Давайте поверим...

38 просмотров
Пятница, 05 декабря 2014, 11:08
Владимир Черный
дипломат, журналист

Найвизначнішою подією в політичному житті останнього листопадового тижня став успішний початок роботи новообраної Верховної Ради. Природно, що це викликало доволі активний інтерес і в навколишньому світі й у нашій країні особливо.

Кожен небайдужий громадянин задумується, чого можна чекати від аж надто неоднозначного конгломерату політичних угруповань, об'єднаних поки що лише спільним захисним дахом адміністративної будівлі та яскравим світлом величезної кришталевої люстри під його куполом.

Чи відзначаться народні обранці продуктивною спільною працею на благо народу – єдиного конституційного джерела влади?

Налаштуймося на позитив, геть відкинувши нашіптувану думку, що, мовляв, нічого не зміниться, що демократія знову розіграла з нами злий жарт. Уявімо, що передвиборні обіцянки й накази виборців злилися воєдино й виконуються так, як цього вимагають порядок, дисципліна й депутатська етика.

1.

Усі депутати – списочники й мажоритарними – добровільно й постійно ходитимуть на роботу без будь-якого тиску з боку "Свободи", котра, як відомо, до Верховної Ради не потрапила.

Отже, функції підштовхування, нагадування й тому подібних виховних і стимулюючих заходів тепер виконуватиме її Величність особиста совість обранців, яка включилася в роботу одразу ж після прийняття почесної присяги. Тим самим нардепи, нарівні з усіма трудящими людьми, стають активними державотворцями, усвідомлюючи, що чесно заробляють на хліб із маслом, а не є паразитуючими нахлібниками суспільства.

Досвід показує, що боротьбу за добре ім'я влади треба не соромитися починати саме з таких нібито елементарних речей. Депутати пам'ятають, що найняті народом для повсякденної, нелегкої й потрібної роботи.

Вони свято шануватимуть принцип персонального голосування, за яким стоятимуть національні інтереси України, її перспективи, добробут, особиста й колективна безпека громадян – а не споживацькі, меркантильні потреби будь-яких можновладців, олігархів, остогидлих "Сімей" і тому подібної вітчизняної та іноземної братви.

2.

ВР зробить усе, аби очиститися від зрадників та чужої агентури, які вже осміліло проявилися й знову присіли не на ту лавку, а також ті, що причаїлись, вичікуючи, чи й справді нова влада буде суверенною і європейською з жорсткими принципами та вимогами.

Довести, що країна пам'ятає й шанує ідеї Майдану, за які віддали життя Герої Небесної Сотні – справа честі народних обранців.

Депутати з "подвійним дном" добровільно відмовляться або від подвійного громадянства на користь українського, або від депутатського мандата, щоб не конфліктувати із совістю й законом.

Буде покінчено з кумівством і сімейністю. Ті, що "випадково" пройшли в Раду сім'ями, вирішать, хто з них залишиться на ниві законотворення, а хто піде в народне господарство. У такий спосіб усі будуть народними. Депутати не братимуть прикладу з "папєрєдніков": не братимуть дружин, дітей та інших близьких осіб на посади своїх помічників-консультантів, і не просуватимуть їх в апарат друзів-нардепів.

3.

Чисельність ВР згодом буде скорочено до 300 осіб. Треба звільнитися Верховній Раді від баласту, а народові – від дармоїдів.

Досвід і статистика показують, що значна кількість депутатів не бере участі в законотворчій діяльності, займаючись виключно вирішенням власних проблем і кулуарним базіканням. Тож треба вивільнити їм час для того, у чому вони сильні.

Враховуючи той факт, що претенденти на статус народного депутата свідомо обрали законотворення своїм основним заняттям і вважають себе готовими до цього, немає необхідності тримати при них армію помічників-консультантів.

Кожному депутату для поточного забезпечення його роботи аж ніяк не потрібен колгосп підручних – не 31, як заведено, а один-два чи кілька таких радників та один секретар. Це суттєво підвищить відповідальність охочих до влади.

Відбудеться природна селекція на професійність, яка дасть можливість у процесі практичної діяльності в повній мірі розкритися прихованим державницьким талантам самих нардепів і водночас вирощувати в їх середовищі адекватну сучасним вимогам інтелектуально-професійну еліту, щоби з їхньою допомогою спокійно й оперативно розв'язувати будь-які завдання кадрового забезпечення розвитку суспільства.

Набуті ґрунтовні знання парламентської проблематики й самовіддана праця формуватимуть гроно особистостей, змагальний рівень яких буде не гіршим від структур європейського й світового класу.

4.

Існує вже усталений і небезпідставний стереотип, що походи у ВР часто пов'язані не стільки з думкою про державу, за яку "обідно", а похід за благами, що падають на "обраних". Починаючи з того, що їм присвоюється найвищий перший (!) ранг першої категорії державної служби, до якого іншому найрозумнішому й найпрацьовитішому смертному це все рівно, що пішки видряпатися на Монблан чи Еверест із зав'язаними очима.

Було б добре, якби й нардепи долали шлях до високих рангів поступово, завдяки законодавчій результативності їхньої роботи.

