Реклама:

Шантажист Путин

Среда, 21 марта 2012, 15:57

"Что это: зеленая и воняет, под кроватью лежит, а сама на букву Б?

Ответ: селёдка. Почему же зеленая и воняет? Оттого, что старая.

Почему под кроватью лежит? Оттого, что её купил: куда хочу, туда и засуну.

Почему "на букву Б"? Оттого, что жила весело, пока не выловил".

(Ідіотична загадка часів СРСР)

Я намірене згадав цю глупу загадку зі свого дитинства. Приблизно за таким алогічним підходом був складений звіт Богословської про наявність ознак державної зради з боку Юлії Тимошенко. Прошу не шукати інших етимологічних паралелей. Отже, поїхали.

***

НОВИЙ ТЮРЕМНИЙ СТРОК

У вівторок провладна більшість Верховної Ради прийняла звіт тимчасової комісії (в якій представників опозиції не було) про державну зраду з боку Юлії Тимошенко.

Доповідала народний депутат Іна Богословська. Доповідь була емоційною, але пустою. Читала з бумажки, грубо порушуючи указ Петра І: "в ассамблее говорить не по написанному, дабы дурость каждого видна была".

Опозиція з гумором знущалася над доповідачкою, доводячи нікчемність її аргументів. Але Богословська була непохитною. Вона нічтоже сумяшеся звинуватила опозицію у спробі свого вбивства. Це викликало суцільний регіт і обіцянку, що маратися не будуть.

В результаті, провладна більшість Ради запропонувала поширити цей звіт серед політиків Європи, США та Канади. Генсек ООН також буде ощасливлений. Нажаль, провладна більшість забула про такі "дріб’язкові" країни як Китай, Японія та решту країн світу.

Так от, я особисто у захваті від такого рішення провладної більшості. Сам би проголосував, якби не партійна дисципліна БЮТ. А знаєте чому? Відповідь проста - оприлюднення "аргументів" про державну зраду Юлії Тимошенко засвідчує про повну відсутність елементарних юридичних та економічних знань провладних чиновників. А також підтверджує наявність вибіркового судочинства та боязнь влади отримати достойного конкурента на жовтневих виборах до Парламенту.

Дивіться, головним завданням комісії Богословської було довести, що під час час підписання газових угод Юлія Тимошенко дбала не про безперебійне постачання газу з РФ в Україну та забезпечення його транзиту в Євросоюз, а радше про особисті інтереси.

Якби це було правдою, то розглядати справу Тимошенко як "політичне переслідування" в Європейських коридорах стало би неможливим, оскільки виникає фактор власної зацікавленості, отже корупції. Простими словами, регіоналам треба було довести, що на "таємних переговорах" з РФ Тимошенко погодилася на невігідну ціну на газ за умови списання приватних боргів керованих нею компаній.

Резюме. Звинувачення Тимошенко у перевищенні службових повноважень сприйнялося світом як одіозне і політично вмотивоване. Отже, для виправдання її засудження влада почала шукати інші підстави. Найліпшою стало обвинувачення у державній зраді. Слава Богові, за цей злочин в Україні дають максимум 15 років, а не розстріл, як в Бєлорусі.  

***

КВОЛИЙ ПРЕЗИДЕНТ

По чоловічому, мені важко зрозуміти Януковича, який з одного боку падає в обморок від курячого яйця франківського студента, а з іншого - твердо заперечує амністуванню тисячам правопорушників, які скоїли незначні злочини, наприклад, що вкрали шапку. За числом затриманих в СІЗО та ув’язнених при Януковичі (у розрахунку на душу населення) Україна є третьою в світі після Сомалі та Китаю.

Якби Янукович забажав випустити із в’язниці Юлію Тимошенко, то міг би це зробити одним щиглем пальців. Але він каже, що не може її помилувати, бо треба згоду засудженого і визнання провини. Юля жорстка людина і ніколи провину не визнає, бо її немає. Але ж "потрібність згоди" встановлена указом такого самого Президента. Поміняй указ і не клей дурня, президент Янукович.

Далі. Янукович розповідає, що він не може впливати на судові рішення. Давайте розглянемо, як він лукавить.

По-перше, подивимося на вплив Президента на прокурорів. Згідно з Конституцією України Генеральний прокурор призначається ВРУ за поданням Президента, але звільняється Президентом без згоди ВРУ (частина 11 статті 106). Отже, прокинувся Янукович не з тієї ноги – і прокурора нема. Генеральний прокурор України самостійно призначає своїх заступників, які в свою чергу призначають регіональних прокурорів. В теорії, прокурори мають бути незалежними від Президента. Одначе, Президент неодноразово надавав окремі доручення Генеральному прокуророві України у перевищення своєї конституційної компетенції. Отже, Президент де-факто керує українською прокуратурою.

