Как преодолеть демографический кризис, или Может ли страна быть не бедной без мигрантов?
Останні місяці в інфопросторі все частіше почали обговорювати тему повоєнної відбудови України і, щонайважливіше – подолання вже зараз очевидної кризи робочих рук та демографічної кризи. Очевидно, що це непрості рішення, особливо з огляду на те, що війна досі не завершилася, значну частину наших територій ще не деокупували, і ми не знаємо хто і з якою політичною програмою буде правити нашою країною.
Беззаперечно – усі озвучені питання необхідно проговорювати і не маніпулювати ними. Однак, на цій темі почалися відверті спекулювання і просування найабсурдніших теорій і тем, які збурюють суспільство. Наприклад, завезення мільйонів мігрантів. Головним чином тема мусується через те, що наразі озвучуються цифри громадян України, які виїхали до ЄС через війну. Цифра справді вражаюча – більше 6 млн. А тому, для адекватного функціонування економіки необхідно буде завезти не менше 4,5 млн осіб. Про це заявили у Мінекономіки.
Втім, більшість медіа з незрозумілої причини почала обговорювати тему не повернення українців, які до цього десятиліттями покидали батьківщину задля заробітків, а завезенням мільйонів мігрантів із інших країн, і якщо не вийде залучити для цього європейців, розглядають можливість спрямування до України мігрантів із країн Африки та Азії, зокрема – Індії та Бангладешу.
Активно такі коментарі роздає завідувач відділу міграційних досліджень Інституту демографії та соціальних досліджень імені М. В. Птухи НАН України Олексій Позняк. Так, даючи інтерв'ю, одному з вітчизняних медіа, він намагається переконати читачів у неминучості цього процесу такими аргументами: "країна може бути або бідною, або з мігрантами. Не може бути країна не бідною і без мігрантів. Це доводить світовий досвід".
Читайте також: Міграційна криза – масштаб, економічні наслідки і шляхи подолання
Категорична заява, яку просувають прихильники ліволіберальної ідеології та певних економічних теорій. Але ж, насправді, подібні твердження – цілковита маячня, яка не відповідає дійсності. Для прикладу, можна розглянути історію та економіку таких потужних країн, як Південна Корея, Японія, Тайвань, Ізраїль, які є провідними лідерами світу, і взагалі не залучають мігрантів із різних країн до проживання на своїх територіях, або у розвитку своєї економіки. Тобто твердження представника наукової установи є, м’яко кажучи, маніпуляцією.
Очевидно, нашій країні необхідно буде прийняти усі заходи задля повернення максимальної кількості громадян, які втекли від війни. Також необхідно буде створити умови для того, щоб наші громадяни поверталися на роботу в Україну.
Зрозуміло, що після перемоги у нашій країні відбудеться "бебі-бум" (ймовірно не один, як це сталося у більшості країн Заходу) через "відкладені шлюби" і "відкладене народження дітей", адже люди чекають на безпеку і стабільність.
Усе це є надзвичайно складними процесами, але подолати їх можна буде із розробленою візією очільників держави, які будуть боротися за кожне життя і створення та існування стабільного державного устрою. Головною завадою цьому у таких умовах стане корупція, і боротьба з нею, зокрема ліквідація "прокладок" і різних корупційних схем, які спустошують наші ресурси, що перетікають у більшості до кишень прокремлівських або антиукраїнських кланів.
Очевидно, що для вирішення згаданих проблем, нашій державі вже зараз необхідно розробляти алгоритми дій і готувати стабілізаційні заходи, юридичне підгрунтя та базу для подальших перетворень. Адже, лише бездумне завезення мігрантів із країн Азії та Африки не просто не дає економічних ефектів, а навпаки – спустошує бюджет.
Читайте також: Демограф Елла Лібанова: Про бебібум давайте не мріяти. Це – нереально
Все більше країн Європи згортають політику мультикультури і масового завезення мігрантів із Африки та Азії. Чимало державних діячів визнали цілковиту провальність такого курсу.
Публікація статистики також красномовно підтверджує сказане: опубліковані дані з Німеччини свідчать, що понад 60% мігрантів (переважно із Сирії), які заїхали до країни за останнє десятиліття, досі живуть на соціальну допомогу.
У багатьох країнах, зокрема у Великобританії, Польщі, Фінляндії та Швеції приймають усе жорсткіші законодавства по відношенню до мігрантів, особливо після скоєння ними злочинів. Подібні до німецьких показники спостерігаються і в інших країнах Європи, а тому чиновники Євросоюзу обговорюють питання як повернути мігрантів, які заповнили континент, додому. А тому лобіювання зараз теми завезення мігрантів до України із інших країн – від початку провальна, адже не буде сприйнята українцями з багатьох причин, і у Європі від неї відмовляться у найближчі роки.
До всього, якщо нами будуть правити ті ж, хто толерує казнокрадів і кланово-олігархічні бізнеси, Україна залишитися зі ще біднішим населенням та мільйонами мігрантів із їхніми проблемами.
Сергій Дрозд
