Танцы с бубнами вокруг налога на выведенный капитал

2560 просмотров
Суббота, 06 октября 2018, 10:00
Александр Данилюк
министр финансов Украины 2016-2018 годов

"А вы, друзья, как ни садитесь, все в музыканты не годитесь..."

В Україні вже понад два роки активно обговорюється ідея запровадження нової моделі оподаткування прибутку підприємств - податку на виведений капітал (ПнВК).

Кількість прихильників цієї ініціативи зростає як у бізнес-середовищі, так і серед політиків. Вже біля року ініціативу відкрито підтримує Президент Петро Порошенко. Що ж відбувається і чому цю модель досі не запроваджено?

Причина - традиційна неспроможність приймати відповідальні рішення.

Коротко про ПнВК.

ПнВК дозволяє не оподатковувати прибуток підприємств до моменту його розподілу між власниками (виведення з бізнесу – звідси й назва моделі). Це має стимулювати реінвестиції в розвиток бізнесу, зменшувати витрати на ведення обліку та обмежувати можливості Державної фіскальної служби безпідставно тиснути на бізнес.

Цю модель підтримує більшість українського бізнесу, крім тих, в кого за різними обставинами акумульовані збитки за рахунок яких з’являється право зменшувати суми майбутніх прибутків, а значить і суми податку на прибуток за чинною моделлю.

Іноземний бізнес цю модель сприймає з меншим ентузіазмом, тому як для більшості цих компаній зміняться правила оподаткування операцій з материнськими компаніями та інших іноземних операцій, не завжди в вигідний для них бік.

Державна фіскальна служба зрозуміло модель ПнВК не підтримує, бо вона обмежує механізм "впливу" на бізнес та вимагає розробки нових механізмів адміністрування.

У самому Мінфіні також не було єдиної позиції через значні фіскальні ризики. Справа в тім, що досвід інших країн, що замінили податок на прибуток на ПнВК показує, що протягом перших декількох років спостерігався провал в доходах бюджету.

Попри відсутність одностайної позиції серед бізнесу я, як міністр фінансів, в минулому році прийняв принципове рішення підтримати запровадження такої моделі. Не останнім аргументом була можливість добитися скорочення штату та функцій силових органів, а також сприяти детінізації економіки, особливо в сегменті малого та середнього бізнесу. Моя команда витратила рік на розробку та обговорення законопроекту про ПнВК. Департаментам Мінфіну було також дано доручення готувати бюджетну резолюцію та бюджет з урахуванням запровадження ПнВК, в яких передбачити фінансові компенсатори у вигляді скорочення державних видатків.

Розберемося, що мало б бути зроблене для того, щоб запровадити ПнВК з наступного року.

Для цього мало відбутися одно з двох.

  1. Розроблена бюджетна декларація та поданий до Ради проект бюджету на 2019 рік мали передбачати в собі запровадження ПнВК та відповідні компенсатори у вигляді зменшення видатків. При цьому, разом із проектом бюджету, мав бути внесений законопроект про впровадження ПнВК, який був розроблений Мінфіном ще на початку року,

або

  1. Внесений проект бюджету та бюджетна резолюція, хоч і не передбачають введення ПнВК, але мають закладений певний люфт у видатках для передбачення компенсаторів у разі включення ПнВК між першим та другим читанням розгляду бюджету.

Першого не відбулося.

Дохідна частина бюджету передбачає збільшення надходжень від сплати податку на прибуток на більше, ніж 10 млрд гривень. Хоча мала б відображати суттєве зменшення.

Це зрозуміло, бо вся ідея в тому, що несплачені до бюджету гроші і мають бути джерелом для реінвестування. Ті, що говорять, що рівень надходженнь збережеться, самі собі суперечать - бо тоді сенс в цій моделі значно зменшується. Ця логіка, як зазначено вище, працює принаймні для перших декількох років після запровадження ПнВК.

Скорочення видатків також не передбачено. Аргументи Мінфіну що бюджет готується тільки на чинній законодавчій базі, а значить без прийнятого закону про ПнВК включати його в бюджет не дозволяється – маніпулювання через безвихідь. Дивіться бюджетну резолюцію та бюджет, підготовлені в минулому та позаминулому роках - там включені ініціативи, які ще не були прийняті законодавчо, але визначені урядом як важливі та подані разом із бюджетом до парламенту.

Другого також не відбулося.

Навпаки, Уряд та Президент включили до бюджету свої пріоритети, деякі з яких популістичні та точно не сприятимуть зростанню економіки. Також Уряду знадобилося компенсувати прорахунки з пенсійним фондом, та платити за попередній популізм та за майбутні вибори. Зрозуміло що з такими цілями очікувати скорочення видатків марно. Більше того, з цими видатками в проекті бюджету вже досягнуто максимально дозволеної межі дефіциту.