Для простого розуміння конфлікту інтересів прошу відповісти на питання – який з прокурорів може відкрити кримінальну справу проти Президента України, що, припустимо, вбив людину, або проти Генерального прокурора України, який, припустимо, взяв мільйон доларів хабара, а також які існують запобіжники проти звільнення "зухвалих" але чесних прокурорів, що відкрили проти таких осіб кримінальну справу? Відповідь риторична.

По-друге, подивимося на вплив Президента на суддів. В Україні долею суддів розпоряджаються три інституції – Рада суддів, Президент і Парламент. Як Ви розумієте, Президент і цей Парламент керуються Президентом, чи не правда? Рада суддів теж підпадає під вплив Президента через процедуру призначення її членів. Отже, де-факто Президент керує судовою гілкою влади.

Для простого розуміння конфлікту інтересів прошу відповісти на питання – який суд може безпристрасно прийняти рішення щодо засудження Президента або члена Ради суддів? Відповідь риторична.

Отже, все що коїться в Україні, знаходиться в кишені Януковича. Так постановив Конституційний суд, прийнявши рішення про скасування змін до Конституції, за якою він був створений (зрозуміли сюрреалізм цієї влади?).

Резюме. Всі розказні Януковича про те, що він не втручається в інспіровану ним справу Тимошенко, є лукавством і брехнею. Була би в Україні смертна кара, то першими клієнтами за його волею стали би не вбивці та ґвалтівники, а політичні опозиціонери. "Закон такий" - напевне він би розпачливо розвів руками.

***

МІСТЕЧКОВА ГЛУПІСТЬ

На щастя, потуги Богословської не варті витраченого паперу (нам було роздано 500 паперових екземплярів на 23 сторінках – всього 57 кг. макулатури). Там вона стверджує, що Юлія Тимошенко "приховала від суспільства та влади факт існування боргу її приватних компаній перед Міноборони РФ".

Скажіть, будь ласка, з якого біса такий факт повинен бути оприлюдненим? Хтось питав? Якби навіть борг був, то Богословська вочевидь не знає основ цивільного права, за яким фізична особа не несе відповідальності за боргами юридичної особи. Уявіть, що ви працюєте на заводі, який має борг. Вас зненацька звинувачують у державній зраді, оскільки цей завод має борг перед країною, яка поставляє на завод якийсь продукт. При чому тут Ви? Отже, "приховувати від суспільства" Тимошенко було нічого. Крім того, Богословська вочевидь не знає основ кримінального права, оскільки у кримінальній справі не доводиться вина людини, бо провина доводиться лише судом, якого щодо Тимошенко ніколи не було (ані в Україні ані в Росії).

Чи давала в 90-х роках минулого століття Тимошенко хабарі чиновникам Російської Федерації? Не знаю. Але я, наприклад, особисто сприяв даванню хабарів чиновникам Держбанку СРСР (разом з покійним головою Національного банку України В.Гетьманом), щоби після розвалу рубльової зони, в 1992 - 1993 роках "завислі" в Госбанку СРСР гроші повернулися нашим заводам. Тоді ми возили мішками авізовки на Кропоткінський провулок, той що зліва від "Большого театра", з ковбасами і київськими тортами. Якщо Тимошенко все ж таки давала хабарі росіянам з метою зменшення вартості газу на конфорках або для опалення батарей в квартирах, то їй треба ставити пам’ятник, а не судити.

Резюме: Будь-який чесний юрист, що прочитав постанову Богословської, покрутить пальцем біля скроні та скаже собі - слава Богу, що я не депутат.

***

СТРОКИ ДАВНОСТІ

Останні стосунки між ЄЕСУ і російськими агентами Міноборони РФ закінчилися майже 14 років тому. Їхні правовідносини регулюються Конвенцією ООН "Про позовну давність в міжнародній купівлі – продажу товарів" від 14 липня 1974 року (ЮНСІТРАЛ). Норми Конвенції є обов'язковими для виконання як на території України (з 1 лютого 1991 року), так и на території РФ (з 24 грудня 1991 року). Згідно зі статтею 23 Конвенції, незалежно від її положень та положень національного законодавства, строк позовної давності в будь-якому випадку закінчується не пізніше, ніж через 10 років. Після цього згідно зі статтею 25 Конвенції "вимога не підлягає визнанню або примусовому виконанню в будь-якому судовому розгляді, що розпочинається після спливу строку позовної давності".

