Любомир Гузар Архиепископ Любомир (Гузар)

Новогоднее пожелание, которое полностью в наших возможностях

Прошел старый год, который всегда почему-то считаем несколько неудачным. Вместо этого смотрим в новый год с надеждой, что он будет лучше. В этом причина нашей "новогодней" радости. (укр)

Ми щойно відзначали свято Нового року: 1 січня за новоримським (григоріанським) календарем та 14 січня за давньоримським (юліанським) літочисленням.

Що таке "цивільний Новий рік"?

Це той день, від якого починаємо датувати документи, листи, банківські чеки новим числом – на одну одиницю більше, як попереднього року. Попри ці зміни числення ми дуже любимо свято Нового року. Минув старий рік, який завжди чомусь уважаємо трохи невдалим.

Натомість дивимося в новий рік із надією, що він буде кращий. У цьому причина нашої "новорічної" радості.

З приходом нового року бажаємо одне одному різних благ: сповнення мрій, добробуту, міцного здоров’я тощо. Це звучить і виглядає дуже гарно, але має один дефект – все, що ми згадали вище, залишається у площині бажань: мрії можуть не здійснитися, добробуту може не бути і стан здоров’я може погіршитися.

Великою мірою здійснення цих побажань від нас не залежить.

Хочу звернути увагу на одне побажання – могутнє за своїм ефектом, здійснення якого є цілковито у наших можливостях.

Кажуть, що походить воно із гуцульських традицій. А звучить це побажання так: "Сусіде (сусідко), дай Боже, щоб за рік ми могли глянути одне одному в очі!"

Яке багатство наших Карпат!

+ Любомир

Колонка представляет собой вид материала, отражающего исключительно точку зрения автора. Она не претендует на объективность и всесторонность освещения темы, о которой идет речь. Мнение редакции "Экономической правды" и "Украинской правды" может не совпадать с точкой зрения автора. Редакция не несет ответственности за достоверность и толкование приведенной информации и выполняет исключительно роль носителя.
Реклама:
Уважаемые читатели, просим соблюдать Правила комментирования