Бо ж суть їхньої діяльності – навіть не в законопроектах, а в готових законах, ефективність яких має оцінюватися суспільством. І чи доцільно взагалі присвоювати такі ранги тим, хто відзначився не заслугами, а лише протиранням штанів?

Не повинно ухвалюватися жодного закону, який би відкрито чи приховано підтримував користолюбство, поліпшував матеріальне становище чинних народних депутатів і керівників держави. Вони не бідні.

Треба із самого початку покласти край розмовам про малі зарплати нардепів, що вже прозвучали від деяких спритників. Рівняйтесь на народ, панове! Відповідно, мусить бути спрямована й законотворча діяльність – на перспективу, а передусім – у силу обставин – на якнайшвидше зупинення війни й ліквідацію її жахливих гуманітарних і матеріальних наслідків.

Громадянам України на державній території будуть невдовзі забезпечені необхідні умови для отримання безкоштовної державної освіти та охорони здоров'я. Заохочуватиметься також система приватних закладів у цих та інших сферах життєдіяльності. Учитель і Лікар стануть найшанованішими постатями українського соціуму.

Це справді оздоровить нашу людність і державу, зробить їх конкурентоспроможними на вітчизняному й міжнародному теренах.

Відпадуть будь-які запити про зарплати, нерухомість, прибутки, витрати, пільги та інші відомості про офіційних осіб. Усе це без проблем можна буде знайти в інтернеті на десятий день після затвердження працівника на посаді.

Народним обранцям надаватиметься тільки тимчасове службове житло на час виконання депутатських обов'язків. Буде проведено детальну інвентаризацію та законність використання наявного житлового масиву та інших пільг із публікацією цих відомостей у парламентській та урядовій пресі з відповідними висновками.

Усі партії існуватимуть тільки на членські внески. Фінансове сприяння може здійснюватися лише під конкретні проекти соціального й державотворчого характеру.

5.

Буде ліквідовано "образливу" для депутатів, прокурорів, суддів та всіх посадових осіб недоторканність як інститут, що себе дискредитував, і паралізує розвиток демократії та рівної відповідальності перед законом. Для спрощення цієї процедури вони поодинці або корпоративно й гласно відмовляться від цього пережитку.

Термін "недоторканність" як обов'язкова категорія в законодавчому полі стосуватиметься території та кордонів України згідно з міжнародним правом. Той, хто незаконно пересікає український кордон, мусить бути готовий до затримання, а в разі непокори – знищення із застосуванням зброї. При цьому будь-які технічні засоби, незаконно переміщені через кордон включно з озброєннями, автоматично стають власністю Української держави без наступних відшкодувань.

Нарівні з порушниками кордонів відповідальність мають нести й ті, хто свідомо або через недбалість сприяв злочинам проти суверенітету й цілісності державної території. Претензії та різні спірні ситуації можуть вирішуватися тільки в українських та міжнародних судах, юрисдикція яких визнається Україною.

Чомусь про все це мовчать. А, між іншим, ресурс умовчання в умовах війни – це зброя для ворога, і вона не менш ефективна, ніж та, що масово переміщається через кордон.

6.

Здивувався, як зраділи в містах і селах, почувши заяву діючого президента про те, що він продасть свій доволі коштовний солодкий і промисловий бізнес. Начебто це – одне із завоювань Майдану.

А я думаю: а навіщо нам бідний президент? Чи не краще виробити такі легітимні умови, щоб будь-хто із заможних людей, включно із президентом, якщо їх добробут має чесне, законне походження, могли відкрито, прозоро володіти, користуватися й розпоряджатися своїм набутком, платити належні податки в державний бюджет, і тим самим зміцнювати фінансове становище країни? Це означало б автоматичну ліквідацію тіньового бізнесу й уникнення потреб ходити по світах із протягнутою рукою.

Тобто – розглядати малий, середній і великий бізнес як національне надбання й відповідно з ним обходитися.

Не треба виганяти гроші за кордон. Але й не допускати при цьому зловживання грошовитих людей своєю самодостатністю, незалежністю, монопольними впливами, заохочувати створення робочих місць і всіляку благодійну діяльність.

Боротьба з корупцією стане предметом всенародного й владного контролю.

Найбільшим корупційним кодлом донедавна була ПР на чолі з Януковичем. Кажуть, він міг при бажанні однією директивою покінчити із цим мерзенним явищем. Якщо це не фантазії, то було б добре, якби його паства з "Опозиційного блоку" внесла тепер свою лепту в цю боротьбу.

У періоди, коли фракції працюватимуть в округах і комітетах, вони могли б також бригадно виїжджати у відомі їм луганські й донецькі міста, відстоюючи унітарність Української держави, її установи й символи, твердо ставши на бік українського народу в боротьбі з російськими агресорами та їх поплічниками, домагаючись звільнення територій від окупантів, створення умов українським службам для соціального забезпечення мирного населення.

Я б не виключав ситуації, що рано чи пізно Донбас відбудовуватимуть ті, хто його руйнував під керівництвом тих, хто цьому сприяв – безпосередньо чи злочинною бездіяльністю. Вони практично всі відомі – і повинні брати на себе цей тягар.