Резюме: Строки судів давно закінчилися. Якби проблема стосувалася українського бюджету, то можна було б нервувати. Але якщо проблема стосується бюджету іноземної країни, що з цього приводу не нервує, то навіщо ж нам нервувати. Може треба навпаки радіти?

***

ТАЄМНІ ПЕРЕГОВОРИ

Тут найбільш сексуальне. Богословська стверджує, що Юлія Тимошенко "провела таємні переговори з Путіним". Таке твердження виглядало би смішним з точки зору теорії "всесвітньої змови", якби не конкретне засудження Тимошенко до позбавлення волі.

По-перше, важко назвати "таємними" переговори, в яких тільки з української сторони брали участь більше 20 чиновників. Точно, там же Тимошенко пішла з Путіним в окремий кабінет, де перебувала з ним наодинці "близько 30 хвилин", сказало слідство. Напевне саме в цей час сталася яскрава державна змова, судячи з доповіді Богословської (сумний жарт).

По-друге, Юлія Тимошенко, як Прем’єр, не могла "одноосібно погодитись" на газові контракти, оскільки її згода попросту не була потрібна. Якщо за законодавством РФ дозволяється члену наглядової ради Газпрома (напр. тоді Мєдвєдєва) впливати на прийняття комерційного рішення, то за законодавством України державні підприємства діють автономно від чиновників. Хочете останній приклад? Будь-ласка: закон про тендерні закупівлі №9634, за логікою якого держпідприємства не повинні проводити тендери, коли товари (послуги) купуються за кошти, інші від державних. Отже, юридично відповідальними за наслідки укладення газових договорів (у тому числі міжнародних) є посадові (службові) особи, які їх підписали. У нашому випадку - тодішній голова НАКу Дубина та підлеглі йому особи. Ви можете заперечити, що Юлія Тимошенко змусила Дубину підписати газовий договір під загрозою звільнення з посади. Єрунда. Ну попросту не могла вона звільнити Дубину – подивіться статут акціонерного товариства "Нафтогаз України" - для цього потрібно рішення КМУ, в якому тоді більшість цілувала окремі частини Ющенка.  

По-третє, важко назвати "дискимінаційними" умови про постачання російського газу за формулою, яка з урахуванням вартості доставки тоді була меншою за вартість російського газу в Польщу, яка не була у фаворі, бо погодилася встановити протиракетні установки НАТО на своїй території. Те саме стосувалося Чехії. А з урахуванням 20% знижки, то взагалі й в Німеччину Шредера, який спочатку здав Газпрому національного оператора ENI, а поспіль став найманим менеджером проекту "Північний Потік". Слава Богу, 15 березня цього року Єврокомісія прийняла рішення про обмеження постачання газу маршрутом "Північного Потоку", зважаючи на порушення загальних правил європейської конкуренції. Отже сукупна вартість Нафтогазу України як транзитера газу, цього тижня неймовірно зросла.

Резюме. Прикро, що здорові та багаті дядьки переклали відповідальність за (увага!) правильне рішення на жінку. Жлоби, як і більшість з цієї влади. Ви можете заперечити, що жінка теж не сирота – точно. Але не жлоб.

***

ШАНТАЖИСТ

Більшість Верховної Ради прийняла дивний документ. Підтримавши Богословську, більшість фактично звинуватила прем’єр-міністра В.Путіна, майбутнього Президента Російської Федерації, у шантажі колишнього прем’єр-міністра України Ю.Тимошенко. Згідно з Кримінальним кодексом РФ це є злочином, який підпадає під диспозицію статті 179, за якою "шантаж - злочинний спосіб використання відомостей, що… можуть спричинити суттєву шкоду правам або законним інтересам постраждалого чи його близьких". Аналогічні норми містяться також у кримінальному праві України.

Резюме. Отже, за скудністю розуму або недомисленням партія Регіонів дружно звинуватила В.Путіна у скоєнні кримінального злочину, з чим дозвольте поздоровити всіх її виборців. І не треба говорити про пересмикування фактів чи обставин. Бо вони такі є.

powered by lun.ua

Что нужно знать об установке виниров: виды, преимущества и недостатки

Какие нововведения предлагает законопроект о реформе в сфере градостроительства?

Как вернуть себе свою жизнь: 5 главных правил делегирования

Месть системе. Почему Зеленскому не интересна реформа государственного управления?

Сталинская "борьба с бандитизмом". Раунд первый: 1944

Гендерное неравенство: когда женщины будут руководить спортом?