"Президентский университет" вместо образовательных реформ? 4 предостережения

Вторник, 01 июня 2021, 14:00

31 травня Президент Володимир Зеленський підписав указ про створення "Президентського університету"

За словами міністра освіти і науки Сергія Шкарлета, його будівництво коштуватиме 7,2 мільярда гривень і займе три роки. Комплекс площею 16 гектарів планують збудувати на ВДНГ у Києві. 

Повідомляється, що "на території розміщуватимуться 11 кампусів, серед яких п'ять профільних наукових кампусів, адміністративний корпус, апарт-готель для студентів, апарт-готель для педагогів, лікарня, дипломатична служба і корпус з офісами іноземних компаній".

Маємо декілька застережень щодо цієї ініціативи.

Перше. Створення університетів не належить до повноважень Президента України. 

Використання слова "президентський" у назві вказує на ймовірність того, що однією з цілей заснування цього закладу освіти є покращення іміджу його ініціатора Володимира Зеленського. 

Це також несе ризик того, що після зміни влади проєкт втратить політичну підтримку, а його потенціал не буде реалізовано – що може призвести до неефективного використання бюджетних грошей. Так, наприклад, сталося з ініційованим Міхеілом Саакашвілі Технологічним університетом у Батумі: для його потреб у 2012 році навіть збудували найвищий у країні хмарочос, однак сам університет так і не запрацював. 

Для уникнення подібного сценарію, а також ризику перевищення повноважень рекомендуємо максимально обмежити участь Президента у проєкті й змінити його назву.

Друге. Парк ВДНГ виконує важливі екосистемну та рекреаційну функції, тож нове будівництво на цій території небажане. 

Зелені зони є місцем життя багатьох видів рослин і тварин, а також відпочинку для людей, вони виробляють кисень і забезпечують прохолоду під час хвиль тепла. 

Збереження таких територій необхідне для адаптації міст до зміни клімату. Нове будівництво у зеленій зоні суперечить ідеям сталості, циркулярної економіки та кліматичної нейтральності. 

За словами Володимира Зеленського, новий університет має "готувати людей майбутнього". На жаль, це не буде можливим, якщо сам заклад освіти суперечитиме прогресивним підходам до міського розвитку, що передбачають максимальне збереження біорізноманіття і відмову від нового будівництва у зелених зонах. 

Для зменшення шкоди довкіллю рекомендуємо відмовитися від ідеї будівництва нового університету в парку і розглянути натомість варіанти використання уже наявних приміщень.

 
По центру – будівля Технологічного університету в Батумі, збудована за державні кошти і продана приватній девелоперській компанії після відмови нового уряду від втілення проєкту Саакашвілі

Третє. В Україні немає браку в кількості університетів, натомість є брак ресурсів для забезпечення у вже наявних закладах освіти гідних заробітних плат, здійснення наукових розробок, оновлення матеріально-технічної бази. 

Відкриття одного сучасного університету не може вирішити системних і структурних проблем української системи освіти. Водночас існує ризик, що це лише відверне від них увагу. 

На тлі занепокоєння освітніх та експертних середовищ щодо можливого згортання розпочатих раніше реформ надзвичайно важливим є продовження "Нової української школи", збереження Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти, розподіл фінансування університетів за результатами діяльності, Зовнішнє незалежне оцінювання, а також протидія академічній недоброчесноті. 

Значним ризиком є переспрямування бюджетних і донорських коштів на створення і розвиток "елітного" Президентського університету замість підвищення якості освіти, покращення матеріально-технічної бази і умов праці в інших закладах освіти. 

З огляду на це, рекомендуємо в першу чергу зосередитися на продовженні розпочатих реформ, а також розвитку якості освіти у вже наявних закладах замість пріоритизації відкриття нового університету. 

Четверте. Створення нового університету не передбачене наявними стратегіями розвитку освіти в Україні. 

Ідеї Президентського університету немає навіть у проєкті Стратегії розвитку вищої освіти на 2021-2031 роки, розробленій вже під керівництвом Сергія Шкарлета на виконання Указу Президента минулого року. 

Читайте також: Від Януковича до Зеленського через Порошенка. Хто такий очільник Міністерства освіти Сергій Шкарлет

Ідея будівництва університету була презентована як план, рішення про реалізацію якого уже прийняте – без публічних громадських та експертних обговорень. 

Відсутня також інформація про проведення незалежних досліджень, які б аналізували можливі альтернативи створення Президентського університету (наприклад, розвиток вже наявних закладів чи центрів при них) і обґрунтовували необхідність обраного варіанту. 

Після 2014 року держава проводила політику зменшення кількості закладів вищої освіти і концентрації студентства та ресурсів у тих університетах, які можуть забезпечити кращу якість освіти. Наприклад, одним з кроків на цьому шляху стало приєднання Національної академії державного управління при Президентові України (НАДУ) і її філій до 5 інших університетів. 

Раніше саме НАДУ, завданням якого є підготовка і підвищення кваліфікації державних службовців, був "президентським" університетом, підпорядкованим Державному управлінню справами.

Хоча новий університет і має принципово інший профіль, ніж у НАДУ, його створення піднімає питання про наявність системного бачення державної політики у сфері вищої освіти. 

Швидкі рішення з "вау-ефектом" можуть мати ризики щодо їхньої сталості. Для уникнення цих ризиків рекомендуємо відмовитися від швидкого втілення запропонованого проєкту, провести натомість повноцінні громадські та експертні обговорення і створювати новий університет виключно у разі, якщо його необхідність буде доведена незалежними дослідженнями та передбачена довгостроковими державними програмами та стратегіями.

Пріоритетом державної політики має стати підвищення якості і розширення доступу до освіти для всіх: розвиток всієї системи освіти, а не створення одного університету.

Іван Вербицький

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.  



powered by lun.ua

Борьба с контрабандой: пока побеждают контрабандисты

Когда мусор на вес золота

Сферы коррупционных законопроектов от депутатов ІХ созыва

Госпредприятия получили еще больше свободы на рынке газа

Херсонцы и Суворов

Плата за сети: вопреки здравому смыслу и интересу потребителей