Остановить хаос и беспорядок. Как закон об админпроцедуре наведет порядок в отношениях государства и гражданина

Вторник, 09 марта 2021, 16:30

В Україні до цього часу не існує чіткого юридичного механізму, який би регулював відносини органів влади з громадянами. Через це громадяни та бізнес стикаються з виром складних та різноманітних процедур, які часто є дуже обтяжливими.

Натомість взаємовідносини громадян з держорганами мають бути зрозумілими і передбачуваними. Це значно полегшить усім життя. 

Уявіть, що вам терміново потрібно зайти в супермаркет. Ви відчиняєте двері, а там діється щось незвичне. Усі товари розміщені хаотично, за деякими — треба взагалі самому йти на склад. Деякі ціни вказані, а деякі ні. Їх ще треба відшукати за складною інструкцією, що розміщена на сайті.

Продавці на касах працюють кожен за своїми правилами — хтось взагалі "приймає" лише кожного останнього вівторка місяця. І касирів ще треба довго вмовляти, аби вони почали обслуговувати. Іноді менеджери в магазині самі на власний розсуд щось додають чи викидають з вашого кошика.

І ви навіть не встигаєте зрозуміти, що відбулось. А коли розумієте, то говорити вже нема з ким — суворий охоронець примушує вас піти і назад вже не пускає. А якщо раптом ви купили неякісний товар, то повернути його можете лише за 1000 і 1 правилом, які у кожного супермаркета різні.

Звісно, від такого обслуговування користі небагато. А у підсумку — відчуття розчарування, роздратованості та втрати часу. 

Жодного рішення про вас без вас

Хоч аналогія і непряма, але за емоційним навантаженням точно відображає поточну взаємодію з державою.

Ситуацію має виправити закон про адмінпроцедуру. У разі прийняття парламентом, цей закон запровадить єдині, зрозумілі та прозорі правила для всіх ситуацій, коли органи виконавчої влади чи місцевого самоврядування приймають рішення про права та обов’язки громадян і бізнесу.

Читайте також: Що можна вдіяти з тяганиною в держустановах

Чи впаде стіна між державою і громадянами?

Він також надасть більше прав людям, адже громадяни мають не просто знати про ті рішення, які на них впливають, але й мати можливість брати участь в їх прийнятті, розуміти процедуру оскарження. 

Наступний крок децентралізації

Чіткі правила потрібні особливо тепер, коли ми маємо нову територіально-адміністративну структуру, аби регулювати відносини між органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами та іншими суб’єктами, уповноваженими законом виконувати урядові функції.

Закон надасть громадянам однакові права у процесуальній взаємодії із місцевою владою чи то у Львівській області, Одеській чи Вінницькій.

Запорука сервісної держави

Не менш важливим є і те, що закон про адмінпроцедуру є фундаментом для діджиталізації. Оскільки важко впроваджувати державні послуги в цифровому форматі, коли в аналоговому — вони перебувають в хаосі. Якщо оцифровувати безлад, на виході отримаємо оцифрований безлад. 

Українці гідні того, аби дії та рішення держави приймались в їх інтересах, а не навпаки. І саме для цього ми працюємо над влаштуванням зручних ЦНАП, розвиваємо сферу електронних послуг.

Усе це заради того, аби людям було зручно, і щоб взаємодія з органами державної влади нарешті не викликала стресу, не марнувала нашого часу. І що не менш важливо, коштувала б платникам податків зрозумілих та помірних грошей. 

Крок назустріч громадянам

Важливо, що усі цивілізовані країни вже мають єдину адміністративну процедуру. Україна є поки виключенням. Уже 30 років у відносинах держави з громадянами та бізнесом панує безлад. Прийняття закону про адміністративну процедуру наблизить Україну до стандартів країн ЄС. 

У разі прийняття закону розпочнеться складна робота над його впровадженням. Реалізація закону потребуватиме навчання сотень тисяч держслужбовців. Крім того, потрібен перегляд близько 400 законів, а також підзаконних актів

Реклама:
Ця робота триватиме протягом року до набуття законом чинності. Під час розробки законопроєкту звучали застереження, що закон про адмінпроцедуру охоплює занадто велику кількість різноманітних суспільних відносин, які неможливо регулювати одним документом.

Насправді закон передбачає рамкове регулювання, містить лише уніфіковані, загальні для державного апарату принципи та правила поведінки. 

До запровадження єдиної адміністративної процедури держава йшла більше 20 років. Було проведено безліч експертних обговорень.

Законопроєкт шість разів подавався урядами, але лише у 2009 році дійшов до сесійної зали парламенту, де йому не вистачило декількох голосів. У 2019 році закон було проголосовано, але згодом відкликано через зміну уряду. 

Нарешті цей революційний закон має шанс бути прийнятим, аби вперше в українській історії надати більше прав людям та зламати стару парадигму відносин між громадянами, бізнесом та державою.

Нарешті громадянин зможе відчути себе клієнтом, а не випрошувачем державних послуг. І найголовніше — громадяни відчують себе захищеними від свавілля, бюрократії та корупції, відчують передбачуваність та послідовність держави. 

Законопроєкт "Про адміністративну процедуру" у першому читанні підтримали 290 народних депутатів. Сподіваюсь, що депутати підтримують цей законопроєкт і в другому читанні,  бо якими б не були погляди, у чому б вони не різнилися — порядок та єдині правила потрібні усім. Це спільна справа. 

Лариса Білозір, для УП

Колонка — матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.
Реклама:
Уважаемые читатели, просим соблюдать Правила комментирования

Нариман Джелял: история сопротивления

Как аренда госимущества помогает бизнесу развиваться и наполняет госбюджет

Мрачная годовщина: Запорожская АЭС не должна стать вторым Чернобылем

Убийственный популизм: что не так с тарифной политикой в водопроводной отрасли

Как Дания инвестирует в успех Украины

Последствия "яичного скандала": как прошел первый год работы Антикоррупционного совета при Минобороны