кто их разоблачает. (укр.)
Газовая формула: как госпредприятиям покупать газ по честной цене
Минэкономики придумало формулу, которая позволит государственным и коммунальным организациям покупать газ по рыночным ценам. Годовая экономия составит 3 млрд грн. (укр.)
Стратегическая программа правительства: пробелы, которые ее заблокируют
Люди должны получить доступ к влиянию и принятию решений в тех общинах, на которые они фактически влияют своим проживанием в них. Без этого реформы пройдут на бумаге, но отнюдь не в реальной жизни, где жители все еще имеют две жизни: одну фактическую, а другую "по регистрации". (укр.)
Почему не стоит ограничивать эмоции и как их контролировать
Проявлять эмоции безопасно для себя и для окружающих можно разными способами. Главное, делать это вовремя, не доходя до критической точки. (укр.)
7 причин задуматься над тем, чтобы усыновить старого битого пса
Взрослые собаки ничем не уступают в дружбе и преданности молодым. укр.)
Ударит ли штрафная система по нардепам-прогульщикам?
Новый закон принципиально меняет подход к участию народных избранников в заседаниях парламента и комитета Верховной Рады. А вот подействует ли эта штрафная система в условиях современной политической ситуации – неизвестно. (укр.)