Евро под евроматрасом

В Ужгороді вже давно - принаймні десятиліття два - існує вислів "сходити в Європу", що означає... пройти прогулятися на околицю - прямо на кордон зі Словаччиною. Адже кордон починається буквально одразу за околицею міста. Колись це був кордон Чехословаччини, потім Словаччини, потім став також і східною межею Євросоюзу. Вже два роки як на околиці Ужгорода, на межі Закарпаття, ходить в обігу євро.

Давно не був в Ужгороді, але цікаво було би дізнатися, в якій валюті тримають на "чорний день" свої заощадження закарпатці - в доларах, як усе ще робить переважна більшість українців, чи під закарпатськими, як нині модно казати, євроматрацами, можливо, вже лежать євро-банкноти? І також цікаво, коли на Закарпатті говорять про "умовну одиницю", то яка тверда валюта автоматично спадає на думку місцевим мешканцям? Традиційний долар чи, може, вже євро?

Важкі часи

З часу запровадження євро 12 років тому валюта ця йшла підйомом. Євро зона розширювалась - тепер це обшири від Португалії до Фінляндії, від Ірландії до Кіпру. Євро офіційно ходить руками 330 мільйонів громадян країн ЄС - членів Європейського монетарного союзу. Ще 170 мільйонів людей мають національні валюти, які прив’язані до євро.

Є приклади, сказати б, "волюнтариського" запровадження євро - скажімо, євро офіційно в обігу в Чорногорії та Косово. Євро також - ледь не паралельна валюта в Албанії.

З підйомом євро багато центробанків світу почали переводити значну суму резервів у цю грошову одиницю, яка замінила призабуте віртуальне екю. Про євро дехто почав говорити як про таку собі альтернативу доларові як монопольній світовій валюті.

За часів прем‘єра Тоні Блера серйозно обговорювалась можливість запровадження в Британії євро замість фунта. Фінансові аналітики говорили, що для того, аби євро став справді світовою валютою номер один, потрібен ще й третій кит - до китів німецького і французького, на яких економічно й могла би стояти спільна валюта об’єднаної Європи.

Але потім справи в євро пішли дещо шкереберть. Британський євро романтизм Блера розвіявся. Потім насунула грецька криза, яка серйозно підірвала довіру до євро зони. Потім Ірландія з її кризою. Нині говорять про хиткі економічні позиції ще кількох членів єврозони - Іспанії, Португалії, частково Італії.

Після Греції країни-члени єврозони почали звинувачувати Німеччину, яка не була готова миттєво влити в грецьку економіку мільярди євро, в економічному егоїзмі. Після Ірландії стало зрозуміло, що Британія ще довго - можливо пару десятиліть - не відмовиться від свого фунта.

Єврооптимізм

Але криза в єврозоні продемонструвала і сильні сторони валютної Європи. Довго, від саміту до саміту, разом з грошима МВФ, але все ж були зібрані серйозні багатомільярдні пакети допомоги країнам, що потрапили у фінансову біду.

Країни ЄС спромоглися створити також стабілізаційні фонди для підтримки євро. Найголовніше те, що були створені механізми стабілізації і спонукання тих, хто розслабився, до затягування економічних пасків.

Звичайно, запал посткомуністичних країн Центральної та Східної Європи вскочити швиденько в єврозону трохи охолов. Саме тому, коли Естонія за кілька днів приєднається до єврозони, це матиме неабияке, насамперед морально-політичне, значення для майбутнього євровалюти та її позицій.

В наступні роки на підходах до запровадження євро - Польща, Чехія, Угорщина, Литва з Латвією. Вочевидь, це відбудеться протягом 2012-2014 років. Та й як не йти в єврозону, коли євро - як острівець на сході Європи - перебуває в обігу в Словаччині?

В гривні бувають кращі роки, бувають періоди нестабільності і певної недовіри до неї, тому це реалія, що значна частина українців все ще зберігає гроші в твердій валюті - насамперед у доларах, звичайно. Треба зауважити, що цій традиції - набагато більше років, аніж гривні як українській національній валюті.

Але коли до єврозони, в якій зараз 16 з 27-ми членів ЄС, приєднаються більше сусідів України, чи не потягне це ментальний перехід на євро і цілої Західної України та поширить "матрацний" єврообіг по всій Україні?

Але цікавий момент: коли чільні українці говорять про євроінтеграцію, безвізовий режим, членство в ЄС, ніхто, здається, серйозно ніколи не ставив запитання, чи потрібно Україні євро як валюта?

Чи в цьому плані Україна поділяє валютні устремління своїх найближчих західних сусідів, чи, можливо, більше схожа на Британію чи ту ж Данію, які вважають свої валюти невід’ємним атрибутом національного суверенітету. Таке буває з країнами зі старими валютами - як от британським фунтом чи данською кроною, або з дуже молодими - як українська гривня... Але чи гривня молода? Почувши таке, скарбники Київської Русі напевне образились би!