На початку року я запропонував наступні пріоритетні компенсатори для впровадження ПнВК: скорочення штатної чисельності та відповідного фінансування прокуратури та СБУ (зокрема за рахунок департаменту "К"), ліквідації податкової міліції. Логіка скорочення силового блоку очевидна - запровадження ПнВК надасть вагомого ефекту тільки, якщо силовики не зможуть продовжувати тиснути на бізнес.

Дивимося на проект бюджету що поданий до Верховної Ради:

Прокуратура – видатки залишилися на рівні минулого року не зважаючи на законодавчі зобов’язання скоротити штатну чисельність, а також на те, що у 2019 році передбачено початок роботи Державного бюро розслідувань, яке має перебрати на себе значні функції ГПУ. Проект бюджету передбачає на фінансування ДБР у 2019 році 1.1 млрд грн.

СБУ +1.2 млрд грн у порівнянні з 2018 роком.

Ліквідації Податкової міліції не передбачено.

Крім того:

Пенсійний фонд + 27 млрд грн у порівнянні з 2018 роком. І так далі...

Про що думали, коли закладали це в бюджет? Звичайно, за таких обставин, для запровадження ПнВК необхідно шукати інші компенсатори. Варіантів небагато, і вони є дуже непопулярними, і за інших обставин, неприйнятними. Наприклад, це може бути перегляд параметрів фінансової децентралізації, скорочення видатків розвитку, збільшення ставок або запровадження нових непрямих податків (будь-яке збільшення податкового навантаження я не підтримую).

Парламент, Уряд та Президент стали заручниками своїх непродуманих обіцянок: одним пообіцяли ПнВК, іншим - вищі зарплати та соціальні видатки, а доходів від цього більше не стало.

Типовий цугцванг.

Залишається танцювати з бубнами, створювати шумну ілюзію дій та шукати ворогів.

Останнім часом стало модно згадувати моє ім’я як головного ворога. Я ніби-то смикаю за ниточки та маніпулюю Міжнародним валютним фондом з метою не дати запровадити ПнВК. Звичайно, чим простіше пояснення, тим воно привабливіше, але навряд такі пояснення можуть сприйматися серйозно. Щодо МВФ – я не є адвокатом Фонду і не хочу коментувати різноманітні звинувачення на його адресу. Хочу наголосити тільки на одному - не варто придумувати конспірологічні теорії. МВФ цікавить тільки збалансований бюджет і все. Зміна моделей оподаткування є внутрішньою справою України. МВФ підтримає ПнВК, якщо бюджет буде реалістично збалансований.

Насправді, збалансованість бюджету потрібна насамперед Україні - бо розбалансування призведе, серед іншого, до ризику невиконання державою своїх зобов’язань та неконтрольованого зростання дефіциту, який доведеться фінансувати за рахунок додаткових запозичень, тобто, збільшення боргового навантаження. Важливо розуміти, що скорочення видатків - це політичне, а не технічне рішення. Параметри внесеного проекту бюджету говорять про те, що рішення прийнято свідомо не на користь запровадження ПнВК.

Ситуацію можливо виправити.

Зараз проект бюджету знаходиться у сфері контролю Уряду та Парламенту, які можуть внести необхідні зміни. Тим більше, бізнес готовий до компромісів і запропонував заходи, спрямовані на зменшення суми втрати доходів бюджету, зокрема готовність на початковому етапі сплачувати податки на рівні 50% попереднього року.

Визначайтеся: або ви до "розумних", або - до "красивих". Сумісництво карається Бюджетним кодексом…

Олександр Данилюк, міністр фінансів України 2016-2018 років

Спеціально для УП



powered by lun.ua
Психологический анализ публичных заявлений Зеленского о США: страх или стратегия? 
Зеленский старается угодить всем – и США, и ЕС, поэтому использует ряд манипулятивных приемов и хорошо продуманную стратегию.
Что общего у Тома Круза и Валерия Хорошковского?
Если Хорошковский сотрудничает с Банковой и Зеленским как разработчик или консультант - это тревожный сигнал. (укр.)
5 книг, которые помогут вам настроить свои информационные фильтры
С переходом к цифровой эпохе поток информации, который мы ежедневно перевариваем, вырос в разы. (укр.)
Марафон Зеленского как Зе!технология
14-часовым марафоном 10-го октября Зеленский и Ко достигли основной цели - рейтинг не просядет до весны. А там - местные выборы, и заберут всю власть. (укр.)
Формула Артаферна. Дипломатическая ошибка, которая изменила ход греческой истории
В Древней Греции тоже был восточный сосед. Большой и вооруженный до зубов. С которым легко было договориться о поддержке. Но какой ценой? (укр.)
Пресс-марафон от Зе: показуха или необходимость?
Зе!команда успела сформировать определенное отношение к неудобным вопросам. И это совсем не эффективна тенденция, которая, разумеется, не добавляет плюсов к образу президента Зеленского как уверенной и открытой персоны. (укр.)
Российская мертвая петля с крутым пике в энергетике Украины
Верховная Рада открыла импорт электроэнергии из России. Это разрушительное решение для энергетической безопасности Украины. (укр.)