Деньги-призраки, или Финансируют ли партии и кандидаты членов избирательных комиссий?

Вибори неможливі без двох речей – людей і грошей. Іноді ці речі взаємопов’язані. Наприклад, коли йдеться про оплату праці членів виборчих комісій.

В остаточному звіті, оприлюдненому після президентських виборів 25 травня 2014 року, місія зі спостереженнями за виборами ОБСЄ констатувала "Спостерігачі ОБСЄ/БДІПЛ повідомили, що майже всі ОВК (Окружні виборчі комісії – авт.) працювали незалежно, колегіально, прозоро та неупереджено. Незважаючи на це, загальне враження залишається таким, що члени ОВК та ДВК (Дільничні виборчі комісії – авт.), висунуті кандидатами, слугують інтересам цих кандидатів, а деякі співрозмовники МСВ ОБСЄ/БДІПЛ відзначали, що на практиці від кандидатів очікують оплати роботи членів виборчих комісій, яких вони призначили".

Однією із рекомендацій організації, відповідно, була така: "Щоб підвищити сприйняття неупередженості ОВК та ДВК, закон має заборонити оплату роботи членів ОВК та ДВК кандидатами".

Це був чи не перший раз, коли авторитетна міжнародна організація, яка володіє належною методологію і стандартами спостереження, звернула увагу на дві обставини – можливість оплати праці членів виборчих комісій суб’єктами виборчого процесу та зв'язок між цією оплатою і рівнем сприйняття неупередженості роботи виборчкомів.

Заради справедливості потрібно зауважити, що вже через півроку – після дострокових парламентських виборів – ця проблема не знайшла свого відображення в остаточному звіті ОБСЄ. Та чи означало це, що на минулорічних парламентських виборах політичні партії і кандидати не оплачували працю членів виборчих комісій?

Відповідь на це питання дає соціологія. Моніторингово-аналітична група "ЦИФРА" і професор політології Ерік Херрон із Університету Західної Вірджинії за участі Київського Міжнародного Інституту Соціології протягом останніх парламентських виборів провели три соціологічних дослідження. Опитувались члени окружних і дільничних виборчих комісій. Нижче подаємо результати відповідей на питання, які стосувались оплати праці членів комісій суб’єктами виборчого процесу:                                                                                    

Наведені цифри говорять про те, що суб’єкти виборчого процесу винагороджують членів виборчих комісій – як окружних, так і дільничних.           

Розвиток теми потребував надання слова не лише тим, хто одержує компенсацію, але й тим, хто цю компенсацію пропонує.

Наприкінці травня цього року МАГ "ЦИФРА" разом із Всеукраїнською асоціацією членів виборчих комісій "КВОРУМ" провели відповідне опитування депутатів-мажоритарників.

Ми запропонували респондентам оприлюднити інформацію щодо розмірів компенсацій, які виплачувались членам виборчкомів в залежності від посади – голови, заступника, секретаря, члена комісії. Кожному депутату було скеровано персональний інформаційний запит. Такі ж запити було скеровано і кожній політичній партії, що брала участь у парламентських виборах 2014 року.

Загалом надійшло 34 відповіді – 30 від депутатів і 4 від політичних партій.

Більшість мажоритарників проігнорували опитування, що, зрештою, також результат. До того ж – результат показовий.

Одержані відповіді були систематизовані у дві групи. До першої з них потрапили ті, у яких чітко вказувалось, що члени виборчих комісій від кандидатів працювали на громадських засадах.                                                                        

Інші депутати у різний спосіб уникнули прямої відповіді на поставлене питання. Нижче подаємо деякі із типових формулювань:                                                                 

    Більш важливими, однак, є відповіді від політичних партій, оскільки саме вони делегували найбільшу кількість членів виборчих комісій. З 470 000 членів ДВК на парламентських виборах 2014 року партії та їхні фракції у парламенті були представлені у комісіях 312 000 членів дільничних виборчкомів. Витяги із одержаних відповідей подаються нижче:                                                

Проведені дослідження і опитування дозволяють зробити деякі висновки.

По-перше, члени виборчих комісій у своїй більшості визнають факт оплати їхньої праці політичними партіями і кандидатами.

По-друге, на цей факт звернула увагу одна з найавторитетніших моніторингових організацій ОБСЄ/БДІПЛ і рекомендувала заборонити використання такої практики на законодавчому рівні.

По-третє, вітчизняні політичні актори – партій і депутати, представлені у ВРУ – у своїй більшості не готові до відвертої розмови на тему політичного фінансування членів виборчих комісій. За винятком декількох мажоритарників і однієї політичної партії, усі інші респонденти, які вз’яли участь в опитуванні, дали формальні відповіді на поставлене запитання.

По-четверте, проблема політичного фінансування виборчої адміністрації напряму пов’язана із проблемою "брудних" грошей у виборчих кампаніях. Походження цих коштів є невідомим і у фінансових звітах суб’єктів виборчого процесу відсутні стрічки під назвою "оплата праці членів виборчих комісій".

По-п’яте, боротьба із цією практикою не може обмежитись лише відповідними змінами законодавства. Ефективна кампанія проти політичного фінансування членів виборчкомів повинна передбачати комплексний підхід, в основі якого повинна лежати оптимізація системи виборчої адміністрації в Україні. Іншими словами – її реформа.

Подальше ігнорування або недооцінка означеної проблеми призведуть до поглиблення негативних тенденцій, присутніх у функціонуванні виборчих комісій: надмірної політизованості, зниження професійного рівня членів виборчкомів, загострення конфліктів у роботі комісій, погіршення якості організації виборчого процесу. У свою чергу це вплине на рівень суспільної довіри до системи виборчої адміністрації, виборчого процесу і результатів виборів.

Моніторингово-аналітична група "ЦИФРА", Всеукраїнська асоціація членів виборчих комісій "КВОРУМ", для Української Правди