Опасность активизации "броуновского движения"
Політична система в Україні дедалі більше показує, що вона себе вже вичерпала.
Влада, яка не бачить себе поза цією системою, намагається всілякими зусиллями замаскуватися, імітує якісь зміни, шукаючи механізм дезавуювання цієї ситуації. Через своїх штатних крикунів на ток-шоу й у ЗМІ влада озвучує вигідні для себе моменти, як, наприклад, з резолюцією ПАРЄ.
Але вона відчуває: щоб зберегти видимість хоч якогось позитиву, цього замало.
Потрібне ще щось...
Опозиція діє хаотично, кидається з боку в бік, намагаючись знайти точку опори для реального просування вперед. Недостатня згуртованість опозиції дезорієнтує народ, який чекає від неї рішучих дій.
Створюються й імітують свою бурхливу діяльність, особливо, перед виборами, усілякі "опори" та "спротиви" режиму, різні "альтернативи", мережі – "Вперед", "Чесно", "Гроза", "Перше грудня", "САМ" тощо, тощо...
Броунівський рух, якому немає кінця. Автори цих утворень навіть не можуть пояснити, що ж саме вони створили.
Таке враження, що все відбувається або із чийогось злого умислу або з нерозуміння. Візьмемо як приклад ініціативу "1-ше грудня". Її непродуманість – можна віднести на поважний вік ініціаторів чи на чийсь злий умисел? Або створення групи САМ: це наслідок дитячої інфантильності, або також – чийогось злого умислу?
Цей "броунівський рух" – не безневинна гра в демократію.
Він становить небезпеку, тому що розпорошує громадсько-політичний актив, не організовує, а роз'єднує суспільство, тим самим підтримуючи існуючу систему влади.
Автори цих "броунівських рухів" забувають, що народ – мудріший за них, і на такі виверти не піде.
Ніхто з них не бачить народ носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в державі.
Народ підтримає того, хто поставить його, Народ, – на перше місце й надасть йому реальну можливість бути головною дійовою особою в державі.
Юрій Пальчуковський, голова Демократичного об'єднання "Українська Національна Рада", спеціально для УП