Испытание вступлением: стало ли доступнее образование для детей с оккупированных территорий?
У липні Верховна Рада спростила умови вступу для дітей з окупованих територій Криму та Донбасу.
Основним нововведенням стала можливість подання документів не до обмеженого переліку закладів освіти, які були до цього визначалися Міністерством освіти та науки України, а до будь-якого закладу без жодних обмежень – без складання ЗНО в рамках визначених квот.
За даними МОН, цього року квотних місць було 13 тисяч, які за результатами основного етапу вступної кампанії вибрані трохи більше ніж на 10%: станом на 1 вересня рекомендацію до зарахування на бюджетні місця отримали 321 вступник з Криму і 1008 вступників з Донбасу.
На жаль, прийняття закону не означає автоматичного втілення його положень в життя.
Для того, щоб на практиці реалізувати оновлення, які були за ініціативи президента Зеленського ухвалені парламентом, потрібно було внести зміни до наказів Міністерства освіти та науки України, а також оперативно розгорнути інформаційну кампанію.
Читайте також: Свої чи чужі: чому немає "зради" у вступі дітей з ТОТ в українські виші
Проте ані змін до наказів, ані широкої інформаційної кампанії не відбулося.
У поєднанні з відсутністю чітких роз'яснень від МОН та доступної інформації про алгоритми дій для виїзду та подання документів, вступна кампанія-2020 перетворилася на справжній біг із перешкодами для абітурієнтів з окупованих територій та їхніх батьків.
Хоча вступники з окупованих територій мають право подавати заяви на вступ до закладів вищої освіти або коледжів до 23 жовтня, вже зараз можна говорити, що ця вступна кампанія була однією з найскладніших за весь час з початку збройного конфлікту.
Звичайно, пандемія COVID-19 та карантинні обмеження, які були запроваджені як з боку української влади, так і з боку окупаційних адміністрацій, значно вплинули на кількість абітурієнтів з окупованих територій.
Крім цього, були і інші фактори негативного впливу на цьогорічну вступну кампанію.
По-перше, починаючи з запровадження карантину правила перетину КПВВ постійно змінювалися – від повної заборони перетину до можливості виїхати з окупованих територій без проходження самоізоляції для вступників та супроводжуючих їх осіб.
Втім, останні на сьогодні зміни, що стосуються особливостей перетину КПВВ, не передбачають можливості виїхати абітурієнтам з окупованих територій без встановлення застосунку "Дій вдома" та проходження самоізоляції.
В такій ситуації будь-яке планування поїздок та подачі документів в рамках додаткового етапу вступної кампанії стає дуже складним.
По-друге, в різних закладах освіти застосовуються різні вимоги до переліку документів, необхідних для вступу.
Зокрема в приймальних комісіях деяких закладів вишів у вступників з окупованих територій вимагали паспорти, в тому числі з реєстрацією місця проживання на цих територіях, довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, ідентифікаційного коду, військовий квиток тощо.
Проблема у тому, що у дітей, які вже сьомий рік живуть в окупації, скоріше за все немає паспорту, тим паче з реєстрацією місця проживання на окупованих територіях. Саме тому для абітурієнтів окупованих територій не передбачена необхідність подання паспорту при вступі до закладу освіти.
Хоча, видається, сам по собі факт отримання атестату про освіту в Сімферополі чи Луганську вже говорить про те, що дитина приїхала з окупованої території. Але на практиці вступників "без прописки" відправляли до управлінь праці та соціального захисту населення, де їм могли відмовити у видачі довідки… через відсутність реєстрації місця проживання.
По-третє, не було проведено адекватної інформаційної кампанії про зміни у порядку вступу для мешканців окупованих територій.
Окремий сайт, запущений на початку липня Міністерством освіти та науки спільно з Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій, мав стати надійним джерелом оперативної інформації про процедури вступної кампанії цього року.
Проте він таким джерелом не став, бо не містить відповідей на більшість питань, які виникають у вступників з окупованих територій та їхніх батьків. Наприклад, щодо перетину КПВВ, проходження самоізоляції, подання документів, необхідних для вступу тощо.
Цих відповідей не було на сайті МОН, а також їх не надавали при зверненні на урядову гарячу лінію з питань вступу дітей з окупованих територій.
Відсутність чітких роз'яснень з боку профільного міністерства призвела до того, що абітурієнти та їхні батьки мусили виїзжати в невідомість і сподіватися, що обіцяне "Тут тебе чекають" перетвориться на реальний результат – омріяний вступ до навчального закладу на вільній території України.
На жаль, не всі батьки ризикнули.
Час виправити помилки ще є. Другий етап вступної кампанії триватиме до 23 жовтня, і важливо, щоб влада змогла повноцінно забезпечити доступ до освіти для мешканців окупованих територій.
Насамперед треба врегулювати питання виїзду вступників з Криму і Донбасу, бо наразі вони мають проходити самоізоляцію. Також важливо роз'яснити процедуру додаткового етапу вступної кампанії, її змісту та особливостей.
Ці та інші рекомендації правозахисники направили уряду. Чи дослухається до них влада, питання відкрите.
Втім, якщо попри пандемію COVID-19, карантин, непропорційні обмеження свободи пересування, складнощі при подачі документів більше тисячі абітурієнтів з окупованих територій обрали освіту в Україні, ми рухаємося у правильному напрямку.
Альона Луньова, для УП
Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.
