Технологии украинской политики на примере одного заявления

Среда, 27 февраля 2013, 18:01

"Якщо люди намагаються спустити тебе вниз, це тільки означає, що ти знаходишся вище"

Я знову про спільну заяву депутатів від "Батьківщини" та "Свободи", обраних за київськими мажоритарними округами.

У ній вони пропонують Віталію Кличку стати єдиним кандидатом від опозиції на майбутніх виборах Київського міського голови. У двох сторінках друкованого тексту ― уся сутність української політики.

Тут і вовчий оскал, прихований за привітною посмішкою, і трошки неправди собі в угоду, і перекладання відповідальності на інших. А на десерт ― кілька орфоепічних помилок. Цікаво, письменник Яворівський перечитував заяву, під якою підписався?

Шкода, що вкотре розкрилася характерна риса української політики. Одиниці, так, саме одиниці депутатів, які входять до складу якої-небудь фракції, можуть впливати на рішення партійних босів.

І скільки б не було закидів піаністу Чечетову, а ця заява ― яскравий приклад того, що "Батьківщина" та "Свобода" діють подібними методами.

Цього разу на передову штовхнули кількох депутатів, які, у разі чого, будуть тримати удар (гра слів ― і не більше). Ага, 12 депутатів прийняли рішення про висунення єдиним кандидатом на виборах Київського міського голови, яких ще навіть не призначили, але то вже інше питання.

Ні, що ви, Яценюк, Турчинов і Тягнибок уперше про це чують. От невгодні! Ще й на партійному сайті Батьківщини повідомлення з’явилось... Ніякого порядку, зовсім від рук відбились!

У такі моменти стає невимовно жаль від того, що на прес-пойнті у кулуарах Верховної Ради ще не обладнали театральні підмостки ― щоб сповна насолоджуватися грою плохеньких акторів, які, граючи на інтонаціях та з упевненим щирим поглядом, виконують свою роль.

Це один сценарій, у разі якщо Кличко виступить із заявою про те, що варто для початку було запитати його думку з приводу його майбутніх кроків у політиці. Інший сценарій ― мовчання. Потрібна інформаційна хвиля уже пішла, а будь-які заяви у відповідь ― то відголоски, які не матимуть такого ж ефекту.

І ще один варіант розвитку подій. Якщо Кличко погодиться із закликом 12 депутатів, то вже тоді можна буде зізнатися. Мовляв, ота заява ― то все наших, партійних керманичів, рук справа. І ініціатива то наша, але спочатку виявилося доцільнішим, якби з нею виступили київські обранці. Але то скоріше із області фантастики. Фантастикою буде, якщо Кличко на таке погодиться.

Лист-ультиматум старанно приправлений цукром. Маленька пастка для того, аби досягти бажаного ― починай з хорошого і закінчуй поганим.

Спочатку визнається "безумовний пріоритет лідера партії УДАР, потім ― ще порція ― "висунення Віталія Кличка як спільного кандидата від опозиції відповідатиме очікуванням киян і стане запорукою розгромної поразки влади в столиці".

А наостанок ― трішки перцю ― "зволікання чи відсутність єдності в опозиції можуть призвести до поразки. Цього нам кияни не пробачать".

І часничок ― "ми просимо Віталія не зволікати з прийнятим рішенням ... до 1 березня".

Все по книжці. Отак у двох абзацах можливу поразку на київських виборах переклали на Кличка. Хто б сумнівався! У подібних питаннях завжди простіше відійти вбік та перекласти відповідальність за дії чи бездіяльність на іншого.

От тільки не завжди це вигідно. Приміром, факт блокування парламентської трибуни у листі характеризують тим, що "опозиційні парламентські фракції жорстко вимагають виключно особистого голосування народних депутатів".

І нічого, що майже двадцять днів у сесійній залі постійно ночують тільки представники УДАРу. Їх чисельність, до речі, значно менша, ніж тієї ж "Батьківщини", але це не стало на заваді.

Можна скільки завгодно говорити про піар-акції, але пересічному глядачеві не може не свербіти в очах від того, що "активні блокувальники", на кшталт Яценюка і Ко, зараз з’являються на робочому місці виключно під прицілом відеокамер у старанно відпрасованих вишиванках. Співпадіння?

Шкода, дуже шкода... Болить від того, що українці знову залишилися з носом. Нам, пересічним громадянам, нічого не лишається, як спостерігати за театралами під куполом, бо точка кипіння ще не настала.

Ось зараз, ― замість діяти прозоро та з метою реалізації програмних цілей, з якими йшли на вибори, ― представники "Батьківщини" та "Свободи" займаються дрібними кулуарними провокаціями. От тільки дискредитують себе самих у першу чергу.

І хочеться написати "опозиція", але свідомо не узагальнюю. Бо немає опозиції ― і це ще одна реальність, яку намагаються приховати старанним окозамилюванням і частим використанням згаданого слова.

Повертаючись до листа. "Ми також закликаємо опозиційні політичні сили, у випадку відмови від участі у виборах Київського міського голови чи відсутності рішення з боку Віталія Кличка, якнайшвидше висунути іншого узгодженого кандидата на посаду міського голови".

А трішки вище: "Зволікання чи відсутність єдності в опозиції можуть призвести до поразки".

Шановні, яка єдність? Цей сумбурний текст, плід уяви ваших спічрайтерів, ― яскравий приклад відсутності будь-якої єдності і гри в одні ворота.

Отак, у одному листі всі біди української політики та, зокрема, так званої опозиції. А, здавалося б, усього якась там заява...



powered by lun.ua

Что делать, если увидели нарушение закона на избирательном участке

Бегом за счастьем: зачем участвовать в благотворительном пробеге

"Зеленая металлургия" здравого смысла

9 млрд за сети и почему Украина отдаляется от ЕС

Мирное сосуществование "триязычных" бельгийцев, или Хорошо ли живется в странах с несколькими государственными языками?

Заботу об экономике и национальной безопасности украинцы ставят выше борьбы с пандемией

Подпишитесь на наши уведомления!