"Дешевый цирк" от "дешевого клоуна"
Народний депутат від Партії регіонів, перший заступник голови Комітету Верховної Ради з питань освіти та науки Максим Луцький: "Якщо Полохало не припинить дестабілізувати роботу комітету, я порушуватиму питання про його зняття з посади голови".
Таку заяву нардеп Максим Луцький оприлюднив наступного дня після того, як не прийшов на засідання комітету з питань освіти і науки, де понад 60 експертів, журналістів та студентських лідерів чекали нагоди обмінятися експертними оцінками щодо його, в тому числі проекту реформування вищої школи.
А також почути аргументи пана Луцького на користь централізації управління галузі, нищення університетської автономії, збільшення плати за навчання та скорочення державного замовлення, передбачені в, так званому, проекті Табачника-Луцького. Власну відсутність на профільному комітеті кум Дмитра Табачника пояснив мені по телефону "переддіабетним станом здоров’я"…
Заява "фахівця" вразила цинізмом не лише освітян, які з чималою повагою ставляться до Володимира Полохала. Але й усіх тих, хто віддав належне мужності політика, який вийшов на роботу, як тільки почав відновлюватися після інсульту, заподіяного минулорічним скандалом навколо фальсифікації рішення комітету за участі того самого Луцького. Цього разу Володимир Іванович закрив очі на вимоги лікарів та прохання близьких заради захисту відкритого розгляду на комітеті перспектив реформування вищої школи.
Запитайте в присутніх на комітеті журналістів, студентів чи експертів, кому було важче фізично завітати на засідання комітету – Володимиру Полохалу чи Максиму Луцькому? Принаймні, останньому "переддіабетний стан" не заважав жваво бігати сесійною залою Верховної Ради за годину до початку засідання комітету.
Якщо одного з наших міністрів колеги охрестили "дешевим клоуном", то дії його команди в освітньому комітеті наразі тягнуть на повноцінний "дешевий цирк".
Крісло – будь-якою ціною…
При цьому заяву Луцького щодо можливого зняття Володимира Полохала важко назвати випадковою чи непродуманою.
Дмитро Табачник конче потребує власного, підконтрольного лише йому голови профільного комітету. Адже, як би надалі не точилася полеміка навколо законопроектів про вищу освіту, саме комітет вливатиме в підсумку на внесення в нього поправок між першим і другим читанням.
Замінити на цій посаді Володимира Полохала вони можуть у два способи: голосуванням більшості або, якщо голова Комітету за станом здоров’я не зможе здійснювати свої повноваження. Тоді вони автоматично передаються його першому заступнику – вже відомому нам Максиму Луцькому.
Ризикувати з голосуванням цього питання в залі ані Луцький, ані Табачник не ризикнуть – надто очевидно в цьому простежуються їх шкурні інтереси, далекі від реальних потреб ПР. Особливо після того, як вони підставили керівників фракцій більшості студентськими протестами і скандалом навколо фальсифікації рішення комітету.
Відтак, наші "герої" обрали відкатаний раніше варіант психологічного тиску на Володимира Івановича з метою підірвати його здоров’я настільки, щоб він не зміг виконувати свої обов’язки. Власне, заява Луцького є першою ластівкою в цій кампанії – ганебною й аморальною.