7.

Серйозну увагу буде приділено правовому та інформаційному забезпеченню зовнішньополітичної та зовнішньоекономічної діяльності держави, з метою достойного представництва та захисту інтересів України.

Новообрані депутати скасують оманливий позаблоковий статус, повернуться до питань імплементації економічної частини Угоди про асоціацію з Євросоюзом та можливостей вступу до структур колективної безпеки, зокрема, НАТО.

Не можна миритися з тим, щоб імперські забаганки неадекватного кремлівського ватажка домінували над волею українського народу.

Якщо є розуміння неготовності України й Заходу до тих чи інших дій, то потрібно максимально посилити цілеспрямовану інтеграційну роботу й там, і тут, голосно звертатися до друзів, які частенько переживають за Українську Незалежність помітніше, ніж київська верхівка. Слід уникати маятникових хитань, а тим більше – якихось незрозумілих хаотичних, турбулентних рухів, не характерних для лідерів, котрі впевнені у своїх діях і знають собі ціну.

Буде покінчено із брехливою "братською" термінологією в питаннях окупаційного статусу Криму та війни на Донбасі.

Невиправдана ритуальна делікатність, яка проглядалася щодо цього двоєдиного процесу, вичерпала себе, щойно народившись на вустах наших провідників. А найкращий "стратегічний партнер", прикрившись політичним камуфляжем гітлерівського непроголошення, вів уже масштабну війну, підминаючи українську територію, винищуючи міста й села, цивільне населення.

Війну, за винахідливість агресора, назвав хтось "гібридною". Термін настільки сподобався, що наші політологи й політики стали обсмоктувати його на всі лади.

А владоможці, замість того щоб кинутися дати нахабі по зубах, оголошували перерву за перервою то у Верховній Раді, то в інших правлячих таборах.

...В молодості я був, як жартували, всього-на-всього "молочним лейтенантом", але чітко знав статутне правило: "Стой, кто идет. Стрелять буду!" І стріляли. А тут – проходь, проїжджай гладеньким асфальтом, пролітай чистим небом, бери, що тобі "нада" і вивозь, руйнуй наші оселі, ми вже знали війни й відбудови, може й зараз якось очухаємось... Надто вже в'їдливою карикатурою виглядають конвойно-гуманітарні російські колони та українські генерал-полковники при сотнях кілометрів злочинно кинутих ними відкритих кордонів та одностороннього перемир'я...

Втрата не тільки територій, загибель людей, особливо юної молоді, разом з якою вбивається, розстрілюється наше майбутнє – це ганьба й злочин тих, хто виявився безпорадним, і несподівано для суспільства покірно "підняв лапки" перед агресором.

А ми ж голосували за сильних, мужніх, стратегічно мислячих і патріотичних лідерів. Невже в черговий раз помилились?

8.

Віримо, що Україна із честю вийде з нав'язаного протиборства, і вже найближчим часом кожний співвітчизник відчує очікуване матеріальне й духовне полегшення.

У всіх вітчизняних і світових обширах гідно звучатимуть безмірно дорогі для нас словосполучення: українська держава й громадянин України.

А Верховна Рада України зробить усе, що потрібно, для реалізації забутого гасла: "Все для людини, усе в ім'я людини!

Володимир Чорний, спеціально для УП



powered by lun.ua
Реклама:
Животная ферма гражданского образования
Размышляя над опытом 18-летней давности, понимаю, что система гражданского образования в Украине явно писалась из известного произведения Джорджа Оруэлла.
Выученные уроки пандемии, или Дефицит инвестиций в социальный капитал
Чтобы лучше понять, почему для одних COVID-19 стал "вирусом раздора", а для других – "вирусом кооперации", Национальная платформа "Диалог о мире и безопасной реинтеграции" с помощью видеосвязи посетила 17 городов в разных регионах Украины и пообщалась с общественными активистами, которые принимают непосредственное участие в преодолении последствий пандемии. (укр.)
На изоляции от памятников, большинство из которых катастрофически разрушается
На самоизоляции мы воздерживаемся от внешних контактов. Учитывая текущее состояние наших историко-культурных ценностей, кажется, что уже много лет наше государство находится на полной самоизоляции от дворцов, замков, крепостей и храмов. (укр.)
Организация рынка финансового лизинга: опыт стран Европейского Союза
Зачем нужен рынок финансового лизинга и какая модель лучше всего подходит для Украины. (укр.)
Как Зе-команда отвлекала внимание от неудачной пресс-конференции Зеленского. Кейс "Этнодома"
Единственное задание, которое поставлено Зеленскому, — превратить войну с РФ в гражданский конфликт в Украине. И кейс "Этнодома" — лишь еще один эпизод в исполнении Зе-командой этого задания. (укр.)
ДТЭК против лжи
Ответ на колонку Виктории Войцицкой о коррупционных схемах олигарха Рината Ахметова. (укр.)
Курс на прошлое: как украинским школьникам незаметно навязывают древние традиции
Имея багаж советского консервативного воспитания и существенные различия отечественного образования от лучших мировых образовательных программ, современные подростки не подготовлены к жизни. (укр.)